Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТрудове право України → 
« Попередня Наступна »
В.В. Жеріпко. Трудове право в питаннях і відповідях: Навчально-довідковий посібник / Під. ред. В.В. Жеріпко, X.: Одіссей, 2000, 624 с., 2000 - перейти до змісту підручника

У яких випадках страйк визнається недійсною?



Страйки визнаються незаконними, якщо вони оголошені з вимогами про зміну конституційного
ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами,
порушують права людини. Крім того, підставами для визнання страйку незаконним є: відсутність предмета колективного трудового спору (конфлікту) (ст. 2); недотримання порядку з формування
вимог найманими працівниками (ст. 4); оголошені
страйку без дотримання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок термінів, які визначають момент виникнення колективного трудового
спору (конфлікту). Страйк може бути визнана неза
329

кінної і в тому випадку, коли спір не розглядався трудовим арбітражем або є його рішення, про обов'язковість виконання якого сторони попередньо
домовилися (частини перша і п'ята статті 12); а також коли рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається не уповноваженим на те органом (стаття 3); коли рішення про оголошення страйку прийнято не шляхом голосування загальними зборами
(конференцією) найманих працівників, якщо за нього проголосувала меншість найманих працівників-менш
ніж дві третини делегатів конференції (частина перша статті 19); коли наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно- територіальних одиниць не приймали рішення про оголошення або неоголошення
страйку на своєму підприємстві; 'коли орган (особа),
очолює страйк , письмово не попередив
власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніше ніж за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервному виробництві З за п'ятнадцять днів (частина
шоста ст. 19).
Незаконними визнаються: страйки, розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог про те, що орган очолює страйк не обиралася на загальних зборах (конференції) (ст. 20), коли існує заборона на проведення

страйки (частини друга і третя ст. 24); страйки, які оголошені та / або проводяться під час здійснення примирних процедур.
Рішення про визнання страйку незаконним розглядається в судовому порядку за заявою власника або уповноваженого ним органу (представника).

Справа за цією заявою має бути розглянуто

судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніше ніж у семиденний термін.
Рішення суду про визнання страйку незаконним

зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про
припинення чи відміну оголошеного страйку, а
330

працівників З розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові

(особі), що очолює страйк.
Таким чином. Відкласти, призупинити або достроково припинити страйк можуть два органи: суд З в

зазначених випадках і орган, який очолює страйк, З в будь-який час продовжує контролювати виконання досягнутої угоди про врегулювання
колективного трудового спору.
Страйк закінчується підписанням угоди

сперечалися сторонами. Але вона може закінчуватися і
рішенням суду про визнання страйку незаконним.
Тоді з прийняттям рішення суду припиняються і повноваження органу, який очолює страйк. Контроль
за виконанням угоди сторін за колективним трудового конфлікту здійснюють самі сторони
або уповноважені ними органи.
« Попередня

Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " У яких випадках страйк визнається недійсною? "
Зміст
  1. яких випадках при розірванні трудового договору з ініціативи власника не потрібно * попередньої згоди профспілкового органу? ... 116 Який порядок припинення трудового договору посогпашенію сторін? ... ... 118 У яких випадках закінчення строку є підставою розірвання трудового
    § 3. Позовна давність
  2. яких би то не було термінів. Звернутися до суду з позовом можна в будь-який час незалежно від закінчення строку позовної давності (ч. 1 ст. 199 ЦК). По-іншому йде справа з правом на задоволення позову або, кажучи іншими словами, правом на позов у матеріальному сенсі, під яким розуміється можливість примусового здійснення вимоги позивача через суд. Закінчення позовної давності погашає саме цю
    Види і стадії адміністративного права
  3. яких випадках громадяни РФ можуть звернутися до Конституційного Суду РФ? Який порядок оскаржен-ня, передбачений законом? 3. Адміністрація області прийняла постанову, відповідно до якого жителі області, які призиваються на дійсну військову служ-бу, проходять її у військових з'єднаннях і військових частинах, розташованих на території області. Законно: Як повинен поступити повноважний
    8. ПРОКУРОР в арбітражному процесі
  4. яких обмежень прав прокурора по пред'явленому їм позовом в АПК РФ не міститься за винятком обов'язку щодо сплати судових витрат. Але, прокурор - самостійна фігура в процесі, він не є позивачем. Слід визнати неприпустимими містяться в коментарях до АПК РФ висновки, з посиланням на п. 4 ст. 52 АПК РФ, про можливість розгляду справи без позивача. Такі висновки проти-воречат
    2. Арбітражна угода
  5. яких-небудь дефектів і вад. 2) Допустимість спору в якості предмета арбітражного розгляду. У законодавстві різних держав по-різному визначено, які саме спори можуть бути предметом арбітражного розгляду, а які підлягають розгляду тільки в судовому порядку. Відповідно до цього встановлюється і сфера дії арбітражного угоди. Так, російське
    17. Основ-ні соціально-економічні права і свободи.
  6. Будь-яких конфіскацій або реквізицій інакше як в строго встановлених законом випадках (як правило, за вироком суду або у військових цілях). Типовою в цьому відношенні є ст. 11 бельгійської консти-туції 1831 року, яка говорить: «Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як для суспільної користі, у випадках і в порядку, встановлених законом, та за умови справедливого
    13. Поняття і зміст цивільної правоздатності, її початок і кінець.
  7. Яких привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших убеждененій статі, соціального походження та майнового стану та іншими ознаками законодавство не встановлює. Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правоздатністю нарівні з громадянами України. Окремі винятки з цього правила можуть бути передбачені законами
    2. Знаки, якими може бути відмовлено в реєстрації
  8. яких або відмітних ознак або складені виключно із знаків і вказівок, що можуть застосовуватися у торгівлі для позначення виду, якості, кількості, призначення, вартості, місця походження продуктів чи дати їх виготовлення або стали загальноприйнятими в повсякденній мові чи у добросовісних та узвичаєних торговельних звичаях країни, де витребовується охорона; 3) якщо знаки
    1. Введення
  9. яких-небудь додаткових обтяжень, крім обов'язків, прийнятих ним на себе за ліцензійним договором, зазвичай не покладається. Умови ліцензійного договору визначаються в цілому самими сторонами. Зокрема, вони самі вирішують питання про те, чи набуває ліцензіат виключне право на користування товарним знаком чи ні, самостійно визначають розмір і порядок сплати
    § 3. Прийняття виконання за зобов'язанням і структура зобов'язального суб'єктивного права
  10. якихось дій на зустрічне виконання боржника (як це має місце у відношенні двох основних обов'язків по двосторонньою угодою ...), ... є лише ускладнення права кредитора обов'язком включитися у виконання зобов'язання боржником і сприяти йому в цьому "34. Виходячи з анало-особистих міркувань, В.К. Райхер з повною визначеністю підкреслює:« обов'язок прийняття виконання
    каких-то действий на встречное исполнение должника (как это имеет место в отношении двух основных обязанностей по двустороннему договору...), ... имеется лишь осложнение права кредитора обязанностью включиться в исполнение обязанности должником и содействовать ему в этом" 34. Исходя из анало- личных соображений, В.К. Райхер с полной определенностью подчеркивает: «обязанность принятия исполнения
© 2014-2022  ibib.ltd.ua