Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Порядок продовження строків тримання під вартою


закріплено в ст. 165-3 КПК, де зазначено, що: за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи у разі неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення, слідчий за погодженням з відповідним прокурором або прокурор звертається до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою. У поданні зазначають причини, у зв'язку з якими необхідно продовжити строк, обставини та факти, що належить дослідити, докази, які підтверджують, що злочин вчинено особою, яку тримають під вартою, і обґрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу.
Із поданням про продовження строку тримання особи під вартою звертаються до суду:
при продовженні строку тримання під вартою до 4 місяців -не пізніше ніж за 5 діб до закінчення строку тримання особи підвартою;
при продовженні строку тримання під вартою до 9 місяців -не пізніше 15 діб до закінчення строку тримання під вартою;
при продовженні строку тримання під вартою до 18 місяців -не пізніше 20 діб до закінчення строку тримання під вартою;
при продовженні строку тримання під вартою для ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальноїсправи - не пізніше ніж за 5 діб до закінчення граничного строкутримання під вартою.
Одержавши подання, суддя:
вивчає матеріали кримінальної справи;
за необхідності опитує обвинуваченого, особу, у провадженніякої перебуває справа;
вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився;
якщо є до того підстави, виносить постанову про продовженнястроку тримання під вартою або відмовляє в його продовженні.
У разі закінчення строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо його не продовжено у встановленому порядку, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти.
Осіб звільняють з-під варти у випадках: "Ь - скасування запобіжного заходу;
зміни запобіжного заходу;
закінчення передбаченого законом строку тримання під вартоюяк запобіжного заходу, якщо його не продовжено в установленомузаконом порядку. Начальник установи попереднього ув'язненнязобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодоякого постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строку тримання під вартою не надійшла. При цьому він надсилає повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.
Постанова, вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення (ч. З ст. 20 Закону України "Про попереднє ув'язнення").
Із метою запобігання порушення строків тримання під вартою адміністрація установи, де утримують заарештованого, заздалегідь нагадує органу, за яким він рахується, про закінчення строку.
Згідно з п. З ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права тримання під вартою осіб, які очікують судового розгляду справи щодо себе, не повинно бути загальним правилом. Воно може застосовуватись тільки у разі, якщо є розумним і необхідним, щоб запобігти втечі, впливу на свідків чи потерпілих, рецидиву злочину, а також за очевидної небезпечності особи для суспільства*.
Мінімальними стандартними правилами Організації Об'єднаних Націй щодо заходів, не пов'язаних із тюремним ув'язненням, (Токійськими правилами) від 14 грудня 1990 р. передбачено, що "взяття під варту застосовується у судочинстві в кримінальних справах як крайня міра за умови належного врахування інтересів розслідування гіпотетичного правопорушення і захисту суспільства і жертви" (ч. 1 ст. 6).
У судових стадіях кримінального процесу строки тримання під вартою законом у числовому вимірі не регламентовано. В міжнародних правових документах, ратифікованих Україною, йдеться про те, що кожна заарештована людина має право на судовий розгляд упродовж розумного строку (ч. З ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини; ч. З ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права).
Поняття "розумний строк" є оціночним. До того ж для кожного заінтересованого суб'єкта судового розгляду "розумність" буде різною. Проте в будь-якому разі це поняття означає, що:
кримінальну справу щодо заарештованої особи має бути розглянуто в суді без невиправданих затримок, що її у вітчизнянійсудовий практиці називають "тяганиною";
роботу суду має бути організовано таким чином, щоб кримінальні справи щодо заарештованих розглядалися в першу чергу.
За завідомо незаконне взяття під варту (арешт) передбачено кримінальну відповідальність (ст. 371 КК).
* Раніше взяття під варту в Україні могло застосовуватися з мотивів однієї тільки небезпечності злочину (ч. 2 ст. 155 КПК - вилучено 21 червня 2001 р.).
8. Юридична відповідальність за порушення: кримінально-правова:
для ув'язненого - за втечу з місця попереднього ув'язнення -ст. 393 КК;
для дізнавача, начальника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді - за завідомо незаконний арешт - ст. 371 КК.
Нагляд за законністю утримання затриманих та взятих під варту осіб здійснює прокурор.
Перевірка законності утримання цих осіб належить також до компетенції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який згідно з п. 8 ст. 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" має право відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, опитувати осіб, які там перебувають, та одержувати інформацію щодо умов їх тримання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Порядок продовження строків тримання під вартою"
  1. Процесуальна характеристика віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи.
    порядок: з'ясування дізнавачем, слідчим, прокурором, судом (суддею)можливостей батьків (та інших суб'єктів) забезпечити належну поведінку неповнолітнього і явку його за викликом; складання постанови про віддання неповнолітнього піднагляд; відібрання від осіб, яким передають під нагляд неповнолітнього, письмового зобов'язання; роз'яснення особам, яким його передають, обов'язків і попередження про
  2. Правові наслідки рішення про зупинення досудового слідства:
    порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка постраждала від злочину, встановлено законом. Однак досі відповідного закону в Україні немає. Отже, після зупинення досудового слідства кримінальну справу не вважають завершеною. Вона й далі залишається за слідчим, так би мовити, "висить" на ньому. Справа може бути предметом прокурорських чи відомчих перевірок щодо
  3. 65. Нагляд прокурора за законністю провадження строків досудового слідства і тримання під вартою
    продовження строків слідства, а також направлення до суду і підтримання подання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою (п. 5.5. наказу Генпрокурора Укр. № 4/1 гн від 20.04.2004 р.). Вчасне і швидке провадження досудового слідства є однією з найважливіших умов успішного розкриття злочину, а також забезпечення прав і законних інтересів Строк досудового слідства встановлено у 2
  4. 2. ПІДСТАВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ
    порядок поновлення їїпорушених прав і вжити необхідних заходів до відшкодування шкоди,завданої особі внаслідок незаконних засудження, притягнення якобвинуваченого, затримання, застосування запобіжного заходу тау разі незаконного продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли кримінальний закон, який усуває караністьдіяння, набрав чинності"; 4)ст. 1167ЦК: "1. Моральна шкода, завдана
  5. 56. Повноваження прокурору з нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства
    продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому КПК; 8) повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками; 9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства до іншого, а також від одного слідчого до іншого з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування; 10) при
  6. 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
    порядок нотаріального посвідчення угод у випадках, зазначених в законі (ст. 47 ЦК), та інші випадки обов'язкового вчинення нотаріального провадження. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з певними юридичними наслідками, а також неприйняття до розгляду документів без відповідного нотаріального оформлення тощо. Так, статтею 227 ЦК передбачається, що формою
  7. 88. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
    порядок розгляду та вирішення справ цієї категорії судом визначакиься ст.ст. 279-282 ЦПК. Правом на звернення до суду із заявою про проведення примусового психіатричного огляду, надання амбулаторної допомоги у примусовому порядку наділений тільки лікар-иси-хіатр. Рішення про проведення психіатричного огляду особи беї її усвідомленої «оди або беї поди її законного иредстав-ник.і приіім;іг-гься
  8. § 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
    продовження строків утримування під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи; 4) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому ст. 611 КПК; 5) якщо він особисто або його родичі заінтересовані у результатах справи; 6) при наявності інших
  9. § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті
    порядок проведення обшуків, дізнання, вийомкі речовихдоказів та арешту винних", таблиці категорій злочинного елементу (за видами злочинів) тощо. В зв'язку з тим, що в багатьох губернях процвітав політичний бандитизм і велися військові дії, зв'язок центра з місцями був у значній мірі утруднений. Тому деякі керівники губернських та повітових карно-розшукових органів не одержували ніяких інструкцій
  10. Судові витрати
    порядок відшкодування витрат окремим суб'єктам кримінального процесу регламентовано статтями 92-93-1 КПК. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 3: 1. До вивчення кримінального процесу є два підходи. Згідно з першим кримінальний процес розглядають як сукупність правовідносин, з другим - як діяльність із застосування норм права. В теорії та практиці переважає другий підхід. 2. Кримінальний процес як діяльність