Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологічне консультування / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Психотерапія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяЛогопсихологія → 
« Попередня Наступна »
Р.І. Лалаева, С.Н. Шаховська. «Логопатопсіхологія: навч. посібник для студентів / під ред .. »: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС; Москва;, 2011 - перейти до змісту підручника

Н. Ф. Комкова Порівняльна характеристика особливостей заїкуватих дітей

У процесі роботи з заїкатися школярами ми спостерігали, що для одних дітей характерні зайва рухливість, відволікання, нестійкість інтересів. Вони схильні до найменшій витраті зусиль при виконанні завдання, поспішають з відповідями, які не продумуючи їх. Успіх у роботі приводить дітей у сильне збудження, вони стають нестриманими, балакучими, голосно висловлюють свою радість. У разі невдачі вони проявляють розгубленість. У роботі з цими дітьми ми чітко визначали вимоги до них. У навчальному процесі використовували такі засоби, як дозування завдання, зміна видів роботи, обов'язкове регламентування часу (відлік часу учителем, певний знак в зошиті, який вказує учневі на втрату часу і т. д.). Серед цієї групи були діти, яких відрізняло прагнення бути першим, затвердити своє становище в колективі, навіть шляхом, що призводить до конфлікту.

Для правильного підходу до даних учням ми враховували ставлення учнів до себе (їх самооцінку). Треба було конкретно розібратися в переживаннях кожного учня, пов'язаних з його самооцінкою і рівнем його домагань. Насамперед цим дітям показали, якої складності завдання вони можуть виконати, і з чим не справляються.

У процесі навчання заїкуватих школярів ми спостерігали також дітей дуже уповільнених. Вони насилу пристосовувалися до нових умов роботи, повільніше переключалися з одного виду діяльності на інший, не виявляли ініціативи на уроках, в іграх, були пасивні в мові. У роботі з цими дітьми ми вводили елемент змагання. При цьому змагання проводили не між окремими дітьми, а між групами дітей, щоб у кожної дитини виховувалося почуття відповідальності. За допомогою певних занять, доручень ми виробляли в учнів швидкість перемикання, швидкість реакції.

Серед описуваних дітей були школярі, зовні байдужі до неуспіху, незадовільним оцінками. У роботі з цими дітьми ми завжди підтримували іскру проявленого інтересу, оцінювали не тільки результат виконаної роботи, але і заохочували ту наполегливість, яку учні проявили, виконуючи те чи інше завдання.

На основі наведених фактів ми складали на кожного учня докладні характеристики. Отриманий матеріал виявився дуже корисним у визначенні диференційованого підходу до заикающимся школярам. Ми припускаємо продовжити розпочаті спостереження з тим, щоб більш повно враховувати індивідуальні особливості заїкуватих дітей в корекційно-виховної роботи.

Тези доповідей IV Всесоюзних педагогічних читань НДІ дефектології АПН СРСР. М., 1976. С. 126.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Н. Ф. Комкова Порівняльна характеристика особливостей заїкуватих дітей "
  1. Т. А. Болдирєва, В. Ю. Ваніева Ефективність логопедичної роботи та особливості особистості заїкуватих
    характеристики особистості заїкуватих , де домінуючими можна вважати шкали індивідуалістичності - 82% всіх обстежених, Депресії - 66%, імпульсивність - 63%, Тривожності - 57%. Виходячи з характеристик особистості, отриманих у результаті дослідження, було виділено три підгрупи. Перша група (60-70%) з характерною відокремлено-споглядальної особистісної позицією, схильністю до роздумів,
  2. Розділ 4 Психолого-педагогічні особливості заїкуватих
    особливості
  3. Висновок і висновок
    характеристик були виділені три групи заїкуватих: з нульовою, помірною і вираженою ступенем фіксованості на дефекті. У першій групі виявилися діти, які не відчували утисків від усвідомлення своєї неповноцінною мови або навіть зовсім не помічали її. Ці діти охоче вступали в контакт з однолітками і дорослими, знайомими і незнайомими. У них були відсутні елементи сорому, уразливості
  4. Емоції. Почуття. Вольові зусилля.
    Порівняно невелика тривалість та інтенсивність. Але вони ж можуть переростати і в більш тривало і сильно протікають психічні стани. Емоції (як психічний процес) дуже близькі первинного пізнавальному процесу - відчуттю: відчуття сигналізує про сам факт того чи іншого зовнішнього або внутрішнього подразника, а нерозривно пов'язане з відчуттям переживання (емоція) дає
  5. Г. А. Волкова До питання про методику вивчення міжособистісних відносин заїкуватих дітей дошкільного віку
    характеристик відносяться проектні методи, що є переважно евристичними (В. Н. Мясищев та ін, 1969). Вони дозволяють підійти до орієнтуванні в складних властивостях особистості, оскільки дають можливість уявити, як випробуваний діяв би за подібних обставин. Вони ставлять досліджуваного в таке стимулюючу положення, що він отримує можливість проявити свої особисті потреби,
  6. Мислення. Поняття. Уява.
    Особливостях її проявів, про вплив на становище заикающегося в суспільстві і т. д. Завдяки наявності у людини розумової, абстрактної форми відображення дійсності, він здатний не тільки сприймати світ в образах предметів і явищ, а й знаходити закономірності і відносини між ними. Характерними ознаками мислення є узагальненість і опосередкованість відображення дійсності. В
  7. Г. А. Волкова Особистісні характеристики заїкуватих дітей шестирічного віку
    характеристиках заїкуватих і нормально говорять в силу того, що занадто довільно інтерпретують дані, незалежно від отриманих статистично достовірних показників. Наше експериментальне дослідження заїкуватих дітей 5 років методикою «тест-конфлікт» виявило поряд з високим рівнем сформованості деяких особистісних реакцій такі особливості особистості, як агресивність,
  8. Передмова
    особливості, відзначається своєрідність формування особистості. Це різною мірою проявляється в сенсорній, інтелектуальної, афективно-вольової сферах. Безперечним є факт, що порушення мови певною мірою впливають на формування інших сторін психіки, а в деяких випадках і саме ними викликаються. У II частині «Логопатопсіхологіі» представлені матеріали переважно
  9. 77. Порівняльна реклама
    порівняльна реклама. В Україні порівняльна реклама не отримала спеціального правового регулювання в Законі "Про рекламу", вона регулюється в Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Згідно ст. 7 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції" порівняльної є реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб'єкта
  10. 15. Компаративістика, її роль у вивченні права і держави. Порівняльне правознавство та государствоведение.
    Порівняльно-правовий метод, який передбачає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей. Використання цього методу призвело до формування відносно самостійної науки - порівняльного правознавства (порівняння сучасних правових систем світу), а в державній сфері - порівняльного державознавства. Порівняльне правознавство
  11. 2. Використання товарних знаків у рекламі порівняльного характеру
    порівняльного характеру. Наприклад, незважаючи на справедливість оцінок, виробнику плівок "Fuji" заборонялося писати в рекламі що "кольору плівок" Fuji "яскравіше, ніж кольори плівок" Kodak ". Поступово прийшло розуміння того, що подібні заборони носять антіпотребітельскій характер, тому що позбавляють споживача можливості отримувати важливу інформацію про порівняльних якостях товару і про ціни на
  12. Контрольні питання
    порівняльного правознавства. М., 1996. © Барціц І.М., 2003 © Матвєєва Т. Д.,
  13. Н. В. Симонова Особливості пізнавальної діяльності дітей з церебральними паралічами в дошкільному віці
    особливостей пізнавальної діяльності обстежуваних дітей та включали в себе завдання з програми дитячого садка . Вони будувалися на основі вимог до шкільного навчання і були модифіковані з урахуванням специфіки захворювання дітей. Психолого-педагогічне обстеження виявило своєрідну структуру інтелектуальної недостатності у більшості дітей, яка визначалася різними варіантами
© 2014-2022  ibib.ltd.ua