1. Світогляд, його суть і структура. Історичні типи світогляду.

Світогляд поліструктурності, в ньому виділяються різні елементи та рівні. До найважливіших елементів структури світогляду відносять:

- знання, уявлення, переконання (інформаційно-теоретична сторона);

- норми, оцінки, цінності, ідеали (аксіологічна сторона); -

-

Світогляд, таким чином, включає не тільки світовідчуття, світосприйняття, а й світорозуміння, у тому числі - переконання, то є впевненість людини в істинності отриманих знань, у правоті своїх життєвих позицій. Наявність переконань - один з показників соціальної зрілості особистості, її причетності до життя конкретного суспільства. Слід підкреслити, що світоглядна зрілість не обмежена рівнем духовного освоєння світу, але виступає основою регулювання поведінки людини. Таким чином, вся компонентна повнота світогляду втілюється в життєвої стратегії людської особистості.

Суб'єктами (носіями) світогляду є людина, соціальна група, народ і людство. У зв'язку з цим, важливо мати на увазі, що існують різні форми вираження світогляду в культурі, такі як прислів'я, приказки, житейські афоризми, художні образи,

5

наукові формулювання і філософські узагальнення. У цих формах актуалізований різноманітний пізнавальний, житейський, релігійний, художній, практичний досвід освоєння людьми світу, в якому вони живуть.

У зв'язку з еволюцією соціокультурного життя людства світогляд, їм вироблене, доречно поділити на історичні типи. До них відносяться: міфологічні, релігійні та філософські типи світогляду.

Міфологія - найраніша форма сприйняття людиною природного світу і свого соціального оточення. В основі міфологічного світогляду лежить міф. Міфологія склалася в первісному суспільстві, але в період його розкладання породила з себе такі типи світогляду, як релігія, філософія, мистецтво, наука. Однак міфологія не зникає, а модифікується в нові міфи в сучасному суспільстві, зокрема, політичні, економічні тощо

Суб'єктом міфологічного світогляду виступає рід, плем'я або народ, тобто воно є продукт колективної творчості людей. Міф найчастіше розуміється як спосіб освоєння, моделювання світу і людини шляхом фантазії та уяви із залученням символічних, художньо-образних засобів. Характерними ознаками міфу є: синкретизм (нерозчленованим єдність почування і мислення, словесного опису та магічної дії, суб'єктивного та об'єктивного, фантазії і реальності); уособлення або персоніфікація природних явищ (перенесення на природу людських властивостей); натуралізація людини (сприйняття його як істоти, генетично пов'язаного з природою).

Міф виконує наступні функції:

- етіологічну (пояснення всього різноманіття природних і соціальних явищ з першопричини);

-

властивостями деяких героїв, народів, явищ через символ);

-

групою) та ін

Характеристика міфології свідчить, що, незважаючи на те, що це найбільш ранній тип світогляду (дитинство людства), він - «не сума помилок», а багатий пласт культури, який необхідно вивчати для самопізнання людства.

Релігійний світогляд є другим історичним типом. Його специфіка задається комплексом вірувань і культових дій, які склалися в стародавньому світі поряд з міфом. Релігія (від лат. Religio-благочестя, святість; сходить до дієслова religare - зв'язувати, з'єднувати) є сукупністю вірувань і символічних дій, звернених до надприродного суті (Богу чи богам) з метою оптимізації

6

земного людського буття для подальшого переходу в потойбічний світ.

Основною ознакою релігійного світогляду вважається ідея подвоєння світу на земний, посюсторонний, тимчасовий, недосконалий - з одного боку, і небесний, вічний, трансцендентний, ідеальний - з іншого. При цьому саме потойбічний світ виступає причиною і кінцевою метою життя релігійної людини. Способом освоєння цього світу і орієнтації в світі земному є віра. Феномен віри в релігійному світогляді зв'язується з чуттєво-надчуттєвий процесом прилучення до трансцендентного. Цей процес прилучення не мислимо без опори на моральні цінності, які визначають характер віри і її соціальну спрямованість.

Серед функцій релігії слід зазначити, зокрема, на: - компенсаторну (вселення надії на майбутнє воздаяння в потойбічному світі за тяготи земного життя); -

зціленні); -

навколо релігійних цінностей); -

інших суб'єктів суспільного життя); -

допомогою релігійних цінностей); -

нових поколінь) та ін

Слід зазначити, що не можна обмежуватися односторонньою і спрощеної оцінкою релігії як комплексу неосвічених уявлень про світ і людину. Релігія - складне соціальне духовне явище, в ній акумульовано величезний життєвий досвід людства, багатство духовної культури, неминущі загальнолюдські цінності, моральні принципи й ідеали. При цьому не слід забувати, що релігія - це і форма ідеології, в якій нерідко зустрічаються і фанатизм, і вороже ставлення до іновірців. В окремі періоди історії релігія монополізувала духовне життя суспільства, ставала жорстким регулятором мислення і поведінки людей.

Вищим історичним типом світогляду є філософський світогляд. Відмінною рисою філософії є не стільки предмет роздумів, скільки спосіб осмислення світу за допомогою теоретичного його осягнення, коли головними прийомами стають раціональне обгрунтування, доказ, аргументація, що стало вихідним пунктом і формою розвитку філософського знання. Теоретичне знання пов'язано з осягненням суті, воно виражено не в образах і символах, а в логічних поняттях. Саме в цьому виявляється спільність філософії та науки.

7

Перш ніж докладно говорити про специфіку філософії, слід звернути увагу на дискусійність питання щодо місця і ролі «наукового світогляду». Виникнення філософії хронологічно збіглося з формуванням наукового знання. Точніше, філософія містила в собі в нерозчленованому вигляді всю сукупність отриманих до того часу знань. Однак, у міру накопичення наукової інформації, почався процес диференціації наук. Від філософії відбрунькувалися спеціальні галузі наукового знання: математика, астрономія, фізика, медицина, психологія та інші науки. Не випадково філософію називають «матір'ю наук». Цей процес диференціації тривав і в наступні історичні періоди, аж до теперішнього часу.

На відміну від міфології, релігії і філософії, спеціальні науки не ставлять своєю метою виробництво світоглядного знання. Але, досліджуючи конкретні області дійсності, наука виробляє певні світоглядні знання в якості побічного продукту. Іншими словами, наука не вирішує безпосередньо світоглядних питань, хоча і сприяє їх актуалізації. З названих вище структурних блоків світогляду наука забезпечує лише інформаційно-теоретичну сторону (знання), залишаючи поза увагою аксиологическую, чуттєво-афективну складові.

Кожен з названих історичних типів світогляду не існує в "чистому" вигляді, а включає в себе елементи інших типів. При всій відмінності міфологічного, релігійного та філософського типів світоглядів (за змістом, способом відображення дійсності і т.д.) всі вони вирішують спільні завдання в специфічних формах, на різних рівнях знань і в різних історичних умовах: 1) прагнуть дати цілісне узагальнене уявлення про світ, людину та їхні взаємини, 2) культивують певну систему цінностей, 3) виробляють узагальнені відчування, емоції, подання; 4) формують поведінкові установки і регулятиви практичної діяльності.

Інформація, релевантна " 1. Світогляд, його суть і структура. Історичні типи світогляду. "

1. Тема 1. Філософія, коло проблем і роль в житті суспільства
   світогляду. Світогляд і філософія. Підсистеми світогляду. Компоненти світогляду. Світогляд і соціальну дію. Історичні типи світогляду. Світогляд і його функції. Етимологія слова «філософія» і її різні трактування. Компоненти філософського знання. Філософія як вчення про істину, добро і красу. Джерела філософського знання. Проблема предмета філософії.
   
2. Глосарій з курсу «Філософія» частина 1 «Систематична філософія»
   світогляду. 15. Ідеалізм. 16. Ідея. 17. Інтенціональність. 18. Класична німецька філософія. 19. Класична і некласична філософія. 20. Космос. 21. Світогляд 22. Метемпсихоз. 23. Матеріалізм. 24. Методологія. 25. Метод. 26. Матерія. 27. Світовий розум. 28. Суспільна та індивідуальна свідомість. 29. Основне питання філософії. 30. Онтологія. 31.
   
3. 1.1. Історичні типи світогляду та філософія
   світогляду. Світогляд передбачає собою основу всякої філософської системи. Загальне, що притаманне філософії на протязі її двох з половиною тисячолітнього розвитку, є те, що будь-яка філософія являє собою систему певних поглядів на світ зсередини людської культури, спроба осмислення як зовнішньої стосовно людини дійсності, так і внутрішнього світу самого
   
4. § 6. Які існують форми етичних світоглядів?
   Світоглядів, що утворюють ієрархію, подібну онтологічної, антропологічної та гносеологічної. Вищим етичним світоглядом виступає те, яке прагне до духовного Благу. Під духовним Благом в різних філософських системах мається на увазі такий Абсолют, який носить ім'я або Ніщо, або Бога, або Єдиного, що по суті залишається одним і тим же. За ним по ступеня досконалості
   
5. § 4. Як виглядає періодична система найпростіших світоглядів?
   Світогляду. Якщо інтуїтивне свідомість людини в усьому бачить благо, то подібне світогляд називається релігійним. Якщо свідомість, спираючись у всьому на розум, зайняте пошуком істини, то подібне світогляд стане науковим. Якщо свідомість інстинктивно устремлено до краси, то це художньо-подібний тип світогляду зору. І, нарешті, якщо, спираючись на тілесні почуття, свідомість намагається
   
6. Контрольні питання для СРС 1.
   Світогляду перед релігійним, зокрема-християнським? 5. У чому спільність, спорідненість наукового і християнського світоглядів? 6. Чи можна сказати, що наукове і релігійне світогляду грунтуються на певних міфах? 7. У чому причина виникнення глобальних, зокрема, екологічних, ядерних та ін проблем, тобто можливостей самознищення людства? 8. Чому
   
7. § 7. У чому єдність і відмінність всіх етичних світоглядів?
   Світоглядів є те, що всі вони прагнуть до досягнення найвищої мети - Блага, а засобом його досягнення виступає чеснота. Але оскільки Благо онтологія але, то в етиці воно приймає відповідну форму, яка іменується щастям - досконалістю. Інакше кажучи, щастя досконалість стає етичним аспектом онтологічного Блага. І, дійсно, щастя завжди представляє ту
   
8. ВИСНОВОК
   світогляду: - алармизм. Це песимістичний погляд у майбутнє: в результаті забруднення навколишнього середовища і вичерпання її ресурсів людство загине. Правильність цього прогнозу поставлена під сумнів успіхами розвинених країн, таких як Японія і ФРН, яким вдається поєднувати інтенсивне господарство та збереження навколишнього середовища; - сциентизм (або технократичний підхід).
   
9. § 3. Яка природа світогляду?
     світоглядом ». І якщо Небуття виступає початком всього, той світогляд людини - її «вінцем». Це означає, що весь світ, психіка людей, а так-же їх мислення є тільки приготуванням для найвищої мети, поставленої перед собою 1 Іебьггпем, побачити в світогляді людей як в граничній формі свого самообмеження все різноманіття форм мінливого існування. Сукупно не схожих
   
10. На що звернути ОСОБЛИВА УВАГА
      світоглядом? Які ідеї лежать в основі обгрунтування доктрини? Як вирішуються питання про походження, сутності, завданнях, формах держави, про зміст, основні принципи та джерелах права? Яке теоретичний зміст доктрини і що нового по відношенню до попередніх теорій держави і права вона містить? Які програмні положення (політико-правовий ідеал) містяться в дачній
    
11. РОЛЬ ФІЛОСОФІЇ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА
      світогляд. 2. Філософська картина світу: діалектика сущого і належного. 3. Сутність сучасного антропоцентризму. Основні поняття Світогляд - система поглядів на світ і місце в ньому людини, а також обумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їх ідеали і цінності. Цінність - термін, що використовується для вказівки на гуманістичний сенс і
    
12. Філософія
      світогляду, тобто погляду на світ в цілому, наукового методу - інструмента пізнання і практичної діяльності на основі матеріалістичного підходу, тобто визнання первинності буття (матерії) і вторинність мислення (свідомості). Як світогляд філософія нерозривно пов'язана з соціально-класовими економічними інтересами, з політичною та ідеологічною
    
13. § 5. Чому філософія претендує на саму досконалу форму світогляду?
      світогляду 15 життя людини, дамо йому визначення і доведемо перевагу філософії над іншими формами міровоззреїіія. Роль світогляду в житті людини переоцінити неможливо, бо по його якості, виступаючому квінтесенцією особистісних характеристик, ми виявляємо відмінності розумної людини від дурня, утвореного - від неосвіченого, щасливого - від нещасного, доброго - від
    
14. § 4. Яку роль у світогляді грає ВИС1 філософська картина світу?
      нозі Залежно від тієї чи іншої філософської ка {ліги твані світу, виступаючої початком пізнавального
    
15. 1.1. ФІЛОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ ЛЮДИНИ. ЕВОЛЮЦІЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЛЮДИНУ В історії філософської думки
      світогляду є уявлення про «Я», самосвідомості індивіда, і найцікавіше питання світогляду - це питання про те, хто є «Я». На це питання намагається відповісти така дисципліна, як філософська антропологія. Філософська антропологія остаточно склалася після другої світової війни у Західній Німеччині, хоча її основні ідеї та методологічні установки сходять до роботи німецького
    
16. § 1. Яке місце займає етика у філософському світогляді?
      світогляду, що дає людині ціле гної уявлення про світ і його місце в ньому, то етика, спираючись на три попередніх фундаментальних розділу філософії: онтологію, антропологію і гносеологію, утворює четвертий її розділ, який відповідає на питання: «Як поводитися людині в світі, щоб досягти досконалості і щастя? ». Все це свідчить про те, що етика знаходиться в невідривно єдності з ними,
    
17. СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ, ФУНКЦІЇ МИРОВОЗЗРЕНИЯ
      світогляд являє собою органічну єдність конкретно-історичного змістовного погляду на світ, науково обгрунтованих переконань щодо законів розвитку природи і суспільства, соціально-економічного укладу життя, системи суспільно-політичних відносин, що визначають активну життєву позицію людини. Світогляд формується у школярів в результаті послідовного
    
18. Методи і внутрішній зміст філософії.
      світогляд. Діалектика і філософія. Принципи діалектико-матеріалістичної філософії. Категорії діалектики. Одиничне, особливе, загальне. Явище і сутність. Дійсність. Частина і ціле. Елемент, структура, система. Зміст і форма. Причина, наслідок, субстанція. Принцип детермінізму. Антісубстанціоналістская позиція у філософії. Об'єкт і суб'єкт. Випадковість і необхідність. Свобода.