Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяЛогопсихологія → 
« Попередня Наступна »
Р.І. Лалаева, С.Н. Шаховська. «Логопатопсіхологія: навч. посібник для студентів / під ред .. »: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС; Москва;, 2011 - перейти до змісту підручника

Є. М. Мастюкова, М. В. Іпполітова Порушення мовлення у дітей з церебральним паралічем

Особливості психічного розвитку

Крім рухових і мовних порушень, структура дефекту при церебральному паралічі включає в себе специфічні відхилення у психічному розвитку. Вони можуть бути пов'язані як з первинним ураженням мозку, так і з затримкою його постнатального дозрівання. Велика роль у відхиленнях психічного розвитку дітей з церебральним паралічем належить руховим, мовним і сенсорних порушень. Так, окорухові порушення, недорозвинення і затримка формування найважливіших рухових функцій (утримання голови, сидіння і т. п.) сприяють обмеженню полів зору, що, в свою чергу, збіднює процес сприйняття навколишнього, призводить до недостатності довільної уваги, просторового сприйняття і пізнавальних процесів .

Рухові порушення обмежують предметно-практичну діяльність. Останнє зумовлює недостатній розвиток предметного сприйняття. Рухова недостатність ускладнює маніпуляцію з предметами, їх сприйняття на дотик. Поєднання цих порушень з недорозвиненням зорово-моторної координації і мови перешкоджає розвитку пізнавальної діяльності.

Відхилення в психічному розвитку у дітей з церебральним паралічем у великій мірі обумовлені недостатністю їх практичного та соціального досвіду, комунікативних зв'язків з оточуючими і неможливістю повноцінної ігрової діяльності. Рухові порушення і обмеженість практичного досвіду можуть бути однією з причин недостатності вищих кіркових функцій і в першу чергу несформованості просторових уявлень. Велику роль у порушеннях пізнавальної діяльності у дітей з церебральним паралічем грають і мовні розлади, опису яких будуть присвячені всі наступні розділи.

Відхилення в психічному розвитку значно утяжеляются під впливом помилок виховання, педагогічної занедбаності.

Особливості психічних відхилень в більшій мірі залежать від локалізації мозкового ураження.

Таким чином, психічні порушення у дітей з церебральним паралічем визначаються як первинним органічним ушкодженням центральної нервової системи, так і вторинними специфічними умовами їх розвитку. У процесі розвитку дитини встановлюється тісний взаємозв'язок первинних і вторинних факторів, які формують своєрідні психопатологічні порушення. Найбільше значення серед них мають наступні синдроми.

Порушення розумової працездатності у цих дітей проявляються у вигляді синдрому дратівливої ??слабкості. Цей синдром включає два основних компоненти: з одного боку, це підвищена виснаженість психічних процесів, стомлюваність, з іншого - надзвичайна дратівливість, плаксивість, примхливість. Іноді при цьому спостерігаються більш стійкі дістіміческіе зміни настрою (знижений фон настрою з відтінком невдоволення). Діти з церебральним паралічем стійко психічно виснаженість, недостатньо працездатні, не здатні до тривалого інтелектуальному напрузі.

Синдром дратівливої ??слабкості зазвичай поєднується у цих дітей з підвищеною чутливістю до різних зовнішніх подразників (гучних звуків, яскравого світла, різних дотиків і т. д.).

Певна роль у утяжелении зазначеного синдрому належить соціальним чинникам, зокрема вихованню за типом гіперопіки. У результаті може статися недорозвинення мотиваційної основи психічної діяльності. У цих випадках більш чітко проявляється астеноадинамічні синдром. Діти з цим синдромом мляві, загальмовані. Вони малоактивні при виконанні будь-яких видів діяльності, насилу починають виконувати завдання, рухатися, говорити.

Їх розумові процеси вкрай уповільнені.

Астеноадинамічні синдром здебільшого відзначається у дітей зі спастичною диплегией і атонически-астатической формою церебрального паралічу.

При гіперкінетичнийформі більш часто спостерігається астеногіпердінаміческій синдром з проявами рухового занепокоєння, підвищеної дратівливості, метушливості.

У деяких випадках (особливо в препубертатном і пубертатному віках) відзначається чергування зазначених синдромів.

Церебрастенические синдроми найбільш виразно проявляються в шкільному віці при різних інтелектуальних навантаженнях. Так, під час збільшення інтелектуального навантаження або наростання її тривалості спостерігається більш виражене зниження психічної працездатності. Різко проявляється недостатність уваги, пам'яті та інших коркових функцій. Крім того, більш чіткими стають специфічні особливості розумової діяльності.

Порушення розумової діяльності проявляються в недостатній сформованості понятійного, абстрактного мислення, що в значній мірі обумовлено порушеннями семантичної сторони мови. Незважаючи на те, що у багатьох дітей до початку навчання в школі може бути формально достатній словниковий запас, спостерігається затримане формування слова як поняття, має місце обмежене, часто суто індивідуальне, іноді спотворене розуміння значення окремих слів. Це пов'язано в першу чергу з обмеженим практичним досвідом дитини. Можна припускати, що узагальнюючі поняття, сформовані поза практичної діяльності, не сприяють належною мірою розвитку інтелекту, загальної стратегії пізнання.

Характерною особливістю розумової діяльності учнів з церебральним паралічем є також те, що багатьма поняттями вони володіють пасивно, не вміючи ними оперувати. Це особливо проявляється в труднощах засвоєння математики.

Особливості мислення виявляються при виконанні завдань, що вимагають симультанного характеру ходу інтелектуальних процесів, тобто цілісної інтелектуальної операції, заснованої на взаємодії аналізаторних систем.

У дітей з церебральним паралічем зазвичай відзначаються не тільки малий запас знань і уявлень за рахунок бідності їх практичного досвіду, а й специфічні труднощі переробки інформації, одержуваної в процесі предметно-практичної діяльності.

Ці специфічні особливості мислення часто поєднуються з порушеною динамікою розумових процесів. Найбільш часто спостерігається сповільненість мислення, деяка його інертність. У окремих дітей відзначається недостатня послідовність і цілеспрямованість мислення, іноді зі схильністю до резонерству і побічним асоціаціям. Повільність мислення зазвичай поєднується з виразністю цереброастенічні синдрому.

У всіх випадках спостерігається взаємозв'язок порушень мислення і мовної діяльності.

Станом інтелекту діти з церебральним паралічем представляють вкрай різнорідну групу: одні мають нормальний інтелект, у багатьох спостерігається своєрідна затримка психічного розвитку, у деяких має місце олігофренія.

Для дітей з церебральним паралічем також характерні порушення формування вищих кіркових функцій. Найбільш часто відзначаються оптико-просторові порушення. У цьому випадку дітям важко копіювати геометричні фігури, малювати і писати.

Недостатність вищих кіркових функцій може проявлятися також у затримці формування просторових і часових уявлень, фонематичного аналізу і синтезу, стереогноза (впізнавання предметів на дотик).

Для дітей з церебральним паралічем характерні різноманітні емоційні розлади.

Емоційні розлади проявляються у вигляді підвищеної емоційної збудливості, підвищеній чутливості до звичайних подразників навколишнього середовища, схильності до коливань настрою. Підвищена емоційна лабільність поєднується з інертністю емоційних реакцій. Так, почавши плакати чи сміятися, дитина часто не може зупинитися.

Підвищена емоційна збудливість може поєднуватися з радісним, піднесеним, благодушним настроєм (ейфорія), зі зниженням критики. Нерідко ця збудливість супроводжується страхами; особливо характерний страх висоти.

Підвищена емоційна збудливість може поєднуватися з порушеннями поведінки у вигляді рухової расторможенности, афективних вибухів, іноді з агресивними проявами, з реакціями протесту по відношенню до дорослих. Всі ці прояви посилюються при втомі, в новій для дитини обстановці і є однією з причин шкільної та соціальної дезадаптації. При надмірному фізичному та інтелектуальної навантаженні, помилках виховання ці реакції закріплюються і виникає загроза формування патологічного характеру.

Специфічні порушення діяльності і спілкування при дитячому церебральному паралічі, обумовлені руховими і мовними розладами, в поєднанні з раннім органічним ураженням мозку сприяють своєрідному формуванню особистості.

Найбільш часто спостерігається диспропорційний варіант розвитку особистості. Це проявляється в тому, що достатня інтелектуальний розвиток поєднується з відсутністю впевненості в собі, самостійності, підвищеною сугестивністю. Особистісна незрілість проявляється в егоцентризмі, наївності суджень, слабкою орієнтованості в побутових і практичних питаннях життя. Причому з віком ця дисоціація може збільшуватися. У дітей і підлітків легко формуються утриманські установки, нездатність і небажання до самостійної практичної діяльності. Тому при зустрічі з реальними труднощами у них легко виникають різні афективні стану, іноді істеричні реакції.

Виражені труднощі соціальної адаптації сприяють формуванню гальмівних рис особистості з проявами боязкості, сором'язливості, невміння постояти за свої інтереси, прагнення бути менш помітним, з вираженим почуттям неповноцінності. Це поєднується з підвищеною чутливістю, уразливістю, вразливістю. Під впливом навіть незначних психо-травмуючих факторів навколишнього середовища легко виникають стану декомпенсації з посиленням почуття неповноцінності, замкнутості, зниженим настроєм, плаксивість, порушеннями сну й апетиту.

При порушеннях інтелекту особливості розвитку особистості поєднуються з низьким пізнавальним інтересом, недостатньою критичністю. У цих випадках менш виражені реактивні стани з почуттям неповноцінності. Відгородженість від однолітків, обмеження контактів з оточуючими пов'язані не стільки з реакцією особистості на свій дефект, скільки з байдужістю, слабкістю мотивації і вольових зусиль (апатико-абулічними станами).

Особливості психічного розвитку дітей з церебральним паралічем повинні враховуватися при проведенні логопедичних заходів. Необхідний комплексний підхід до дитини з церебральним паралічем; оцінка його мовних порушень проводиться з урахуванням особливостей рухових розладів і психічного розвитку в цілому. Ця ж взаємозв'язок кладеться в основу корекційної логопедичної роботи. Ця необхідність визначається тісним взаємозв'язком між розвитком мови, моторики та інтелекту як в нормі, так і в умовах патології.

Порушення мовлення у дітей з церебральним паралічем. М., 1985. С. 49-54.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Є. М. Мастюкова, М. В. Іпполітова Порушення мовлення у дітей з церебральним паралічем "
  1. Н. В. Симонова Особливості пізнавальної діяльності дітей з церебральними паралічами в дошкільному віці
    порушення психічної діяльності і емоційно-вольової сфери (зниженням пізнавального інтересу, активності, загальної втомлюваності, інертністю психічних процесів), що поєднуються з задовільною здатністю до узагальнення на наочному рівні. У дослідженнях відзначалися труднощі просторового синтезу, як найбільш загальні прояви для всіх дітей обстежуваної групи (впоралися з
  2. М. В. Іпполітова До питання про просторових порушеннях у дітей з церебральними паралічами
    порушення моторики, мови й інших вищих кіркових функцій, що було серйозною перешкодою в оволодінні навчальними, побутовими та трудовими навичками. Як показало дослідження, у багатьох дітей з церебральними паралічами були просторові порушення. При неврологічному обстеженні у цих дітей були виявлені симптоми порушення функцій лівих тім'яної і потиличної областей. Вони важко було у
  3. Частина II Психолого-педагогічні особливості дітей з порушеннями мови
    порушеннями
  4. Частина III Психолого -педагогічна корекція особливостей особистості дітей з порушеннями мови
    порушеннями
  5. Л. А. Данилова Особливості формування пізнавальної діяльності і мови у дітей з церебральним паралічем
    порушення пізнавальної діяльності можуть бути результатом системного недорозвинення, обумовленого ураженням головного мозку. Крім того, наявність рухових порушень створює передумови для особливостей формування пізнавальної діяльності. При цьому враховувалося, що чуттєве пізнання, за визначенням Б. Г. Ананьєва, вбирає в себе основні аналізаторние діяльності людського
  6.  Передмова
      порушень в ряді випадків є певні психологічні (психолого-педагогічні, патопсихологічні) особливості, відзначається своєрідність формування особистості. Це різною мірою проявляється в сенсорній, інтелектуальної, афективно-вольової сферах. Безперечним є факт, що порушення мови певною мірою впливають на формування інших сторін психіки, а в деяких випадках і
  7.  Л. С. Цвєткова Мова і зоровий образ у дітей з патологією мови
      порушення читача функції мови. Цей дефект може проявлятися у синдромі інших мовних розладів, але іноді може бути і відокремленим. Ми припустили, що у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку називання може виявитися несформованим через дефекти у сфері чуттєвої основи слова і, перш за все, зорового сприйняття і зорових предметних уявлень і образів.
  8.  Загальні закономірності дефіцітарние розвитку психіки
      порушенням зору, слуху, мови, опорно-рухової системи володіють загальними типовими особливостями, які отримали дефіцитарності розвиток особистості (В.В. Ковальов, В.В. Лебединський та ін.) Аналіз літератури з цієї проблеми, результати власних досліджень (Государев Н.А., 2003) дозволяють виділити ряд послідовних причинно-наслідкових ланок дефіцітарние розвитку особистості. 1.
  9.  Завдання психологічного вивчення
      порушення в загальному комплексі медико-психолого-педагогічного дослідження. Завдання психологічного вивчення: - виявити і кваліфікувати особливості психічного розвитку аномальних дітей, визначити характер дефекту розвитку; - визначити потенційні можливості і встановити орієнтовні строки компенсації дефектів розвитку в умови спеціального навчання і виховання, тобто виявити,
  10.  Розділ 1 Психолого-педагогічні особливості дітей з недорозвиненням мови
      промови
  11.  Порушення опорно-рухової системи
      порушеннями опорно-рухової системи може настати в результаті наступних причин: - спадкові аномалії (наприклад, плоскостопість) і травми опорно-рухової системи при народженні, в дитячому віці, хвороби кісткової системи (наприклад, остеомієліт - запалення кісткового мозку); - захворювання центральної нервової системи на рівні спинного мозку: радикуліт (запалення спинномозкових
  12.  Н. А. Туговой Виховання рухових навичок в учнів
      порушеннями мови в основній своїй масі проявили деякі особливості в руховій сфері. У них спостерігається недостатня виправка, обмежений запас рухових навичок, відзначені порушення постави, частина дітей мають неправильну ходу: ходять напружено і ніяково, недостатньо відривають ноги від підлоги, неправильно ставлять їх при ходьбі (шкарпетки всередину) і т. п. За нашими спостереженнями наголошується
  13.  О. Н. Усанова Діагностика інтелектуальних і мовних порушень у дітей
      порушень у
  14.  Введення ЗАГАДКОВИЙ СВІТ ОСОБЛИВОГО ДИТИНИ
      дітей-інвалідів на вулиці в супроводі батьків, і нерідко думаємо: наскільки нещасні, має бути, батьки, що мають таку дитину. Ми не бачимо дітей, які так потребують нас, перебуваючи за товстими стінами спеціалізованих інтернатів із загратованими вікнами і високими парканами. Нерідко ми забороняємо нашому власному дитині спілкуватися з такими дітьми. Так, у нас є готовність дати цим