Головна
ГоловнаНавчальний процесЗагальна педагогіка → 
« Попередня Наступна »
Беспалько В.П.. Природосообразно педагогіка. М.: Народна освіта, 512 с., 2008 - перейти до змісту підручника

ПРОБЛЕМА целеобразованию У ПЕДАГОГІЦІ

Дайте мені точку опори, і я переверну світ.

(Архімед)

1. Тисячоліття без мети.

2. Вимога діагностічності педагогічної мети.

3. Структура педагогічних цілей.

4. Целеобразование за основними властивостями особистості.

4.1. Генетичні властивості.

4.2. Соціальні властивості.

4.3. Досвід.

4.4. Психологічні властивості.

5. Вихідні положення для виявлення параметрів і критеріїв діагностично мети.

Висновок за змістом лекцій № 1 і 2. Синопсис ~ ~

Традиційна педагогіка проголосила вельми привабливу мета освіти - «всебічне і гармонійне виховання людини». У такій загальній формулюванні навряд чи хтось буде заперечувати проти цієї високої і гуманної мети. Однак при спробі реалізувати цю мету на практиці виникають складні і часом нерозв'язні проблеми. І головні з них - це розуміння того, скільки «сторін» у особистості і коли виховання стає «всебічним». Про багатосторонності особистісних властивостей говорилося в Лекції № 1. Залишається з'ясувати, за яких умов і коли досягається гармонійність виховання.

У даній лекції стверджується, що ці проблеми можуть бути дозволені, якщо цілі за основними властивостями особистості будуть сформульовані діагностично, і відносно таким шляхом виявлених параметрів будуть встановлені критерії досягнення поставлених цілей. Для вирішення цих завдань належить залучити весь арсенал засобів педагогічної науки і накопичену нею мудрість поколінь. Цією лекцією уточнюються умови названих завдань і намічаються методи їх можливого рішення.

54

Bespalkol.qxd 28.02.2008 16:15 Page 55

Jlemi / m № 2. IIpo6jieMa ^ jieo6pa30BaHHg B neaaroniKe

Lecture № 2. Problem of Goals in Pedagogy

Give me a point of support, and I shall turn the world upside down.

(Archimedes)

1. Millennia without a purpose.

2. Structure of pedagogical purposes.

3. Diagnostic requirement to purposes.

4. Creating goals of person's basic properties.

4.1. Genetic properties.

4.2. Social properties.

4.3. Experience.

4.4. Psychological qualities.

5. Starting positions for revealing parameters and criteria of a diagnostic Goal.

The conclusion to lectures № 1 and 2.

Synopsis

The traditional pedagogy has proclaimed rather attractive purpose of education - «all-round and harmonious upbringing and education of the person». In such a general formulation of the purpose hardly someone will object to such a high and humane undertaking. However, at attempt to realize this purpose in practice revealed that there are complex and, at times, insoluble problems. And the main problem is to find out of how many «parts» consists a person and when education achieves its «all-roundness». About the versatility of a person's properties it was spoken in Lecture № 1. It is necessary to find out under what conditions and when the harmony of upbringing and education is reached.

The given Lecture affirms, that these problems can be resolved, if the purposes of the basic properties of the person will be formulated diagnostically and, according to the revealed parameters, objective criteria of achievement will be established . For the decision of these problems it is necessary to involve the whole arsenal and means of the pedagogical science and the wisdom of generations saved up by her. This Lecture specifies conditions by which the named problems could be solved.

55

Ве8ра1ко1.дх <З 28.02.2008 16:15 Раді 56

56

В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА

1. Тисячоліття без мети

Мало хто замислювався над тим, що освіта «від століття» працює, не маючи перед собою конкретної, чітко поставленої мети. Серед тих «мало, хто ...» все ж замислювався були такі найбільш обдаровані педагоги-мислителі, як чеський педагог-монах Ян Амос Коменський і радянський педагог-чекіст Антон Семенович Макаренко.

Майже п'ятсот років тому Я.А. Коменський запитував у своєму найбільш відомому творі «Велика дидактика»:

«Що б це було таке, що настільки затримувало успіх шкільної роботи, що більшість учнів, якби вони навіть провели ціле життя в школах, все ще не брав він би всіх наук і мистецтв, а з деякими і зовсім залишилися б не знайомі ... Самими справжніми причинами цього є такі:

- по-перше, не було встановлено жодних меж, до яких учнів необхідно було доводити протягом року, кожного місяця, кожного дня: все коливалося в ту і іншу сторону ;

- по-друге, не було вказано ніяких шляхів, які безпомилково вели б до наміченої мети »(Коменський Я.А. Велика дидактика. М., 1955. С. 285).

Як же могла жити школа, століттями не знаючи мети своєї роботи? Відповідь на це питання дуже проста: поки число навчальних предметів через загальну нерозвиненість наук залишалося досить обмеженим - три («тривіум») або чотири («квадріум») предмета - і обсяг кожної з них був незначним, не виникало проблеми цілі освіти. Метою освіти ставало саме вивчення цих наук (читати, писати, рахувати). З часом розвивалися і множилися науки і нестримно розросталися їх обсяги, а педагоги за принципом «чим більше, тим краще» втискували все нові предмети в свої навчальні плани, нітрохи не бентежачись їх складністю і неосяжними обсягами.

У XV столітті вже багатьом стало очевидно, що зі школою коїться щось незрозуміле: успішність школярів залишає бажати кращого і, «якби вони навіть провели ціле життя в школах, все ще не зрозуміли б усіх наук і мистецтв, а з деякими і зовсім залишилися б не знайомі. ». П'ятсот років тому і стали лунати голоси про необхідність точної постановки цілей освіти та вивчення окремих предметів. За минулі п'ять століть було зроблено чимало спроб побудувати несуперечливий-

56

ВеБра1ко1.дхсС 28.02.2008 16:15 Раді 57

5 ^

Лекція № 2. Проблема целеобразования в педагогіці

ву ієрархію цілей освіти і навчання («таксономию») вітчизняними та зарубіжними педагогами і психологами (Я.А. Коменський, І.Ф. Гербарт, Ф-А.В. Дистервег , Б.С. Блум, К.Д. Ушинський та ін.) Загальним недоліком пропонованих таксонів-мий стало відсутність єдиної підстави у пропонованих класифікаційних схемах, чому ці таксономії і не могли бути використані для практичного целеобразования.

Як би підводячи підсумок безуспішного пошуку методики педагогічного целеобразования, відомі радянські педагоги Ф.Ф. Корольов і В.Є. Гмурман пишуть у своїй узагальнюючої радянський період педагогічних пошуків монографії:

«При подібному (як у педагогіці. - В. Б.) аморфному уявленні про цілі своєї роботи будівельник вдома не вибудує, кравець костюма не пошиє, а вихованець зростає, виховання абияк жевріє. Розпливчатістю, невизначеністю, аморфністю мети пояснюються багато педагогічні прорахунки і зриви »(Загальні основи педагогіки. М., 1967).

Головний прорахунок безцільного освіти - поступово розвинулася разом з лавиноподібним розвитком науки жахлива перевантаження учнів навчальним матеріалом (див. Лекцію № 7). А головним зривом в освітній роботі стала катастрофічна неуспішність учнів на всіх ступенях освіти і з усіх предметів - від початкової школи до університету та аспірантури.

Завдяки чому все ж «жевріє» освіта і виховання в сучасному світі, незважаючи на відсутність чітких і точних («Диагностичность») цілей? По-перше, і головним чином завдяки своєрідному «консенсусу» між викладачами та шкільною адміністрацією: не маючи діагностично цілей і об'єктивних критеріїв і методів діагностики якості навчання, адміністратори передовірили самим викладачам судити про якість навчання, тобто про якість своєї власної роботи.

І тут спрацьовує відомий психологічний механізм самозахисту: рідкісний викладач визнає повністю, що його праця не увінчався успіхом, і його учні не засвоїли викладається їм предмет. У його розпорядженні є гранично гнучка і аморфна п'ятибальна шкала оцінок, і він користується нею за відомим правилом: «трійка в журналі - двійка або навіть одиниця в умі», нейтральними четвірками закамуфлюють посередностей і видасть кілька п'ятірок для задоволення адміні-

57

Bespalko1.qxd 28.02.2008 16:15 Page 58

58

В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА

нистрации. Читачеві здасться це мій опис занадто критичним і, може бути, навіть несправедливим звинуваченням на адресу «чесних» викладачів. Але не поспішайте з висновками - зробимо їх на основі відносно об'єктивних даних, отриманих в Росії за допомогою ЄДІ і в США - за допомогою фінального тесту (див. Лекції № 5 і 6).

Фінальний тест в Росії систематично показував провальне стан освіти: до 90% учнів не засвоюється предметів, але шляхом грубої маніпуляції з результатами тестування неуспевающими виявляються лише від 7 до 20% учнів, а решта (40% « трійок »+ 30%« четвірок »і кілька« п'ятірок ») підпадають під ілюзорне визначення« позитивна успішність ». Це виявляється можливим, оскільки за відсутності діагностично мети навчання і об'єктивних критеріїв оцінки бали можуть виставлятися з волі самих екзаменаторів. Вони користуються «психологічним механізмом самозахисту»: навряд чи Міністерство освіти зазнало б у своєму складі підрозділ (Центр тестування), яке показало б, що якість освіти в країні знаходиться біля нульової позначки.

Не дивно, що американський фінальний тест також показав абсолютно провальний стан загальної середньої освіти в США. Та й як могло бути інакше: адже система освіти в Росії і США - та ж сама традиційна, штучно перевантажена і безцільна, а фінальний тест - рідний брат ЄДІ. Єдине і суттєва відмінність тестування в Росії і США полягає в тому, що результатами тесту в США маніпулюють не всі і багато чесно зізнаються, що до 60% учнів з ним не справляється (двойкі!), і тому, на відміну від Росії, вони позбавляються дипломів про закінчення школи.

Тепер питання: де йдуть краще справи з освітою - в Росії чи США? Для будь-якого вдумливого читача питання зрозуміле: і тут, і там справи з утворенням йдуть гранично погано, оскільки і тут, і там школа не має діагностично поставлених цілей освіти, і кожен учень бореться самотужки з двома дюжинами безцільних і жахливо перевантажених предметів, а роль вчителя зводиться до приховування за довільно виставленими оцінками щоденних поразок освіти. І нічого іншого вчителю не залишається, як, перебуваючи в системі традиційної освіти, всупереч істині, провозгла-

58

Bespa1ko1.qxd 28.02.2008 16:15 Page 59

Лекція № 2. Проблема целеобразования в педагогіці

шать, що школа дає учням «всебічний і гармонійний освіта і виховання». Антон Семенович Макаренко в середині 30-х років минулого століття мудро зауважив: «З самого початку і проповідникам, і учням, і стороннім глядачам було однаково зрозуміло, що при такій абстрактної постановці питання про« ідеалі »перевірити педагогічну роботу все одно нікому не доведеться, а тому й проповідь подібних ідеалів була справою абсолютно безпечним »(Макаренко А.С. Соч. Т. 5. М., 1968).

Для того щоб можна було перевірити ступінь досягнення педагогічної мети, вона повинна бути діагностично.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ПРОБЛЕМА целеобразованию У ПЕДАГОГІЦІ "
  1. Кікоть В.Я, Столяренко AM, та ін Юридична педагогіка,
    педагогіки в освітніх установах юридичного профілю, підготовку професіоналів для правоохоронних органів. У ньому вирішуються дві основні задачі: перша - загальноосвітня (федеральний компонент) - ознайомлення студентів, курсантів, слухачів з основами педагогіки (частина I) і друга - професійно-педагогічна - вивчення юридичної
  2. Основні напрямки досліджень юридичної педагогіки
    проблем сучасної правоохоронної практики буде характерно для розвитку юридичної педагогіки в найближчій історичній
  3. Висновок за змістом лекцій № 1 і 2
    проблема особистості традиційно вважається полем битви психологів, а педагоги в ці битви не втручаються. Така пасивна позиція педагогів зробила педагогіку «бездітної», а навчання і виховання безадресним. Представляється, що чим краще педагог буде орієнтований в сучасних досягненнях психологічної науки про сутність і властивості людської особистості, тим енергійніше і успішніше буде йти
  4. 2.2. Група, колектив у педагогіці
    проблемою формування особистості педагогіка вивчає діяльність спеціальних і педагогічних установ, а також вплив на людей внеучрежденческіх умов і факторів, вплив яких є досить сильним. Вивченням впливу навколишнього середовища займається спеціальна галузь педагогічної науки, що отримала назву соціальна педагогіка. У педагогічній літературі вона розглядається
  5.  Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      педагогіки в контексті розвитку виробничих і навчальних груп. 6. Назвіть основні складові педагогічного потенціалу групи і охарактеризуйте її виховні можливості. 7. Розробіть варіант програми вивчення особистості, групи. 8. Що таке самоформірованіе особистості: його суть і значення? 9. Згадайте основні соціальні явища в групі, на які
  6.  Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      педагогіки? 2. Що за кордоном розуміється під юридичною педагогікою і що вона являє собою як розділ вітчизняної педагогіки? 3. Які методологічні принципи порівняльно-педагогічного дослідження? 4. Охарактеризуйте теоретичну базу і основну термінологію зарубіжній юридичній педагогіки. 5. У чому, на вашу думку, відмінність зарубіжного та
  7.  Об'єкт, предмет і цілі юридичної педагогіки
      педагогіка. Її теоретичною базою виступає загальна педагогіка - багата на конструктивні ідеї і що володіє величезним досвідом наука. Разом з тим юридична педагогіка не звичайна (загальна) педагогіка з прикладами з юридичної практики, що не педагогіка для юристів. Юридична педагогіка - це особлива область наукового педагогічного знання - юридико-педагогічного, особлива галузь педагогіки,
  8.  Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      проблем? 5. Що являє собою юридична педагогіка як галузь наукового знання? 6. Назвіть і поясніть методологічні основи методології юридичної педагогіки (общепедагогические та спеціальні). 7. У чому специфіка методів юридичної педагогіки? Назвіть їх і поясніть їх призначення. 8. У чому полягає педагогічна функція права? 9. Що
  9.  Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      проблеми, перспективи. - М., 2001. Мудрик А.З. Вчитель: майстерність і натхнення. - М., 1985. Педагогіка: Учеб. посібник / За ред. П.І. Пидкасистого. - М., 1995. Педагогіка: Учеб. посібник / В.А. Сластенін, І.Ф. Ісаєв, А.І. Міщенко, Е.Н. Шиянов. - М., 1998. Підласий І.П. Педагогіка. Новий курс: Підручник: У 2 кн. - М., 2001. Трубочкш В.П., Битянова Н.Р. Культура
  10.  3. ОСВІТА І КУЛЬТУРА
      Н.В. Бордовская, А.А. Реан. Педагогіка. Розглядаються різні аспекти співвідношення освіти і культури. До головних соціокультурним функціям освіти автори відносять: спосіб входження людини у світ культури і науки; забезпечення соціалізації людини і преем ственности поколінь; підготовку нових поколінь до самостійного життя; формування суспільного і духовного життя; освоєння
  11.  Система педагогічних наук
      проблем використовує дані багатьох суміжних наук, при визначенні цілей виховання-філософії, соціології, психології, фізіології, аксіології, етики, естетики, історії, медицини та ін; при вивченні обсягу, структури, логіки викладу навчально-виховної інформації - математики, статистики, логіки, теорії інформації, теорії комунікації, кібернетики та ін (рис. 1.1). Рис. 1.1.
  12.  9. СІМ'Я ЯК СУБ'ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО Взаємодія
      проблемами визнані: 1. Пов'язані з цілями і змістом освітньо-виховної роботи. 2. Проблеми методики стимулювання учнів в сім'ї до роботи над своїм особистісним розвитком і формуванням. 3. Проблеми обліку вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі сімейного виховання. Докладно розглядаються форми допомоги школи сім'ї: організаційно-педагогічна робота з
  13.  Варламова А.Я., Агарков Є.В. . Сам зроби вибір навчальної літератури з педагогіки, природокористування та концепції сучасного природознавства: Навчально-методичний посібник. - Волгоград: Вид-во ВолДУ. - 80 с., 2004
      педагогіці, природокористування та концепції сучасного
  14.  Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      проблеми розвитку вищої освіти в Росії та основні напрямки реформування вітчизняної вищої школи. 5. Який предмет, цілі і завдання професійної педагогіки? 6. Назвіть основні особливості трудового колективу, які надають педагогічний вплив на своїх членів. 7. Які фактори називають соціально-педагогічними? 8. Дайте характеристику
  15.  7. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
      проблемам комп'ютеризації навчання та організації домашньої навчальної роботи учнів. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. Розбираються особливості способів навчання: індивідуального, індивідуально-групового, колективного. Дається характеристика класно-урочні форм: традиційного уроку, Бел-ланкастерской, Батавской і маннгеймській систем. Розглядаються
  16.  1.4. Методологія педагогіки
      педагогіки
  17.  14.2. Кримінальна педагогіка
      педагогіка