Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочину
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Волкобой І.. Шпаргалки по Цивільному праву України (загальна частина), 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

78. Право приватної власності - поняття і зміст.



У чинному законодавстві України приватна власність передбачена
ст.41 Конституції України, право на неї є одним з неодмінних
умов вільного існування індивіда.
Власність громадян створюється і примножується за рахунок їхніх доходів від
участі в суспільному виробництві, від ведення власного господарства і
доходів від коштів , вкладених у кредитні установи, акції та інші цінні
паперу, придбання майна при спадкуванні та на інших підставах,
передбачених законом. Ця власність заснована яа свободі особистості в
розпорядженні власними. здібностями до виробничого і творчому
праці, виборі його форм і способів поводження результатів на задоволення
суспільних і особистих потреб.
Право приватної власності було закріплено в Україні 7 липня 1992 Законом
України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів
України. Зокрема, їм були внесені зміни до Закону України "Про
власності". А 16 грудня 1993 Верховна Рада внесла зміни до
Цивільний кодекс України я деяких законодавчих актів, привівши їх
положення у відповідність з прийнятим Законом "Про власність.
Право приватної власності може бути визначене як належить приватному
особі вища влада над речами, яка може бути реалізована їм у відносинах
зі усіма іншими особами шляхом володіння, користування і розпорядження цими
речами особистими діями або через посередництво спеціально уповноважених ним
осіб.
Суб'єктами права приватної власності відповідно до закону "Про
власності" є громадяни України, іноземні громадяни та особи без
громадянства, тобто, тільки фізичні, але не юридичні особи.
Разом з тим, приватна власність виникає не тільки тоді, коли
майно належить одній особі, але й тоді, коли мова йде про
власності трудового або селянського господарства. Оскільки ні трудове,
ні селянське господарство не мають статусу юридичної особи, то в цьому
випадку колективна власність не виникає, власниками є
члени селянського (фермерського) господарства.
Слід зазначити, що проект ЦК як ніби взагалі обходить це питання,
акцентуючи увагу на "право власності фізичних осіб" (ст. 321) і
"право власності юридичних осіб" (ст. 322).
Однак проблема цим не знімається, оскільки в ст. 321 Проекту фізичні
особи називаються "суб'єктами права приватної власності", чого не зроблено
далі щодо юридичних осіб. Таким чином, правовий режим майна,
належить організаціям (особливо недержавним) залишається досить
невизначеним. Залишається тільки гадати, що це за форма власності, в
ніж її відмітні особливості і т.п.
Більш правильним було б відповідно до Конституції України віднесення до
приватної власності будь-якого майна, що належить приватним особам, які не
є фігурантами держави, тобто, не виступаючим від його імені в
відносинах власності.
Об'єктами права приватної власності можуть бути будь-які об'єкти
споживчого та виробничого призначення, результати інтелектуальної
праці, якщо інше не передбачено законом. Це майно може бути
використано власником як в повсякденному побуті, так в в
підприємницької діяльності. Однак в останньому випадку це можливо тільки
при дотриманні спеціальних правил про підприємництво.
За чинним законодавством склад і кількість майна, що може
перебувати у приватній власності громадян, може бути обмежене тільки
законом.
Так, ст. 9 Закону України "Про власність" визначає об'єкти права
виключної власності народу України (крім об'єктів права
державної власності) - земля, її надра, повітряний простір;
водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони. Як зазначалося вище, такі речі, фактично
вилучені з цивільного обороту, повинні розцінюватися скоріше як об'єкти '
публічного, а не приватного права.
Крім того, "Перелік видів майна, що не може перебувати в
власності громадян, громадських організацій, міжнародних організацій та
юридичних осіб інших держав на території України "- дає вичерпний
перелік такого майна - зброя, боєприпаси, наркотичні, психотропні,
сильнодіючі отруйні лікувальні засоби і т.д.
Для певних категорій речей законодавством встановлені обмеження
в їх цивільному обороті як об'єктом приватного права (вогнепальна
мисливська зброя, пам'ятки історії та культури). Для здійснення права
приватної власності щодо цих видів майна необхідні дозволи
відповідних органів і ускладнений порядок його придбання.
Відповідно з правовим режимом, встановленим Зако-ном "Про власність",
володіння майном вважається правомірним остільки і до тих пір, поки інше
не буде встановлено судом. На практиці це означає, що суб'єкт права
приватної власності не зобов'язаний, доводити законність свого володіння в
разі виникнення сумніву в цьому у інших осіб. Разом з тим це не
виключає вимоги підтвердження в разі спору права власності на
окремі об'єкти спеціальними документами (підтверджуючими право
власності на житловий будинок, право приватної власності на землю тощо).
Що стосується виникнення і припинення права приватної власності,
то вони є спільними для всіх форм власності. Це випливає з принципу
рівності всіх форм власності. Загальною умовою визнання громадянина
власником майна є правомірність його придбання. Діють
загальні правила про первинних і похідних підставах виникнення права
власності тощо
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 78. Право приватної власності - поняття і зміст. "
  1. Види і стадії адміністративного права
    правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має притаманні тільки їй за-дачі, інші особливості (коло учасників виробництва,
  2. 2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
    право ». Тип підданства в холопской формі сприяв виникненню і тривалої стабілізації кріпацтва. Л.В. Мілов навпаки вважає, що на форму організації державної влади, взаємини всередині класу феодалів вплинули відносини земельної власності і відповідний їм тип громад. У встановленні російського деспотичного самодержавства В. Б. Кобрин і А. Л. Юрганов велике місце
  3. 4.Питання вивчення народних рухів
    право на землю, власну юрисдикцію). Початок формування козачих спільнот зазвичай відносили до кінця XV ст., Хоча не виключено, що передісторія козацтва охоплює і більш ранні часи. А. Л. Станіславський показав, що важливе місце в становленні «вільного» козацтва як особливої верстви належить періоду Смути. У цей час козацтво вийшло на арену загальноросійської політичної боротьби і
  4. 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
    Правоту своєї справи, ентузіазму, жертовності. Громадянська війна на відміну від звичайної війни незмірно більш складна, характеризується більшою невизначеністю і невизначених складу борються - в силу переходу з одного табору в інший. Тільки за перші 70 років XX століття в світі відбулося 25 таких воєн (у Росії, Фінляндії, Угорщини, Іспанії, країнах Латинської Америки та ін.) Громадянська
  5. 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
    правового розвитку, міжнародний комерційний арбітраж перетворився до теперішнього часу в широко відомий і часто використовуваний інструмент врегулювання зовнішньоекономічних спорів цивільно-правового характеру поряд із судовою процедурою 1. Більш того, в порівнянні з судовим розглядом міжнародних комерційних спорів арбітраж має цілий ряд переваг, які неодноразово
  6. 1.1. Громадянське суспільство і Армія: політичні, економічні, правові та соціальні правовідносини
    правосвідомість, інтереси, єдину систему управління та права. У вузькому сенсі за формою (матерії) суспільство є те, що виражає його позицію у внутрішній і зовнішній політиці, тобто держава. Досліджуючи загальні тенденції зміни суспільства в часі (діалектичні закономірності цих змін, що за Гераклітом означає перехід всяке властивість в протилежне), можна однозначно відзначити суспільство на
  7. § 1. Поняття злочину
    правотворчест-ва-визначення в кримінальному законі поняття злочину. Не виняток і новий КК РФ, де в ст. 14 встановлено: "Злочином визнається винне досконале суспільно небезпечне діяння, заборонене цим Кодексом під загрозою застосування покарання". Вважаючи, що дане визначення містить чотири найбільш актуальних типу взаємозв'язку (родовий і видовий, зовнішній і внутрішній,
  8. § 2. Класифікація об'єктів злочину
    правовій науці в цілому) уникнути не вдалося, у зв'язку з чим виникає необхідність внести уточнення в так звану класифікацію об'єктів злочину по вертикалі, згідно з якою вони поділяються зазвичай на загальний (генеральний), родової (групової, видової, спеціальний тощо) і безпосередній (конкретний) об'єкт посягання. Зауважимо, що вона отримала по суті справи загальновизнаний
  9. 3. Поняття і система цивільного законодавства.
    Правові норми і інститути, розміщені у певній послідовності. Відповідно до цього підходу під системою цивільного права слід розуміти його структуру, розглянуту в її внутрішньому розчленуванні на окремі інститути і в єдності цих інститутів, що об'єднуються у відповідні підгалузі. При цьому інститут системи громадянського права розуміється як група норм, що регулюють
  10. 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
    Право; IV - Авторське право; V - Право на відкриття; VI - Винахідницьке право; VII - Спадкове право; VIII - Правоздатність іноземців та осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав, міжнародних договорів і угод. Якщо говорити про найбільш характерних моментах, що відрізняють цей кодекс від раніше чинного ЦК УРСР 1922р., То, перш за все, слід
© 2014-2022  ibib.ltd.ua