Головна |
« Попередня | Наступна » | |
1. Розірвання договору комерційного найму житлового приміщення |
||
До числа принципів регулювання розірвання договору комерційного найму слід віднести обмеження втручання держави (законодавця) у відносини сторін за допомогою імперативних норм, особливо норм, що передбачають підстави для розірвання договору на вимогу однієї зі сторін. Кількість таких норм у ЦК - мінімальне. До відносин, пов'язаних з розірванням договору комерційного найму, повністю застосуємо принцип стійкості права користування житловим приміщенням, характерний для відносин соціального найму. При комерційному наймі розірвання договору та виселення допускаються у виняткових випадках, які прямо названі в ст. 687 ГК. При цьому особливе значення надається вживанню заходів для того, щоб уникнути виселення. Воно може бути застосоване лише після вичерпання всіх можливостей, наданих законом. При цьому враховується, що на наймодате-ля-власника не можна покладати обов'язок забезпечити наймача, підлягає відповідно до закону виселенню, іншим житловим приміщенням. Таке рішення означало б необгрунтоване обмеження права власності, вторгнення в сферу правомочностей та інтересів власника. При розірванні договору комерційного найму діє принцип судового розірвання, характерний і для договору соціального найму. Відповідно до ЦК договір комерційного найму може бути розірваний "на вимогу наймодавця" (п. 2 ст. 687) або на вимогу "будь-який з сторін" (п. 3 ст. 687) тільки в судовому порядку. За одностороннім рішенням наймача договір комерційного найму може бути розірваний у будь-який час. При цьому не потрібно пояснювати причини такого рішення, на наймача не покладено обов'язок відшкодовувати упущену вигоду, викликану одностороннім розірванням договору. Однак наймач зобов'язаний у письмовій формі попередити наймодавця за три місяці про розірвання договору. При недотриманні цієї умови наймодавець має право пред'явити наймачеві як порушила На вимогу будь-якої з сторін договір комерційного найму може бути розірваний у судовому порядку, по-перше, якщо приміщення перестає бути придатним для постійного проживання і, по-друге, у разі аварійного стану приміщення. Крім двох названих обставин, розірвання договору на вимогу будь-якої з сторін допускається "в інших випадках, передбачених житловим законодавством" (п. 3 ст. 687 ЦК). Поки такі випадки не передбачені. На вимогу наймодавця договір комерційного найму може бути розірваний у судовому порядку, по-перше, у разі невнесення наймачем плати за житлове приміщення за шість місяців, якщо договором не встановлений триваліший строк, а при короткостроковому наймі - у разі невнесення плати більше двох разів після закінчення встановленого договором терміну платежу. В цій нормі особливо чітко відображено комерційний характер даного виду найму житлового приміщення. Наймодавець, який розраховує на отримання доходу від здачі квартири в оренду (нерідко цей дохід є для нього джерелом існування), зацікавлений порвати стосунки з неплатником і здати квартиру іншому наймачеві. При регулюванні розірвання договору комерційного найму закон, як випливає зі ст. 687 ГК, розглядає наймача як слабку сторону і передбачає для нього ряд пільг і переваг. У разі пред'явлення наймодавцем вимоги про розірвання договору з причини руйнування або псування житлового приміщення наймачем або іншими громадянами, за дії яких він відповідає, суд може замість розірвання договору прийняти рішення про надання наймачеві терміну (не більше року) для усунення ним зазначених порушень. Якщо протягом призначеного судом строку порушення не будуть усунуті, суд при повторному розгляді вимоги наймодавця повинен буде прийняти рішення про розірвання договору. Але і в цьому випадку суд може на прохання наймача відстрочити виконання рішення на строк не більше року (абз. 2 п. 2 ст. 687 ЦК). Інтереси наймача забезпечуються і в разі виникнення необхідності розірвання договору та виселення його або інших громадян, за дії яких він відповідає, якщо вони використовують житлове приміщення не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів. У таких випадках наймодавець, як передбачено п. 4 ст. 687, "може попередити наймача про необхідність усунення порушень". Дана стадія є обов'язковою для наймодавця, який вирішив розірвати договір (абз. 2 п. 4 ст. 687 ЦК). У цьому випадку на наймача поширюються розглянуті вище пільги: надання за рішенням суду строку (не більше року) на усунення порушень та відстрочка за рішенням суду прийнятого ним рішення про розгляд договору на термін не більше року. У разі розірвання договору комерційного найму житлового приміщення наймач та інші громадяни, що проживають у житловому приміщенні до моменту розірвання договору, підлягають виселенню з житлового приміщення на підставі рішення суду. Виселення як примусовий захід застосовується, якщо зазначені особи відмовляються добровільно звільнити житлове приміщення. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 1. Розірвання договору комерційного найму житлового приміщення " |
||
|