Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 6. Механізм слідоутворення при хімічній взаємодії


Механізм слідоутворення при хімічній взаємодії досить складний і пов'язаний з внутрішніми процесами, які відбуваються на атомарному і молекулярному рівнях. У слідчій практиці нерідко використовуються сліди хімічної взаємодії, наприклад, сліди корозії металу для визначення відносної давності хімічної взаємодії: коли утворилась іржа на розпиляній дужці замка; як давно нанесли текст на папір? За слідами кіптю визначають згорілі речовини; можна встановити дальність пострілу, вид зброї та деякі інші дані.
Хімічна взаємодія двох об'єктів не обмежується тільки зовнішньою зміною їх, але і утворенням нової третьої речовини, яка відрізняється від взаємодіючих. Хімічна взаємодія відбувається внаслідок реакцій окислення, відновлення, розщеплення, заміщення. Найрозповсюдженими в слідчій практиці є сліди окислення-горіння. Сліди пожежі - це сліди хімічних реакцій, а саме: (кіпоть, плавлення, обвуглювання, спопеління, які звичайно називають слідами пожежі.
Окіпчування утворюється внаслідок конденсації на предметах продуктів горіння. Шляхом окіпчування виникають периферичні сліди, які відображають загальну форму об'єкту, наприклад, позу трупа, форму предметів, які знаходяться в зоні пожежі та ін. Сліди, що відображають лише контур предмета, рідко можуть використовуватися для ідентифікації.
Сліди плавлення утворюються на металі, склі і деяких інших речовинах. Приміром, оплавлені кінці електродроту при короткому замкнені; частки розплавленого металу на місці контакту, в вогнищі пожежі; оплавлені частки грунту на місці удару блискавки (вони характеризують температуру горіння, вид матеріалу і механізм утворення сліду).
Обвуглювання - це слід горіння, тобто хімічної реакції. За величиною обвуглювання визначають вогнище пожежі, оскільки у міру наближення до нього збільшуються глибина обвуглювання і вигоряння предметів, а обвуглювання переходить в спопеління.
Спопеління, тобто перетворення взаємодіючих об'єктів у золу, попіл. Сліди золи і попелу дозволяють розв'язувати багато задач щодо розслідування пожеж. За складом золи із вогнища пожежі визначають, що саме спалено: кров тварини чи людини. Зола з попільниці дозволяє з'ясувати: чи спалена записка на списаному або чистому аркуші паперу; чи це шматок газетного тексту, цінного паперу або грошової купюри. Хімічне дослідження кіптю навколо кульового отвору дає відповідь на запитання: яким порохом - димним чи бездимним був споряджений патрон.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 6. Механізм слідоутворення при хімічній взаємодії"
  1. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    механізму злочину, тобто результат взаємодії суб'єктів злочину між собою і матеріальним середовищем. Оскільки сліди злочину реально відображають механізм учинення злочину та його учасників, то їхня роль у розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів надзвичайно важлива. Сліди злочинів - це джерела інформації про події минулого. Діяльність щодо виявлення, фіксації, дослідження, оцінки і
  2. § 1. Поняття трасології та її значення
    механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія - криміналістичне вчення про сліди. Трасологія* - це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження. Трасологія базується на таких
  3. § 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
    механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результаті механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один об'єкт утворює слід (той, який залишив слід) - слідоутворюючий об'єкт, інший - сприймає змінення (на якому утворився слід) - слідосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів,
  4. § 3. Класифікація слідів
    механізму утворення слідів розрізняють сліди: об'ємні та поверхневі, статичні й динамічні, локальні та периферичні. Об'ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі, тобто у всіх трьох його вимірах - за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується. Часто
  5. § 7. Методика групофікації та ідентифікації
    механізм взаємодії і утворення ознак як на ототожнюваному, так і на ототожнюючому об'єктах, зокрема визначається вид руху - фізичний, механічний, біологічний, а також енергія слідоутворення (кінетична, теплова, магнітна, електрична). Виявлені ознаки та властивості оцінюються, визначаються їх стійкість, незалежність, ідентифікаційна значущість. Повнота виявлених ознак забезпечується дослідженням
  6. § 1. Відображення в основі механізму вчинення злочину
    механізму учинення злочину зокрема можна сформулювати так: По-перше, всезагальна властивість матерії відображення дозволяє події злочину інтерпретувати як процес відображення і слідоутворення. Якщо існують події в дійсності або існували в минулому, то обов'язково мають бути відображення-сліди. Останнє збільшує число джерел інформації, існують не тільки традиційно тверді носії інформації, але й
  7. § 2. Види взаємодії у структурі механізму злочину та їх енергетична сутність
    механізму біологічного руху дозволяє встановити час виникнення та зникнення слідів, а отже, давність настання смерті, поховання та ін. Зараз виник новий напрям у судовій експертизі, який розв'язує саме ці питання. Сліди біологічного походження мають велике значення при розслідуванні
  8. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    механізмом творення сліди ділили на динамічні та статичні; об'ємні та поверхневі (плоскісні); локальні та периферійні; зафарбовані та безкольорові; видимі, слабовидимі (маловидимі) та невидимі; точкові та лінійні. Пізніше робилися спроби класифікувати сліди у трасології як на єдиній, так і на змішаних основах. Так, Ф. П. Сова за формою і матеріальною природою слідосприймаючої речовини сліду всі
  9. § 3. Основи слідоутворення матеріальних слідів у слідознавстві і трасологі
    механізм слідоутворення в слідознавстві і трасології будується на основі єдиних форм руху матерії, котрі у філософії іменуються, як механічна, фізична, хімічна і біологічна. Слідоутворення здійснюється в процесі взаємодії - переміщення в просторі двох тіл, при контакті яких відбувається обмін енергії та утворення слідів. Механічний рух самий явний і поширений у криміналістиці. Злочинець,
  10. § 4. Механізм слідоутворення при механічній взаємодії
    механізмом слідоутворення. Лінійний слід - назва дуже умовна, він утворюється руховою точкою, слідоутворюючою поверхнею, яка являє систему точок-ліній, наприклад, лезо сокири, ножа, різця, ребра тупого предмета. Лезо сокири, різця, навіть при старанній заточці, завжди є системою виступів і заглиблень (вищербленостей). Рухаючись відносно слідосприймаючого об'єкта, ці предмети утворюють слід