Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяІсторія філософії → 
« Попередня Наступна »
Гадамер Х.-Г.. Істина і метод: Основи філос. герменевтики: Пер. з нім. / Заг. ред. і вступ. ст. Б. Н. Безсонова. - М.: Прогресс.-704 с,, 1988 - перейти до змісту підручника

2. Формування поняття «мова» в історії європейської думки

1 Як і раніше зберігає свою цінність виклад Германа Штейнталя (див.: Steinthal H. Die Geschichte der Sprachwissenschaft bei den Griechen und R? Mern mit besonderer R? cksicht auf die Logik, 1864).

2 Див: Платон. Соч., Т. 1, с. 416.

3 Див там же, с. 422.

4 Див там же, с. 488-489.

5 Див: Платон. Соч., Т. 3, ч. 2, с. 543 і їв.

6 Див: Платон. Соч., Т. 2, с. 392.

7 Див: Платон. Соч., Т. 1, с. 417, 420.

679

8 Див там же, с. 479 і їв.

9 Див там же, с. 483.

10 Див там же, с. 475, 476.

11 Див там же, с. 477.

2 Г е р е л ь Г. В. Ф. Роботи різних років у двох томах, т. 1. М., 1970, с. 287 і їв.

13 Значення стоїчної граматики і розробки латинського понятійного мови з метою відобразити грецький підкреслює І. Ломан (див.: «Lexis», II u.?.).

14 Див: Гумбольдт В. фон. Обр. праці з мовознавства. М., 1984, с. 63 і їв.

15 Досить згадати вживання Аристотелем слова????????; Воно застосовується ним також і нетермінологіческой, що ставить під сумнів наші історичні висновки, як я свого часу вказував В. Егеру (см .: Gadamer H.-G. Der aristotelische Protreptikos. - In: «Hermes», 1928, S. 146 ff.).

16 Див: Лейбніц Г. В. Роздуми про пізнання, істини та ідеях. - У: Лейбніц Г. В. Соч. в чотирьох томах, т. 3. М., 1984, с. 101-107.

17 Див там же.

8 Як відомо, вже Декарт у листі до Мерсенну від 20.11.1629 розвивав, орієнтуючись на побудову математичних знаків, ідею такого знакового мови розуму, який укладав би в собі всю філософію; Лейбніц знав цей лист. Перші підступи до цього, хоча і з платонізірующімі обмеженнями цієї ідеї, знаходимо вже у Миколи Кузанського, «Простак про розум» III, гл. VI.

19 Див парафраз Фемистия на «Другу аналітику» Аристотеля.

0 Т h o m a s Aq. I q 34 u. ?.

21 Надалі я орієнтуюся на повчальну статтю «Verbe» в «Dictionnaire de Th? Ologie catholique», a також на «Histoire du dogme de la Trinit?» Лебретон.

12 Die Papageien: Sext. adv. math. VIII, 275.

"3 Assumendo non consumendo (Aug.

de Trin. 15, 11).

24 Щодо нижченаведеного см. в першу чергу: Augustin. De trinitate, XV, 10-15.

25 Див: Comm. in Joh. cap. 1: «De differentia verbi divini et humani» («Про відмінність божественного і людського слова »), а також складну і змістовну компіляцію з справжніх текстів Томи Аквінського« De natura verbi intellectus »(« Про природу слова розуму »), на яку перш за все ми і будемо спиратися надалі.

26 Див: Платон. Соч., т. 2, с. 392.

27 Див неопубліковану дисертацію Крістофа Вагнера: Wagner Ch. Die vielen Metaphern und das eine Modell der plotinischen Metaphysik, die Plotins ? ntologisch bedeutsamen Metaphern nachgegangen ist, 1957. Про поняття «джерела» див: Екскурс V, с. 576.

28 Немає сумнівів, що патристичних і схоластичне тлумачення Книги Буття частково повторює дискусію учнів Платона про правильному розумінні «Тімея».

! 9 Цікаві зауваження з цього питання див: L ipps H. Untersuchungen zu einer hermeneutischen Logik, 1938; див. також: Austin. How to do things with words.

'° Рабо справедливо, на мій погляд, підкреслює цей момент у своїй інтерпретації вчення Фоми Аквінського (див.: R a beau G. Species Verbum, 1938).: »,.

1 На цьому з повним правом наполягає Теодор Литт (Litt T. Das Allgemeine im Aufbau der geisteswissenschaftlichen Erkenntnis. - «Ber. d. s? chs. Akademie d. Wiss.», 93, l, 1941).

680

32 Це розумів особливо Л. Клагес. Див також: L? with K. Individuum in der Rolle des Mitmenschen, 1928, S. 33 ff .

33 Цей образ напрошується сам собою і остільки підтверджує хайдеггеровское зближення значень слів?????? - говорити і?????? - збирати («Вчення Геракліта про Логос» в: Festschrift f? r H. Jantzen).

* 4 Див: Платон. Соч., т. 2, с. 70.

* 5 Див важливу статтю про Спевсіппе Ю. Ш. Стенцель.

? 6 Див: Аристотель. Соч., т. 4, с. 672.

37 В "Топіці" Аристотель детально обговорює????????? -?????? (розгляд подібності) (див.: Аристотель. Соч., т. 2, с. 370-371).

38 Термінологічні висловлювання про????????????? слід розглядати також і в світлі «Політики» (див.

: Аристотель. Соч., т. 4, с . 380 і їв.).

39 Див: Аристотель. Соч., т. 2, с. 344 і їв. [див. вище с. 413 і їв. наст. вид.] .

10 Див: Stoic. v? t. fragm. Arnim, II, S. 87.

11 Ср теорію??????? ? [відстань, проміжок], ще відкидається Аристотелем (див.: Аристотель. Соч., т. 3, с. 68 і їв., 130 і їв.).

42 Ломан опублікував цікаві міркування , згідно з якими відкриття «ідеальних» світів звуків, фігур і чисел привело до особливого типу словотворення і до перших зародкам мовної свідомості (див. його роботи в.: «Arch. f. Musikwiss», XIV, 1957, S. 147 - 155; «Arch. f. Musikwiss.», XVI, 1959, S. 148-173, 261-2tM; «Lexis», IV, 2; a також: Lohmann J.? ber den paradigmatischen Charakter der griechischer Kultur. - In: Festschrift f? r Gadamer, 1960).

43 К. Г. Фолькман-Шлук прагне визначити місце Миколи Ку-занского в історії думки, виходячи насамперед з ідеї «образу», див: Volkmann- Schluck KH Nikolaus Cusanus, 1957, S. 146 ff.

4 «Philosophi quidem de Verbo divino et maximo absoluto sufficienter instructi non erant ... Non sunt igitur formae actu nisi in Verbo ipsum Verbum .. . »- De Doct. ign. IIr cap. IX (див.: H і к о л а і К у з а н с к и й. Соч. у двох томах, т. 1. М. ^ 1979, с. 127: «Філософи не були достатньо наставлені в божественному Слові ... Отже, форми існують актуально тільки в Слові як само це Слово ...»).

45 Див: До assirer E. Philosophie der 'symbolischen Formen, I, 1923, S. 258.

46 Найважливіше свідоцтво, на яке ми спираємося надалі, це висловлювання Миколи Кузанського: «Quomodo est vocabulum naturale et aliud impositum secundum illud citra praecisionem ... »- Idiota de mente, III, 2 (див. там же, тобто 389:« Є найменування природне й інше, яке дається згідно з ним, але позбавлене

ТОЧНОСТІ ») .;:

47 Ср повчальне виклад І. Коха (Ко з h J. Die ars conjeetUT raus des Nicolaus Cusanus. - «Arbeitsgemeinschaft des Landes Nord-hein-Westfalen», Heft 16). : /

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Формування поняття «мова» в історії європейської думки "
  1. 2. Формування поняття« мова »в історії європейської думки
    поняття« мова »в історії європейської
  2. Омельченко О.А.. Загальна історія держави і права: Підручник у 2 т. Видання третє, виправлене. Т. 1-М.: ТОН - стожища. - 528 с, 2000
    формування професійної юридичної культури. Його метою ніяк не було, боронь Боже, «навчити розумінню історії», «прониканню в сенс історії права» і т.п. Це завдання спеціального історичного, історико-правового знання. Водночас підручник - це допомогу в розумінні коренів розвитку сучасних правових традицій і походження сучасної політичної та правової культури, в тому числі
  3. 2.1. Мова і мислення
    поняттям у визначенні мови є поняття
  4. Хронологія і культурологічна характеристикасредневековья
    поняття не так хронологічне, скільки змістове. В цей термін часто вкладається якийсь ціннісний зміст. З одного боку, в історії європейської культури з сер. XVIII в . часто спостерігається романтизація середньовіччя, пошуки в ньому втрачених згодом доблестей, барвистою екзотики. У цьому випадку середньовіччя використовується як докір новому часу, з його прозаїчністю і буденністю.
  5. Структурування невик ідей
    поняття про раціональне суб'єкті. Підхід Соссюра привів до створення абсолютно нових теорій значення. Він стверджував, що значення слову додає не індивід, а взаємодія слів саме є основою деякого значення. Ці слова вже мають сенс до того, як на них починають говорити люди, і це значення не залежить тільки від того, до якого предмету відсилає слово. Його теорія дала можливість
  6. Завдання 3: Дайте логічну характеристику поняттям (визначити вид понять за змістом та обсягом).
    поняття поділяються на конкретні й абстрактні, позитивні і негативні, відносні і безвідносні, збірні і несобірательное (розділові). Конкретні - в них мисляться предмети і явища, які мають відносної самостійністю існування / «стіл», «злочин» / . Абстрактні - в них мисляться властивості і відносини предметів і явищ / «твердість», «успішність»,
  7. 2.2.3. Два напрямки розвитку історичної та історіософської думки
    історичного знання полягала і полягає в русі думки від подієвої сторони історії до її процессуалиюй стороні, від погляду на історію як на сукупність, нехай зв'язну, подій до розуміння її як процесу. Розвиток історичної та філософсько-історичної думки йшло по двох лініях, які на перший порах далеко не збігалися. По-перше, історики та люди, що розробляли проблеми філософії
  8. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
    понять і термінів християнських вчень. М., 1997. 2. Аннаньель Т. Християнство: догма і єресі: Енциклопедія. СПб., 1997. 3. Антологія світової філософії: У 4 т. М., 1969 - 1972. 4. Англійські матеріалісти XVIII в.: У 3 т. М., 1967. 5. Бейль П. Історичний і критичний словник: У 2 т. М., 1968. 6. Біблійна енциклопедія. М., 1990. 147 Список рекомендованої літератури 7.
  9. Передмова
    понятійну картину світу. На превеликий жаль, наша молодь (та й не тільки молодь) далеко не завжди знайома з лінгво-філософської теорією мови - псіхосістематікой - Г.Гійома в силу недостатнього поширення іноземної наукової літератури, та й відомої труднощі засвоєння предмета у викладі самого автора. Гійом не без успіху спробував піднятися від промови через мову до рівня роботи
  10. Тема 1.Предмет і метод історії політичних і правових вчень
    історії політичних і правових вчень. Співвідношення історії політичних і правових вчень, теорії та історії держави і права, політології, історії галузевих державно-правових дисциплін. Поняття політико-правового вчення. Зв'язок світоглядної основи політико-правового вчення, його теоретичного змісту, програмних положень. Закономірності розвитку по-політико-правової ідеології.
  11. КОНТРОЯЬНИЕ ПИТАННЯ
    формування та становлення «регіональної геополітики». 23. У чому сутність основних ідей атлантизму? 24. Визначте суть геополітики ядерної ери. 25. Назвіть основні причини появи «геополітики мондіаліз-ма». 26. Виділіть основні положення теорій Ф. Фукуями, Ж. Атталі, К. Сантора, І. Лакоста. 27. Викладіть головні думки європейських «нових правих», принципи « континентальної
  12. Минуле
    історією політичної думки (далі ІПМ) і ПФ склалися специфічні стосунки. Відомі британські історики політичної думки (Д. Скіннер, Д. Покок, Д. Донн) скептично оцінюють значення власних досліджень для сучасної політичної думки. Водночас вони зробили важливий внесок в аналіз республіканізму, демократії, справедливості та інших класичних проблем ПФ. Але скепсис істориків
  13. Статус національних мов
    історично сформованих умов це російська мова. Всередині кожного народу має бути збережений місцевий національний мову. Мовою міжнародного спілкування на планеті, також в силу сформованих історичних умов, є англійська мова. Така ієрархічна організація мов дозволяє найбільш оптимально вирішити всі питання спілкування людей і можливо довше забезпечити збереження національних культур.
  14. Чи може громадянин України ^, звернутися для вирішення трудового спору до Європейського суду з прав людини?
    Відповідно до ст . 55 Конституції України громадяни України мають право звертатися до міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Україна 17 липня 1997 ратифікувала Європейську Конвенцію з прав людини, а тому у громадян України з'явилася реальна можливість звертатися до Європейського суд по
  15. IX.РЕЛІГІОЗНАЯ І СВІТСЬКА ФІЛОСОФІЯ В арабо-мусульманські (І ЄВРЕЙСЬКОЇ) КУЛЬТУРІ
    історико-філософського процесу в епоху Середньовіччя в культурному ареалі Среднеземноморья неможливо поза розгляду найважливіших релігійно-ідеологічних реалій ісламу (покірність Богу) і філософських вчень, які розвивалися тоді в мусульманських країнах. У західноєвропейських країнах християнство поширювалося з Риму в умовах їх глибокого економічного та культурного занепаду. Мусульманство було
  16. Культура Халіфату
      європейську культуру повернулися багато твори античних авторів, перекладені в свій час на арабська
  17. 2. Конвенція про патенти Європейського союзу
      європейських патентів, наприклад пов'язану з вартістю перекладу, оскільки остання зберігала ситуацію, при якій заявки повинні були переводитися на мови всіх країн Співтовариства. Ділові люди Співтовариства явно схилялися у бік зміненого варіанту Конвенції про видачу європейських патентів, за яким заявка має бути складена лише англійською мовою, який передбачалося
  18. . Онтологічні проблеми філософії
      поняття індійської філософії. Категорія "буття" в філософії Стародавнього Китаю. Категорія буття у філософії Парменіда. Буття - основа європейської філософії. Предметно-матеріальне істолковиваніе буття. Буття як ідея і благо. Сутнісно-онтологічна концепція буття. Екзистенційна концепція буття. Теза: існування передує сутності. Проблема буття в марксистській філософії.
© 2014-2020  ibib.ltd.ua