Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
Головна → Право → Криміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 4. Механізм слідоутворення при механічній взаємодії

Найпоширенішими є сліди механічної взаємодії, які наче лежать на поверхні, оскільки у переважній більшості випадків вони видимі. В криміналістиці вони достатньо вивчені, а трасологія як розділ цієї науки виникла і розвивалась саме на дослідженні слідів механічного походження. Для їхнього виявлення і студіювання розроблені всякі методики і використовується безліч технічних засобів у правоохоронній діяльності. Однак вид слідів, які утворюються при механічній взаємодії, залежить не тільки від властивостей взаємодіючих об'єктів, а й від механічного руху при слідоутворенні.
Механічний рух - це просте переміщення тіл в просторі відносно одне одного. У процесі слідоутворення об'єкти можуть рухатись прямолінійно, прямолінійно-поступально, зворотно-поступально, обертово-поступально і здійснювати обертання-кочення (мал. 5).
1. Прямолінійний рух. Під прямолінійним переміщенням контактуючих об'єктів розуміється такий рух, коли слідоутворюючий об'єкт рухається перпендикулярно до слідосприймаючого, або вони обидва переміщаються назустріч один одному по прямій лінії (мал. 5, а). Слідоутворюючі об'єкти - молоток, лом, бойок ударника пістолета, зуби при надкушуванні і відкушуванні рухаються прямолінійно і на місці слідового контакту утворюють формуванням об'ємні сліди. Механізм утворення їх однаковий - це формування, руйнування, перерозподілення, а вид сліду залежить від фізичних властивостей об'єктів. Утворений об'ємний або поверхневий слід, внаслідок прямолінійного руху, відображає форму і розміри контактуючої поверхні слідоутворюючого об'єкта. Об'ємний слід конформний знаряддю, тобто випуклість на ньому відповідає заглибленню на сліді, що дозволяє моделювати слідоутворюючу частину об'єкта і ототожнювати його.
2. Прямолінійно-поступальний рух. При прямолінійно-поступальному русі на слідоутворюючий об'єкт діє дві механічні сили: одна скерована перпендикулярно до слідоутворюючого предмета, а друга - паралельно йому. Внаслідок цього, слідоутворюючий об'єкт під дією двох сил (мал. 5, б) рухається по результуючій (діагоналі прямокутника, паралелограма), націленій під певним кутом до слідосприймаючої поверхні, і утворює на ній слід. Це лінійний слід ковзання. Він може бути об'ємним, плоскісним, зафарбованим, слідом нашарування і відшарування. Все визначається фізичними властивостями об'єктів і механізмом слідоутворення.
Лінійний слід - назва дуже умовна, він утворюється руховою точкою, слідоутворюючою поверхнею, яка являє систему точок-ліній, наприклад, лезо сокири, ножа, різця, ребра тупого предмета. Лезо сокири, різця, навіть при старанній заточці, завжди є системою виступів і заглиблень (вищербленостей). Рухаючись відносно слідосприймаючого об'єкта, ці предмети утворюють слід ковзання, який є системою боріздок і валиків. При цьому валик відповідає заглибленню на лезі, а боріздка - виступу (мал. 9). Якщо слідоутворюючий об'єкт торкається слідосприймаючого плоскістю, наприклад, каблук ковзає по слизькому грунті, сани по снігу, при екстремальному гальмуванні транспорту колеса залишають на асфальті слід "юзу". Це плоскісні сліди, в їх структурі відображається рельєф контактуючої поверхні. Сліди каналу стовбура на шляхах - типові плоскісні сліди. Механізм утворення їх складний і розглядається у спеціальній літературі. Однак плоскісні сліди придатні для ототожнення слідоутворюючих об'єктів.
3. Зворотно-поступальний рух характеризується поперемінним зміненням націленого горизонтального руху (мал. 5, в), а під дією вертикально націленої сили, прикладеної до слідоутворюючого об'єкта, останній рухається вертикально донизу. Типовим прикладом зворотно-поступального руху є рух пилки, деталей машин, які труться. При цьому утворюються сліди розпилювання або сліди тертя. За формою вони лінійні сліди ковзання, але за відображенням є специфічними слідами, механізм утворення яких відрізняється від утворення слідів ковзання.
Пилка, поперемінно змінюючи націленість горизонтального руху, під дією вертикально прикладеної сили, заглиблюється у слідоутворюючий об'єкт, розчленовує його на частини, на стінках яких утворюються сліди розпилу. Механізм утворення слідів розпилу складний. Зубці пилки являють собою систему ріжучих поверхонь, кожна з яких є "лінією" подібно до леза ножа і практично утворює сліди ковзання. Однак у слідоутворенні бере участь велика кількість різців (зубців), які діють послідовно, тому кожний попередній слід знищується наступним. Крім того, пилка своїми плоскостями треться в бокові стінки сліду і загладжує їх. Досі сліди розпилювання єдині, за якими не можна проводити ототожнення.
Механізм утворення слідів тертя майже аналогічний попередньому. Однак відрізняється тим, що тут слідоутворююча поверхня не "лінія", а плоскість, тому відображення рельєфа в плоскісному сліді постійно пошкоджується змінами націленого руху. Сліди для ідентифікації не придатні.
4. Обертально-поступальний рух характеризується тим, що слідоутворюючий об'єкт обертається навколо своєї осі і одночасно поступально рухається вперед (мал. 5, г), утворюючи при цьому слід за рахунок деформації (формування, руйнування, відділення). Типовою взаємодією даного виду руху є свердління, механізм утворення слідів якого такий. Свердло має вертикальні (бокові) і горизонтальні різці (мал. 10) При обертанні націлений гвинт рухає свердло вниз, вертикальні різці в цей час підрізають матеріал, а горизонтальні різці відокремлюють (знімають стружку), тобто відділяють частину від цілого. Оскільки контактна поверхня різців - це "лінія", то утворюються лінійні концентричні сліди ковзання, розташовані на стружці і на дні сліду, коли отвір недосвердлено до кінця. Якщо на горизонтальних різцях є дефекти, заглиблення і виступи, то вони відображаються у вигляді концентричних боріздок і валиків, насамперед на стружці і на дні недосвердленого отвору. На стінках наскрізного отвору немає слідів різців, придатних для ідентифікації. Отже, на місці події треба вилучати стружку і предмети з недосвердленими отворами-слідами свердління. Такі сліди придатні для ототожнення знарядь свердління і вирішення ряду неідентифікаційних питань, наприклад, з якої сторони просвердлено отвір, лівша чи правша був злочинець та ін.
5. Обертання-кочення. Сутність механізму утворення слідів обертання-кочення складається з того, що слідоутворюючий об'єкт рухається навколо своєї осі і одночасно переміщується по слідосприймаючій поверхні, утворюючи об'ємні або поверхневі сліди. Оскільки на слідоутворюючий об'єкт діє дві сили - одна переміщає об'єкт по поверхні, а друга націлена перпендикулярно до неї і створює значний тиск (мал. 5, б), то утворюється довгий слід тиснення, який називають слідом кочення. Так утворюються сліди коліс транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються обертанням-коченням. Сліди кочення виникають внаслідок залишкової деформації слідосприймаючого предмета, а також шляхом формування пластичних, вологих, сипучих і витискання сипучої або в'язкої речовини.
Таким чином, при механічній взаємодії залежно від виду руху утворюються такі сліди: тиску, ковзання, розпилювання і тертя, свердління і кочення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 4. Механізм слідоутворення при механічній взаємодії"
  1. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    механізму злочину, тобто результат взаємодії суб'єктів злочину між собою і матеріальним середовищем. Оскільки сліди злочину реально відображають механізм учинення злочину та його учасників, то їхня роль у розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів надзвичайно важлива. Сліди злочинів - це джерела інформації про події минулого. Діяльність щодо виявлення, фіксації, дослідження, оцінки і
  2. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    механізмом творення сліди ділили на динамічні та статичні; об'ємні та поверхневі (плоскісні); локальні та периферійні; зафарбовані та безкольорові; видимі, слабовидимі (маловидимі) та невидимі; точкові та лінійні. Пізніше робилися спроби класифікувати сліди у трасології як на єдиній, так і на змішаних основах. Так, Ф. П. Сова за формою і матеріальною природою слідосприймаючої речовини сліду всі
  3. § 3. Основи слідоутворення матеріальних слідів у слідознавстві і трасологі
    механізм слідоутворення в слідознавстві і трасології будується на основі єдиних форм руху матерії, котрі у філософії іменуються, як механічна, фізична, хімічна і біологічна. Слідоутворення здійснюється в процесі взаємодії - переміщення в просторі двох тіл, при контакті яких відбувається обмін енергії та утворення слідів. Механічний рух самий явний і поширений у криміналістиці. Злочинець,
  4. § 1. Ознаки зовнішності людини і механізм відображення їх при вчиненні злочину
    механізмі злочину люди є основним джерелом криміналістичної інформації. Людина як суб'єкт взаємодії та слідоутворення є одним з багатопланових об'єктів живої природи. Складна і різнобічна роль суб'єкта у структурі злочинної діяльності, тому що він посідає перше місце - без суб'єкта немає діяльності, а значить і не учинюються злочини. Перебуваючи на вищому ступені розвитку та організації матерії,
  5. § 1. Поняття трасології та її значення
    механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія - криміналістичне вчення про сліди. Трасологія* - це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження. Трасологія базується на таких
  6. § 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
    механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результаті механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один об'єкт утворює слід (той, який залишив слід) - слідоутворюючий об'єкт, інший - сприймає змінення (на якому утворився слід) - слідосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів,
  7. § 3. Класифікація слідів
    механізму утворення слідів розрізняють сліди: об'ємні та поверхневі, статичні й динамічні, локальні та периферичні. Об'ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі, тобто у всіх трьох його вимірах - за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується. Часто
  8. § 7. Методика групофікації та ідентифікації
    механізм взаємодії і утворення ознак як на ототожнюваному, так і на ототожнюючому об'єктах, зокрема визначається вид руху - фізичний, механічний, біологічний, а також енергія слідоутворення (кінетична, теплова, магнітна, електрична). Виявлені ознаки та властивості оцінюються, визначаються їх стійкість, незалежність, ідентифікаційна значущість. Повнота виявлених ознак забезпечується дослідженням
  9. § 1. Відображення в основі механізму вчинення злочину
    механізму учинення злочину зокрема можна сформулювати так: По-перше, всезагальна властивість матерії відображення дозволяє події злочину інтерпретувати як процес відображення і слідоутворення. Якщо існують події в дійсності або існували в минулому, то обов'язково мають бути відображення-сліди. Останнє збільшує число джерел інформації, існують не тільки традиційно тверді носії інформації, але й
  10. § 2. Види взаємодії у структурі механізму злочину та їх енергетична сутність
    механізму біологічного руху дозволяє встановити час виникнення та зникнення слідів, а отже, давність настання смерті, поховання та ін. Зараз виник новий напрям у судовій експертизі, який розв'язує саме ці питання. Сліди біологічного походження мають велике значення при розслідуванні
© 2014-2022  ibib.ltd.ua