КРИТЕРІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Естетична вихованість людини грунтується на органічній єдності розвинених природних сил, здібностей сприйняття, емоційного переживання, уяви, мислення і художньо-естетичної освіченості. На цьому фундаменті виникає і формується творча індивідуальність, її естетичне ставлення до мистецтва, до самої себе, своєї поведінки, до людей і суспільним відносинам, до природи і праці. Естетична вихованість школяра передбачає наявність у нього естетичних ідеалів, ясного уявлення про досконалої краси в мистецтві і в дійсності. Естетичний ідеал соціально обумовлений і висловлює уявлення про моральне і естетичному досконало людини і людських відносин (етика), праці (технічна естетика, дизайн).

Естетична вихованість людини немислиме без розвиненого художнього смаку, здатності почування і оцінки досконалості або недосконалості, єдності чи протилежності змісту і форми в мистецтві і житті. Важливою ознакою естетичної вихованості є сформоване вміння милуватися красою, досконалими явищами в мистецтві і житті. Нерідко діти в картинних галереях і на виставках побіжно переглядають картини, записують у блокнотах імена художників, короткий зміст твору, швидко переходячи від одного полотна до іншого. Ніщо не викликає їх здивування, не змушує зупинитися, помилуватися і насолодитися естетичним почуттям. Побіжне знайомство с. шедеврами живопису, музики, літератури, кіно виключає зі спілкування з мистецтвом головний елемент естетичного ставлення - милування. Естетична вихованість характеризується здатністю до глибокого переживання естетичних почуттів. Виникнення у дитини піднесених переживань і духовної насолоди при зустрічі з прекрасним; почуття відрази від зіткнення з потворним; почуття гумору, іронії, сарказму від спілкування з комічним; почуттів гніву, страху, жаху, жалю, породжуваних трагічним, все це ознаки його справжньої естетичної розвиненості і вихованості. Їх ознакою є також здатність естетичного судження про естетичні явища в мистецтві і житті. Зовнішній показник естетичної вихованості, що базується на всіх вищезазначених, - Художньо-естетична творчість школяра в мистецтві, життя, поведінку, стосунки. У ньому органічно поєднуються і виявляються естетична розвиненість, освіченість, естетичний ідеал, художній смак, здатність до милування, переживання і судження.

Вимірювання естетичної вихованості здійснюється за допомогою різних критеріїв: психологічних, педагогічних, соціальних. Психологічними критеріями вимірюються здібності ре-^ бенка адекватно оригіналу відтворювати в уяві художні образи і відтворювати їх, милуватися, переживати і висловлювати судження смаку. Про ступінь розвитку цих психічних процесів можна судити з того, як і скільки дитина спілкується з творами мистецтва і красою дійсності, наскільки емоційно він відгукується на них, як оцінює ці твори і власне психічний стан.

Педагогічні критерії допомагають виявити і оцінити естетичний ідеал, той чи інший рівень його сформованості, а також ступінь розвитку художнього смаку. Він проявляється в якості обираних дітьми творів мистецтва для задоволення своїх інтересів і потреб: в оцінці явищ мистецтва і життя; в результатах їх різноманітної діяльності, особливо художньо-естетичної творчості. Педагогічні критерії дають можливість виявити у хлопців рівень художньо-образного мислення і творчої уяви; вміння створювати власний, новий, оригінальний образ, а також навички творчої діяльності. Для високого рівня естетичної вихованості у творчості характерно відточене виконавську майстерність, поєднане з імпровізацією, творенням нового образу.

Соціальні критерії естетичної вихованості вимагають наявності у вихованців широких інтересів до різних видів мистецтва, глибокої потреби в спілкуванні з естетичними явищами мистецтва і життя. Естетична вихованість в соціальному сенсі проявляється у всьому комплексі поведінки і відносин дитини. Його вчинки, трудова діяльність, взаємодії з людьми в суспільному і особистому житті, його одяг і зовнішній вигляд - все це очевидні і переконливі свідчення ступеня естетичної вихованості школяра. Його справжня естетична вихованість проявляється в наявності естетичного ідеалу і справжнього художнього смаку, органічно поєднаних з розвиненою здатністю до відтворення, милуванню, переживання, думці і художньо-естетичному творчості.

У сучасній західній художньої педагогіці широко поширений ряд концепцій естетичного виховання.

Абстрактно-формалістичне навчання дітей в області мистецтва (особливо малювання, пластичних мистецтв) нерозривно пов'язане з різними напрямками абстракціонізму та сюрреалізму в живописі. Прихильники цієї концепції відкидають реалістичне образне художнє відображення світу,, протиставляють йому ідею суб'єктивістського, нефігуративного самовираження художника за допомогою кольору, ліній, комбінацій абстрактних форм, фантастичних художніх композицій. Педагоги-абстракціоністів вбачають суть естетичного розвитку у формуванні в учнів «індивідуального» бачення світу, вміння висловлювати свої суб'єктивні стану і переживання за допомогою сюрреалістичних образів або «високоінтелектуальних абстрактних узагальнень». Такий підхід, на їх думку, найбільшою мірою сприяє розвитку творчої уяви, абстрактно-розумових здібностей школярів.

Ідея спонтанного художньо-естетичного прояви як основа художнього виховання дітей (Г. Рід, У. Лоуенфельда) тісно пов'язана з теорією вільного виховання. Вона виходить з визнання природної досконалості художніх задатків дитини та ефективності їх розвитку шляхом вільного спонтанного прояву. Що ж до цілеспрямованого художнього навчання, то воно здатне лише перешкодити, загальмувати прояв уяви, вбити в зародку дитяча творчість.

Концепція утилітарно-прагматичного естетичного розвитку (Дж. Дьюї, Ч. Кроу в США, О. Гунтер у Німеччині) виходить з ідеї максимального розвитку сенсорної сфери дитини, його здатності розрізняти численні і найтонші відтінки кольору, нюанси композиції, звукові тональності. Такий розвиток грунтується на необмежених можливостях людської природи, які в умовах індустріально розвинених країн широко використовуються в промисловому виробництві. Наприклад, в Японії, Німеччині, Бельгії в умовах шкільного художньо-естетичного навчання вирішуються практичні завдання вузькопрофесійного підготовки дітей до праці на підприємствах.

Теорія релігійно-естетичного виховання (Ж. Маритен, А. Бруннер, І. Лотц) грунтується на використанні мистецтва для пробудження релігійних почуттів, створення релігійно-фантастичних образів як духовної опори релігійності людини.

Основной соціальний зміст цих концепцій естетичного виховання та розвитку дітей полягає в тому, щоб пристосувати, адаптувати дітей до духовних цінностей суспільної свідомості своїх країн. .

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ:

1. Дайте визначення естетичного та художнього виховання. Розкрийте принципи і основні елементи системи його здійснення.

2. Що таке естетичний ідеал, художній смак? Назвіть хороші і погані, з вашої точки зору, твори літератури, музики, кіно, живопису, театру. Дайте їм критичну оцінку.

3. Під час педагогічної практики виявите рівень художнього смаку учнів, дізнайтеся, чому їм подобається той чи інший твір, і проведіть з ними диспут по актуальному твору літератури, кіно, телебачення, музики.

4. Розкрийте суперечності естетичного виховання, пов'язані з ними недоліки в духовному розвитку дітей. Покажіть основні шляхи боротьби з впливом буржуазної масової культури, з бездуховністю, сірістю і несмаком.

5. Яка роль в естетичному вихованні дітей праці, природи, мистецтва, самодіяльної творчості?

6. Назвіть основні критерії естетичної вихованості.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Лихачов Б. Т. Теорія естетичного виховання школярів. М., 1985.

2. Лихачов Б.Т. Естетика виховання. М., 1972.

3. Макаренко А.С. Пед. соч.: У 8 т. Т. 1-7. М., 1983.

4. Система естетичного виховання школярів / Под ред. С.А. Герасимова .. М., 1983.

5. Естетичне виховання шкільної молоді / Под ред. Б.Т. Лихачова і Г. Залмона. М., 1981.

Інформація, релевантна " КРИТЕРІЇ естетичного виховання "

1. естетика і медицина
   естетичні начала життя, здоров'я людей, середовища їх проживання, творчої діяльності. Знання естетики допомагає протистояти явищам потворним, ницим, що принижує і вбиває людину і націю. Естетика звертається і до мистецтва лікування, прояву естетичних почав в медицині. Особливу роль в лікарській діяльності набуває зв'язок мистецтва і медицини. Гуманістична
   
2. Введення
   естетичної оцінки. Естетична ж оцінка може відбуватися тільки у свідомості. Тому вона повинна бути також обгрунтована природою оцінює суб'єкта. Краса є соответственность об'єкта природі естетично оцінює суб'єкта. Питання про умови цієї соответственности є питання про природу естетично оцінює суб'єкта або ж про закономірності його естетичних оцінок. І це питання -
   
3. 6. ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
   естетичного виховання. Наводяться класифікації методів виховання Г.І. Щукіна і П.И-. Пидкасистого. Охарактеризовано засоби і форми виховання. Виділено три парадигми виховання: соціальна; біопсіхологіческая; комплексна. Розглянуто моделі прагматичного, антропологічного, вільного і інших видів виховання. І. Ф. Харламов. Педагогіка. Дане питання розглянуто досить
   
4. § 3. Чи можна виділити «предметне поле» естетичної реальності?
   Естетичних категорій, без яких, з одного боку, немислима естетика, а з іншого боку відбувається опис чуттєвих переживань, властивих різним станам свідомості. У попередньому параграфі ми вже виділили чотири основні естетичні категорії, які, образно висловлюючись, представляють «вертикальну» складову «естетичної системи координат» або «предметного поля естетики». Це
   
5. Мета і завдання правового виховання молоді
   критеріям правовоспітанності відноситься практичну поведінку молодої людини. Специфіка правового виховання пов'язана з формуванням правильної позиції молодої людини насамперед у повсякденних правовідносинах: державно-правових, цивільно-правових. трудових, сімейних, адміністративних, з розумінням особистих правових і моральних обов'язків, особистої відповідальності за
   
6. § 1. Яка роль краси в моральному вихованні?
   Критерієм добра, визначаючи собою залежність, згідно з якою добра людина за визначенням має бути морально гарний. Зате морально красива людина може бути не завжди з моральної точки зору добрим. Як це зрозуміти? До моральної красі відносяться вищі духовні запити людини, пов'язані з його релігійною вірою, що народжує уявлення про совість, про сором і, нарешті, про
   
7. естетичного виховання ВО позакласної та позашкільної роботи
   естетичного ставлення до життя. Творча художня діяльність учнів отримує подальший розвиток у процесі позакласної та позашкільної роботи. У позаурочний час на основі добровільного вибору занять за інтересами, триває поглиблене формування у дітей естетичного ставлення до мистецтва і дійсності; духовне збагачення їх особи; організація вільного часу;
   
8. 9. СІМ'Я ЯК СУБ'ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО Взаємодія
   виховання, а також за механізмом соціального навчання. Виділено кілька моделей взаємодії батьків з дітьми: авторитетна, владна, поблажлива. Зазначено причини психологічних деформацій сім'ї, які є найважливішими причинами порушення особистісного розвитку дитини. І. Ф. Харламов. Педагогіка. Передумовою підвищення ефективності виховання визнається поєднання
   
9. 1. Легальні критерії охороноздатності об'єктів авторського права
   критерію охороноздатності об'єктів авторського права, дає приблизний перелік творів, які за умови відповідності їх названим критеріям можуть бути об'єктами авторського права, а також визначає сферу дії авторського права. Авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, по-перше, є результатом творчої діяльності і, по-друге,
   
10. Виховання
      виховання, якою звичайно нехтують і яка, проте, необхідна як для тих, кому згодом вона стане в нагоді для добування засобів до життя, так і для тих, що не витягнуть з неї матеріальної вигоди. - Ми говоримо про розвиток спритності рук. § 221. Якщо розвиток тілесної спритності необхідно для більш успішного поводження з безпосередньо оточуючими речами, то інтелектуальна
    
11. Закономірний характер виховання і система його особливих принципів
      виховання - спеціальна система основних, вихідних вимог до побудови його системи, головні рекомендаційні положення, реалізація яких забезпечує досягнення мети і вирішення завдань виховання. Вони - узагальнений висновок-урок з досвіду виховання, результатів наукових досліджень і засновані на розумінні як загальних, так і специфічних закономірностей виховання в умовах правоохоронної
    
12. Зважування критеріїв.
      критеріїв, виникає питання, чи всі критерії в даному загальному результаті рівноцінні і повинні однаковою мірою братися до уваги або певним критеріям слід надати більше значення. Оскільки при використанні системи персональної оцінки результати повинні бути порівнянні, а суб'єктивний вплив оцінює особи на результат оцінки має бути по можливості знижено, то дана система
    
13. Особливості виховної роботи з співробітниками митної служби
      естетичне, фізичне та інші види виховання. Кожне з них реалізується з урахуванням особливостей, безпосередніх завдань, використанням загальних і адаптованих засобів і методів виховання. Усі складові частини виховання представляють різні грані діалектичного виховного процесу і проводяться в життя комплексно. Виховання співробітників митних органів - процес
    
14. Естетичного виховання У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
      естетичного виховання школярів реалізується насамперед у навчально-виховному процесі, що здійснюється на уроках і в позанавчальний час. Всі навчальні предмети, поряд з передачею дітям основ наук, своїми специфічними засобами вирішують завдання естетичного виховання. У цьому процесі своєрідна і нічим не замінна роль географії, математики, суспільствознавства, історії, біології,
    
15. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      вихованістю людини і його вихованням? 2. Яке значення має вихованість і виховання співробітників правоохоронних органів у сучасних умовах і чому? 3. Які цілі і завдання виховання співробітників правоохоронних органів? 4. Назвіть принципи виховання і обгрунтуйте їх. 5. Які роль, зміст і можливості самовиховання молодого співробітника?
    
16. 39. Правове виховання і його форми. Правова інформованість. Цілі правового виховання.
      виховання - цілеспрямоване постійний вплив на людину з метою формування у нього правової культури та активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання - дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити його поважати і дотримуватися законів і підзаконні акти, тобто сформувати досить високий рівень правової культури, здатний значно зменшити число
    
17. КАТЕГОРІЇ саморозвиток і самостановления ДИТЯЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
      критерієм самостановления людини є, звичайно, успішність його самовияву і самоствердження в суспільстві. Російська історія виробництва, культури, духовної сфери рясніє фактами, коли люди, що не мали спеціальної освіти, ставали видатними, навіть великими, особистостями в області духовної віри, організації промислового виробництва, політичного впливу, прозріння і