Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 2. Східне держава |
||
До недавнього часу східні держави в навчальній і науковій літературі зазвичай відносили до рабовласницького типу. Правда, і тоді у цих держав зазначалося чимало специфічного, вносилися пропозиції виділити їх в особливий вид (тип). І дійсно, для такого виділення є достатньо підстав. Давньосхідні держави (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай та ін.) виникли близько 5 тис. років тому в зонах поливного землеробства. Географічне положення, особливі кліматичні і грунтові умови в цих країнах викликали необхідність організації великих і складних зрошувальних систем. Такий характер сільськогосподарського виробництва («азіатський спосіб виробництва») вимагав, по-перше, збереження родової громади, бо окремі сім'ї не могли проводити складні і об'ємні іригаційні роботи, а, по-друге, наявності сильної публічної влади. Оскільки держава управляло колективною працею общинників зі спорудження зрошувальних систем, то воно привласнює собі і право верховної власності на землю. В результаті общинники стали залежними від держави. Інакше кажучи, економічною основою держав східного типу була державна власність на землю й іригаційні споруди. Тут існувала і приватна власність монарха, його наближених, але вона не грала істотної ролі у виробництві. Такий характер власності багато в чому визначав специфічну, «пірамідальну» структуру суспільства: на верху піраміди - монарх (цар, фараон і т.п.), нижче - його наближені, ще нижче - чиновники більш низького рангу. В основі піраміди - общинники і раби, складові головний об'єкт експлуатації держави. У ряді східних держав (Китай тощо) рабство носило сімейний (патріархальний) характер, при якому раби мало відрізнялися від звичайних общинників. У Єгипті, Вавилоні були державні і храмові раби, які вносили великий внесок в економіку цих країн. В Індії склалася закріплена релігією кастова організація суспільства. В цілому в давньосхідних державах не було традиційної класової диференціації суспільства. Величезну роль в їх житті грали вікові традиції. Для них було характерне загальмований, застійне розвиток. Східні держави виконували кілька функцій: 1) організації громадських робіт (щодо створення та експлуатації іригаційних споруд); 2) фінансову - стягування податків; 3) військову - оборона своєї території або захоплення чужих територій; 4) придушення опору общинників і рабів. Для виконання своїх функцій держави створювали потужний чиновницький строго централізований апарат. Провідна роль у ньому належала війську, поліції та суду. Правда, в ранневосточних державах тривалий час не існувало суворого розмежування компетенцій між окремими відомствами і чиновниками. Організація державної влади в країнах стародавнього Сходу найчастіше приймала форму «східної деспотії», при якій вся повнота не обмеженої нічим влади належала одному володарю - спадковому монарху, правлячому за допомогою сильного військово-бюрократичного апарату.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Східне держава " |
||
|