Виселення без надання іншого житлового приміщення

Якщо наймач і (або) які проживають разом з ним члени його сім'ї використовують житлове приміщення не за призначенням, систематично порушують права і законні інтереси сусідів або безгосподарно звертаються з житловим приміщенням, допускаючи його руйнування, наймодавець зобов'язаний попередити наймача та членів його сім'ї про необхідність усунути порушення. Якщо зазначені порушення тягнуть за собою руйнування житлового приміщення, наймодавець також має право призначити наймачу і членам його сім'ї розумний термін для усунення цих порушень. Якщо наймач житлового приміщення та (або) які проживають разом з ним члени його сім'ї після попередження наймодавця не усунуть ці порушення, винні громадяни на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб виселяються в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.

Зазначені у ч. 1 ст. 91 Кодексу порушення можуть виражатися не тільки в здійсненні активних дій, але і в бездіяльності, наприклад невиконанні обов'язку, передбаченої договором соціального найму. Для того щоб зазначені дії (бездіяльність) призвели санкцію у вигляді виселення, вони повинні бути винними, тобто вчинені навмисно або з необережності і перебувати у причинному зв'язку з наступними негативними наслідками.

Як і колись, вчинення перелічених у ч. 1 ст. 91 дій само по собі не є підставою для звернення наймодавця до суду з вимогою про виселення відповідних осіб. Наймодавець, якому стало відомо про зазначені порушення умов договору соціального найму, зобов'язаний вжити заходів, що передують зверненню до суду. Він, зокрема, зобов'язаний попередити наймача і проживають разом з ним членів його сім'ї про необхідність усунути порушення. Якщо зазначені порушення тягнуть руйнування житлового приміщення, то наймодавець також має право (але не зобов'язаний) призначити наймачу і членам його сім'ї розумний термін для усунення цих порушень.

Звернення до суду з вимогою про виселення наймача та членів його сім'ї можливо тоді, коли після попередження наймодавця зазначені особи не усувають порушення, зазначені вч. 1 ст. 91 Кодексу.

Право вимагати виселення порушників у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення мають наймодавець та інші зацікавлені особи. Верховний Суд РФ у п. 39 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 02.07.2009 N 14 "Про деякі питання, що виникли в судовій практиці при застосуванні Житлового кодексу Російської Федерації" вказав на те, що до зацікавленим особам, які мають право звернутися до суду з вимогою про виселення наймача житлового приміщення та (або) членів його сім'ї, відносяться особи, чиї права порушуються неправомірними діями наймача та (або) проживають разом з ним членів його сім'ї (наприклад, сусіди по будинку, комунальній квартирі).

Звернутися до суду з позовом про виселення наймача та (або) членів його сім'ї мають право також органи державної житлової інспекції, що здійснюють контроль за використанням житлового фонду, дотриманням правил користування житловими приміщеннями.

Вирішуючи справи про виселення наймача та (або) проживають разом з ним членів його сім'ї з житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 91 Кодексу, суди повинні виходити з того, що таке виселення є крайньою мірою відповідальності і можливо лише при встановленні факту систематичності протиправних винних дій з боку наймача та (або) членів його сім'ї, які, незважаючи на попередження наймодавця в будь-якій формі (усній або письмовій) про необхідність усунути допущені порушення, ці порушення не усунули.

Під використанням житлового приміщення не за призначенням виходячи з положень ч. ч. 1 - 3 ст. 17 Кодексу слід розуміти використання житлового приміщення не для проживання громадян, а для інших цілей (наприклад, використання його для офісів, складів, розміщення промислових виробництв, утримання та розведення тварин), тобто фактичне перетворення житлового приміщення в нежитлове. У той же час необхідно враховувати, що законом (ч. 2 ст. 17 Кодексу) допускається використання житлового приміщення для здійснення професійної діяльності (наприклад, наукової, творчої, адвокатської та ін.) або індивідуальної підприємницької діяльності без перекладу його в нежитлове громадянами, які проживають в ньому на законних підставах (у тому числі за договором соціального найму), але за умови, що це не порушує права і законні інтереси інших громадян, а також вимоги, яким має відповідати житлове приміщення (пожежної безпеки, санітарно-гігієнічні та ін.) .

До систематичного порушення прав і законних інтересів сусідів наймачем і (або) членами його сім'ї з урахуванням положень ч. 2 ст. 1 та ч. 4 ст. 17 Кодексу слід віднести їх неодноразові, постійно повторювані дії з користування житловим приміщенням без дотримання прав і законних інтересів проживають у цьому житловому приміщенні чи будинку громадян, без дотримання вимог пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних, екологічних та інших вимог законодавства, правил користування житловими приміщеннями (наприклад, прослуховування музики, використання телевізора, гра на музичних інструментах у нічний час з перевищенням допустимої гучності; виробництво ремонтних, будівельних робіт або інших дій, які призвели до порушення спокою громадян і тиші в нічний час; порушення правил утримання домашніх тварин; вчинення щодо сусідів хуліганських дій та ін.)

Якщо такі дії відбуваються колишнім членом сім'ї наймача, то, оскільки він і наймач, а також члени його сім'ї, які проживають в одному житловому приміщенні, фактично стають по відношенню один до одного сусідами, зацікавлені особи мають право звернутися з вимогою про виселення колишнього члена сім'ї наймача з житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення на підставі ч.

Під систематичним безгосподарним поводженням з житловим приміщенням, провідним до його руйнування, слід розуміти цілеспрямовані постійного характеру дії наймача та (або) членів його сім'ї, що тягнуть пошкодження або знищення структурних елементів квартири (вікон, дверей, підлоги , стін, санітарно-технічного обладнання тощо).

Беручи до уваги, що наймодавець має право призначити наймачу і членам його сім'ї розумний термін для усунення допущеного їх діями руйнування житлового приміщення, суду при розгляді справи про виселення необхідно перевірити, призначався чи такий термін наймодавцем і чи були вжито наймачем і членами його сім'ї будь-які заходи для усунення цих порушень (приведення житлового приміщення у стан, придатний для постійного проживання).

Крім зазначених у ч. 1 ст. 91 підстав виселення, Кодекс у ч. 2 цієї ж статті зберіг також правило про те, що без надання житлового приміщення можуть бути виселені громадяни, позбавлені батьківських прав. Це допускається за умови, що спільне проживання таких громадян з дітьми, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав, рішенням суду визнано неможливим (СР зі ст. 98 ЖК 1983 р.).

По справах про виселення з житлового приміщення громадян, позбавлених батьківських прав, без надання їм іншого житлового приміщення необхідно мати на увазі, що позов про виселення підлягає задоволенню, якщо в ході судового розгляду суд прийде до висновку про неможливості спільного проживання цих громадян з дітьми, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав.

З позовом про виселення з житлового приміщення батьків, позбавлених батьківських прав, можуть звернутися органи опіки та піклування, опікун (піклувальник) або прийомний батько дитини, прокурор, а також батько, не позбавлений батьківських прав (см . п. 40 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 02.07.2009 N 14 "Про деякі питання, що виникли в судовій практиці при застосуванні Житлового кодексу Російської Федерації").

Інформація, релевантна " Виселення без надання іншого житлового приміщення "

1. Припинення договору піднайму
   виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення разом з проживаючими з ним громадянами. Якщо договір піднайму жилого приміщення, наданого за договором соціального найму, укладений без зазначення строку, то сторона договору - ініціатор припинення договору зобов'язана попередити іншу сторону про припинення договору піднайму за три місяці. У випадках, коли
   
2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО ПЕРЕДАЧІ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ
   виселення наймача та членів його сім'ї. Зобов'язання з договору найму спеціалізованих житлових приміщень. Передумови укладення договору найму спеціалізованих житлових приміщень. Зміст зобов'язань з договору найму спеціалізованих житлових приміщень; особливості та наслідки їх припинення. Зобов'язання з договору комерційного найму житлового приміщення. Виконання
   
3. Виселення громадян, які втратили право користування житловим приміщенням або порушують правила користування ним
   виселення громадян, право користування житловим приміщенням яких припинено, а також громадян, які порушують правила користування житловим приміщенням, проводиться виключно за рішенням суду. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу у разі припинення у громадянина права користування житловим приміщенням з підстав, передбачених Кодексом, іншими федеральними законами, договором, або на підставі
   
4. 1. Розірвання договору комерційного найму житлового приміщення
   виселення допускаються у виняткових випадках, які прямо названі в ст. 687 ГК. При цьому особливе значення надається вживанню заходів для того, щоб уникнути виселення. Воно може бути застосоване лише після вичерпання всіх можливостей, наданих законом. При цьому враховується, що на наймодате-ля-власника не можна покладати обов'язок забезпечити наймача, підлягає відповідно до
   
5. 3. Розірвання договору найму жилого приміщення
   виселення. (Виселення - примусове звільнення житлового примі-I домлення від займають його осіб і від їх майна, тобто ви-I двореніе з житлового приміщення. | Виселення в першу чергу застосовується щодо осіб, які відмовилися звільнити житлове приміщення після набрання законної сили рішенням суду за позовом наймодавця про розірвання договору найму. Подібні позови завжди містять вимогу і
   
6. Типовий договір найму житлового приміщення фонду для тимчасового поселення змушених переселенців;
   виселення громадян із службових жилих приміщень або житлових приміщень у гуртожитках з наданням інших житлових приміщень здійснюється колишнім власником або юридичною особою, що передають відповідні житлові приміщення (див. ч. 4 ст. 103 Кодексу). Винятком із загального правила є випадок, коли новий суб'єкт речового права на службове житлове приміщення або житлове приміщення в
   
7. Виселення з житлових приміщень у будинках житлових кооперативів
   виселення будь-якого виключеного з кооперативу члена кооперативу, навіть такого, який повністю оплатив свій пайовий внесок) . Член житлового кооперативу, не виплатив повністю пайового внеску і виключений з житлового кооперативу з підстав, зазначених у ч. 3 ст. 130 Кодексу, а також проживають разом з ним члени його сім'ї втрачають право користування житловим приміщенням у будинку житлового
   
8. 4. Випадки виселення наймача і членів його сім'ї
   виселення з приміщення, займаного за договором соціального найму, має бути надано інше благоустроєне жиле приміщення. Поняття упорядкованого приміщення розкривається в ст. 96 ЖК УРСР, згідно з якою таке приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і при цьому, по-перше, бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати
   
9. Надання звільнилися кімнат у комунальній квартирі
   надання такого звільнився житлового приміщення насамперед найменш соціально захищеним громадянам. Звільнилося житлове приміщення у комунальній квартирі, в якій проживають декілька наймачів і (або) власників, на підставі їх заяви надається за договором соціального найму проживають у цій квартирі наймачам і (або) власникам, якщо вони на момент
   
10. Надання житлових приміщень фондів для тимчасового поселення змушених переселенців та біженців
      надання житлових приміщень із зазначеного фонду, порядок укладення та розірвання договору найму, права та обов'язки осіб, яким надано відповідні житлові приміщення. Діє також Типове положення про центр тимчасового розміщення змушених переселенців. СЗ РФ. 2000. N 46. Ст. 4562. Утв. Постановою Уряду РФ від 22.01.1997 N 53 (СЗ РФ. 1997. N 4. Ст. 550;