Соціальні та економічні наслідки безробіття.
В ряду нових соціально-економічних реалій, викликаних процесами ринкового реформування, що формуються в країнах СНД ринки праці та ринки робочої сили, фокусують в собі найбільш гострі та болючі проблеми перехідних суспільств. До них слід віднести зростання безробіття, посилення структурних і регіональних диспропорцій зайнятості, неконтрольований відтік робочої сили в країни ближнього і далекого зарубіжжя, регресивні зміни в якості робочої сили і мотивації до праці, катастрофічне падіння рівня реальних доходів населення. Ці проблеми роблять зростаючий вплив на політичне та економічне життя країн, стають істотним фактором поглиблення кризових явищ, стримування структурних перетворень та створення передумов для стабілізації та економічного зростання. Ситуація на ринку праці відрізняється особливою гостротою і напруженістю. Прихильність монетаристським методам реформування, непослідовність і нерішучість проведеної економічної політики, повільне формування нових механізмів державного економічного регулювання і саморегулювання економіки призвели до наростання кризових, руйнівних тенденцій в економіці країни, деградації її виробничого і трудового потенціалу.
Рішення проблем, вироблення ефективних заходів економічної і соціальної політики, покликаних нейтралізувати негативні тенденції перехідного періоду, забезпечити прогресивні зміни в структурі зайнятості і якості робочої сили, рівні доходів населення і мотивації до праці багато в чому залежать від глибини наукових уявлень про сутність ринку праці. Необхідно вивчати умови його функціонування, механізм саморегуляції і ступінь необхідного соціального контролю, визначити оптимальні параметри економічної ефективності та соціальної надійності.
Незважаючи на зростаючий інтерес учених і практиків до різних аспектів ринку праці, комплексна розробка його проблем, особливо теоретико-методологічних питань, здійснюється недостатньо. Більшості публікацій властива суперечливість у розумінні сутності ринку праці, його структури, характеру взаємозв'язків, що складаються як між елементами даного ринку, так і в системі більш широких соціально-економічних відносин, що свідчить про розпливчастості і невизначеності методологічних підстав дослідження, недостатньої обгрунтованості пропонованих теоретичних конструкцій і ідей.
Отже, актуальність дослідження соціально-економічних аспектів ринку праці в умовах становлення ринкової економіки зумовлюється як практичними завданнями реформування, так і потребами теорії, яка потребує уточнення методологічного інструментарію, узгодженні позицій та вироблення нового, більш глибокого розуміння його сутності. Соціально-економічні
перетворення, початі в кінці 1980-х років і продовжуються в даний час, мають своєю метою пошук вирішення найважливіших суспільних проблем.
Враховуючи складність і різноманіття проблем, пов'язаних з переходом до нової соціальної реальності, ми розглянемо лише одну з них - проблему визначення та запобігання економічних і соціальних наслідків безробіття.
Соціально-економічні наслідки безробіття розглядаються поряд з проблемами бідності та соціальної нестабільності як одні з найбільш гострих глобальних та національних проблем.
Дійсно, в перехідний період єдиним засобом спонукати великі маси людей переміщатися з метою більш раціонального формування структури зайнятості є витіснення їх з неефективних виробництв. Разом з тим, очевидно, що проведення наджорстких заходів може викликати масове банкрутство підприємств і виникнення такої хвилі безробіття, яка неминуче призведе до соціального вибуху. Необхідно дотримання «розумної заходи» жорсткості.
Дуже часто оцінюється лише економічний ефект безробіття у вигляді кількості вивільнених працівників і сум виплаченої допомоги, а соціальні наслідки, які важко виділяються і носять кумулятивний характер, практично не оцінюються. Однак ступінь негативного впливу безробіття на становище в країні залежить від конкретних параметрів соціальної ситуації. Так, в силу низької матеріальної забезпеченості росіян і безробітних в особливості, а також внаслідок незрівнянно більш високої соціальної напруженості в суспільстві рівень безробіття, який може викликати соціальні потрясіння, значно нижче, ніж на Заході. У цьому зв'язку виникає потреба детального розгляду саме економічних і соціальних наслідків безробіття, а також критичний аналіз і подальша адаптація до специфічних умов застосовуваних там методів вивчення і оцінки наслідків безробіття.
Підкреслимо, що з'являється не просто можливість оцінити соціальний збитки або непрямі втрати в економіці (від зниження кількості відпрацьованого часу, падіння інтенсивності та продуктивності праці), але і прямі витрати, пов'язані з зростанням державних витрат на подолання соціально негативних процесів. Подібні дослідження становлять безсумнівний інтерес, оскільки дозволяють більш чітко позначити межі проблеми і намітити шляхи виходу з кризової ситуації, погодившись з особливостями соціального, економічного і політичного розвитку країни на сучасному етапі. Ситуації в економічній і соціальній сферах свідчать про те, що неможливий механічне перенесення та копіювання, застосовуваних там методів. Тому потрібен певний логічне переосмислення пропонованих методів дослідження, а також використання адаптованих методів дослідження соціально-економічних наслідків безробіття. Можна запропонувати розгорнуту класифікацію найбільш значущих, на наш погляд, соціальних та економічних наслідків безробіття, що розглядаються з точки зору негативного і позитивного впливу на систему.
|
- 5. Деякі аспекти взаємодії профкому з адміністрацією акціонерного товариства
соціальних ризиків, породжуваних ринковою економікою в масштабах як суспільства, так і підприємства. До неї слід віднести, зокрема, страхування соціальних ризиків, пов'язаних з імовірністю не тільки втрати роботи, але і нещасних випадків, інших причин втрати здоров'я, що має передбачатися в угодах, колективному договорі, як це вже практикується в деяких акціонерних
- Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
соціальну цінність, якщо зможе правильно описати, об'єк-яснити, прогнозувати, і в деяких відносинах підтримати соціально-політичні, державного-венно-правові та пов'язані з ними інші суспільні процеси, що протікають як у всіх гро-вах, взятих в цілому, в комплексі, так і в окремих, конкретних суспільствах, враховуючи, зрозуміло, їх особливості, специфіку. Про це йшла мова вище, в першу
- ГЛОСАРІЙ
соціального становища в суспільстві. Ассессмент-центр - це такий метод оцінки, який грунтується на спостереженні спеціально навчених ассессоров (оцінювачів) за поведінкою оцінюваних співробітників в реальних робочих ситуаціях або при виконанні ними різних завдань. Зміст завдань відображає основні аспекти та проблеми діяльності в рамках тієї чи іншої посади. Кожен конкретний ассессмент-центр
- 1.1.4. Управління створенням робочих місць. Забезпечення зайнятості на підприємствах
соціальне, яке в широкому сенсі слова є управління всіма і будь-якими суспільними процесами; у вузькому сенсі - управління процесами та явищами соціальної сфери суспільного життя, засіб реалізації соціальної політики. Сутність соціологічного підходу до управління полягає у виділенні трьох його компонентів. Перший - ядро механізмів управління: надає цілеспрямоване керуюче
- 1.3.1. Види безробіття та міграція
соціальні наслідки, характер і співвідношенні факторів, що визначають масштаби, рівень і тривалість. Логічним продовженням аналізу форм безробіття є характеристика її структури за такими ознаками: підлозі, з виділенням найменш захищених в соціальному відношенні безробітних жінок; віком, з виділенням молодіжного безробіття і безробіття осіб передпенсійного віку;
- Позитивні
соціально-економічне явище до виявлених економічних і соціальних наслідків. По-друге, оцінити силу і ступінь прояву економічних і соціальних наслідків безробіття. В-третє, визначити спрямованість впливу кожного з виявлених економічних і соціальних наслідків безробіття. У результаті були отримані наступні результати. За тривалістю безробіття респонденти
- Соціально-психологічні проблеми.
Соціально-психологічного дослідження (керівник к. с. Н. Гармашев А. А.), проведеного на території Білгородської області у квітні-травні 1995 року, свідчать про досить інтенсивної діяльності безробітних в справі відновлення власної зайнятості. За самооцінці клієнтів служби зайнятості населення більше 48% з них активно займаються пошуком нового робочого місця, і лише 5,7% мислить
- Положення в сфері зайнятості молоді та підліткової зайнятості.
Соціальних втрат суспільства. Саме непрацююча молодь в порівнянні з іншими групами безробітного населення схильна до антигромадської поведінки, входженню в кримінальні структури. Труднощі з пошуком нового місця роботи у законослухняних молодих людей супроводжуються зниженням самооцінки, приводять до проблем трудової адаптації, коли робота вже знайдена, деформують мотивацію
- 4.Питання вивчення народних рухів
соціальні конфлікти відбувалися в Київській Русі і в цілому в домонгольський період російської історії. Характеризуючи народні рухи Стародавньої Русі І. Я. Фроянов відзначає складність їх характеру, вони часто не піддаються однозначній трактуванні. Нерідко в одних і тих же подіях були присутні елементи соціальних, політичних і релігійних протиріч. До перших автор відносить зіткнення в період
- 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
соціальних проблем і конфліктів, зупинити і подолати назріваючу кризу на грунті незавершених буржуазно-демократичних завдань, що не вирішених першої російської революцією. Як і раніше не було вирішене вічний аграрне питання, як і раніше самодержавство залишалося в кращому випадку полуконстітуціонним при збереженні поліцейського режиму і бюрократії. Не було вирішено національне питання. І все це
|