§ 3. Співвідношення діалектичних і конкретно-наукових методів

Філософські (діалектичні) методи в силу загальності філософії застосовні до будь-якого конкретного дослідження. Більш того, методи конкретних наук, збудовані логічно правильно, відтворюють структуру діалектичного методу. І це ще раз під - 453

тверждает, що саме методологія і логіка є сполучною ланкою між філософією і природознавством. Конкретно-наукові методи застосовуються в одній або групі споріднених наук. Наприклад, до біологічних методів управління мінливістю рослинних організмів відносяться метод акліматизації, метод статевої та вегетативної гібридизації. Область застосування загальних методів ширше, ніж конкретно-наукових, але вони не є загальними, використовуються не на всіх стадіях дослідної роботи, при вирішенні не всіх задач науки. Так, статистичним методом можна досліджувати лише ті явища, які виразіми кількісно, але їм не можна користуватися там, де немає масових явищ, де в предметах відсутні індивідуальні відмінності.

Крім того, методи можна класифікувати залежно від змісту досліджуваних наукою об'єктів. Наприклад, методи природних наук мають свої особливості в порівнянні з методами гуманітарних наук; методи вивчення живої природи інші в порівнянні з фізико-хімічними методами.

Якщо класифікувати методи у зв'язку з основними етапами по-і пізнавальних процесу, то виділяються наступні дві основні групи: методи емпіричного рівня пізнання (спостереження, експеримент, опис, вимірювання, класифікація і т. п.) і методи теоретичного рівня пізнання (уявний експеримент, ідеалізація, аксиоматизация, формалізація, гіпотеза, дедукція, система-? тизация і т. п.).

У структурному плані методи розрізняються тим, що одні прості і 'однорідні, а інші складні і неоднорідні. Так, логічний аналіз простий, однорідний, а метод моделювання складний, оскільки для його проведення використовуються елементи наочності та наукової абстракції, прийоми порівняння, гіпотези і ін Оригінальних методів мало. Різноманітність же наукових методів обумовлено специфічним сполучення-. нієм в кожному з них невеликого числа дослідницьких прийомів. | В останньому випадку поняття «метод» вживається в збірному сенсі, як сукупність, «ансамбль» низки методов'0. j

Діалектичний метод застосовується в стратегічному плані і не и окремо від частнонаучних методів, що не поряд з ними, а в них і через j них. Це означає, що формула сходження від абстрактного до конкретного або від емпірія і умогляду до теорії (якщо користуватися термінологією В. П. Бранський) здійснюється не «силою мислячого розуму» (Гегель), що не безпосередньо, а за допомогою цілого набору емпіричних і теоретичних методів дослідження.

10 Про підстави класифікації методів див.: Підкоритов Г.А. Про природу на-! учного методу. JI., 1988.

454 -

У взаєминах філософського і конкретно-научнихмето-дов, мабуть, можна виділити дві основні лінії. По-перше, діалектичний метод є спільною стратегічною лінією застосування конкретно-наукових методів.

Тут постає питання: як поєднати положення про необхідність наявності в кожній науці свого власного, відповідного її внутрішньому змісту методу з тим фактом, що методів менше ніж наук? Практика розвитку наукового знання дає наступні три відповіді на поставлене питання: по-перше, хоча всі науки користуються багатим арсеналом загальних методів, але в різних науках різні методи з цього арсеналу, виступають як чільні, по-друге, загальні методи в окремих науках знаходять, з урахуванням їх змісту, специфічне забарвлення, по-третє, науки використовують інтегративний «ансамблевий» метод, утворений поєднанням простих методів, що враховують специфіку предмета даної науки.

Приклад першого вирішення питання дає хімія. У відомому сенсі Менделєєв зробив в хімії те ж саме, що Гегель у філософії: він не тільки систематизував основний відомий у той час матеріал хімії, а й дав їй власний метод, який був названий порівняльним. Аналогія може бути поширена далі. Метод єдності аналізу та синтезу був відомий в науко спочатку, відкрив його НЕ Іегель. Але якщо в конкретному науковому дослідженні це один з пересічних, другорядних методів, що відзначається і сучасними методологами, го в філософії метод переходу від аналізу до синтезу, супроводжуваний сходженням від абстрактного до конкретного, є основною формою відображення діалектичного протиріччя як суті діалектики. Те ж саме можна сказати і про порівняльний метод. Чи не Менделєєв його відкрив. Порівняльним методом користуються всі науки, особливо на стадії первинного накопичення матеріалу. У хімії ж він набуває абсолютно особливе значення, викликане специфікою її як науки. Ця специфіка полягає в тому, що тільки в хімії ми маємо чисте, майже ідеальне співвідношення якісної і кількісної визначеності предмета. Фізична і особливо механічна форми руху матерії характеризують величини: масу, тиск, швидкість, шлях, час і т. д. Біологія, навпаки, має справу з якісною визначеністю (особини, популяції і т. д.). Співвіднесеність з кількістю тут явно не виражена.

455

Отже, хоча закон відповідності якісної і кількісної визначеності є загальним, але тільки в хімії він проявляється в ідеально чистому вигляді, чому приклади дії цього закону, як правило , запозичуються саме з хімії. З точки зору філософії тому справедливо наступне визначення хімії, дане Енгельсом: «Хімію можна назвати наукою про якісні зміни тіл, що відбуваються під впливом зміни кількісного складу». Без натяжок таке визначення може бути дано хімії і тільки хімії, і хоча закон переходу кількісних змін у якісні є загальним, «але свої найбільші тріумфи відкритий Гегелем закон природи святкує в галузі хімії» [12].

З особливої ролі закону взаємного переходу кількісних і якісних змін в хімії випливає і особлива роль у ній порівняльного методу: будучи підсобним у всіх інших науках, в хімії він стає її душею, найбільш багатим і змістовним з усіх методів.

Крім відмінності в провідних методах, одні й ті ж методи в різних науках можуть набувати різний зміст і сенс. Так, в біології порівняльний метод виявляється інакше, ніж в хімії, що на прикладі морфологічних досліджень було показано Тімірязєвим: «Для того, щоб зрозуміти життя рослин, необхідно насамперед ознайомитися з його формою ... Кинемо ж насамперед побіжний погляд на ті зовнішні, формальні прояви рослинного життя, для спостереження яких не потрібно ніякої підготовки, ніяких технічних прийомів досліджень »[14]. І нарешті, кожна наука відрізняється специфічним для неї «ансамблем» методів, що обумовлено як обмеженими можливостями кожного окремо взятого методу, так і складним характером об'єкта дослідження. В науках, об'єктами яких є складні, багаторівневі структури (до таких відносяться всі біологічні науки), складові методи виступають в якості ведучих. Ще Тімірязєв, зіставляючи різні методи наукового дослідження в біології, зазначав, що ні морфологія з її порівняльним методом, ні фізіологія з її ще більш потужним експериментальним методом не вичерпують всіх завдань біології. Та й інша шукають доповнення в історичному методі, покликаному пояснити загадкове досконалість органічних форм.

Звідси можна зробити висновок, що в біологічних і гуманітарних науках, інтегративних за своїм характером, провідним має бути «ансамблевий» метод, що представляє собою діалектичну єдність різних методів, найбільшою мірою враховують специфіку предмета науки.

Література: 1.

Гегель. Наука логіки. Т. 3. М., 1972. С. 295-303. 2.

Він же. Наука логіки. Т. 1. М., 1970. С. 108. 3.

Він же. Енциклопедія філософських наук: У 3 т. Т. 1. М., 1974 - 1977. С.413-414. 4.

Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е вид. Т. 46. Ч. 1. С. 37-38,44. 5.

Кедров Б. М. Про методику викладу діалектики. М., 1983. С. 7. 6.

Аристотель. Соч. У 4 т. Т. 3. М., 1976-1983. С. 265,520. 7.

Діалектика заперечення / Под ред. Б. М. Кедрова. М., 1983. С. 105, 130,140,142-145. 8.

Вернадський В. І. Кілька слів про ноосферу / / Кузнецов М. А., Вернадський В. І. Про ноосферу. М., 1989. С. 41. 9.

Тимофєєв-Ресовський Н. В., Воронцов Н. Н., ЯблоюовА. В. Короткий нарис теорії еволюції. М., 1969. С.237. 10.

Берг Л. С. Праці з теорії еволюції. Л., 1977. С. 222. 11.

Орбелі Л. А. Вибрані праці: У 2 т. Т. 2. М.; Л., 1962. С. 501. 12.

Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 20. С. 387. 13.

Менделєєв Д. І. Зібр. соч. У 25 т. Т. 3. М.; Л., 1937-1954. С. 20. 14.

Тімірязєв К. А. Життя рослин. М.; Л., 1936. С. 74.

Інформація, релевантна " § 3. Співвідношення діалектичних і конкретно-наукових методів "

1. Позитивно-розумна форма логічного.
   Діалектична логіка, що дозволяє конкретно-цілісно уявити суперечливу і розвивається сутність предметів. Діалектичне мислення - це мислення, що розглядає "речі": 1) у взаємозв'язку внутрішніх протилежностей, 2) в процесі саморозвитку, 3) а тому найбільш повно і, отже, 4) цілісно (Мал. 1). Діалектична логіка, за Гегелем, це наука про форми правильного
   
2. Метафізика
   діалектичному. Однак це не точно, так як першим етапом у вивченні будь-якого явища є його констатація і вичленення із загальної маси явищ, тобто метафізичний підхід, і тільки після цього стає можливим вивчення зв'язків досліджуваного явища з іншими явищами і визначення закономірностей його розвитку, тобто застосування діалектичного
   
3. 37. Методи управління: поняття, призначення, співвідношення sssn форм і методів управлінської діяльності.
   Методів управління, закон необхідної розмежування і розумного
   
4. § 3. Вибір методів навчання
   співвідношення репродуктивних і продуктивних методів. 3. Визначення співвідношення індуктивної і дедуктивної логік. 4. Заходи і способи поєднання словесних, наочних, практичних методів. 5. Рішення про необхідність введення методів стимулювання діяльності студентів. 6. Визначення «точок», інтервалів, методів контролю і самоконтролю. 7.
   
5. Абстрактне і конкретне.
   Діалектичний метод сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне мислення, діалектичний метод відповідають "позитивно-розумній формі" логічного. У діалектичної логіки під "абстрактним" поняттям розуміється поняття, що описує предмет односторонньо, усічено, неповно, фіксуючи найбільш загальні (абстрактні) характеристики предмета поза їх взаємозв'язку і взаємозумовленості;
   
6. Філософська методологія: діалектична логіка.
   Діалектичної логікою "буде розумітися насамперед суб'єктивна діалектика як особлива логіка (сукупність принципів і законів) теоретичного мислення. Три ступені логічного. Підхід, що пояснює діалектичну логіку як новий спосіб мислення викладено у вступній частині роботи Гегеля" Наука логіки "і базується на виділенні трьох ступенів (форм) логічного: 1) абстрактна або розумова
   
7. МЕТОДИ І ВНУТРІШНЄ ЗМІСТ ФІЛОСОФІЇ.
   діалектичний метод (Гегель, Маркс) та ін Важливо розуміти, що без методу не може існувати знання як системи та пізнання, як впорядкованої діяльності, тому проблемі методу пізнання філософи завжди приділяли так багато уваги. Проблема методу пізнання природних і суспільних явищ залишається однією з головних і для сучасної філософії. Пізнаючи світ, людина отримує знання. Однак
   
8. II. Марксистське поняття матерії і божественне буття
     діалектичного матеріалізму не обмежуються спробами створити погану репутацію навколо поняття матеріалізму, як це було показано вище. Свої зусилля вони спрямовують також і безпосередньо проти наріжного каменю діалектичного матеріалізму - марксистського поняття матерії, прагнучи подібним шляхом довести мнпмую наукову неспроможність діалек-тіко-матеріалістичного світогляду.
   
9. Тема 1. Предмет, завдання, система і методи криміналістики.
     співвідношення і взаємозв'язок методів наукового і практичного криміналістичного дослідження? Рекомендована література: Бєлкін Р.С. Курс криміналістики. У 3 томах. Т.1: Загальна теорія криміналістики. М., 1997. Бєлкін Р.С. Криміналістика: Проблеми, тенденції, перспективи. Загальні і приватні теорії. М., 1987. Васильєв О.М., Яблоков Н.П. Предмет, система і теоретичні основи криміналістики. М., 1984.
   
10. V.
      діалектичного та спекулятивного моментів логічного зберігає свою силу також для всіх досліджень, що становлять зміст «Науки логіки». Енциклопедична Логіка і Наука логіки - але дві різні системи чи концепції логіки, а одне і те ж вчення. Але була вагома причина, яка змусила Гегеля виділити три моменти логічного в енциклопедичної Логіки - на відміну від «великої» Логіки.
    
11. Методи і внутрішній зміст філософії.
      діалектичного методу. Сутність і основні поняття метафізики. «Стара» і «нова» метафізика. Місце і роль поняття «метафізика» в категоріальному апараті сучасної філософії. Роль метафізичного методу у філософському
    
12. Логіка формальна і діалектична.
      діалектичного мислення полягає в тому, що воно спрямоване на виявлення реальних протиріч в предметах. Ця особливість логіко-діалектичного мислення історично пов'язана з онтологією Геракліта - об'єктивної діалектикою. Якщо формально-логічне мислення здійснюється за правилами індуктивного або дедуктивного виведення істини як несуперечливого знання, то логіко-діалектичне мислення
    
13. В.І. Штанько. Філософія та методологія науки. Навчальний посібник для аспірантів і магістрантів природничонаукових і технічних вузів. Харків: ХНУРЕ. с.292., 2002
    
    
14. Виписки з томи I 1.
      діалектичний метод, розгляд явищ у їх розвитку, в їх виникненні і знищенні. геніальним представником цього нового напряму був Карл Маркс »[с. 602]. 7. «Матеріалістичне відношення людини до природи корениться в потребах тіла, у властивостях матерії» [с. 645]. 8. «... Маркс вважав пояснення людського« самосвідомості »найважливішим завданням суспільної науки. Він говорив:
    
15. § 4. Значення наукових визначень
      конкретне даного явища не може. У подібних випадках застосовується кілька взаємопов'язаних дефініцій, що утворюють понятійний ряд. Можна з упевненістю сказати, що арсенал засобів, прийомів і методів, що використовуються теорією держави і права, багатий і різноманітний; ведеться постійний пошук нових дослідницьких методів. Нашій науці необхідно не тільки звільнитися, очиститися від міфів,