|
Так як усе, що рухається рухається в часі і в більшу [час проходиться ] велика величина, то неможливо, щоб протягом нескінченного часу про-25 виходило кінцеве рух, яке не було б завжди одним і тим же або частиною одного й того ж [повторюваного] руху, але було б цілим [кінцевим рухом] в усі нескінченне час. Очевидно, що всяке [тіло], що рухається з рівною швидкістю, необхідно проходить кінцеве [відстань] в кінцевий час (адже якщо ми візьмемо частину, що вимірює все [відстань], то все рух буде пророблено під зі стільки рівних проміжків часу, скільки таких частин буде в цілому; отже, якщо всі ці [частини] кінцеві і за величиною і за кількістю, то буде кінцевим і час; воно буде за своєю величиною дорівнювати часу [проходження] одпой частини, розумно-. жепному на кількість частин) '. Але якщо навіть рух відбуватиметься не з однаковою швидкістю, різниці не вийде. Нехай АВ буде Копечне відстані-35 пні, яке проходиться Протягом нескінченного 238.1 [часу]; а це нескінченний час [позначимо через] ГД. Якщо проходження однієї частини [шляху] має закінчуватися раніше [проходження] інший (це очевидно з того, що в більш раннє і в пізніший час закінчується проходження різного [шляху], бо завжди в більший час прохідний [шлях] буде різним [незалежно від того], чи буде відбуватися зміна з рівною швидкістю або з нерівною і буде 5 чи рух посилюватися, послаблюватися або залишатися таким же), то візьмемо деяку частину відстані Л В, а саме АЕ, яка буде вимірювати АВ [без залишку]. Вона пройдена в якийсь проміжок нескінченного часу: в нескінченне [час] це статися пе могло, так як в нескінченне [час] проходиться г.се [відстань]. І знову, якщо я візьму іншу [частина ю АВ], рівну АЕ, то [для її проходження] необхідно кінцевий час, так як ціле [проходиться] в нескінченне [час]. І якщо брати далі таким же чином, так як у нескінченному немає такої частини, яка могла б його виміряти (бо не може нескінченне складатися з кінцевих [частин], рівних або нерівних, так як ТЕ, ЩО обмежено ПО кількістю І величиною, може 15 бути виміряна небудь едіпіцей незалежно від того, равпи чи [що входять до його складу частини] або по рівні, лише б вони були обмежені за величиною), а кінцеве відстань вимірюється пекоторим кількістю [відрізків] АЕ, то АВ буде пройдено в кінцевий час . Те ж саме отпосітся і до спокою, так що неможливо, щоб одна і та ж річ вічно виникала і знищувалася. З тих же підстав неможливо, щоб в копеч-20 ве час відбувалося нескінченний рух або [нескінченний] перехід в стан спокою - незалежно від того, чи буде рухоме [тіло рухатися] рівномірно або нерівномірно. Адже якщо взяти якусь частину часу, яка виміряє ціле час, то протягом її проходиться якусь кількість величини, але пе ціла [величина] (так як ціла проходиться в точіння всього [часу]) і знову інше [кількість величини, прохідне] протягом рівного [часу], І 25 так в кожен проміжок, чи буде оп дорівнює початковому чи ні - це байдуже, аби тільки кожен [проміжок часу] був копечен. Очевидно, що з вичерпанням часу нескінченне не вичерпується, так як вироблене відібрання [частин часу] обмежено щодо кількості та числа [повторень], so отже, нескінченне пельзя пройти в коіечпое час. При цьому байдуже, чи буде величина нескінченна в яку-небудь одну чи в обидві сторони, - міркування буде те ж саме. Після того як це доведено, стало ясно, що з тієї ж самої причини неможливо, щоб конечпая величина пройшла нескінченну в кінцевий час, бо в 35 [певну] частину часу проходиться коіечпое [відстань] і в кожну наступну також, отже, протягом усього часу проходиться коіечпое. 238ь А якщо кінцева [величина] не може пройти нескінченну в кінцевий час, то очевидно, що і нескінченна не пройде кінцеву, так як якщо нескінченна [пройде] кінцеву, то необхідно, щоб і кінцева проходила нескінченну. Бо немає ніякої різниці, що з двох буде рухатися: і в тому і в іншому випадку 5 кінцева проходить нескінченне. Адже коли рухається нескінченна величина А, то нехай якась її частина буде дорівнює кінцевої величиною В, наприклад ГА, так само інша частина і ще інша, і так далі. Таким чином одночасно трапиться, що і нескінченне рухатиметься по кінцевому і кінцеве проходити нескінченне, ю бо інакше, може бути, і неможливо безкінечного рухатися по кінцевому, як якщо кінцеве проходитиме нескінченне, переміщаючись [по ньому] або вимірюючи його. Отже, якщо це невозможпо, нескінченне не пройде кінцевого. Але і нескінченне не проходить нескінченного в кінцевий час, бо якщо воно пройде нескінченне, то is [у всякому разі] пройде і кінцеве, так як нескінченне містить в собі кінцеве. І далі, якщо взяти час, доказ буде таке ж точно. Отже, якщо [в кінцевий час] пі кінцеве не проходить нескінченного, ні нескінченне кінцевого, ні нескінченне нескінченного, то ясно, що і рух не 20 буде нескінченним в копечпое час. Бо яка різниця - чи робити нескінченним рух або величи-ну? Необхідно адже, якщо нескінченно одне, бути нескінченним і іншому: адже всяке переміщення відбувається в [якомусь] місці. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ Так як все здатне [до руху і до спокою] рухається або спочиває коли, де і як йому можливо за природою, то останавливающееся, в той час коли воно зупиняється, має рухатися, бо якщо опо 25 Не будег рухатися, опо буде спочивати , а покоїться неможливо прийти в стан спокою. Після того як це довело, стане ясно, що необхідно зупинятися протягом [деякого] часу (тому що рухається рухається в часі, а останавливающееся, як доведено, рухається, отже, йому необхідно зупинятися у часі). Далі, більш швидке і більш повільне [рух] відбувається, як ми утвер-зо ждаем, в часі, і зупинятися можна більш швидко і більш повільно. Зупинятися необхідно зупинятися в кожній частині того першого времепі, протягом якого воно зупиняється. Бо якщо ми розділимо цей час [на дві частини] і ні в одній з частин не відбудеться зупинки, її не буде і протягом усього часу, отже, останавливающееся не зупиниться, якщо ж [зупиниться] в одній [з частин], зупинки не відбудеться в цілому часу, як у першому, а відбудеться У ньому ЛИШЕ У сенсі «іншого» часу, 35 [яке містить в собі перший час], як вже було роз'яснено раніше у зв'язку з рухомими. І як немає нічого першому, В якому починає рух рухаю-23ПЛ щееся, так пет і того, в якому зупиняється останавливающееся, бо ні для руху, ні для зупинки немає нічого першого. Нехай перший, в чому відбувається зупинка, буде АВ. Воно не може не мати частин (так як двіжепіе в пе має частин певозхмежіо внаслідок того, що щось в ньому вже закінчило рух, а останавливающееся, як було показано, є рухоме); але якщо опо ділимо, зупинка відбувається в кожній з його частин, бо раніше було доведено, що якщо зупинка відбувається в чомусь як перший, то вона відбувається і в кожній його частині. І ось, так як перший, в чому відбувається зупинка, є час, а ие ю що або неподільне, всяке ж час безмежно ділимо, то нічого першому, в чому відбувається зупинка, ие може бути. Безсумнівно також, що і для покоїться НЕ БУДЕ [перший часу], коли воно вперше прийшло в стан спокою. Адже в не що має частин воно але могло прийти в стан спокою, так як в неподільному немає руху, а в чому [мається] спокій, в тому [відбувається] і рух (адже ми сказали, що [тіло] тоді спочиває, коли, будучи здатним до руху, ВОНО 110 рухається в той час і в тому, в чому але природі може is рухатися). Далі, ми й тоді говоримо про спокій, коли [тіло] знаходиться в однаковому [стані] тепер і колись, судячи не по одному якомусь [моменту], а щонайменше за двома, так що те, у чому воно покоїться, НЕ буде неподільним. Якщо ж воно ділимо, опо буде часом, і [тіло] буде спочивати в будь-який з його частин; це буде доведено тим же способом, що го і раніше. Отже, нічого першого не буде. Причина цього в тому, що всі спочиває і рухається в часі, а в часі першого немає, як немає першого у величині і взагалі в усьому безперервному, так як всо це нескінченно ділимо. Якщо ж усе, що рухається рухається в часі і змінюється з чого-небудь у що-небудь, то неможливо, щоб рухоме в той час, протягом кото-25 рого воно рухається саме по собі, а не тому, що [рухається] в який- або його [частини], було першим в якому-або відношенні. Адже спочивати - значить перебувати якийсь час в одному і тому ж [стані] і самому [в цілому], і кожній частині. Адже ми тоді говоримо про спокій, коли правильно буде сказати, що і в один і в інший з [момептов] «тепер» залишається в тому ж [стані] і саме тіло, [і всі його] частини. Якщо ж зо це зпачіт спочивати, тоді неможливо, щоб змінюється цілком знаходилося в якому-небудь [стані] протягом першого часу. Адже всяке час ділимо, так що правильно сказати щодо тієї чи іншої його частини, що в ній і саме [тіло], і [його] частини перебувають у тому ж [стані]; бо якщо це не так і відноситься тільки до одного з [ моментів] «тепер», то [тіло] буде в деякому [стані] не в 25 протягом будь-якого часу, а лише в кордоні часу. В [моменті] «тепер» [змінюється тіло] хоча I і знаходиться завжди в будь-якому [стані], але пе гзоь спочиває: адже в [моменті] «тепер» неможливо ні рухатися, ні спочивати, і буде правильно сказати, що в «тепер» немає руху і є знаходження в деякому [стані], однак неможливо, щоб протягом якогось] часу [це тіло] знаходилося в якомусь стані], спочиваючи, бо тоді вийшло б, що переміщається спочиває.
|
- Глава сьома
Глава
- Глава перша
1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
- Книга сьома
Книга
- Книга сьома (Z)
Книга сьома
- Глава перша
1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
- Глава перша
1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Розділ двадцять третій
Див гл. 19-22. - 298. СР «Нпкомахова етика», 1095 а 32; Хустка. Держава, 510 Ь - 511 с. - 298. СР «Про тлумачення», 23 а 18-20, а також прим. 32 до гол. 13 цього трактату. - 299. Почала науки недоказові. Тому вони не можуть стати предметом самої науки, що доказує. Вони можуть бути предметом лише умогляду, інтелектуальної інтуїції. Тільки пус (розум) здатний
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава двадцята 1
Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
- Розділ сорок перший
* Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
- Глава перша
Йдеться про суть буття, або формі (СР 1041 а 6 - b 33). - 252. Як першооснова сущого у вченні Апакснмандра. - 253. Число тут міра, але не перша міра. - 253. У тому сенсі, що для кожної області існує своя особлива міра. - 254. Мова, очевидно, йде про чверті і третини тону, які розрізняв учень Аристотеля Арістокссп. - 254. Між вимірюваним і заходом. - 255.
- Глава тридцятих * В
«Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? У
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Глава перша
* Сформульовано приписи, хто питається, що відносяться до прсддіскуесіонпому етапу. - 506. 3 У сенсі рассуждающего доказово (аподиктичні), а не діалектично. - 506. 8 СР «Перша аналітика», 24 а 30 - ред 1; «Друга аналітика», 71 b 19 - 72 а 8. - 506. 4 Див «тепік» II - VII. - 506. 6 Додавання довільних, що не необхідних посилок не чинить висновок некоректним. СР
- Глава перша
и Див 128 Ь 22 - 23. - 431. 654 Глава друга * Див 129 Ь5
- Глава перша
1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
- Глава дванадцята 1
Оскільки вона є носій початку руху і зміни. -162. 2 Т. е. Ослі лішеппость не розглядати як якесь володіння, то здатність означатиме противолежащие один одному поняття володіння і лишенности. - 163. 3 Відбутися і не нроізойті. - 163. Глава тринадцята 1 У пероносном сенсі. - 165. Глава чотирнадцята 1 У даному контексті те й інше позначає не властивості
|