| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ [ПОБУДОВА СИЛОГІЗМІВ (ПРОДОВЖЕННЯ)] |
||
|
Точно так само, як з безпосередніми силогізмами, йде справа і з силогізмами, які доводяться через приведення до неможливого, бо і вони виходять за допомогою того, що випливає з кожного 25 [терміна], і того, з чого він слід. Самий спосіб розгляду в обох видах силогізму - один і той же. Справді, те, що доводиться прямо, може бути виведено і через неможливе допомогою тих же термінів. І те, що доводиться через неможливе, може бути доведено і прямо, наприклад що А не властиво пі одному Е. Справді, припустимо, що воно деяким Е притаманне; тоді так як Б притаманне зо всім А, а А - деяким Е, то і Б буде притаманне деяким Є. Але ж було припущено, що воно не властиве жодній Е. Далі, [доводиться], що А притаманне деяким Е. Якщо А чи не властиве жодній Е, а Е притаманне всім Е, то А чи не буде властиве жодній Е, але ж було припущено, що воно притаманне всім Е. Рівним чином йде справа і з іншими положеннями, бо завжди і у всіх випадках доказ-35 ство череа неможливе ведеться виходячи з того, що випливає з [обох термінів] і з чого слід кожен (з них]. І відносно кожного положення спосіб дослідження залишається одним і тим же, чи бажають умозаключать прямо або через приведення до неможливого, так як обидва види докази ведуться за допомогою одних і тих же термінів, як, наприклад, докочується, що якщо А чи не прпсуще жодному Е, то ви-40 ходить, що Б притаманне деяким Е, а це неможливо. КСЛІ ж прийняти, що Б не властиво жодному Е, але притаманне всім А, то очевидно, що А чи не буде притаманне 4 & м і п одному Е. З іншого боку, якщо прямо роблять висновок, що А не властиво жодному Е, то прп припущенні, що воно деяким Е притаманне, буде доведено через неможливе, що воно не властиве жодній К. Рівним чином йде справу і в інших випадках, бо в усіх випадках необхідно взяти відмінний від даних термінів загальний термін, до якого належить помилковий силогізм, так що якщо цю посилку піддати перетворенню, а іншу залишити, як вона є, то вийде безпосередній силогізм з тими ж самими термінами . Різниться ж безпосередній силогізм від силогізму через неможливе тим, що в безпосередньому силогізм обидві посилки взяті to істинними, тоді як в силогізм через неможливе одна помилкова. Це стане ще більш очевидним з подальшого, коли ми будемо говорити про неможливе До Поки ж має бути нам ясно те, що, чи бажають умозаключать прямо пли через приведення до неможливого, шукати слід ОДНІ й ті ж [терміни]. В інших СИЛ-15 логізма, що виходять з припущення, як, наприклад, по підстановці або по качеству2, доказ ведеться за допомогою даних термінів, взятих не з самого початку, а по підстановці. Спосіб ж дослідження - той же самий. При цьому надолужити, однак, дивитися, скільки є видів силогізмів, що виходять з предположенія3, і розрізнити їх. 20 Отже, кожне положення може бути доведено зазначеним чином. Але деякі положення можуть бути доведені ще й іншим способом, наприклад загальні положення - розглядом приватного, притому виходячи з деякого припущення. Справді, якщо В і Е тотожні і приймається, що Е притаманне тільки Е, то А буде притаманне всім Е. З іншого боку, якщо 25 Д і Е тотожні і Е позначається тільки про Е, то А але буде властиве жодній Е. Звідси очевидно, що і цим способом потрібно вести дослідження. Той же спосіб слід застосувати і до силогізмів про необхідно і можливо притаманному, бо спосіб розгляду-той же самий4, і за допомогою термінів, розташованих у тому ж порядку, буде силогізм про властиві і про можливе притаманному. Зі сказаного очевидно не тільки те, що цим шляхом можна отримувати всі силогізми, але і те, що їх неможливо одержати ніяким іншим, бо доведено, що всякий силогізм виходить по одній із зазначених вище фігур, а ці фігури не можуть будуватися ина- 40 че як тільки за допомогою того, що випливає з [даних термінів], і того, з чого випливає кожен [з них], бо з них утворюються посилки і береться середній термін, так що по якомусь 4ва іншого способу отримати силогізм неможливо. голову тридцяти [Застосування розглянутого в попередніх розділах способу докази] Отже, для всіх шлях [докази] один і той же : і в філософії, і в будь-якому мистецтві, і в науці. Справді, щодо кожного [з термінів] 5 слід звернути особливу увагу на те, що притаманне, і на те, чому притаманне, мати їх якомога більше й розглянути їх допомогою трьох термінів: при спростовують - одним способом, при обгрунтуванні - іншим; і для [досягнення] істини слід виходити з [посилок], які встановлюють, що [щось] дійсно притаманно. Відносно ж діалектичних силогізмів - виходити з правдоподібних посилок. м Що ж до почав силогізмів, як вони ставляться один до одного і яким способом їх слід шукати, то про це в загальних рисах вже було сказано, а саме що не слід звертати увагу на все, що говориться [про дані термінах], і на одне і те ж при обгрунтуванні і опроверганшт, так само як і при обгрунтуванні чогось щодо всього або дечого, і при спростування-15 ганпп всього або дечого, але що слід звернути увагу на небагато що і певне. З існуючого слід вибирати [пача] кожне окремо, як, наприклад, [якщо йдеться] про благо пли про знання. Більшість [почав] кожної [науки] властиво лише їй. Тому справа досвіду - доставляти початку кожного [явища]. Я маю на увазі, наприклад, що досвід у знанні про небесні світила повинен доставляти початку для вчення про небесні світила, бо лише тоді, ко-20 гда є достатня кількість спостережень небесних явищі, можна знайти докази у вченні про небесні світила. Рівним чином йде справа і у всякому іншому мистецтві та науці, так що лише після того, як щодо кожного предмета осягнуте те, що йому притаманне, ми повинні бути готові прямо представити докази. Справді, якщо в ис-прямування не втрачено нічого з того, що дійсно притаманне предметам, ми будемо в змозі для всього, доказ чого [взагалі] мається, таке знайти і дати; в тих же випадках, де доказ але самій природі речей неможливо, - показати цю [неможливість]. Отже, про те, яким способом слід вибирати посилки, в загальних рисах вже сказано. Детально це пами викладено в творі про діалектику «про Розділ тридцять ПЕРША [Ділення , його застосування і зловживання ним] Легко угледіти, що поділ за родами 1 є лише невелика частина зазначеного нами способу дослідження. Справді, поділ є як би безсилий силогізм, бо те, що повинно бути доведено, воно постулює, при цьому завжди виводиться щось більш загальне, [ніж те, що должпо бути доведено]. За якраз це і було насамперед упущено з уваги всіма тими, хто користується деленіем2, і вони намагалися переконувати, 35 ніби діленням можна давати доказ про сутність і суті речі. людина є смертна жива істота). Таким чином, з необхідністю слід [лише] те, що людина є жива істота, або має НОГИ, АБО безноге; проте що він має ноги -? це звідси не випливає з необхідністю, а приймається, тим часом це було якраз те, що в свою чергу потрібно було довести. 2о І таким же чином завжди буває, що виробляють поділ середнім терміном беруть загальне, а крайніми термінами - то, що потрібно довести, і видові від-межування. Зрештою виробляють поділ нічого виразного не говорять про те, що є людина (або що-небудь інше шукане), так, щоб це було необхідним следствіем4, бо вони йдуть по зовсім іншому шляху, пе підозрюючи, що є доступні середовищ-25 ства [докази]. Очевидно також, що за допомогою цього способу дослідження не можна нп спростовувати небудь, ні умозаключать до чогось привхідними, або до властивого лише [даного предмету], або до роду і в тих випадках, коли невідомо, йде чи справу так чи ппаче, як, наприклад, порівнянна чи ні діагональ [ зі стороною квадрата]. Адже якщо зо прийняти, що всяка довжина або порівнянна, або непорівнянна, діагональ ж є довжина, то можна укласти [лише] те, що діагональ порівнянна або непорівнянна. Якщо ж прийняти, що вона непорівнянна, то [цим] приймається те, що ще має бути виведено силогізмом. Стало бути, не можна цим довести [те, що повинно довести]. Адже це є якраз шлях, яким не можна доводити. Нехай непорівнянне пли порівняємо-мое позначає А, довжину - Б, діагональ - В. Очевидно, таким чином, що цей спосіб розгляду годиться пе для всякого дослідження і даремний навіть у тих випадках, де він, здавалося б, найбільше підходить. Зі сказаного, таким чином, видно, за допомогою чого виходять докази і яким саме способом, а також на що слід звертати внпмаппе при «про розгляд кожного окремого положення.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ [Побудова силогізмів (продовження)]" |
||
|
||