Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

3.2.4. Елементи колегіальності в прокуратурі в умовах дії принципу єдності і централізації прокурорської системи



Особливого розгляду потребує питання про призначення і межі колегіальності в прокуратурі та її співвідношення з єдиноначальністю. Це пов'язано з уточненням функцій колегії Генеральної прокуратури і колегій прокуратур обласного рівня.
Колегіальність - це "принцип державного і громадянського управління, згідно з яким керівництво державними і громадськими органами та організаціями здійснюється колегією - групою

осіб, які мають рівні права та обов'язки або дорадчі права у розв'язанні питань, що належать до компетенції даного органу, організації" [62,148]. Колегіальність буває вирішальною і дорадчою, причому остання властива переважно органам держави, які діють на основі єдиноначальності.
Дорадчий характер розгляду питань аж ніяк не виключає рівності прав учасників колегіального управлінського органу. Відповідно до цього колегія являє собою групу осіб, що утворює керівний дорадчий або розпорядчий орган.
Специфічний характер має колегіальність у судовій системі при вирішенні по суті справ колегіями суддів, а стосовно Конституційного Суду України вона закріплена як одна з засад його діяльності. Як безпосередні управлінські структури колегіальні органи функціонують у системі місцевого самоврядування.
В умовах дії принципу єдності і централізації прокурорської системи і пов'язаної з цим єдиноначальності колегії в органах прокуратури України є дорадчими утвореннями. Таким є їх правовий статус у всіх інших країнах СНД. Різноманітні форми колективного обговорення питань діяльності прокуратури запроваджено і в інших країнах світу, причому в деяких випадках ці органи по суті мають не дорадчий характер, а наділені власною управлінською компетенцію. Так, наприклад, Законом Португалії "Про прокуратуру" 1986 року (ст. 15) передбачено, що у складі Генеральної прокуратури цієї країни діє Вища рада прокуратури, яка складається з Генерального прокурора республіки, окружних генеральних прокурорів, одного з помічників Генпрокурора, обраних іншими помічниками, двох прокурорів республіки (тобто прокурорів місцевого рівня), обраних іншими прокурорами республіки, чотирьох помічників прокурорів, обраних їхніми колегами, п'ятьох членів, обраних Асамблеєю (парламентом) республіки, двох осіб з визнаними заслугами, призначених Міністром юстиції. Серед повноважень Вищої ради варто відзначити право призначати, переводити, звільняти з посад прокурорських працівників, за винятком Генерального прокурора, видавати директиви, що стосується внутрішньої організації прокуратури, приймати рішення про проведення інспекцій, розслідування і дізнання. Крім Вищої ради у складі Генеральної прокуратури Португалії існує також Консультативна рада, до скла-
148
149

ду якої входить лише Генеральний прокурор республіки і його помічники (ст. 36 закону).
Свого часу в літературі була висловлена думка, що єдиноначальність у прокуратурі нібито втрачає своє значення через розширення сфери колегіальності [63, 275]. П. Шумський розглядає поєднання персональної відповідальності і колегіальності як вищий принцип керівництва в прокуратурі [64, 41].
На наш погляд, не можна ставити єдиноначальність і колегіальність у діяльності прокуратури на один рівень, оскільки колегіальність поширюється лише на випадки попереднього обговорення тих чи інших питань. Прийняття ж по них управлінських рішень здійснюється виключно в порядку єдиноначальності.
На думку М. Мичка, колегії прокуратур обласного рівня (це, очевидно, стосується і колегії Генеральної прокуратури України - М. К.) не можуть розглядатись як структурні підрозділи цих прокуратур, по-перше, через свій дорадчий характер, по-друге, тому, що до їх складу можуть входити не лише працівники апарату цих прокуратур, і, по-третє, вони не мають чітко визначеної функціональної спрямованості [65, 57]. З таким твердженням варто погодитись.
Вважаємо, що співвідношення між єдиноначальністю і колегіальністю в діяльності прокуратури не можна визначити формулою "єдиноначальність поєднується з колегіальністю", оскільки це поставило б на один рівень ці методи управління. Точніше було б сказати, що єдиноначальність у прийнятті і реалізації рішень не виключає окремих елементів колегіальності у процесі їх обговорення.
Значення колегіальності полягає в тому, що "з її допомогою досягається всебічне і глибоке обговорення проблем, стає оперативнішим процес підготовки та прийняття оптимальних рішень зі складних і актуальних проблем. За допомогою колегіальності забезпечується менша залежність колегіального органу від особистих якостей керівника..." [64, 41].
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про прокуратуру" колегії прокуратур є дорадчими органами і розглядають найважливіші питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрові питання, заслуховують звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів

та інших працівників прокуратури. На відміну від Закону України, ст. 20 Закону Росії є максимально стислою: "Колегії органів прокуратури є дорадчими органами. На підставі рішень колегій відповідні прокурори видають накази".
Як бачимо, у законі відсутній вичерпний перелік питань, які можуть бути предметом розгляду колегіями, та це і неможливо. Коло цих питань повинні визначати відповідні прокурори з урахуванням думки своїх заступників та інших відповідальних працівників. Важливо лише, щоб на засідання колегій не виносились другорядні питання, які цілком можуть бути вирішені в порядку оперативного розпорядництва.
Як відзначив Генеральний прокурор України С. Піскун, "...колегія Генеральної прокуратури поступово змінює свою суть і збирається для розгляду лише найголовніших, стратегічних питань життєдіяльності прокуратури" [66, 3].
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про прокуратуру" на засіданнях колегій можуть заслуховуватись повідомлення і пояснення керівників міністерств, відомств, органів державного управління, нагляду та контролю, підприємств, установ і організацій, їх об'єднань, інших посадових осіб з приводу порушень законодавства. Близька за змістом норма міститься у ч. 2 ст. 17 Закону Казахстану, відповідно до якої "на засіданнях колегій розглядаються питання, пов'язані з виявленими порушеннями законів, якої вимагають, на розсуд Генерального прокурора, прокурора області або прирівняного до нього прокурора, колегіального розгляду з участю посадових осіб, які порушили закон".
На підставі власного досвіду і досвіду своїх колег автор дійшов висновку про досить велике профілактичне значення таких заходів. Давання пояснень з приводу порушень закону на засіданні колегіального органу, усно, а не письмово, до того ж у присутності представників інших органів, підприємств та організацій значно підсилює профілактичний ефект, особливо якщо ці заходи висвітлюються органами масової інформації. Тому є потреба зберегти зазначений порядок і в новому Законі про прокуратуру. Проте, на наш погляд, відповідну норму можна було б викласти більш стисло, не перераховуючи в ній види державних та інших органів. Пропонується така її редакція.
150
151

ренції працівників прокуратури, які працюють у прокурорських системах обласного рівня;
- обрання делегатів регіональних і всеукраїнської конференції працівників прокуратури від певної кількості цих працівників повинне проводитись за такими нормами, які б забезпечували якнайширше їх представництво:
- доцільно створити постійно діючі представницькі органи конференцій, а саме Раду прокурорів України і ради прокурорів у прокуратурах середньої ланки;
- порядок денний конференцій має формуватись з питань, що виносяться на її обговорення Генеральним прокурором України і делегатами конференцій, з попереднім їх обговоренням відповідними радами прокурорів;
- всеукраїнські конференції працівників прокуратури слід проводити не рідше, як два рази на п'ять років, а регіональні - щороку; позачергові конференції скликаються за рішенням Генерального прокурора України або рад прокурорів;
- рішення всеукраїнської конференції доводяться до відома всіх працівників прокуратури України і мають дорадчий характер, за винятком призначення членів Вищої ради юстиції; вони також надсилаються до Верховної Ради, Президенту України, Голові Верховного Суду України та Голові Вищої ради юстиції; рішення регіональної конференції дорадчого характеру доводяться до відома всіх працівників прокуратури регіону та надсилаються Генеральному прокурору України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3.2.4. Елементи колегіальності в прокуратурі в умовах дії принципу єдності і централізації прокурорської системи"
  1. ЗМІСТ
    колегіальності в прокуратурі в умовах дії принципу єдності і централізації прокурорської системи ... 148 3.3. Принцип незалежності прокуратури та гарантії його реалізації ... 154 3.3.1. Роль принципу незалежності у функціонуванні прокурорської системи ... 154 3.3.2. Межі незалежності прокуратури України в її відносинах з іншими органами
  2. §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
    елемент системи гарантій законності в діяльності самих прокурорів і слідчих, як засіб дії на підвищення його результативності, персональної відповідальності, виявлення і усунення недоліків і обставин, які їм сприяють. Досить важливим є питання розробки юридичних підстав проведення перевірок нижчестоящих органів прокуратури. Аналіз і узагальнення практики роботи прокуратури дає можливість
  3. Розділ 1 РОЛЬ І МІСЦЕ ПРОКУРАТУРИ В СУСПІЛЬСТВІ ЯК СУБ'ЄКТА КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВОЇ ВЛАДИ
    елементів. Абсолютизація незалежності окремих гілок влади і відповідно складових частин державного механізму стосовно одна одної на практиці може призвести до його нежиттєздатності. Так само шкідливим є розуміння системи стримування і противаг у відносинах між владними структурами як постійне протиборство між ними, коли їх основні зусилля витрачаються на врегулювання конфліктів різної гостроти, а
  4. матеріали правозастосувальної практики органів прокуратури та інших правоохоронних інституцій.
    колегіальності у діяльності органів прокуратури. 10. У чому полягає зміст принципу незалежності у діяльності прокуратури? 11. Якими є основні вимоги незалежності прокуратури від інших органів публічної влади? 12. Охарактеризуйте зв'язок між незалежністю і безпартійністю працівників прокуратури. 13. Розкрийте суть основних гарантій незалежності прокуратури. 14. Якими є особливості дії принципу
  5. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    елементами цього пакету мають стати: а) загальний статут органу; б) офіційно затверджена схема його організаційної структури; в) таблиця (матриця) розподілу на рівні структурних підрозділів органу цілей, завдань, функцій, повноважень, а також відповівдаль- ності. Самі ж локальні компетенційні акти доцільно формувати з двох частин: 1. Постійної, в якій мають фіксуватися найстабільніші
  6. §2. Основні риси прокурорської системи
    елементів, як сукупність органів, пов'язаних загальною функцією, взаємодія яких породжує нові (інтегративні системи), якість яких не присутня компонентам, що її утворюють».1 Причому кожна система не є простою сумою своїх частин.2 Всі ці положення повністю відносяться також і до інституту прокурорського нагляду.3 'Аверьянов А. Н. Система. Філософська категорія і реальність. М., 1976, с.31.
  7. "Принципи організації та діяльності прокуратури
    елементи тактики або організаційні прийоми, які застосовуються в органах прокуратури (активність, оперативність, швидкість реагування, планування, взаємодія з державними органами і т. ін.). У зв'язку з цим не можна погодитись з пропозицією про виділення як самостійного принципу діяльності прокуратури участі прокурорів у засіданнях органів державної влади, оскільки він начебто "визначає
  8. 3.2.2. Основні риси єдності прокурорської системи
    елементів судової влади (у широкому розумінні), а прокуратура таким елементом не є, стає незрозумілим, чому прокурори (які залишаються такими, навіть будучи членами зазначеної ради) повинні брати участь у розгляді питань, що стосуються призначення і звільнення суддів, або чому не лише судді, але й інші члени ради мають розглядати скарги прокурорів на притягнення їх до дисциплінарної
  9. 3.2.3. Основні риси централізації прокурорської системи
    елементи. У принципі не можна заперечувати доцільності такого поєднання, якщо сукупність цих елементів охоплюється єдиним задумом. Аналіз чинних наказів такого роду, виданих Генеральним прокурором України, дає підстави вважати, що їх зміст складається з таких частин. По-перше, це визначення пріоритетних напрямків наглядової та іншої діяльності з урахуванням стану законності і поширеності
  10. 4.1. ВІДНОСИНИ ПРОКУРАТУРИ З ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ І НАЙВИЩИМ ПРЕДСТАВНИЦЬКИМ ОРГАНОМ УКРАЇНИ
    прокуратурі, що обумовлено їх статусом як представників верховної державної влади. Попередньою редакцією статті 10 Закону України "Про прокуратуру" було передбачено, що в разі невідповідності указу Президента України законам України Генеральний прокурор України може 234 235 звернутись з поданням до Конституційного Суду України. Він також мав право звертатись до Верховної Ради України з