Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальну право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

1. Зміна та припинення права на житлове приміщення в будинку ЖБК



Вибуття пайовика з кооперативу може статися внаслідок виключення його з кооперативу або в разі його смерті.
Виняток пайовика з кооперативу тягне втрату ним і членами його сім'ї права користування квартирою та виселення їх у судовому порядку з дому кооперативу без надання іншої житлової площі. Однак статутом кооперативу можуть бути передбачені випадки збереження права користування квартирою за членами сім'ї особи, виключеного з членів кооперативу, за умови вступу однієї з низ в кооператив (ст. 124 ЖК УРСР). Маються на увазі члени сім'ї, які проживали разом з виключеним з кооперативу особою.
Дещо інші наслідки передбачені для членів сім'ї пайовика у разі його смерті. Члени сім'ї померлого пайовика, які проживають разом з ним, зберігають право користування кооперативної квартирою за умови вступу однієї з них в ЖБК. При цьому вони мають переважне право вступу до кооперативу. Спадкоємці, які не проживали в кооперативній квартирі разом із спадкодавцем, мають право тільки на паенакопле-ня.
Після виплати внеску та набуття права власності на квартиру член ЖБК має право розпоряджатися нею на свій розсуд (продати її, здати в оренду, заповісти і т. п.) без згоди кооперативу. Громадянин, який купив таку квартиру, отримав її у спадок або що став її власником з інших підстав, приймається в члени кооперативу. Відмова в прийомі до кооперативу громадянин може оскаржити в судовому порядку.
У разі розірвання шлюбу колишній чоловік пайовика, що має право на частину паєнагромадження і проживає в кооперативній квартирі, вправі вимагати розділу паю і квартири та прийняття в члени кооперативу. Така вимога може бути заявлено незалежно від розміру частки паєнагромадження, яка належить кожному з колишнього подружжя.
Розділ житлового приміщення та паю, що є спільним майном подружжя, допускається лише в разі розірвання шлюбу та
за умови, що кожному з них може бути виділено ізольоване жиле приміщення в займаної ними квартирі. Розділ житлового приміщення, що складався з суміжних неізольованих кімнат, можливий, якщо кімнати будуть перетворені на ізольовані (з дотриманням встановленого порядку).
При розділі житлового приміщення та паю враховуються: розмір належної кожному з колишнього подружжя частки паенакопле-ня; інтереси дітей та інших членів їх сім'ї, які мають право на користування житловою площею; планування квартири і фактично склався порядок користування житловим приміщенням. При розбіжності виділяється колишньому чоловікові приміщення і його частки в паєнагромадженні можливе застосування грошового перерахунку.
Члену ЖБК, яка не виплатив повний пайовий внесок, належить право обміну займаної ним кооперативної квартири з іншим членом кооперативу, з наймачем чи власником житлового приміщення, з власником житлового будинку. Якщо обмениваемая квартира належить члену ЖБК (або колишньому члену ЖБК) на праві власності, оскільки за неї повністю виплачений пайовий внесок, то в разі укладення договору обміну з іншим власником їх відносини будуть регулюватися правилами про договір міни.
Обмін квартири, яка не є власністю члена ЖБК, допускається за наявності низки умов:
1. згоду проживають спільно з членом ЖБК членів сім'ї (в тому числі і не мають права на частку в паєнагромадженні);
- дозвіл органу місцевої адміністрації;
1. рішення кооперативу про прийом в члени ЖБК особи, яка обмінює житлове приміщення;
2. дотримання правил, встановлених ЖК УРСР і статутом ЖБК (ст. 119 ЖК УРСР).
Обмін оформляється видачею органом місцевої адміністрації кожному учаснику обміну спеціальних обмінних ордерів. Відмова у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку. Звернення до суду можливо також у разі відмови загальних зборів у прийомі в члени ЖБК особи, яка обмінює житлове приміщення в будинку державного або муніципального фонду на квартиру в будинку кооперативу.
Предметом обміну може бути тільки окрема квартира, в тому числі і у випадках, коли квартира розділена між розведеними подружжям або спадкоємцями померлого пайовика. Отже, зайняти кооперативну квартиру на підставі обміну може тільки сім'я, яка вирішує, хто з членів сім'ї буде пайовиком. Це випливає із загального принципу, відповідно до ко-
менту, котрим члену ЖБК надається в користування тільки окрема квартира (ст. 118 ЖК УРСР).
Якщо між пайовиком ЖБК та членами його сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то пайовик (а також член його сім'ї, що має право на частину паєнагромадження) має право вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (кооперативах).
Можливий обмін квартирами між пайовиками одного і того ж кооперативу (з відповідною зміною розміру їх накопичень). Такий обмін відбувається з дотриманням усіх викладених правил, крім такого: тут не потрібно вирішувати питання про прийом в члени кооперативу, оскільки обидва учасники обміну - члени одного ЖБК.
Обмін жилого приміщення в кооперативному будинку не допускається у випадках, перелік яких дається в ст. 73 ЖК УРСР. Визнання обміну недійсним можливо з підстав, передбачених у ст. 74 ЖК УРСР.
Член ЖБК підлягає виселенню з кооперативної квартири, якщо він виключений з кооперативу з підстав, передбачених ст. 123 ЖК УРСР і статутом ЖБК. Звільнити квартиру повинні і всі проживають з ним особи.
Виселення здійснюється у судовому порядку без надання іншої житлової площі. Однак у даній ситуації кооператив, якщо це допускається його статутом, може прийняти в члени ЖБК одного з членів сім'ї із збереженням за новим пайовиком і його сім'єю права користування квартирою.
Виселення членів сім'ї пайовика та інших осіб, які проживають в кооперативній квартирі, допускається у випадках, передбачених статутом ЖБК, а також ч. 1 ст. 98 ЖК УРСР (систематичне руйнування або псування житлового приміщення, неможливість спільного проживання та ін.)
Додаткова література
Богданов Є.В. Житло і ринок. Мінськ, 1992;
КічіхінА.Н., Мартковіч І.Б., Щербакова Н. А. Житлові право.Пользованіе і власність. М., 1997;
Корнєєв С.М. Основні тенденції розвитку житлового права в умовах становлення ринкової економіки / / Цивільне право Росії при переході до ринку. М., 1995;
Крашенинников П.В. Російське житлове законодавство. М., 1996; Мартковіч І.Б. Житлове право. Закон і практика. М., 1990; Седугин П.І. Житлове право М., 1997; Толстой Ю.К. Житлове право. М., 1996.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Зміна та припинення права на житлове приміщення в будинку ЖБК "
  1. 4. Випадки виселення наймача і членів його сім'ї
    За загальним правилом громадянинові і його родині при їх виселення з приміщення, займаного за договором соціального найму, має бути надано інше благоустроєне жиле приміщення. Поняття упорядкованого приміщення розкривається в ст. 96 ЖК УРСР, згідно з якою таке приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і при цьому, по-перше, бути благоустроєним стосовно до
  2. Виявлення в процесі попереднього розслідування (судового слідства) обставин, що свідчать про відставання в психічному розвитку обвинуваченого (підозрюваного) неповнолітнього.
    Вікова неосудність, обумовлена ??відставанням у психічному розвитку є безумовною підставою звільнення від кримінальної відповідальності. Ця обставина не можна не враховувати при визначенні обов'язкових елементів предмета доказування у справах неповнолітніх. Виявлення можливих ознак відставання в психічному розвитку має входити до переліку таких елементів поряд з
  3. 10. Юридичні факти і юридичний склад. Види юридичних фактів.
    Самі по собі суспільні відносини не стають правовими. Для цього необхідні певні обставини, з якими закон пов'язував би наступ конкретних юридичних наслідків. Виникнення, зміна і припинення цивільних правовідносин завжди обумовлені життєвими обставинами (фактами), що мають юридичне значення, і тому іменовані юридичними фактами. Юридичні
  4. 12. Порядок і способи захисту цивільних прав.
    Принципові початку захисту цивільних прав визначені статтею 55 Конституції України. Відповідно до цієї норми, положення якої конкретизовано у актах поточного цивільного законодавства, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого
  5. § 5. Підстави цивільних правовідносин
    Поняття підстави цивільних правовідносин. Вміщені в цивільному законодавстві правові норми самі по собі не породжують, не змінюють і не припиняють цивільних правовідносин. Для цього необхідно настання передбачених правовими нормами обставин, які називаються цивільними юридичними фактами. Тому юридичні факти виступають як сполучна ланка між
  6. § 2. Межі здійснення цивільних прав
    Поняття меж здійснення цивільних прав. Закріплюючи принцип вільної реалізації належних громадянам та юридичним особам суб'єктивних прав, чинне законодавство одночасно пред'являє певні вимоги, які повинні дотримуватися при їх здійсненні. Зміст цих вимог є різним, тому що залежить від характеру і призначення конкретних суб'єктивних прав.
  7. Конкретні способи захисту.
    Звернемося до більш детального аналізу закріплених ст. 12 ГК конкретних способів захисту. Першим з них названо визнання суб'єктивного права. Необхідність у цьому способі захисту виникає тоді, коли наявність у особи певного суб'єктивного права піддається сумніву, суб'єктивне право оспорюється, заперечується або є реальна загроза таких дій. Найчастіше невизначеність
  8. § 2. Види речових прав та їх місце в системі законодавства і курсу цивільного права
    Види речових прав. У ст. 216 ГК до речових прав віднесено: право власності; право довічного успадкованого володіння землею; право постійного (безстрокового) користування землею; право господарського відання; право оперативного управління; сервітути. Цей перелік носить приблизний характер, оскільки він супроводжується застереженням: зокрема. Мабуть, найбільшу складність і представляє питання,
  9. § 3. Підстави виникнення і припинення права власності
    Виникнення права власності. Право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути лише за наявності певного юридичного факту, а іноді і їх сукупності. Ці юридичні факти називаються підставами виникнення права власності. У цивілістичній науці підстави виникнення права власності здавна прийнято поділяти на первинні
  10. Наслідки безгосподарного утримання культурних цінностей
    визначені у ст. 240 ГК. Якщо власник культурних цінностей, віднесених відповідно до закону до особливо цінних і охоронюваним державою, безгосподарно їх утримує, що загрожує втратою ними свого значення, такі цінності за рішенням суду можуть бути вилучені у власника шляхом викупу державою або продажу з публічних торгів. Позов про вилучення цінностей пред'являє державний орган, до