Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка → 
« Попередня Наступна »
Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001 - перейти до змісту підручника

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ

Формування правової свідомості та правослухняної поведінки підростаючого покоління - органічна складова частина громадянського виховання. Йдеться про формування демократичної правової держави. Надається велике значення ролі школи у вихованні поваги до закону, культурі, демократизму, високої громадянської активності та відповідальності.

Законодавство - один з найважливіших каналів проведення в життя політики держави. Впровадження правових норм в реальну практику суспільних відносин досягається розвитком правової свідомості, свідомості громадян, авторитетом громадської думки і примусовою силою закону за допомогою державних правоохоронних органів.

Право виконує в житті суспільства ряд найважливіших соціальних функцій. Основним джерелом права є Конституція, яка розкриває суть конституційного (державного) права. На основі Конституції розробляється і діє законодавство в різних галузях суспільного життя: трудове, цивільне, про власність, про підприємство, про кооперацію, про охорону навколишнього середовища, адміністративне, сімейне, кримінальне. У цьому виявляється регулююча функція права. Виховна функція виходить з того, що ідеалом поведінки людини в правовій демократичній суспільстві є активне і свідоме виконання ним норм моральності і права. На цьому грунтується взаємодія педагогічної та юридичної наук: педагогіка рухається від виховання моральних норм до правових, юриспруденція - від правових до моральних. Обидві науки вирішують єдину задачу формування в людині морально-правової культури. Захисна, охоронна функція права оберігає закон, права громадян від порушень і злочинів. Вона виповнюється спеціальними правоохоронними органами: судом, прокуратурою, адвокатурою, арбітражем, нотаріатом. Центральною для педагогіки є виховна функція права, через яку вона взаємодіє з регулюючої і захисної.

Система правового виховання визначається науковими уявленнями про структуру правової свідомості. Його вихідним елементом є правова грамотність: загальне знайомство з правовими основами держави, видами права і нормами, що регулюють відносини людей на основі закону. Однак знання елементарних юридичних норм не завжди стає вирішальним дієвим мотивом і стимулом правильної поведінки. Підлітки і юнаки нерідко нехтують відомими їм правовими нормами, свідомо і таємно йдуть на правопорушення. Правова свідомість, елементарна правова грамотність стають дієвою силою, коли органічно взаємодіють з свідомістю - цивільним і моральним. Громадянська свідомість допомагає школяреві зрозуміти сутність і суспільне значення правових норм, спрямованих на захист інтересів демократичного суспільства і його громадян. Моральне со-'знання сприяє глибокому засвоєнню правової норми, моральним відношенням до неї. Воно дозволяє побачити і усвідомити ту межу моральної поведінки, за межами якої починаються аморальні і протиправні вчинки. Наприклад, звична брехня, дрібний шантаж, обман товариша і колективу в шкільні роки розчищають дорогу до приписок, хабарництву, обрахуванню, розкраданню, шахрайству в дорослому житті. Неповага до товариша, вчителям і батькам веде до порушення нрав і образи гідності особистості. Безладне, недбайливе ставлення до праці цорож-дає порушення трудової дисципліни і законів про працю. Пияцтво сприяє вчиненню злочинів та правопорушень. Коли припиняється моральне ставлення до життя, обов'язково виникає відхиляється від правових норм, що порушує 'їх поведінку. Воно породжує злочинну свідомість і спотворену антигромадську мораль. І навпаки. Високоморальне свідомість стимулює суспільно цінне поведінку, гарантує від правопорушень.

Найважливіший елемент правової свідомості - морально-правові та політичні почуття. Морально-правовим почуттям є-ється глибоку повагу до закону як прояву волі народів. Воно нерозривно пов'язане з почуттям патріотизму, органічно вплітається в патріотичні емоційні переживання. Величезну роль в правовій свідомості людини відіграє почуття громадянської совісті. Воно є внутрішнім контролером правослухняної поведінки, породжує моральні страждання особистості у випадках порушення закону. Почуття страху виникає в людині, який утратив совість, переступивши закон, усвідомивши невідворотність покарання. І хоча це почуття не представляє собою соціально-духовної цінності, воно здатне утримувати молодь у рамках закону,

Елементом структури правової свідомості є також правове мислення, Воно грунтується на правових знаннях і являє собою вміння оцінювати задуми, вчинки, поведінку людей з точки зору норм права. Правові знання, почуття і мислення у взаємодії здатні розвивати в дитині потребу у правослухняної поведінки і волю, спрямовану на активне дотримання правових норм, боротьбу проти їх порушення. Формування правової свідомості має на меті виховання у дітей правової культури. Вона включає в себе: знання правових норм; розвинену морально-правову емоційну сферу і мислення; вміння використовувати норми права в інтересах організацій, громадян, своїх власних; громадянську потреба в здійсненні правової просвіти та боротьби з правопорушеннями.

Визначальним елементом системи правового виховання школярів є мета правового виховання підростаючого покоління. Вона полягає в тому, щоб ввести школярів у складні правові суспільні відносини, за допомогою права вирішити ряд виховних проблем. Перша серед них - формування громадянина правової держави. Школяр поступово опановує елементарною юридичною грамотністю, усвідомлює права, обов'язки і правову відповідальність. У його свідомості утворюється духовний сплав морально-правової культури. Норми моральності полегшують йому розуміння норм права, яке в свою чергу сприяє більш глибокому усвідомленню моральних істин. Нарешті, правове виховання покликане стимулювати соціальну активність школярів, прагнення вести активну боротьбу з аморальними проявами та правопорушеннями.

Усвідомлення мети правового виховання допомагає педагогічно осмислити його місце в цілісному виховному процесі, усвідомити взаємозв'язку з іншими видами дитячої діяльності. Пізнання правових відносин доступно школяреві в таких видах діяльності, як загальношкільні самоврядування, участь у політичних кампаніях, продуктивній праці, фізкультурних змаганнях.

Зміст правового виховання в цілісному педагогічному процесі розглядається у віковому аспекті. Моральні основи правового виховання закладаються в ранньому дитинстві, в моральних відносинах сім'ї, у формуванні моральних стимулів і гальм поведінки. Дитина усвідомлює свої «права і обов'язки» як члена сім'ї крізь призму уявлень: бажаного і належного, припустимого і небажаного, можливого і забороненого. Він вбирає все це з молоком матері і приходить до школи з певним свідомістю своїх звичок, потреб і обов'язків.

Молодші школярі та підлітки продовжують своє «правова освіта» на більш організованою морально-правовій основі. Через навчальний процес вони отримують загальні уявлення про державу, її символах, права та обов'язки громадян. У вихованні їх морально-правових почуттів величезну роль грають музика і образотворче мистецтво - розучування пісень про Батьківщину, зображення життя суспільства в малюнках. Школярі цього віку, беручи участь у цивільних відносинах, нерідко через незнання порушують вимоги правових норм. Тому вже молодшим підліткам необхідна морально-правова профілактика, роз'яснення ситуацій, коли їх поведінка стоїть на межі правопорушення, коли егоїзм, розпещеність, розбещеність, нехлюйство можуть заподіяти шкоду друго - му людині або завдати шкоди суспільному надбанню. Це особливо важливо тому, що у школяра, який ще не несе юридичної відповідальності, накопичується досвід безкарного право-нарушітельского поведінки.

Вступаючи в юнацький вік, учні більш глибоко осмислюють суть правових і моральних відносин за допомогою спеціальних навчальних предметів. Вони вивчають суспільствознавство, етику і психологію сімейного життя, що дає уявлення про сімейне право. Правове виховання школярів старшого віку характеризується тим, що вони вступають в реальні правові відносини цивільної відповідальності в різних видах діяльності. Старшокласники знайомляться з «Основами законодавства в галузі народної освіти», з статутами школи. Вони практично засвоюють свої права та обов'язки через систему учнівського самоврядування, організацію та оплату продуктивної праці, організацію дозвілля, у відносинах один з одним. Школярі знайомляться з життям трудових колективів, їх правами і обов'язками, участю в управлінні державою. Вони дізнаються про практичну діяльність адміністративних органів, судів, міліції, надають допомогу дорослим у проведенні виборчих кампаній. Деякі старшокласники, що порушують закон, набувають негативний досвід правових взаємовідносин, піддаючись за свої вчинки різних мір впливу і заходу. З метою запобігання правопорушень серед старшокласників з ними не тільки обговорюють правовий аспект їх відносин і поведінки, підсилюють профілактичну роботу, а й залучають їх до правоохоронну діяльність як вищу форму морально-правового виховання. Громадянська активність підлітків та юнаків реалізується у створенні загонів друзів міліції, які патрулюють територію мікрорайону школи, зосереджують увагу на поведінці хлопців своєї та сусідніх шкіл. На формування правової свідомості юнаків і дівчат робить певний вплив їх пристрасть до читання детективної літератури. Існує чимало високохудожніх пригодницьких творів, що задовольняють інтерес молоді до романтики пізнавального розслідування. Крім того, справді художній детектив завжди несе в собі глибокий соціальний зміст, що розкриває корені і причини правопорушень, застережливий від протиправної поведінки.

Серед механізмів здійснення правового виховання велике значення має формування у дітей міцної морально-правової емоційної основи. Моральні почуття є той грунт, на якому виростає моральну свідомість. У формуванні правової свідомості велику роль відіграє також відпрацювання уявлень про право, яка призводить до засвоєння школярами правових понять.

В результаті учні старших класів отримують можливість осмислити правові аспекти своєї різноманітної громадської діяльності, з великою користю для себе обговорювати публікації на правові теми.

Здійснення правового виховання, вимагає чіткого уявлення про суперечності, негативні явища в житті сучасної молоді та їх вихованні, що створюють грунт для правопорушень.

Значне число дітей, які живуть у неповних сім'ях, з батьками-алкоголіками, вже від народження отримують підірвану генетичну основу розвитку організму. Як правило, вони надані самим собі, часто потрапляють у стресові ситуації, легко піддаються негативним явищам, встають на шлях правопорушень. З покаліченими душами, при живих батьках, вони потрапляють в дитячі будинки, спеціальні інтернати та виправні колонії, в яких далеко не завжди існує благополучна обстановка.

Частина підлітків та юнацтва з так званих «благополучних сімей» допускають у своїй поведінці відхилення від норм моральності, скоюють правопорушення та злочини, причини яких кореняться в недоліках, помилках виховання, в педагогічної занедбаності. Діти в таких сім'ях виховуються егоїстами, засвоюють психологію утриманства, вещизма, споживацтва, міщанства, вседозволеності, прав без обов'язків, задоволення потреб у відриві від особистої праці, що не привчаються до контролю за своєю поведінкою, в розбещеності вбачають свободу особистості. У школі та сім'ї ці молоді люди привчаються до подвійної моралі, до лицемірства. Вони непогано вчаться, беруть участь у громадській роботі, пишуть твори на патріотичні теми, виступають з «правильними» промовами, ввічливі з оточуючими. У вільний же від «формальної» життя час віддаються задоволення своїх справжніх інтересів: курять, вживають спиртне, наркотики, токсичні речовини, сповідують культ сильної людини, лихословлять, проявляють безвідповідальність у вчинках. Це розмиває їх моральну свідомість, створює атмосферу звичного аморальної поведінки, підштовхує до правопорушень та злочинів. У свідомості цієї частини дітей міра споживання перестала ув'язуватися з мірою праці в навчанні, побуті, на виробництві.

Істотною причиною правопорушень серед школярів є суперечливість становища, в яке вони нерідко потрапляють. З одного боку, вони засвоюють вимоги моралі і права, безумовну необхідність їх виконання; з іншого - із засобів масової інформації та спілкування дізнаються про численні факти грубого порушення норм моральності і закону людьми, наділеними владою, довірою народу. Це вносить сум'яття в їх свідомість, ставить під сумнів дійсну цінність закону і правових норм. Здійсненню правового виховання школярів протидіє також стійка сила стереотипів протиправного і аморального мислення і поведінки окремих батьків, інших дорослих людей. Нестійкість, суперечливість правової свідомості та поведінки підлітків та юнаків обумовлені також схильністю піддаватися впливу масової психології, законам помилкового товариства і честі. Підліток може піти на правопорушення за компанію, побоюючись звинувачення у зраді, в боягузтві або піддавшись випадково виниклого потягу до «романтичного» пригоді. Всі ці. обставини вимагають уважного їх обліку у правовому вихованні, систематичної профілактичної роботи, особливо з педагогічно запущеними дітьми.

 Критерії правової вихованості школярів нерозривно пов'язані з моральними. Здоровий моральний клімат у колективі є основою відповідального ставлення його членів до правових норм, показником хорошої роботи. Серед інших показників такі, як знання дітьми правового мінімуму, відсутність правопорушень, контактів з дитячою кімнатою міліції. Позитивні результати правового виховання досягаються в цілісному педагогічному процесі єдністю впливів цивільного, трудового і морального виховання. 

 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ: 

 1. Дайте визначення сутності громадянської свідомості, його культури. громадянського виховання та його основних функцій. Розкрийте систему цивільно-політичного виховання. 

 2. Розкрийте суть і зміст патріотичного, інтернаціонального виховання. 

 3. Розкажіть про сутність правової свідомості, його структуру та суспільних функціях, а також про систему правового виховання школярів. 

 ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ: 

 I. Нікітін А.Ф. Педагогіка прав людини. М., 1993. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ"
  1. 39. Правове виховання і його форми. Правова інформованість. Цілі правового виховання.
      правової культури та активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання - дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити його поважати і дотримуватися законів і підзаконні акти, тобто сформувати досить високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень. Ознаки (риси) правового виховання: будується на основі системи норм
  2.  13.5. Правове виховання молоді
      виховання
  3. 9.7. Професійно-правове виховання співробітників Цілі і завдання правового
      правове виховання співробітників правоохоронних органів має найважливіше значення в системі їх загальної та професійної виховання. Мета правового виховання - формування високого, професійного рівня правової культури співробітників, що забезпечує бездоганне приватне дотримання законів при здійсненні правоохоронної діяльності та її успішність у зміцненні законності та
  4.  13.3. Правове виховання в основних педагогічних системах суспільства
      виховання в основних педагогічних системах
  5.  16.5. Судовий процес у правовому вихованні та просвітництві громадян
      правовому вихованні й освіті
  6. 9. СІМ'Я ЯК СУБ'ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО Взаємодія
      правові основи виховання згідно існуючих державних документам; взаємодія сім'ї, освітніх і культурних установ у вихованні дітей; рекомендації для проведення педагогічних лекторій, батьківських зборів в допомогу сімейному
  7. 6. ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
      виховання. Наводяться класифікації методів виховання Г.І. Щукіна і П.И-. Пидкасистого. Охарактеризовано засоби і форми виховання. Виділено три парадигми виховання: соціальна; біопсіхологіческая; комплексна. Розглянуто моделі прагматичного, антропологічного, вільного і інших видів виховання. І. Ф. Харламов. Педагогіка. Дане питання розглянуто досить детально. Поняття
  8. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      правового виховання в правоохоронних органах. 16. Що розуміється під професійною деформацією співробітника? У чому її причини і які способи педагогічної профілактики? Бібліографічний список Калману Г.Б. Попередження насильницьких злочинів співробітників органів внутрішніх справ. - М., 2001. Колос І.В. Профілактика самогубств серед співробітників органів внутрішніх
  9. § 6. Правове виховання і правове навчання
      правової культури, правового досвіду, правових ідеалів та механізмів розв'язання конфліктів у суспільстві від одного покоління до іншого. Правове виховання має на меті розвиток правової свідомості людини і правової культури суспільства в цілому. Зазвичай говорять про правовому вихованні в широкому і вузькому сенсі. У першому випадку мова йде, скоріше, не про правовому вихованні, а про правову соціалізації
  10. Мета і завдання правового виховання молоді
      правового виховання молоді залежить від того, наскільки правильно визначена його мета і заду-чи. Досить часто вона зв'язується з формуванням позитивного правосвідомості. Однак виховання завжди пов'язане з цілеспрямованим, організованим впливом на всю особистість. У цьому значенні слід розуміти і правове виховання молоді, яке являє собою цілеспрямоване, послідовне і
  11. Виховання
      виховання, якою звичайно нехтують і яка, проте, необхідна як для тих, кому згодом вона стане в нагоді для добування засобів до життя, так і для тих, що не витягнуть з неї матеріальної вигоди. - Ми говоримо про розвиток спритності рук. § 221. Якщо розвиток тілесної спритності необхідно для більш успішного поводження з безпосередньо оточуючими речами, то інтелектуальна
  12. Правова соціалізація її педагогічні компоненти
      правова соціалізація, суть якої полягає в засвоєнні особистістю правових цінностей, перетворенні їх на норми свого життя і поведінки, в особисті якості та особливості психології. «Для того щоб жити в праві, - писав російський правознавець А.С. Алексєєв, - необхідно, насамперед, щоб право жило в нас »102. Вихована людина не той, хто поводиться виховано, а той, хто інакше вести себе не може.
  13. Закономірний характер виховання і система його особливих принципів
      виховання - спеціальна система основних, вихідних вимог до побудови його системи, головні рекомендаційні положення, реалізація яких забезпечує досягнення мети і вирішення завдань виховання. Вони - узагальнений висновок-урок з досвіду виховання, результатів наукових досліджень і засновані на розумінні як загальних, так і специфічних закономірностей виховання в умовах правоохоронної
© 2014-2020  ibib.ltd.ua