| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Процесуальні гарантії депутатських повноважень. |
||
|
Вивчення процесуальних гарантій депутатських повноважень знаходиться в початковій стадії, з даного питання є вкрай обмежене число робіт, причому висловлювані в них точки зору не є безперечними. Для визначення процесуальних гарантій депутатських повноважень відправним моментом виступають ознаки гарантій, розглянуті раніше. Для процесуальних гарантій характерно те, що вони забезпечують безперешкодну реалізацію депутатських повноважень (цільовий ознака поняття гарантій) шляхом закріплення в нормативних актах або в практиці роботи Верховної Ради (матеріальний ознака) порядку реалізації прав і обов'язків народних депутатів . Процесуальні гарантії створюються діяльністю суб'єктів, від яких залежить реалізація повноважень депутатів. Таким чином, процесуальні гарантії депутатських повноважень можна визначити як обумовлені діяльністю Президії, Главами комітетів, підкомітетів, постійних комісій, керівників депутатських об'єднань, посадових осіб спеціальний механізм, що забезпечує безперешкодний порядок реалізації прав і обов'язків народних представників. Оскільки процесуальні гарантії депутатських повноважень відрізняються один від одного властивостями, що забезпечують їх функціонування в тій чи іншій сфері депутатської діяльності, з'являється необхідність розподілити їх на групи з метою найкращого виявлення ролі в цій діяльність та аналізу змісту. У літературі відображено кілька класифікацій процесуальних гарантій депутатських повноважень. Запропонована А.Я Ярматовим. класифікація, без вказівки критерію, складається з чотирьох груп: процесуальні гарантії діяльності депутатів у Верховній Раді; гарантії депутатської діяльності у виборчому окрузі; гарантії при звітах депутатів перед виборцями; гарантії при відкликанні депутатов.1 Найбільш прийнятним є розподіл процесуальних гарантій в залежності від об'єкта гарантування - повноважень народних депутатів. Таким чином, класифікація процесуальних гарантій депутатських повноважень залежить від підрозділу повноважень депутатів на певні групи. За предметною ознакою процесуальні гарантії депутатських повноважень поділяються на гарантії повноважень щодо вироблення та прийняття рішень, гарантії організаторських повноважень і гарантії контрольних повноважень. Зміст процесуальних гарантій. А) Процесуальні гарантії повноважень щодо вироблення та прийняття рішень. Процесуальні гарантії, що входять в цю групу найбільш численні. В системі депутатських повноважень виняткове місце належить сесійним повноважень, оскільки тільки шляхом проведення сесій здійснюється одночасна, спільна робота всіх депутатів. Сесії Верховної Ради складаються з пленарних засідань Верховної Ради і засідань постійних та інших комісій Верховної Ради, які проводяться у період між пленарними засіданнями (ст. 2.1.1. Регламенту України). У необхідних випадках для всебічного обговорення та ефективного вирішення поставлених питань Рада може визначити іншу тривалість роботи сесії, виходячи з прийнятої порядку денного, кількості та особливостей включених до неї питань або часу, необхідного депутатам для всебічного обговорення і вирішення поставлених питань. Тривалість сесії визначається Верховною Радою (ст. 2.1.2. Регламенту України). З метою підвищення ефективності участі депутатів у сесіях Верховної Ради встановлюється правило, згідно з яким текст проекту закону чи іншого акта, а також висновку комісії завчасно надається депутатам (ст. 2.3.1.ч.3, ст . ст. 6.5.1, 6.6.1 Регламенту). На сесіях депутати Верховної Ради мають право брати участь у дебатах, ставити запитання, виступати з обгрунтуваннями своїх пропозицій і з мотивів голосування, давати довідки. Заяви про надання слова для виступу в дебатах з обговорюваного на сесії питання подаються на ім'я спікера парламенту, який зобов'язаний надати слово для виступів у порядку запису. До процесуальних гарантій відноситься і та обставина, що особисті заяви та довідки, внесені в письмовому вигляді депутатами підлягають оголошенню головуючим негайно або в кінці засідання, в залежності від їх змісту. Таким чином, повноваження народних представників з розробки та прийняття рішень в достатній мірі забезпечені процесуальним порядней здійснення. Б) Процесуальні гарантії організаторських повноважень. Відповідно до чинного законодавства депутат володіє широким комплексом повноважень щодо організації проведення в життя прийнятих рішень. Основними в системі організаторських повноважень народних представників є право і обов'язок депутатів брати участь у роботі органів Верховної Ради (комітетах, комісіях, подкомитетах, депутатських групах і т.п.) вони можуть внести питання на розгляд цих органів , брати участь у підготовці питань до розгляду, в їх обговоренні та прийнятті по них рішень (ст. 10 Закону "Про статус народного депутата України"). Важливою умовою участі депутатів у роботі органів Ради і нормального порядку функціонування цих органів є їх організаційно-технічне обслуговування, вироблене Секретаріатом Верховної Ради (ст. 10.0.3. Регламенту України). Для забезпечення реалізації організаторських повноважень депутата, пов'язаних з обігом в державні та громадські органи та організації з питань депутатської діяльності та внесення пропозицій до цих органів за результатами вивчення причин, що породжують скарги громадян, Законом "Про статус народного депутата України "передбачена можливість особистої участі депутата в обговоренні поставленого питання; завчасного сповіщення про день її розгляду; розгляду поставленого питання у встановлений законом термін (ст. 19 Закону" Про статус народного депутата України "). Однією з основних є процесуальна гарантія непорушності повноважень народного депутата України: "Ніхто не має право обмежувати повноваження народного депутата України, за винятком випадків, передбачених Конституцією України" і відповідним законом. "Держава гарантує депутату необхідні умови для ефективного здійснення ним депутатських повноважень" (ст. 26 закону). В) Процесуальні гарантії контрольних повноважень. Найбільш повно в чинному законодавстві врегульовано порядок реалізації права депутатського запиту. У ст. 86 Конституції України закріплено: "Народний депутат України має право звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розміщених на території України , незалежно від їх підпорядкованості та форм власності. Це означає, що народний депутат має право вимагати відповіді від зазначених органів та посадових осіб з питань їх компетенції, якщо його попередні депутатські звернення до них не були задоволені. . Аналіз нормативних актів та практики роботи показує, що до процесуальним гарантіям права депутатського запиту відносяться: закріплення в законодавстві кола органів і посадових осіб, до яких може бути звернений запит; внесення запиту депутатом або групою депутатів у письмовій або усній формі; запит, внесений у письмовій формі підлягає оголошенню на сесії Верховної Ради; відповідь на запит має бути дан на сесії Верховної Ради, а при необхідності більш тривалого часу на його підготовку - у строк, встановлений Радою з обов'язковим повідомленням про це на сесії, тобто відповідь дається не тільки депутату, яка внесла запит, але і всієї Раді; запити депутатів включаються до порядку денного сесії, по них можуть бути відкриті дебати, по відповіді на запит приймається рішення (постанова). Розглянутий механізм, що забезпечує безперешкодний порядок реалізації депутатського запиту, в достатній мірі гарантує його ефективність. Ефективності контролю Верховної Ради сприяє повноваження депутатів збуджувати в Раді та її органах питання про необхідність проведення перевірок роботи та дотримання законів державними органами та брати участь у таких перевірках (ст. 10 Закону України "Про статус народного депутата України"). Крім зазначених повноважень депутат здійснює контроль за розглядом надісланих ним пропозицій, заяв і скарг виборців у відповідні органи. До існуючих процесуальним гарантіям відноситься правило, згідно з яким депутат може брати особисту участь у розгляді зазначених пропозицій, заяв і скарг. Пересилаючи їх у державні органи, підприємства, установи та організації депутат повідомляє адресата про необхідність повідомити йому про результати або часу розгляду, і тягне обов'язок цих органів направити народному представникові необхідну інформацію у встановлений законом термін. Здійснюючи контрольні повноваження, депутат, при виявленні порушення прав та охоронюваних законом інтересів громадян чи іншого порушення законності, вправі вимагати припинення цих порушень, а в необхідних випадках звернутися з вимогою до відповідних органів і посадових осіб припинити такі порушення (ст. 21 закону). Вимоги про усунення порушень законності обов'язкові для виконання особами, яким вони адресовані, так як народний депутат виступає як представник державної влади. Вони зобов'язані негайно вжити заходів для усунення порушення і при необхідності - для притягнення винних до відповідальності. Аналіз гарантій, спрямованих на забезпечення безперешкодного та ефективного порядку реалізації депутатських повноважень (процесуальних гарантій), дозволяє зробити висновок про те, що в законодавстві найбільш повно закріплені гарантії депутатських повноважень щодо вироблення та прийняття рішень, що відображає ступінь участі депутатів при здійсненні державної влади. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Процесуальні гарантії депутатських повноважень. " |
||
|
||