Головна |
« Попередня | Наступна » | |
+2. ПРАКТИЧНЕ РОЗЧЛЕНУВАННЯ І З'ЄДНАННЯ ПРЕДМЕТІВ І ЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ |
||
Власне аналіз і синтез є уявне розчленування і з'єднання предметів у вказаному вище сенсі. Однак необхідно при цьому врахувати, що історично зміст цього процесу логічної діяльності формується вперше в предметно-речової діяльності людини (тобто аж ніяк не в спогляданні) і тільки згодом поширюється на предмети, пов'язані відношенням "ціле-частина", незалежно від практики людини. На цьому засновані як зв'язок, так і відмінність речовій і логічної діяльності.
Людина практично розчленовує і возз'єднує тіла у зв'язку з якимись своїми потребами. Він або різним чином користується різними частинами одного предмета або створює для свого використання ціле, що не існує в природі. Зв'язок координації, тобто наявність певних необхідних частин у предметі, є тут результатом практичних дій людини і фіксується як необхідна залежно від умов використання створеного предмета в суспільній практиці. Хоча властивості цілого, завдяки яким воно може бути певним чином
214
використано практично і заради отримання яких згодом з'єднується предмет, випливають з об'єктивних властивостей возз'єднується предметів [1], в логічному знанні це спочатку ще не фіксується. Необхідність зв'язку випливає з того факту, що без наявності таких-то частин неможливий такий-то суспільно фіксований та повторюваний спосіб користування річчю. Наприклад, створюючи складене знаряддя чи ладу житло певного типу, людина фіксує наявність певних частин як умова повторного відтворення предметів і задоволення тієї чи іншої суспільної потреби. Якщо не з'єднані предмети А, В, С, то немає явища F.
1 Раз створені певні умови, то певні явища слідують з них незалежно від людини, в силу об'єктивних властивостей самих предметів людської практики. Людина могла отримати теплоту за допомогою тертя і вперше усвідомити необхідність їх слідування один за одним на основі своїх речових дій (див.: Маркс К., Енгельс Ф. Соч., Т. 20, с. 539), але сама теплота випливає з тертя, раз воно вже вироблено, незалежно від людини.
Перші уявлення про цілому і його необхідних частинах виникають, таким чином, на основі речової діяльності та пов'язані з нею. Людина щось практично змінює в предметах навколишнього світу і фіксує певну необхідну зв'язок (у даному випадку - координацію частин предмета) як необхідний результат змін, вироблених його предметної діяльністю, яка може бути повторена мільярди разів по даному її типу. Але справа змінюється, коли готівкові уявлення про координовані цілях застосовуються до предметів, виникають й незалежно від практики людини, або коли об'єктивна координація частин предмета не збігається з їх практичним використанням, з їх роллю в практиці людини. Тут передбачається вміння встановлювати об'єктивну координацію логічно (яке, між іншим, може застосовуватися і до предметів, створюваним або розчленовують людською діяльністю, і полягає у виробленні загального знання про об'єктивні властивості цих предметів, в силу яких, вони і можуть виконувати певну роль у практиці людини) .
215
Розчленовуючи і возз'єднався предмети практично і встановлюючи тим самим якусь їх координацію, людина навчається робити це подумки, незалежно від можливостей практичного розчленування та возз'єднання тіл, і відображає допомогою цього розумової дії об'єктивно існуючу координацію в логічному знанні. "Навчає" тут означає виникнення особливого типу діяльності-логічної діяльності - і фіксування об'єктивної зв'язку "ціле - частина" у вигляді узагальненого уявного змісту форм цієї діяльності. Розкриття цього переходу, його необхідності - справа історії мислення. Нашим же завданням було лише вказати на нього як на факт. Відзначимо тільки, що здійснення логічних дій розчленування та возз'єднання предметів передбачає фіксування змісту в понятійної формі. Виникають поняття цілого і частини, що фіксують ставлення властивостей цілого (тобто результату координації його частин) і властивостей частин у загальному вигляді, і на їх основі протікає певна логічна діяльність. Її особливості ми зараз і розглянемо, припускаючи теоретичне відношення до предмета.
Хоча процес логічного аналізу та синтезу і виникає з практично-чуттєвої діяльності людини, але, раз виникнувши, має своїми власними законами. Це видно вже з того, що практичне розчленування і возз'єднання предмета виключають один одного (розчленування предмета не дає його з'єднання), тоді як у застосуванні до логічного процесу ми будемо говорити про аналіз за допомогою синтезу, і навпаки.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 2. ПРАКТИЧНЕ розчленування і З'ЄДНАННЯ ПРЕДМЕТІВ І ЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ " |
||
|