Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Актуальні проблеми сімейної педагогіки |
||
Як практика сімейна педагогіка існує дуже давно і з'явилася одночасно з формуванням у суспільстві такого осередку , як сім'я. Перші вимоги до особистості людини і її поведінки, як результату сімейного виховання, зустрічаються вже в біблійних заповідях: не вбий, не вкради, будь шанобливий до старших та ін Рекомендації з питань сімейної педагогіки містилися і в народній мудрості і в рукописах, що з'являлися на різних етапах розвитку людства. Сенс їх був пов'язаний з необхідністю і важливістю системи виховання, як забезпечує всебічний і гармонійний розвиток молодого покоління. Зазначалося, що тільки сімейне виховання може зробити дитину щасливою. Як галузь педагогічної науки сімейна педагогіка має набагато меншу історію і продовжує розвиватися до цього дня. Вона вивчає педагогічні аспекти та закономірності впливу сім'ї на дитину, особливості підготовки її до самостійного життя, наукові основи та напрямки розвитку в різні історичні періоди. Концепція сімейної педагогіки в історії її развітія59 включала загальнолюдські цінності: боротьбу добра зі злом, чесність і честь, гідність і любов до людей, працьовитість і вміння бути вдячним і т.д. У сучасних умовах основними проблемами, що утрудняють сімейне виховання, счітаются60: - економічні та соціальні труднощі: невисока заробітна плата та її несвоєчасна видача, повна або часткова безробіття і незабезпеченість в багатьох сім'ях прожиткового мінімуму. Все це не тільки знижує рівень внутрісімейного емоційного настрою, не створює сприятливих умов для спілкування в сім'ї, а й відриває її дорослих членів (батька, мати) від проведення виховної роботи у вільний час, так як вони часто змушені шукати додаткову роботу; - різке розшарування суспільства за матеріальним добробуту, поява дуже багатих і вкрай бідних сімей. Це призвело до того, що багато чесноти, на основі яких будувалося виховання в сім'ї (чесність, порядність, доброта і т.п.), попросту не сприймаються підростаючим поколінням, так як орієнтири на безбідне життя повсякденно пропагуються засобами масової інформації, і при особистому спілкуванні дітей в дитячому садку і школі закономірно виникає питання, а чому в сім'ї, де всі з ранку до вечора працюють, не порушують законів, але живуть бідно, а в сусідній родині - навпаки; - забуття традицій народної педагогіки, за неписаними законами якої вважалося, що виховувати дитину треба, поки він ще маленький і «лежить поперек, а не уздовж лавки». - посилилася урбанізація суспільства. Раніше в невеликому місті, селі, міському дворі всі знали, чий це син або чия це дочка. Батькам було соромно мати невихованих дітей, а дітям совісно було вести себе негідно. Інша ситуація склалася нині у великому місті, коли часом навіть сусіди, що живуть на одному сходовому майданчику, погано знають один одного; - збільшуються можливості раннього відділення підростаючих дітей від своїх батьків, від старшого покоління. Маючи позитивні сторони, така практика позбавляє молоді сім'ї можливості скористатися знаннями і мудрістю старших в житті і в питаннях виховання власних дітей. Можливості позитивного впливу старшого покоління на дітей і онуків знижуються, накопичені за довгі роки життя мудрість і життєвий досвід передаються їм недостатньо або взагалі залишаються незатребуваними; - тенденція до збільшення числа сімей, де тільки один, у кращому випадку - дві дитини. У таких сім'ях діти не отримують достатніх практичних навичок з догляду та вихованню за своїми братами і сестрами, які бувають потрібні потім, при вихованні власних дітей; - посилилося вплив на дитячу психіку кіно і відеофільмів, переважно зарубіжних , що демонструють чужі нам мораль і звичаї, що оспівують влада сили, багатства і грошей. На задній план відходять підтримка слабкого, почуття жалю, дружби, прихильності і любові, зростає число скоєних в країні правопорушень; - зміни в морально-психологічному кліматі сім'ї. У сучасних умовах сімейна педагогіка повинна стати більш гнучкою і практичною, враховувати що відбуваються в суспільстві зміни, виступати просвітителем молодих батьків з питань утримання та організації виховання дітей у сім'ї, в озброєнні їх знаннями та вміннями виховного впливу на дітей, встановлення між школою, батьками та вчителями союзницьких взаємин. Підводячи підсумок сказаному, слід зазначити, що в комплексі педагогічних систем, що функціонують у суспільстві, значну роль відіграє сім'я. Її педагогічні функції здійснюються завдяки впливу батьків, їхніх справ і вчинків, створенню в ній своєрідних виховних умов, що забезпечують особисту приблизно членів сім'ї у виконанні моральних норм і законів, проведення виховної та правороз'яснювальних роботи, формуванню позитивного ставлення до суспільних вимог і правовим нормам. Істотну роль у підвищенні ефективності виконання педагогічних функцій і проблем сім'ї покликана зіграти спеціальна галузь педагогіки - сімейна педагогіка, використання її досягнень у кожній родині.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Актуальні проблеми сімейної педагогіки " |
||
|