Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологічне консультування / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Психосоматика / Психотерапія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяЮридична психологія → 
« Попередня Наступна »
М. І. Еникеев. Юридична психологія. З основами загальної та соціальної психології, 2005 - перейти до змісту підручника

§ 2. Взаємодія слідчого з потерпілим. Психологія потерпілого

Психічний стан потерпілого значною мірою може визначатися його обвинувальної домінантою, негативними емоціями, пов'язаними з понесеними збитками. Ці конфліктні стану нерідко бувають пов'язані і з загальною

370 Глава 13. Психологія комунікативної діяльності слідчого

конфліктністю особистості потерпілого. Конфліктні особливості особистості можуть і спровокувати злочин.

Водночас об'єктивне дослідження шкоди, заподіяної потерпілому, є умовою з'ясування суспільної небезпеки вчиненого злочинного діяння.

Показання потерпілого - засіб захисту його інтересів, але це не тільки індивідуальні інтереси, а інтереси людини як члена суспільства, громадянина.

Показання багатьох потерпілих перенасичені оціночними елементами, тоді як доказове значення мають лише фактичні відомості. Різна і відношення потерпілих до встановлення істини. Поряд з прагненням сприяти встановленню істини можуть бути й інші мотиви в поведінці окремих потерпілих - від байдужості до прямої протидії слідству.

При взаємодії слідчого з потерпілим слід враховувати негативно-емоційний стан останнього, що виникло в результаті злочину і його наслідків.

Психічні стану потерпілого (особливо при вчиненні над ним насильницьких дій) слід віднести до екстремальних психічних станів (стрес, афект, фрустрація), викликають суттєві зрушення в його відбивної-регуляційної сфері.

У конфліктних ситуаціях звужується свідомість потерпілого, обмежуються його адаптивні можливості. Іррадіація збудження призводить до генералізованим (надмірно розширеним) узагальнень, зрушень у взаємодії сигнальних систем. Травмуючий вплив подій призводить до перебільшення потерпілими тимчасових інтервалів (іноді в два-три рази).

Грубі фізичні дії, будучи надсильними подразниками, викликають порушення психічної діяльності. Однак це не означає, що потерпілі здатні лише дезорієнтувати слідство. Багато дії, вчинені до злочину, у підготовчій його стадії, вкарбовуються в їх пам'яті. У багатьох випадках потерпілі запам'ятовують прикмети і дії злочинця.

Слідчий повинен враховувати динаміку психічного стану потерпілих. Повторно переглядаючи те, що трапилося, вони активно реконструюють минулі події; закріплюють стійкі осередки збудження. Виникає складний стійкості-

3. Взаємодія слідчого зі свідками 371

вий нервово-емоційний комплекс зі складними взаємодіями почуття сорому, образи, приниження, помсти, а

іноді й агресивності. У потерпілих від статевого насильства виникає почуття депресії, апатії, приреченості, посилюється уявленнями про можливу вагітність і зараженні венеричними захворюваннями. Нерідко свідчення цієї категорії потерпілих навмисне спотворюються з метою приховування непорядних вчинків.

Повторне звернення до аффектогенний обставинами може викликати напружене психічний стан, мимовільний відхід від психотравмуючих обставин. Все це вимагає особливої ??чуйності, тактовності та уважності з боку слідчого.

Нерідко потерпілим доводиться брати участь у численних допитах і очних ставках, неодноразово виїжджати на місце події, впізнавати учасників злочину. У цих умовах у потерпілих може мимоволі сформуватися механізм психічної захисту від повторних психотравмуючих впливів. Прагнення вийти зі сфери слідства може призвести до поспішних конформною показаннями, згодою з пропозиціями слідчого. Слід враховувати і можливий вплив на потерпілого з боку обвинуваченого і його родичів і друзів.

Слідчому необхідно чуйно вловлювати динаміку настрою потерпілого. Особливо ретельному психологічному аналізу повинні піддаватися прохання потерпілого про припинення справи, які часто викликаються психічним тиском з боку зацікавлених осіб.

У необхідних випадках слідчий долає психічний вплив на підозрюваного з боку зацікавлених осіб, викликаючи їх на допит і попереджаючи про кримінальну відповідальність за підбурювання або примушування потерпілого до дачі неправдивих свідчень.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Взаємодія слідчого з потерпілим. Психологія потерпілого "
  1. § 2. Взаємодія слідчого з потерпілим. Психологія потерпілого
    Психічні стану потерпілого значною мірою можуть визначатися його "обвинувальної домінантою", негативними емоціями, пов'язаними з понесеними збитками. Ці конфліктні стану нерідко бувають пов'язані і з загальною конфліктністю особистості потерпілого. Конфліктні особливості особистості можуть і спровокувати злочин. З іншого боку, об'єктивне дослідження шкоди, заподіяної
  2. Від автора
    Ч ітателю цієї статті може стати в нагоді коротка історична довідка. Філіппіни? країна, де спроби освоєння норм і процедур західної демократії налічують не одне десятиліття. Вжиті ще при американському колоніальному режимі (перша половина ХХ ст.), Вони тривали і після проголошення незалежності (1946 р.). При цьому ні для кого не становило секрету, що реальна влада
  3. 16.1. Педагогіка і судочинство З історії педагогіки судового
    Судочинство, представляючи собою взаємодію людей в умовах кримінального та грома-виробництва Данський-процесуального регламенту, насичене всім тим, що відноситься до предмету і компетенції педагогіки: вихованням, навчанням, розвитком, переконанням, змаганням (змаганням), заохоченням, примусом, покаранням і т.д. Будучи опосередковані в судочинстві правом, ці категорії стають
  4. Глава 16. Злочини проти життя і здоров'я
    Стаття 105. Вбивство Про судову практику у справах про вбивство см. Постанова Пленуму Верховного Суду РФ від 27.01.1999 р. N 1. 1. Об'єктом вбивства (не тільки в складі коментованої статті, а й у злочинах, передбачених ст. 106-109 КК) є життя людини. При цьому найбільше практичне значення має встановлення початку і кінця життя (саме це дозволяє
  5. § 6. Психологія допиту підозрюваного і обвинуваченого
    Притягнення до кримінальної відповідальності пов'язане з різкою зміною в життєдіяльності людини, викликаючи в одних людей підвищений рівень тривожності почуття приреченості, відчаю, безвиході, повно »залежності від осіб, які здійснюють правосуддя, в інших - відчуття озлобленості, агресивності, активної протидії правосуддю. Особливо драматично психічний стан залученого
  6. § 4. Знакова природа інформаційної бази розслідування
    Інформаційна база слідчого пошуку має знакову природу. Сліди злочину - інформаційні знаки. У відображенні дійсності слідчий оперує знаками-копіями, істотними для індивідуальної ідентифікації злочинця (сліди рук , ніг, фотозображення і т. д.) і знаками-ознаками. Знаки-копії ізоморфно відображають структуру оригіналу, знаки-ознаки - причинно-наслідкові
  7. § 1. Взаємодія слідчого з обвинуваченим. Психологія обвинуваченого
    Підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності служить наявність достатніх доказів для звинувачення. Для пред'явлення обвинувачення слідчий повинен зібрати докази, що свідчать про те, що діяння мало місце, що утворюють його фактичні ознаки відповідають складу злочину, що злочин скоєно тією особою, якій пред'являється обвинувачення, і відсутні
  8. § 1. Психологія огляду місця події
    Огляд місця події - виявлення і безпосереднє дослідження матеріальних об'єктів, їх ознак і взаємозв'язків , що мають істотне значення для розслідування події і знаходяться в просторі, в якому воно відбулося або були виявлені його сліди. Місце події виступає для слідчого як інформаційний комплекс - матеріалізований джерело інформації про
  9. § 3. Взаємодія слідчого зі свідками. Психологія свідків
    Особливістю поведінки свідків у попередньому слідстві (і на суді) є їх процесуально регламентована обов'язок дати показання, що мають значення для розкриття і розслідування злочинів. Взаємодіючи зі свідками, слідчий повинен враховувати, що спрямованість сприйняття події і його зміст визначаються оціночної позицією сприйнятий-мающіхся особи, рівнем його
  10. Судово-психологічна експертиза в цивільному судочинстві
    У цивільному процесі одним із джерел доказів є висновок експерта . Рішення цивільних справ по суті в ряді випадків неможливо без судово-психологічної експертизи. До компетенції судово-психологічної експертизи в цивільному судочинстві належать: встановлення ступеня розуміння підекспертним особою змісту укладених ним угод, здатності приймати
  11. § 5 . Психологія допиту потерпілого
    При підготовці до допиту потерпілого слідчий намічає коло підлягають з'ясуванню питань залежно психологічних особливостей особистості потерпілого, його домінуючих психічних станів, позиції щодо обвинуваченого і правосуддя. Особливу увагу слідчий приділяє слідах злочину, які можуть бути виявлені на місць події, виявлення очевидців і свідків,
© 2014-2020  ibib.ltd.ua