Головна
ГоловнаНавчальний процесПрофесійна педагогіка → 
« Попередня Наступна »
Кікоть В.Я, Столяренко AM , та ін Юридична педагогіка, - перейти до змісту підручника

Актуальні проблеми сімейної педагогіки

Як практика сімейна педагогіка існує дуже давно і з'явилася одночасно з формуванням у суспільстві такого осередку , як сім'я. Перші вимоги до особистості людини і її поведінки, як результату сімейного виховання, зустрічаються вже в біблійних заповідях: не вбий, не вкради, будь шанобливий до старших та ін Рекомендації з питань сімейної педагогіки містилися і в народній мудрості і в рукописах, що з'являлися на різних етапах розвитку людства. Сенс їх був пов'язаний з необхідністю і важливістю системи виховання, як забезпечує всебічний і гармонійний розвиток молодого покоління. Зазначалося, що тільки сімейне виховання може зробити дитину щасливою.

Як галузь педагогічної науки сімейна педагогіка має набагато меншу історію і продовжує розвиватися до цього дня. Вона вивчає педагогічні аспекти та закономірності впливу сім'ї на дитину, особливості підготовки її до самостійного життя, наукові основи та напрямки розвитку в різні історичні періоди. Концепція сімейної педагогіки в історії її развітія59 включала загальнолюдські цінності: боротьбу добра зі злом, чесність і честь, гідність і любов до людей, працьовитість і вміння бути вдячним і т.д.

У сучасних умовах основними проблемами, що утрудняють сімейне виховання, счітаются60:

- економічні та соціальні труднощі: невисока заробітна плата та її несвоєчасна видача, повна або часткова безробіття і незабезпеченість в багатьох сім'ях прожиткового мінімуму. Все це не тільки знижує рівень внутрісімейного емоційного настрою, не створює сприятливих умов для спілкування в сім'ї, а й відриває її дорослих членів (батька, мати) від проведення виховної роботи у вільний час, так як вони часто змушені шукати додаткову роботу;

- різке розшарування суспільства за матеріальним добробуту, поява дуже багатих і вкрай бідних сімей. Це призвело до того, що багато чесноти, на основі яких будувалося виховання в сім'ї (чесність, порядність, доброта і т.п.), попросту не сприймаються підростаючим поколінням, так як орієнтири на безбідне життя повсякденно пропагуються засобами масової інформації, і при особистому спілкуванні дітей в дитячому садку і школі закономірно виникає питання, а чому в сім'ї, де всі з ранку до вечора працюють, не порушують законів, але живуть бідно, а в сусідній родині - навпаки;

- забуття традицій народної педагогіки, за неписаними законами якої вважалося, що виховувати дитину треба, поки він ще маленький і «лежить поперек, а не уздовж лавки».

Змістовні компоненти народної педагогіки - традиції, звичаї, вірування і т.п. - Виражаються в стереотипних діях і поведінці, в деталях побуту, ритуалах, соціальній поведінці, ставленні до різних соціальних груп і інших народів і т.п. Вони наділені певним соціально-педагогічним потенціалом, який проявляє себе через функцію соціальної пам'яті, усвідомлення та ідентифікацію особистістю себе зі своїм народом, предками, історичним минулим; регулятивну функцію - орієнтування людини на абсолютно конкретні правові цінності, правила, переважні способи і форми поведінки; імперативну функцію - яка ставить людину в умови беззастережного прийняття культивованої норми, правила, способу мислення або дії;

- посилилася урбанізація суспільства. Раніше в невеликому місті, селі, міському дворі всі знали, чий це син або чия це дочка. Батькам було соромно мати невихованих дітей, а дітям совісно було вести себе негідно. Інша ситуація склалася нині у великому місті, коли часом навіть сусіди, що живуть на одному сходовому майданчику, погано знають один одного;

- збільшуються можливості раннього відділення підростаючих дітей від своїх батьків, від старшого покоління. Маючи позитивні сторони, така практика позбавляє молоді сім'ї можливості скористатися знаннями і мудрістю старших в житті і в питаннях виховання власних дітей. Можливості позитивного впливу старшого покоління на дітей і онуків знижуються, накопичені за довгі роки життя мудрість і життєвий досвід передаються їм недостатньо або взагалі залишаються незатребуваними;

- тенденція до збільшення числа сімей, де тільки один, у кращому випадку - дві дитини. У таких сім'ях діти не отримують достатніх практичних навичок з догляду та вихованню за своїми братами і сестрами, які бувають потрібні потім, при вихованні власних дітей;

- посилилося вплив на дитячу психіку кіно і відеофільмів, переважно зарубіжних , що демонструють чужі нам мораль і звичаї, що оспівують влада сили, багатства і грошей. На задній план відходять підтримка слабкого, почуття жалю, дружби, прихильності і любові, зростає число скоєних в країні правопорушень;

- зміни в морально-психологічному кліматі сім'ї.

Найчастіше спостерігається прагнення того чи іншого члена сім'ї проявити свій характер і підвищити соціально-психологічний статус. Нерідко один з членів сім'ї дозволяє собі кричати, проявляти злість і агресію, причина яких криється на роботі, а також у міській та транспортної суєті. При цьому родичі змушені терпіти таку поведінку, інакше конфлікт посилюється.

У сучасних умовах сімейна педагогіка повинна стати більш гнучкою і практичною, враховувати що відбуваються в суспільстві зміни, виступати просвітителем молодих батьків з питань утримання та організації виховання дітей у сім'ї, в озброєнні їх знаннями та вміннями виховного впливу на дітей, встановлення між школою, батьками та вчителями союзницьких взаємин.

Підводячи підсумок сказаному, слід зазначити, що в комплексі педагогічних систем, що функціонують у суспільстві, значну роль відіграє сім'я. Її педагогічні функції здійснюються завдяки впливу батьків, їхніх справ і вчинків, створенню в ній своєрідних виховних умов, що забезпечують особисту приблизно членів сім'ї у виконанні моральних норм і законів, проведення виховної та правороз'яснювальних роботи, формуванню позитивного ставлення до суспільних вимог і правовим нормам. Істотну роль у підвищенні ефективності виконання педагогічних функцій і проблем сім'ї покликана зіграти спеціальна галузь педагогіки - сімейна педагогіка, використання її досягнень у кожній родині.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Актуальні проблеми сімейної педагогіки "
  1. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
    актуальні проблеми розвитку вищої освіти в Росії та основні напрямки реформування вітчизняної вищої школи. 5. Який предмет, цілі і завдання професійної педагогіки? 6. Назвіть основні особливості трудового колективу, які надають педагогічний вплив на своїх членів. 7. Які фактори називають соціально-педагогічними? 8. Дайте
  2. Історичні уроки постпенітенціарной педагогіки
    актуальності не втратив. Положення про необхідність надання їм допомоги знайшло відображення в ст. 10 ВТК РРФСР 1924 р., що передбачає доповнення існуючої виправно-трудової системи установами, які надавали б допомогу засудженим та звільненим з місць позбавлення волі. У числі іншого цим установам наказувалося: надання підтримки при поверненні звільнених до місця проживання;
  3. 1. Поняття житлових відносин
    актуальним завжди. Однією з причин цього, поряд з іншими, є і те, що постійно зростають вимоги людей 1 Див: Маркс К. і Енгельс Ф Соч. Т. 3. С. 542; Т. 23 С 182. 2 Див: Баранов Н. А. Майнові потреби та цивільне право. Саратов, 1987 (гл. 1). до оселі. Свого часу в нашій країні людина завжди був цілком задоволений отриманням від держави кімнати в багатонаселеної
  4. Глава перша. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК про-громадської НАУКА
    актуальною. Тільки юрист, ерудований, має міцні правові базові знання, орієнтовані на демократію, соціально орієнтовану ринкову економіку, на захист прав і свобод людини, буде в змозі продуктивно працювати в сучасному світі. І не випадково професія юриста стала найпрестижнішою серед молоді - їй віддає нині перевагу значна частина що у
  5. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
    актуальним не стільки догматичне і вульгаризували опис класової суті держави, скільки всебічне розкриття його багатогранного соціального призначення, струк-турної та територіальної організації, інших важливих сторін життя сучасної держави. При цьому важливо враховувати, що і сама-то класова природа сучасних держав змінювалася вельми зри-мо в напрямку вираження і
  6. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
    актуальною справою після розпаду СРСР і утворення Співдружності Незалежних Держав деякими республіками, які раніше входили до його складу. У цьому зв'язку слід зазначити, що співдружність як об'єднання держав може мати перехідний характер. Воно може розвиватися в конфедерацію і навіть у федерацію, або, навпаки, при невирішеності, суперечливості інтересів, цілей держав, утворили
  7. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    актуально це участь у умовах неблагополуччя в економіці, коли держава не в со-стоянні повністю забезпечити ці напрямки. При економічному спаді, а тим більше кризі, діяльність спеціальних державних служб може бути ефективно доповнена недержавними-ними організаціями. Ділова співпраця державних та громадських служб може бути також ефективно використано в
  8. Глава дванадцята. ФОРМА ПРАВА
    актуальних науково-прикладних проблем, одні з яких вирішені в теорії права, а інші знаходяться в стадії обговорення. Перш за все це проблема структури нормативно-правового акта і її співвідношення зі структурою самого права. Нормативно-правовий акт завжди має зовнішню структуру: певні реквізити, які дозволяють його відносити до відповідного виду, наприклад, розрізняти закон це чи
  9. Глава п'ятнадцята. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
    актуальною на сучасному етапі Російської держави, коли понад 25 мільйонів співвітчизників після розпаду СРСР опинилися за кордоном, в країнах так званого ближнього зарубіжжя, у країнах СНД. Якоюсь мірою допомагають вирішити цю проблему теоретичні конструкції, що увійшли до законодавства, про подвійне громадянство. У цьому випадку при наявності відповідних договорів обсяг правомочностей і
  10. Глава дев'ятнадцята. Правомірної поведінки, ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
    актуальних, сучасних
  11. Тестування при прийомі на роботу.
    Актуального стану, що дозволяє відокремлювати типові реакції від реакцій, викликаних стресовою ситуацією тестування, і в інший час випробуваному не властивих. Це робиться для підвищення надійності отриманих результатів, і збільшення їх прогностичної цінності. У російській HR-практиці використання тестів приймає найхимерніші форми. Для початку все впирається в доступність. Як