Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

? 2. Повне товариство (ПТ)

Термін "повне товариство" має умовний характер і аж ніяк

не означає, що його учасники об'єднують повністю все своє

майно і все без залишку свої особисті зусилля направляють на

спільну діяльність. Внески та особистий внесок можуть бути са-

мимі різними і визначаються вони самими учасниками товари-

щества. Тому цілком справедливо це і не відбивається в

найменуванні "повне товариство".

Якщо порівняти ПТ з кооперативом, то можна побачити, що

кооператив (артіль) більшою мірою залучає у свою діяч-

ність особистість, ніж повне товариство. Насправді ж

повною є тільки відповідальність товаришів зовні.

Повне товариство - це поєднання двох або більше осіб

для ведення за спільний рахунок господарської діяльності від імені

товаришів під пряму, необмежену і солідарну відповідальність-

ність всіх товаришів (при нестачі коштів у самого товари-

щества).

Повне товариство - це порівняно нескладна організа-

ція. Проте відоме відокремлення майна ПТ призводить до того,

що вона є щось більше, ніж строго особисті зобов'язання,

!! 46

якими пов'язані особи, які об'єднуються в простому товаристві,

не визнавати нашим законодавством юридичною особою. І

проте особистісний елемент (участь своєю працею) тут

дуже значний. По-перше, він характеризується крайньою заинтере-

женням всіх товаришів у спільній діяльності. Звідси

втекти висока пильність і строгий контроль кожного по

відношенню до справ своїх товаришів. По-друге, оскільки від

кожного учасника залежить дуже багато чого в діяльності цієї кор-

пораціі в цілому, то об'єднання осіб грунтується на довірі.

Само собою зрозуміло, що довірених осіб виявляється, в конеч-

ном рахунку, не так багато і тому для повного товариства

характерно обмежене число учасників. Юридичну форму,

звану "повним товариством", не слід використовувати на

підприємствах, що вимагають великої кількості учасників або

великих капіталів. Принагідно слід зауважити, що особистісний елемент

в ПТ все ж превалює. Розміру частки майна не надається

вирішального значення, тому що при настанні відповідальності

буде задіяно всі інше майно, наявне у

учасників.

З довірчих відносин, які властиві повного

товариству, випливають і особливості управління ним. Формально

будь-які органи управління найчастіше відсутні і рішення

приймаються за згодою всіх, якщо в договорі не вказано інше,

припустимо, по більшості голосів. При цьому використовується такий

принцип: один товариш має один голос, незалежно від частки його

майнового або особистої участі. На практиці ж зазвичай

виділяється лідер, який і домінує у відносинах між

товаришами. Крім того, товариство може обрати лідера, але

при цьому використовується принцип одноголосності, & іншому випадку

довірливість в стосунках виявляється недостатньою. Управ-

ня справами можуть доручити і декільком товаришам. Але що харак-

Терно, кожен учасник ПТ має право діяти від імені товаріщес-

тва, якщо установчим договором не встановлено, що всі його

учасники ведуть справи спільно, або ведення справ доручено окремих на

вим учасникам (ст. 72, п. 1 ЦК).

Якщо вирішено вести справи спільно, то його учасникам для

вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників

товариства (ст. 72, п. 1 ЦК).

Доручення вести справи товариства одному або декільком

учасникам зобов'язує інших учасників для здійснення угод

від імені товариства отримати довіреність від тих, на кого

покладено ведення справ товариства (ст. 72, п. 1 ЦК).

!! 47

Трапляється в управлінні і таке, коли учасники незадоволені

діями будь-кого з них і звинувачують його або у порушення,

причому грубому, своїх обов'язків, або вбачають у його дей-

ствиях потужність нездатність до розумного ведення справи.

В такому випадку на

підставі судового рішення товариші можуть внести в засновник-

ний договір необхідні зміни. Аксіомою є те, що

кожен повинен діяти в інтересах товариства, у відповід-

вії з його цілями і не виходити за предмет діяльності товари-

щества.

У зв'язку з цим виникає питання про найменування повного

товариства. В принципі фірмове найменування повинне содер-

жати імена всіх його учасників з додаванням "повне товаріщес-

тво", допустимо "Лук'янов і брат". Але якщо товаришів багато, то

проблематичним стає питання про зручність використання цього

найменування на практиці. Тому ДК РФ дозволяє вказувати

ім'я одного або декількох товаришів з додаванням слів "і ком-

панія" і слова "повне товариство".

Поряд з прізвищами учасників найменування ПТ може вклю-

чать та інші доповнення, які є чистою фантазією або свя-

занние з діяльністю підприємства. Однак принципово важливо,

щоб додаткові символи не запроваджували в оману відноси-

тельно виду або обсягу діяльності підприємства або положення

власника підприємства . Наприклад, фірмове найменування "фрук-

товая контора" для сільської овочевої крамниці було б настільки ж

вводить в оману щодо розмірів підприємства, як і

додатковий символ "міжнародне" для підприємства, яке

переважно веде справи всередині країни.

Особливе значення в повному товаристві мають фінансові

питання. Вони безпосередньо пов'язані з питаннями майнового ха-

рактера і насамперед з вкладами кожного учасника.

Вклади можуть бути різними не тільки за розмірами, за

цінності, а й за характером внесків. Внески з цієї точки зору

можуть передаватися у власність товариства або у користування.

Знати це особливо важливо, зазначав Г.Ф. Шершеневич, 1) щоб

визначити, на кому лежить ризик загибелі або пошкодження речі;

2) щоб вирішити долю речі при ліквідації товариства. (* 1) Звичайні-

але це відбивається в установчому договорі.

Кожен член товариства бере участь у прибутках і збитках

свого підприємства пропорційно своєму внеску. Це принципи-

альна схема. Але від неї можуть бути відступу. Припустимо, якщо

(** 1) Див: Шершеневич Г.Ф. Підручник торговельного права. С. 110.

!! 48

особисту участь кого з товаришів в порівнянні з іншими

явно превалює, воно може особливо винагороджуватися або в устано-

дітельного договорі відбиваються великі його домагання на при-

бувальщина. Не виключено й інше: наприклад, частина річного прибутку

ділиться пропорційно внеску, а частину порівну. Не допускається

усунення будь-кого з учасників товариства від участі в

розподілі прибутку чи збитків.

Прибуток дається тільки чистим доходом, який підраховуючи-

ється шляхом порівняння балансу за два суміжних року. Однак частина

прибутку може бути спрямована на різні потреби товариства,

якось: створення запасного капіталу або резервних фондів. Але про

цьому учасники повинні домовитися заздалегідь і рішення має

бути прийнято одноголосно до розподілу прибутку.

Життєвим ж нервом повного товариства є посилений-

ная відповідальність товаришів по всіх зобов'язаннях товари-

щества. Вона може бути охарактеризована за двома позиціями:

а) за масштабом - необмежена. Хоча у товариства име-

ється відокремлене майно, яким воно відповідає за своїми боргами,

в разі його недостатності стягнення кредиторів може бути

звернено також і на майно учасників. Така, небезпека угро-

жает кожному товаришеві, що змушує їх вельми серйозно подхо-

дить до підбору учасників і розраховувати тільки на тих людей,

яких вони добре знають і живлять повну довіру;

6) залежно від характеру відповідальності - солідарна.

Це означає відповідальність один за одного: один за всіх або всі

за одного.

Інакше кажучи, вимога про стягнення може бути

звернено до будь-якого з учасників товариства, до одного або

декільком відразу.

У законодавстві поки не опрацьовано питання про порядку не-

сения відповідальності: чи повинні кредитори звертатися з цього

приводу до конкретних учасників ПТ після пред'явлення предвари-

тільних вимог до товариству або безпосередньо до будь-якого з

учасників. Питання це занадто серйозний, щоб законодавець

залишив його без уваги. Справа в тому, що в разі ліквідації

товариства його учасники виявляться у виключно неблагопри-

ятних умовах, якщо не буде встановлено попередній порядок

звернення вимог до товариству в цілому. Термін позовної дав-

ності (3 роки) занадто великий. Таке положення несправедливо ще

і тому, що проти позову, що випливає з договорів, укладених

товариством в процесі його діяльності, окремим учасником,

звичайно, важче захиститися. Щоб уникнути такої небезпеки, є

тільки один засіб - не вступати в повне товариство. Але це,

!! 49

звичайно, не вихід з положення. Тому законодавцю слід

врахувати цю обставину і вжити заходів для того, щоб

повна відповідальність не була несправедливо обтяжливе і небезпечна

для учасників товариства, що припинив своє існування.

Можна, наприклад, встановити більш короткі в порівнянні з загальним

правилом строки позовної давності.

У законі термін існування повного товариства не

встановлюється. Однак практика показує, що повне товаришів

щество не відрізняється міцністю. Головна причина його нестабільність

ності носить самий прозаїчний характер і полягає в разног-

ласіях учасників, що можуть виникати з будь-якого приводу: за

управлінських, інвестиційних, збутових та інших питань.

Найчастіше товариство припиняється у зв'язку з виходом з

нього або смертю хоча б одного з членів. Закон, однак, ука-

зивает лише такі підстави ліквідації товариства в якості

безперечних, як рішення про це самих учасників, рішення суду

про ліквідацію товариства з причини неналежної реєстрації

або здійснення діяльності, забороненої законом, або вдосконалення-

шення грубих порушень закону. Інші ж обставини (вихід

або смерть когось із учасників, визнання безвісти отсутству-

ющим, недієздатним і т.п.) можуть служити підставою для вимі -

нения складу учасників повного товариства і продовження його

існування, але тільки якщо це передбачено установчим

договором товариства чи угодою залишаються учасників . В

протягом двох років на вибулого може бути покладена відповідальна-

ність за зобов'язаннями ПТ, що виникли на момент його вибуття.

 Учасник товариства може передати свою частку іншому

 особі (іншому учаснику або навіть третій особі), але поступка паю

 строго контролюється і на то необхідно отримати згоду всіх

 решти учасників. Особа, якій передано частку, отримує все

 права і несе відповідальність за зобов'язаннями товариства, в

 тому числі нарівні з іншими учасниками за зобов'язаннями, віз-

 нікшего до його вступу в товариство.

 Отже, повне товариство є найбільш кращий-

 вим у випадках, якщо його учасники:

 1) вносять великий особистий внесок у підприємство у формі

 живої праці або знань;

 2) мають намір особистою працею працювати на підприємстві;

 3) прагнуть до однакового участі в капіталі;

 4) контролюють ризик повної особистої відповідальності.

 !! 50

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "? 2. Повне товариство (ПТ)"
  1. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
      товариства Поняття договору простого товариства (про спільну діяльність). Зміст договору простого товариства. Учасники договору простого товариства. Вклади учасників договору. Правовий режим спільного майна товаришів. Ведення спільних справ товариства. Відповідальність товаришів за спільними зобов'язаннями. Зміна та припинення договору простого товариства.
  2. 2. Зміст фірмового найменування
      повне товариство ", або ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів" і компанія "і слова" повне товариство ". Фірмове найменування товариства на вірі повинне містити або імена (найменування) всіх повних товаришів і слова" товариство на вірі "або "командитне товариство", або ім'я (найменування) не менше ніж одного повного товариша з додаванням слів "і
  3. Ревізійна комісія (ревізор)
      товариства власників житла є ревізійна комісія (ревізор). Даний орган не відноситься до числа органів управління товариства: він не здійснює організаційну та виконавчо-розпорядчу діяльність, а реалізує лише одну специфічну функцію управління - контроль за фінансово-господарською деятельностьютоваріщества, так званий внутрішній аудит. Ревізійна
  4. Обов'язки товариства
      товариства власників житла визначає ст. 138 Кодексу. Товариство зобов'язане: 1) забезпечувати виконання вимог глави 13 Кодексу, положень інших федеральних законів, інших нормативних правових актів, а також статуту товариства; 2) укладати договори про зміст і ремонті спільного майна в багатоквартирному будинку з власниками приміщень у багатоквартирному будинку, не
  5. 31. Комерційні юридичні особи.
      товариств і товариств, виробничих кооперативів, державних і муніципальних унітарних підприємств) Господарські товариства і суспільства. Господарськими товариствами і товариствами визнаються комерційні організації з розділеним на частки (вклади) засновників (учасників) статутним (складеному) капіталом. Майно, створене за рахунок внесків засновників (учасників), а також
  6. Членство в товаристві
      товариства власників житла. Однак це далеко не так: назва даної глави не відповідає її реальному змісту. Власне членства в товаристві тут присвячена всього одна стаття (ст. 143), решта ж статті гол. 14 Кодексу визначають організацію управління в товаристві власників житла (ст. ст. 144 - 149), встановлюють правила про внутрішній аудит (ст. 150) і регулюють інші
  7. § 4. Зміна та припинення договору простого товариства
      товариства Договір простого товариства може бути змінений відповідно до загальних правил (ст. ст. 450, 451 ЦК РФ). Припинення договору простого товариства може мати місце внаслідок його розірвання. Підставами для розірвання договору можуть послужити обставини, зазначені в п. 2 ст. 450 ГК. Крім того, відповідно до ст. 1052 ЦК учасник договору
  8. 3. Право власності господарських товариств
      повне товариство, на командитне товариство відповідно поширюються положення про повне товариство (п. 2 і 5 ст. 82 ЦК). Майно, що є об'єктом права власності товариства на вірі, складається з вкладів повних товаришів і коммандітістов-вкладників. Пропорційно цими вкладами розподіляються і дивіденди всіх учасників. Повні товариші мають право набувати вклади (паї)
  9. § 6. Загальні положення про господарські товариства і товариства
      товариствами і товариствами визнаються комерційні організації з розділеним на частки (вклади) засновників (учасників) статутним (складеному) капіталом (п. 1 ст. 66 ГК РФ). Власністю товариств і товариств є майно, створене за рахунок внесків засновників і вироблене (придбане) організаціями в процесі їх діяльності. Учасники втрачають право власності на своє
  10. 3. Товариство власників житла
      товариства власників житла, нерідко необгрунтовано ототожнюються з споживчими кооперативами. Створення таких організацій стало наслідком проведення в широких масштабах приватизації державного та муніципального житла. Громадяни, ставши власниками окремих житлових приміщень у багатоквартирних будинках, зіткнулися з необхідністю спільної експлуатації загальних для всіх квартир
  11. 4. Передача виключних прав у спільне майно товаришів і до статутного (складеного) капіталу господарського товариства (товариства)
      товариство). Поряд з грошима, цінними паперами, іншими майновими правами виняткові права, що мають грошову оцінку, можуть бути формою вкладу в майно господарського товариства або товариства (п. 6 ст. 66 ЦК) або у спільне майно товаришів за договором про спільну діяльність (ст. 1041 -1054 ЦК). Оскільки внесення виняткових прав в якості внеску до майно господарського
  12. 2. Участь публічно-правових утворень в корпоративних відносинах
      товариства - за рахунок свого майна або спільно з іншими суб'єктами цивільного права. Однак засновниками таких товариств від їх імені можуть виступати лише відповідні комітети або фонди майна. Інші державні або муніципальні органи не вправі ні самі, ні від імені публічно-правових утворень виступати в ролі засновників або учасників господарських товариств або в якості
  13. § 7. Повне товариство і товариство на вірі (командитне товариство)
      повне товариство з підстав, загальним для юридичних осіб, а також у випадках, коли в ньому залишається єдиний учасник. Останній може протягом шести місяців перетворити товариство в господарське товариство. Прийняття спеціальних законів, що уточнюють правовий статус повних товариств (як і товариств на вірі), Цивільним кодексом не передбачається, що і пояснює вичерпний
  14. 3. Товариство на вірі (командитне)
      повне товариство всередині, командитного), в той час як інші лише вносять вклади в майно товариства, не беручи участь безпосередньо у його підприємницькій діяльності, і несуть тільки ризик їх втрати (вкладники, коммандітісти) (п. 1 ст. 82 ЦК). Інакше кажучи, коммандіта являє собою таке об'єднання осіб, в якому хоча б один учасник відповідає за спільними боргами всім майном, а
  15. 2. Повне товариство
      повне товариство ". Повне товариство створюється на підставі установчого договору, який повинен бути підписаний усіма його учасниками (виражають тим самим свою волю на створення товариства і на свою участь у ньому). З моменту державної реєстрації цього договору товариство виникає як юридична особа. В установчому договорі про створення повного товариства поряд із загальними
  16. Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995

  17. § 10. Дочірні та залежні суспільства
      спілку в силу переважної участі в його статутному капіталі або відповідно до укладеного між ними договором, або іншим чином має можливість визначати рішення, що приймаються таким суспільством (п. 1 ст. 105 ГК РФ, п. 2 ст. 6 Федерального закону "Про акціонерні товариства "). Дочірні господарські товариства не можуть розглядатися в якості самостійної організаційно-правової
© 2014-2022  ibib.ltd.ua