Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Морандьер Л.Ж.. Цивільне право Франції / Пер. з фр. та вступна стаття Е. А. Флейшиц. Том 1. - М.: Изд-во іноземної чи.,. - 742 с., 1958 - перейти до змісту підручника

277. Умови допустимості.

1. Є випадки, в яких закон забороняє визнання, тобто позбавляє його будь-якої доказової сили. Такі всі випадки, в яких визнання тягло б за собою відмову від права, від якого не дозволено відмовлятися або яким не можна розпоряджатися. Ми побачимо приклад цього в судових справах про раз воді або про роздільне проживання (див. нижче, п. 638). Точно так само визнання чоловіка не має доказової сили в справі про встановлення роздільності майна подружжя (цивільно-процесуальний кодекс, ст. 870).

2. Для дійсності визнання потрібна особлива дієздатність, здатність розпоряджатися предметом опора. Так, визнання, зроблене неповнолітнім або особою, яка оголошено недієздатним, не має доказової сили. Визнання з боку опікуна неповнолітнього або особи, оголошеного недієздатним, має доказову силу лише у випадках, коли воно відноситься до права, яким опікун може розпоряджатися в силу своїх повноважень на управ-

202

Закон і його застосування

Застосування закону судами

203

ня майном підопічного, точно так само визнання повіреного пов'язує довірителя лише у випадку, якщо останній дав своєму представнику спеціальне повноваження (ст. 1356, ч. 1).

Розрізняються два види визнання: судове визнання та позасудове визнання.

278. I. Позасудове визнання. Позасудовим є визнання, зроблене нема перед судом або (що зводиться до того ж) перед судом, але не в даному виробництві. Воно може бути усним чи письмовим. Якщо позасудове визнання було зроблено усно, то доведення його показаннями свідків допускається лише в тому випадку, якщо сам факт, до якого належить визнання, може доводитися таким же способом (ст.

1355).

Доказова сила позасудового визнання законом не визначена, звідси і роблять висновок, що вона надана оцінці суду.

279. П. Судове визнання. Судовим визнанням вважається заява, яку робить перед судом сторона або особа, яка має спеціальне повноваження (ст. 1356, ч. 1). Перед судом, тобто в присутності судді чи суддів, або в письмових поясненнях, або на словах в судовому засіданні, або при допиті у разі особистої явки сторін. Це визнання,-каже стаття 1356, частина 2, - має повну силу проти того, хто його зробив. Інакше кажучи, яке б не було внутрішнє переконання судді, він повинен схилитися перед цим визнанням і вважати мали місце визнані факти. Це відміну від позасудового визнання пов'язано з тим, що умови, в яких робиться судове визнання, не дозволяють думати, що сторона, що зробила його, чи не зважила серйозності своїх заяв.

280. Обмеження доказової сили судового при знання. Сила судового визнання обмежена двояко.

281. 1. Неподільність. Визнання, - говорить стаття 1356, частина 3, - не може бути разделено1 на шкоду особі, яка зробила визнання. Воно повинно бути прийнято та

ким, яким було зроблено, і без того, щоб стороні, яка його отримала, було дозволено що б то не було з нього виключити. Ця неподільність припускає, що справа йде про кваліфікованому або складному визнання.

А. Кваліфікованим називають визнання, яке надає визнаному фактом забарвлення або зазначає у ньому риску, що змінюють його юридичні наслідки. Наприклад, я визнаю, що ви дали мені в борг 10 000 франків, але без відсотків.

Я визнаю, що ви вручили мені папери на пред'явника на засадах дарування, а не для зберігання їх. Результатом неподільності визнання є неможливість для вас скористатися тільки тією частиною визнання, яка відповідає вашим інтересам, відкинувши і запропонувавши мені довести обставини, якими я відтінила своє визнання: безплатність позики або ваш намір обдарувати мене.

Б. Складним називають визнання, що відноситься одночасно до головного фактом і до іншого, відмінного від нього, але пов'язаному з ним факту. Наприклад, я визнаю, що я отримав 10000 франків, але додаю, що я їх повернув.

Визнання неподільне, якщо факт, відмінний від головного, обумовлений цим останнім. Такий зв'язок в наявності, якщо другий факт не міг би мати місця без припущення існування першого факту. У наведеному прикладі ви не має права вважати достовірним існування зобов'язання і відкидати факт платежу. Навпаки, якщо другий факт не обумовлений першим, тобто якби, обмежуючи наслідки першого факту, другий міг би, однак, мати місце і незалежно від того, чи відбувся перший, то неподільності немає. Наприклад, визнаючи свій борг в 10 000 франків, відповідач додає, що цей борг погашений існуванням вимоги на його користь у рівній сумі, результатом чого з'явився залік. У такому випадку позивач матиме право послатися на визнання першого зобов'язання, заперечуючи існування другого, тобто свого боргу.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 277. Умови допустимості. "
  1. Допустимість доказів
    Допустимість доказів пов'язана З їх процесуальною формою, тобто засобами доказування. Обставини справи, які відповідно до закону повинні бути підтверджені певними доказами, не можуть підтверджуватися в арбітражному суді іншими доказами (ст. 68 АПК). Таким чином, допустимість доказів - це встановлений законодавством вимога, що обмежує використання
  2. Относимость і допустимість - необхідні якісні характеристики судового докази.
    Относимость і допустимість - необхідні якісні характеристики судового
  3. 2.4.2. Розрахунок плати за викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел
    Плата за викиди забруднюючих речовин в розмірах, що не перевищують встановлені природопользователю гранично допустимі нормативи викидів визначається шляхом множення відповідних ставок плати на величину забруднення і підсумовування отриманих творів за видам забруднюючих речовин. f П => С. -М Г руб] при М <М. н.атм / j нл.атм. VrJ Ч ^ г ^. Атм-нл, нл.атм i = lf \ атм-
  4. 2.4.4. Розрахунок плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі і підземні водні джерела
    Плата за викиди забруднюючих речовин в розмірах, що не перевищують встановлені природопользователю гранично допустимих нормативів викидів, визначається шляхом множення відповідних творів за видами забруднюючих речовин: n Пн . ВОД. = 1 Сп л.ВОД.М1.ВОД, [руб] i = 1 (і ^ гж Л (2-35) при М.ВОД. ^ МН.г.ВОД., VJ де i - вид забруднюючої речовини (i = 1,2,3, ... n); ПН ВОД -
  5. 2. екосистемних нормування
    Мета - захист біорізноманіття, підтримання антропогенного впливу на прийнятному рівні. Завдання - визначення показників стійкості, розробка гранично допустимих шкідливих впливів (ПДВВ) і гранично допустимої екологічного навантаження (ПДЕН). Розробка ПДВВ і ПДЕН базується на оцінці стійкості екосистем. Стійкість екосистеми - здатність при впливі весняного фактора
  6. 2. Относимость і допустимість доказів, подання та витребування доказів. Основаніяосвобожденія від доказування. Звільнення від доказування обставин, визнаних сторонами
    2. Относимость і допустимість доказів, подання та витребування доказів. Основаніяосвобожденія від доказування. Звільнення від доведення обставин, визнаних
  7. Допустимість доказів.
    Допустимість доказів пов'язана з їх процесуальною формою, тобто засобами доказування. Допустимість доказів - це встановлений законодав ством вимога, що обмежує використання конкретних засобів доказування, або вимога, що наказує обов'язкове використання конкретних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи при здійсненні
  8. 3. Умови дійсності угоди про міжнародну підсудності
    Угода про міжнародну підсудності у своїй сутності є договором сторін і в силу цього в якості основних умов своїй дійсності передбачає наявність у сторін належної здатності, дотримання строку, допустимість предмета угоди, визначеність угоди, взаємна згода сторін, відповідність форми угоди вимогам закону. Трактування даних умов має
  9. 2.4.3. Розрахунок плати за викиди забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел
    Плата за забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел підрозділяється на: - плату за допустимі викиди; - плату за викиди, що перевищують допустимі; Питома плата за допустимі викиди забруднюючих речовин, що утворюються при використанні пересувних джерел, 1 т. різних видів палива, визначається за формулою n У = X ІБІл.АТМ - М.Транс. [руб], (2.31) i = 1
  10. 3. Нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на стан навколишнього середовища
    Дана група нормативів включає: нормативи гранично допустимих викидів і скидів шкідливих речовин; нормативи утворення відходів та ліміти на їх розміщення; нормативи гранично допустимих рівнів шуму, вібрації, магнітних полів та інших шкідливих фізичних впливів; нормативи гранично допустимого рівня радіаційного впливу; гранично допустимі норми застосування агрохімікатів у сільському
  11. 14.4. Основи екологічного нормування
    Одним з найбільш ефективних засобів раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища є екологічне нормування. З його допомогою регулюється допустиме навантаження на екологічні системи і встановлюються межі впливу господарської діяльності на середовище проживання. Екологічне нормування являє собою процес встановлення показників гранично допустимого
  12. Тема 7. ДОКАЗИ
    Запитання Поняття і класифікація доказів. Предмет доводячи-ня. Относимость, допустимість доказів, подання та витребування доказів. Підстави звільнення від доказування. Звільнення від доказування обставин, визнаних сторонами. Оцінка доказів, забезпечення доказів, судові доручення. Окремі види доказів. Література Амосов С. Тягар доказування в
  13. 3.6 Оцінка збитку від забруднення грунтів і земель
    Розміри збитків від забруднення земель визначаються виходячи з витрат на проведення повного обсягу робіт з очищення забруднених земель. У разі неможливості оцінити зазначені витрати, розміри збитку від забруднення земель розраховуються за такою формулою У = I (Не - 5,. - KBI - K3I - КЕ1 - Кл - K0) + (КВ, - 5,. - дх), (3.29) i = 1 де У - розмір збитку від деградації грунтів і земель
  14. Правомірна поведінка та ее віді
    Правомірна поведінка - це Суспільно Необхідна, бажана и допустима поведінка індівідуальніх и колективних суб'єктів, что проявляється у здійсненні норм права, гарантується и охороняється державою. Віді правомірної поведінкі: 1) за суб'єктами - діяльність громадян, держ.організацій, Громадському об'єднань; 2) за сферою суспільних відносін - економічна, політична та ін.; 3) за об'єктивною стороною -
  15. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
    Державне управління в галузі охорони атмосферного повітря грунтується на наступних принципах: - пріоритет охорони життя і здоров'я людини, сьогодення і майбутнього поколінь; - забезпечення сприятливих екологічних умов для життя, праці та відпочинку людини; - недопущення незворотних наслідків забруднення aтмосферного повітря для навколишнього природного середовища; -
  16. 7.5. Оцінка стану й нормування якості води
    В даний час в різних країнах світу для оцінки якості води встановлено більше 100 показників. При оцінці ступеня забруднення поверхневих вод ураховуються: зміст плаваючих домішок і зважених речовин, запах, присмак, фарбування й температура води, склад і концентрація мінеральних домішок і розчиненого у воді кисню, склад ПДК отрутних і шкідливих речовин, хвороботворних
  17. 10. Наслідки неправомірного невиконання і відповідальність за порушення угоди про міжнародну підсудності
      Неправомірне невиконання угоди про підсудність може виражатися в тому, що сторона пред'являє позов до суду, компетенція якого угодою виключена, або оскаржує компетенцію обраного суду. Оскільки йдеться про процесуальні дії, відповідні санкції визначаються процесуальним правом суду, в якому ці дії були вчинені. Правила, що діють в судочинстві
© 2014-2022  ibib.ltd.ua