Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Психологічні аспекти підготовки цивільних справ до судового розгляду |
||
Ефективність судового розгляду цивільних справ залежить від старанності та компетентності їх попередньої підготовки. У судовому засіданні так чи інакше функціонує та модель досліджуваної події, яка формується при підготовці справи до судового розгляду. 526 Глава 20. Психологія цивільно-правової регуляції Пізнавально-проблемна ситуація виникає для судді при первісному знайомстві з позовною заявою і доданими до нього матеріалами. При подальшому опитуванні відповідача суддя формує імовірнісну модель досліджуваного N події. Однак завдання судді не тільки усвідомити суть справи для себе, але і знайти можливість посвідчення відповідних фактів при судовому розгляді. Інакше кажучи, суддя вирішує не тільки пізнавально-пошукову задачу, а й завдання посвідчення одержуваних відомостей. Він враховує обставини не тільки правового, але й неправового характеру: аналізує особливості поведінки сторін, особистісні особливості учасників процесу. Суддя отримує можливість прогнозувати поведінку сторін при судовому розгляді справи, характер їх активності, чесність, щирість і правдивість. Прагнучи попередити окремі негативні прояви поведінки, суддя завчасно створює фонд відповідної інформації, програючи в розумі найбільш імовірнісний хід судового розгляду даної справи. У будь-якому випадку знання судді у справі завжди ширше, ніж процесуально зафіксовані матеріали. Однак ця інформаційна надмірність несе в собі і певну небезпеку - вона може перешкоджати об'єктивному розгляду справи. Тому першорядне значення має зосередження уваги судді на повноті, належності і допустимості дока-зательств (точніше, тих матеріалів, які у судовому розгляді можуть стати доказами). Вже в процесі підготовки справи до судового розгляду суддя визначає силу і достовірність можливих доказів, необхідність призначення експертизи, достатність доказів для вирішення справи. Поряд з цим суддя повинен враховувати і можливість виникнення нових доказів у судовому засіданні і спростування раніше поданих матеріалів. На стадії підготовки справи до судового розгляду суддя повинен встановити: 1) коло фактів, які підлягають встановленню; 2) коло підлягають дослідженню доказів; 3) коло осіб, яких необхідно або доцільно залучити до участі в процесі. Істотна сторона підготовки справи до судового розгляду - встановлення суддею комунікативного контакту § 3. Аспекти підготовки справ до судового розгляду 527 з проходять у справі особами, залучення їх до конструктивної співпраці, з'ясування характеру виниклих міжособистісних конфліктів, позицій сторін, характерних для окремих осіб психологічних бар'єрів. У процесі спілкування з цими особами суддя виявляє особливості їхньої поведінки, формує тактику взаємодії з ними. В якості процесуальних дій закон передбачає опитування позивача і відповідача, проте сам процес опитування закон не регламентує. Опитування проводиться з метою отримання суддею необхідної для вирішення справи інформації. Вихідна база для формулювання питань судді - позовна заява і додані до нього матеріали. У багатьох випадках позовні заяви бувають неповними, односторонніми і юридично некоректними. Тому перший етап опитування позивача - виявлення фактичної бази позову і позиції позивача щодо поданого позову. При опитуванні відповідач може повністю або частково визнати факти, пов'язані з позовом, спростувати їх іншими фактами. У разі подання зустрічної позовної заяви первісний позивач опитується вже в якості відповідача за зустрічним позовом. У процесі первинного опитування суддя вирішує питання про достатність та достовірності поданих матеріалів, які можуть мати доказове значення, а також про можливість отримання відсутніх матеріалів. Істотне значення має чітке уявлення судді про суть вимог позивача і заперечення відповідача, розмежування безперечних фактів і проблемних тверджень. На підставі опитування суддя визначає необхідність виконання інших процесуальних дій. У психологічному відношенні опитування сторін пов'язаний з організацією їх конструктивної взаємодії і, звичайно, відповідної взаємодії з суддею. Слід враховувати, що сторони строго оцінюють поведінку судді, його особистісні якості - компетентність, об'єктивність, здатність до рефлексії, розуміння різних життєвих колізій, комунікативність та ін В іміджі (образі) судді ніщо не повинно викликати роздратування взаємодіючих з ним осіб. Більше того, суддя повинен володіти даром соціальної комунікації, здатністю ак- 528 Глава 20. Психологія цивільно-правової регуляції тівізіровать різні прояви поведінки людей, цілеспрямовано регулювати їх. Встановлення психологічного контакту і навіть довірчих відносин не означає переходу за рамки суспільних відносин. Поряд з цим суддя повинен пом'якшувати формалізм відносин - вести опитування у формі вільної бесіди, не вдаючись до її протоколювання, вільно виходити за юридичні рамки даної справи. Результати опитування закріплюються у вигляді «представлених письмових пояснень», що й забезпечує послідовність просування справи. Для з'ясування взаємних претензій сторін може бути проведений їх одночасний (перехресний) опитування. Можливі при цьому колізії міжособистісної взаємодії вимагають відповідних навичок їх регуляції. У всіх випадках основний напрямок діяльності судді полягає у вишукуванні можливостей зняття конфліктного протиборства сторін, визначенні шляхів виходу з різних проблемних ситуацій. Найбільш типові випадки виникнення проблемної ситуації для самого судді - неможливість чіткого визначення правової співвіднесеності тій чи іншій життєвій колізії. Чи підлягає судовому захисту вимога позивача у зв'язку з наступними обставинами: наречений чоловік без будь-яких пояснень залишив дружину на третій день після весілля, і до нього був пред'явлений тестем позов про стягнення понесених останнім витрат на весілля? Труднощі виникають і у зв'язку з визначенням кола суб'єктів процесу, пошуком доказів, вирішенням питання їх належності та допустимості. У ряді випадків вже в процесі підготовки справи до судового розгляду виникає необхідність правомірного психічного впливу на осіб, що протидіють реалізації права. У цих випадках потрібно ретельне роз'яснення норми закону, наслідків його недотримання, можливостей отримання доказів, призначення справи за участю прокурора, запрошення до суду представників трудового колективу. Доречні і переконання морально-етичного характеру, вплив на мотиваційну сферу протидіє особи. Завдання судді в цій ситуації - перетворити раніше сформовані поведінкові моделі, перевести їх у нову площину на основі необхідної юридичної інформації. § 4. Психологічні аспекти організації судового засідання 529
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 3. Психологічні аспекти підготовки цивільних справ до судового розгляду" |
||
|