Головна
ГоловнаЕкономікаЗайнятість населення → 
« Попередня Наступна »
О. В. Заєць. Зайнятість населення та її регулювання, 2003 - перейти до змісту підручника

2.1.5. Зайнятість населення: тенденція і перспективи


У реалізації середньострокової програми соціально-економічного розвитку Російської Федерації на 2002-2004 роки серед основних завдань у галузі соціальної політики особливого значення набувають питання:
скорочення рівня бідності населення і пов'язаного з цим зростання платоспроможного попиту з боку більшості категорій громадян;
безумовної пріоритетності інвестицій в людину, і, перш за все, в освіту, яке є неодмінною умовою конкурентоспроможності нашої країни у світовій економіці;
створення для працездатного населення економічних умов, що дозволяють громадянам за рахунок власних доходів забезпечити більш високий рівень соціального споживання, включаючи комфортне житло, кращу якість послуг у сфері освіти та охорони здоров'я, гідний рівень життя в літньому віці .
Успішне виконання всіх зазначених завдань, як можна помітити, комплексно пов'язано з рішенням однієї дуже важливої ??соціально-економічної задачі - створенням
умов для забезпечення в нашій країні найбільш повної і ефективної зайнятості населення.
Політика зайнятості як найважливіша складова соціальної політики повинна бути сфокусована на проведенні заходів, що сприяють створенню умов для можливо більш повного використання потенціалу трудової та ділової активності працездатних громадян, що протидіють збідніння населення і масового безробіття.
У нових умовах державна політика зайнятості повинна бути ще більш тісно взаємопов'язана з загальними напрямами соціально-економічного розвитку суспільства. У практичній діяльності це означає обов'язковий облік інтересів політики зайнятості при прийнятті рішень у сфері інвестиційної, податкової та фінансово-кредитної політики, реалізації продуктивних, науково-технічних і соціальних програм. У ході тривалої еволюції ринкової економіки в промислово розвинених країнах однозначно підтверджено, що обмеження прав людини в трудовій сфері економічно не вигідно для суспільства в цілому. Важливим принципом, з позиції зайнятості, який повинен втілюватися в життя в середньостроковій перспективі, є знаходження компромісу між економічними і соціальними результатами. На ділі це означає, що варіанти заходів, спрямованих на розвиток економіки, до їх остаточного прийняття повинні оцінюватися по їх впливу на ринок праці та коригуватися, якщо виникне в цьому необхідність. Зокрема, масштаби і строки вивільнення робочої сили, прискорення якого починається при жорсткості фінансово-кредитної політики, слід узгоджувати з можливостями розширення попиту на робочу силу в окремих регіонах з урахуванням підтримки наявних робочих місць або введення нових. Це дозволить уникнути хронічної масового безробіття.
При визначенні основних напрямів діяльності Уряду Російської Федерації в галузі зайнятості та ринку праці в першу чергу необхідно враховувати суттєве зростання в 2002-2004 роках чисельності населення у працездатному віці з 87900000 до 89300000 осіб, або на 1,4 млн осіб. У зв'язку з цим не можна виключати можливість загострення в ці роки ситуації на ринку праці, де може зрости конкуренція між молоддю, яка вступає в працездатний вік.
Одна з важливих складових гнучкості ринку праці - збереження варіантності пошуку роботи (самостійно, через засоби масової інформації, недержавні фірми з найму персоналу, пряме звернення, службу зайнятості і т.д.). При цьому державні служби зайнятості повинні працювати в щільному конкурентному середовищі.
Одним з ключових елементів нового підходу до політики зайнятості є повсякденне впровадження сучасних методів профілювання безробітних, які отримали широке поширення в практиці служб зайнятості промислово розвинених країн. Профілізація дозволяє за допомогою спеціальних обстежень виявити категорії безробітних, які потребують найбільшої уваги з боку служби зайнятості, а також реалізувати найбільш ефективні підходи до вирішення проблем таких безробітних, адаптовані з урахуванням їх «профілю». Послуги служби зайнятості в частині працевлаштування виявляються більш результативними, якщо вони стають обов'язковим доповненням системи допомоги з безробіття. Це означає, що система критеріїв призначення допомоги з безробіття повинна бути переглянута. Їх виплату необхідно максимально пов'язати з результатами профілювання безробітних з тим, щоб право на отримання посібників виникало переважно у тих категорій безробітних, які є найбільш уразливими і потребують активного сприяння служби зайнятості населення. В силу того, що профіль вразливих категорій безробітних може сильно варіювати в територіальному розрізі, слід допустити можливість істотної диференціації умов надання допомоги з безробіття залежно від стану ринку праці. Така диференціація, в свою чергу, робить необхідним активне міжрегіональне перерозподіл фінансових ресурсів на користь регіонів з
підвищеним числом безробітних, що відносяться до вразливим категоріям за результатами профілювання.
З цією метою, починаючи з 2001 року, фінансування державної політики зайнятості повністю переведено на бюджетну основу. При цьому передбачається, що виплата допомоги з безробіття буде повністю здійснюватися за рахунок коштів федерального бюджету, а розподіл цих коштів по територіях буде здійснюватися у суворій відповідності з числом зареєстрованих безробітних, які мають право на отримання посібників. Максимальні розміри допомог повинні бути обмежені величиною регіонального прожиткового мінімуму при одночасному підвищенні мінімальних розмірів посібників.
Програми працевлаштування, реалізовані регіональними службами зайнятості, будуть в основному орієнтовані на найбільш вразливі категорії безробітних, які виявляються за результатами профілювання. Кожна з реалізованих програм повинна бути результативна в трьох відносинах. По-перше, програми повинні бути корисні на індивідуальному рівні, повертаючи конкретного безробітного до зайнятості або зберігаючи його контакт з ринком праці. По-друге, ефект від програм повинен позначатися на профільній групі безробітних. По-третє, будь-які дії повинні бути виправдані з точки зору суспільних витрат на них.
Одночасно на ринку праці, в силу загострення конкуренції, впровадження у виробництво сучасного устаткування, наукомістких технологій, міжнародних вимог до якості буде мати місце істотне зростання дефіциту кваліфікованих працівників, особливо в промисловості, сільському господарстві, секторі послуг та ін, що потребують значних зусиль для забезпечення необхідного якісного рівня працівників, підвищення кваліфікації та перепідготовки робітників і фахівців, впровадження ефективних систем управління, організації та мотивації праці.
Значну проблему становить суттєва диференціація, що склалася в даний час за рівнем безробіття на окремих територіях Російської Федерації. Так, якщо в Оренбурзькій області рівень реєструється безробіття складає всього 0,4%, то в Корякском автономному окрузі він досягає 8,8%, тобто розрив між максимальним і мінімальним рівнями безробіття досягає по регіонах до 22 разів.
Складається територіальна диференціація за рівнем інвестицій не дозволяє розраховувати найближчим часом на успішний розвиток зайнятості населення в регіонах з високим рівнем безробіття, навпаки, буде проявлятися тенденція подальшого збільшення розриву між територіями за рівнем безробіття. Така ситуація, по всій видимості, триватиме до 2006 року, коли в силу демографічних чинників скорочення чисельності населення працездатного віку може призвести до суттєвого зменшення рівня безробіття як в цілому по Російській Федерації, так і по окремих територіях.
Таким чином, турбота держави про досягнення в країні найбільш повної і ефективної зайнятості населення і зростанні на цій основі його доходів є найважливішим аспектом державного регулювання ринкової економіки. Головне при цьому: уже на попередніх стадіях розробки різних програм і прогнозів забезпечити жорстку координацію вирішення економічних і соціальних питань, вбудовування проблем зайнятості населення в загальну систему макроекономічних розрахунків та обгрунтувань, як на федеральному, так і на регіональному рівні. Механізм формування та регулювання ринку праці населення повинен постійно вдосконалюватися в ув'язці з системою інших макроекономічних показників стосовно до нових ринкових умов розвитку багатоукладного господарства, структурної перебудови та інституціональних перетворень в економіці.
Запитання і завдання для самоконтролю.
Наведіть основні завдання держави в галузі соціальної політики.
Поясніть метод профілювання безробітних.
Як фінансується в даний час державна політика зайнятості?
Назвіть для порівняння рівні безробіття по регіонах Росії.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.1.5. Зайнятість населення: тенденція і перспективи "
  1. Глава друга. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
    Первісне суспільство. Влада в первісному суспільстві, організація та форми її здійснення. Перехід від присвоює до виробляє економіці («неолітична революція») як фактор соціального розшарування суспільства, появи класів, власності, держави. Закономірності виникнення держави. Міста-держави. Держава як соціальний інститут, що забезпечує виробляє економіку.
  2. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
    Поняття пристрої государ-ства. Форма правління. Поділ та об'єднання влади, функцій і праці з державного управління. Законодавча, виконавча, судова влади. «Четверта» влада - засоби масової інформації. Влада голови держави. Національно-державне та адміністративно-територіальний устрій. Політичний режим. Види політичних режимів. Після того як
  3. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    Виникнення Російської держави. Різні типи і форми держави в історії Росії. Поняття російської державності, основні характеристики. Соціально-політичні та ідеологічні передумови виникнення Радянської держави. Етапи розвитку радянського суспільства і Радянського дер-жави. Радянська форма правління та її еволюція на сучасному етапі. Основні зовнішні та внутрішні
  4. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    Теорія права і теорія держави. Предмет і методологія теорії права. Теорія права в системі суспільних наук. Загальна теорія права. Спеціальні теорії права. Теорія права і галузеві юридичні науки. Функції теорії права. У другій частині, присвяченій теорії права, розглядаються з урахуванням сучасного рівня юридичного знання функціонування та розвиток такого яскравого і складного соціального
  5. ГЛОСАРІЙ
    Адамецкі Кароль (1866 - 1933) - закінчив Технологічний інститут у Петербурзі; в лютому 1903, який на місяць раніше Ф. Тейлора, виступив з публічною доповіддю застосування наукового методу у виробництві (в Південно-російському центрі гірничометалургійної промисловості). Адаптація працівника (в управлінні персоналом) - процес пристосування працівника до нового місця роботи (при переході в нову фірму, на
  6. Неміцність доцентрових тенденцій Західноєвропейська культура
    Розвиток міст як центрів ремесла і торгівлі. Знайомство з культурою сходу. Поява університетів. Складання в західній Європі світської інтелігенції. Роджер Бекон. Вільям Оккама. Микола Отрекура. Микола Орезмскій. Алхімія. Історія в середньовіччі. Салімбен. Героїчний епос. Лицарська культура. Міська культура. Нові віяння , Данте Аліг'єрі. Народна культура. Зростання і зміцнення
  7. 1.1.4. Управління створенням робочих місць. Забезпечення зайнятості на підприємствах
    Управління зайнятістю, або управління створенням робочих місць є , по своїй суті, управління соціальне, яке в широкому сенсі слова є управління всіма і будь-якими суспільними процесами; у вузькому сенсі - управління процесами та явищами соціальної сфери суспільного життя, засіб реалізації соціальної політики. Сутність соціологічного підходу до управління полягає у виділенні трьох
  8. 1.3.1. Види безробіття та міграція
    Під безробіттям звичайно розуміється невідповідність на ринку праці, коли пропозиція праці перевищує попит, причому це невідповідність може бути як в кількісному, так і в якісному відношенні. Безробіття необхідно розглядати з різних точок зору, з'ясовуючи найбільш важливі поняття, її характеризують. З цих позицій її вивчення здійснюється в наступному порядку: статус безробітного;
  9. 1.3.2. Російська безробіття: диференціація з соціально-демографічних груп
    Для різних соціально-демографічних груп ризик залишитися без роботи може бути неоднаковим. Зазвичай до числа особливо вразливих категорій відносять жінок, молодь, працівників з недостатньою освітою і низькою кваліфікацією, національні меншини, інвалідів. Стійка межгрупповая диференціація безробіття породжує важко розв'язні соціальні та економічні проблеми. Вона посилює
  10.  Соціально-психологічні проблеми.
      На даний момент правомірно говорити про переважання у сучасного російського безробітного зовнішнього локусу контролю. Це означає, що, по-перше, більшість людей, що втратили роботу, схильні пояснювати це зовнішніми причинами, а не своєї власної неспроможністю. За даними дослідження, проведеного науково-дослідним відділом Російського Навчального Центру (керівник д. ф. Н.