| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Зміна та припинення права на житлове приміщення в будинку ЖБК |
||
|
Вибуття пайовика з кооперативу може статися внаслідок виключення його з кооперативу або в разі його смерті. Виняток пайовика з кооперативу тягне втрату ним і членами його сім'ї права користування квартирою та виселення їх у судовому порядку з дому кооперативу без надання іншої житлової площі. Однак статутом кооперативу можуть бути передбачені випадки збереження права користування квартирою за членами сім'ї особи, виключеного з членів кооперативу, за умови вступу однієї з низ в кооператив (ст. 124 ЖК УРСР). Маються на увазі члени сім'ї, які проживали разом з виключеним з кооперативу особою. Дещо інші наслідки передбачені для членів сім'ї пайовика у разі його смерті. Члени сім'ї померлого пайовика, які проживають разом з ним, зберігають право користування кооперативної квартирою за умови вступу однієї з них в ЖБК. При цьому вони мають переважне право вступу до кооперативу. Спадкоємці, які не проживали в кооперативній квартирі разом із спадкодавцем, мають право тільки на паенакопле-ня. Після виплати внеску та набуття права власності на квартиру член ЖБК має право розпоряджатися нею на свій розсуд (продати її, здати в оренду, заповісти і т. п.) без згоди кооперативу. Громадянин, який купив таку квартиру, отримав її у спадок або що став її власником з інших підстав, приймається в члени кооперативу. Відмова в прийомі до кооперативу громадянин може оскаржити в судовому порядку. У разі розірвання шлюбу колишній чоловік пайовика, що має право на частину паєнагромадження і проживає в кооперативній квартирі, вправі вимагати розділу паю і квартири та прийняття в члени кооперативу. Така вимога може бути заявлено незалежно від розміру частки паєнагромадження, яка належить кожному з колишнього подружжя. Розділ житлового приміщення та паю, що є спільним майном подружжя, допускається лише в разі розірвання шлюбу та за умови, що кожному з них може бути виділено ізольоване жиле приміщення в займаної ними квартирі. Розділ житлового приміщення, що складався з суміжних неізольованих кімнат, можливий, якщо кімнати будуть перетворені на ізольовані (з дотриманням встановленого порядку). Члену ЖБК, яка не виплатив повний пайовий внесок, належить право обміну займаної ним кооперативної квартири з іншим членом кооперативу, з наймачем чи власником житлового приміщення, з власником житлового будинку. Якщо обмениваемая квартира належить члену ЖБК (або колишньому члену ЖБК) на праві власності, оскільки за неї повністю виплачений пайовий внесок, то в разі укладення договору обміну з іншим власником їх відносини будуть регулюватися правилами про договір міни. Обмін квартири, яка не є власністю члена ЖБК, допускається за наявності низки умов: 1. згоду проживають спільно з членом ЖБК членів сім'ї (в тому числі і не мають права на частку в паєнагромадженні); - дозвіл органу місцевої адміністрації; 1. рішення кооперативу про прийом в члени ЖБК особи, яка обмінює житлове приміщення; 2. дотримання правил, встановлених ЖК УРСР і статутом ЖБК (ст. 119 ЖК УРСР). Обмін оформляється видачею органом місцевої адміністрації кожному учаснику обміну спеціальних обмінних ордерів. Відмова у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку. Звернення до суду можливо також у разі відмови загальних зборів у прийомі в члени ЖБК особи, яка обмінює житлове приміщення в будинку державного або муніципального фонду на квартиру в будинку кооперативу. Предметом обміну може бути тільки окрема квартира, в тому числі і у випадках, коли квартира розділена між розведеними подружжям або спадкоємцями померлого пайовика. Отже, зайняти кооперативну квартиру на підставі обміну може тільки сім'я, яка вирішує, хто з членів сім'ї буде пайовиком. Це випливає із загального принципу, відповідно до ко- менту, котрим члену ЖБК надається в користування тільки окрема квартира (ст. 118 ЖК УРСР). Можливий обмін квартирами між пайовиками одного і того ж кооперативу (з відповідною зміною розміру їх накопичень). Такий обмін відбувається з дотриманням усіх викладених правил, крім такого: тут не потрібно вирішувати питання про прийом в члени кооперативу, оскільки обидва учасники обміну - члени одного ЖБК. Обмін жилого приміщення в кооперативному будинку не допускається у випадках, перелік яких дається в ст. 73 ЖК УРСР. Визнання обміну недійсним можливо з підстав, передбачених у ст. 74 ЖК УРСР. Член ЖБК підлягає виселенню з кооперативної квартири, якщо він виключений з кооперативу з підстав, передбачених ст. 123 ЖК УРСР і статутом ЖБК. Звільнити квартиру повинні і всі проживають з ним особи. Виселення здійснюється у судовому порядку без надання іншої житлової площі. Однак у даній ситуації кооператив, якщо це допускається його статутом, може прийняти в члени ЖБК одного з членів сім'ї із збереженням за новим пайовиком і його сім'єю права користування квартирою. Виселення членів сім'ї пайовика та інших осіб, які проживають в кооперативній квартирі, допускається у випадках, передбачених статутом ЖБК, а також ч. 1 ст. 98 ЖК УРСР (систематичне руйнування або псування житлового приміщення, неможливість спільного проживання та ін.) Додаткова література Богданов Є.В. Житло і ринок. Мінськ, 1992; КічіхінА.Н., Мартковіч І.Б., Щербакова Н. А. Житлові право.Пользованіе і власність. М., 1997; Корнєєв С.М. Основні тенденції розвитку житлового права в умовах становлення ринкової економіки / / Цивільне право Росії при переході до ринку. М., 1995; Крашенинников П.В. Російське житлове законодавство. М., 1996; Мартковіч І.Б. Житлове право. Закон і практика. М., 1990; Седугин П.І. Житлове право М., 1997; Толстой Ю.К. Житлове право. М., 1996. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Зміна та припинення права на житлове приміщення в будинку ЖБК " |
||
|
||