Головна
ГоловнаCоціологіяМетоди збору та аналізу соціологічних даних → 
« Попередня Наступна »
Толстова Ю. Н.. Вимірювання в соціології: навчальний посібник / Ю. Н. Толстова. - М.: КДУ. - 288 с., 2007 - перейти до змісту підручника

Модельні уявлення

Відзначимо деякі моменти, що характеризують ту модель «поведінки» респондента, яка фактично використовується при побудові шкали Терстоуна , але звичайно не обумовлювалося в літературі. Важливість чіткого формулювання відповідних припущень пояснюється, зокрема, тим, що багато з них використовуються і в інших методах шкалювання. Частина цікавлять нас методичних аспектів вже була порушена при описі окремих етапів шкалювання. Нижче ми фактично продовжимо відповідне

обговорення.

Отже, звертаємо увагу читача на наступні властивості моделі, використовуваної при побудові настановної шкали Терстоуна. 5.2.1.

Поєднання «м'якої» та «жорсткої» стратегій

При реалізації розглянутого підходу відбувається те саме поєднання «м'якої» та «жорсткої» стратегій збору даних, про який ми говорили в п. 3.2 та 4.1.

З одного боку, «знімаючи» з респондентів інформацію, тобто реалізуючи третій етап шкалювання, ми використовуємо порівняно просту «жорстку» процедуру: просимо кожного респондента погодитися або ие погодитися з кожним із пропонованих суджень . За допомогою цієї процедури можна в короткі терміни опитати величезну кількість респондентів. Результати опитування навряд чи можуть викликати сильну недовіру дослідника (правда, ймовірно, в деяких ситуаціях було б доцільно врахувати, що ступінь згоди респондента з тим чи іншим судженням може бути різною, і в цьому зв'язку було б цікаво вивчити можливості побудови «гібрида» шкали Терстоуна з описуваної нами нижче шкалою Лайкерта; про це див [Крупеікова, 2003]).

З іншого боку, як неважко зрозуміти, в підготовку цього простого (для респондента!) Способу опитування вкладено багато «м'якості»: це і наші міркування з приводу розуміння установки, і ідеї, що лежать в основі формування суджень, і узгодження думки дослідника з думкою потенційних респондентів. Саме поєднання "жорсткості" і «м'якості» дає нам бажаний ефект - адекватне відображення значень латентної змінної в числову систему. 5.2.2.

Розподілу, що відповідають експертам та суджень.

Їх співвідношення 1.

Розглянутий підхід до шкалированию ілюструє положення про те, що не існує принципової відмінності між оціночними і установочними шкалами: процес побудови настановної шкали, тобто приписування чисел респондентам, тут явно включає в себе попереднє побудова оціночної шкали, тобто приписування чисел суджень.

Сподіваємося, що читач сприйняв як природний крок розміщення і респондентів, і оцінюваних ними об'єктів (суджень) на одній числовій осі. Проте наш досвід говорить про те, що іноді усвідомлення відповідної можливості приходить з працею. Підхід же цей дуже важливий. Він використовується, зокрема, в деяких гілках багатовимірного шкалювання (в багатовимірному розгортанні), даючи можливість соціологу отримати оригінальні висновки [Інтерпретація та аналіз ..., 1987, гл. 8; Клігер та ін, 1978, гл. 4; Толстова, 2006]. Тому зупинимося більш детально на цьому фрагменті нашої моделі.

Взагалі кажучи, згадане розміщення може виглядати дивно. Не прийде ж нам в голову поміщати на одну вісь (точніше, вважати адекватною відповідну модель), скажімо, людей, для яких виміряно зростання (діапазон від 150 до 200 см), і мішки з зерном, для яких виміряно вага (той же діапазон від 150 до 200, але не см, а кг). Здавалося б, респонденти і судження - теж різнопланові об'єкти. І розміщення їх на одній осі (тобто розгляд їх як точок одного і того ж психологічного континууму) виявляється логічним тільки тому, що на самій-то справі для нас, в нашій моделі, вони являють собою різні іпостасі однієї природи: респонденти нас цікавлять як виразники думок про судженнях, судження - як носії думок, визначеного до них відношення респондентів. Ми як би «забуваємо» про те, що кожен респондент - унікальна особистість (скажімо, романтично налаштований блондин з блакитними очима), і що кожне судження може бути охарактеризоване, скажімо, кількістю вхідних в нього дієслів досконалого виду або голосних букв, оцінено з точки зору його літературних достоїнств і т. д.

Точки нашої прямої говорять нам, з одного боку, про емоційний настрій респондентів по відношенню до предмета установки, а з іншого про те, наскільки цей настрій відбивається в розглянутих судженнях.

А це видається цілком природним. Розглянута ситуація зображена на рис. 5.2, де на одній і тій же прямій розміщуються респонденти rv г2, ..., гк (що позначаються нами кружками) і судження Sj, s2, ..., st (що позначаються нами ромбами).

Г1 Г2 rk

про ** про-О

+ s, s2 S |

Рис. 5.2. Модель розміщення респондентів і суджень на континуумі, що відповідає розглянутій установці

Зліва на прямій - точки, що відповідають позитивному емоційному настрою по відношенню до предмета установки, праворуч - негативному настрою. Чим правіше знаходиться точка, тим більше негативний настрій їй відповідає (відзначимо, що визначення напрямку зростання емоцій, що відображаються шкальними значеннями наших об'єктів, вельми умовно: збільшення їх може відбуватися як справа наліво, так і навпаки, треба тільки чітко обумовити, який варіант ми вибираємо ). 2.

Відповідно до нашою моделлю одному респонденту відповідає, взагалі кажучи, не одна точка, а певний розподіл точок - тих, які відповідають судженням, з якими цей респондент згоден. Адже ці судження, взагалі кажучи, займають різні місця на числовій осі. «Істинна» точка, що відповідає респонденту (число, яке ми йому приписуємо), це відповідне середнє.

Зауважимо, що тільки що сформульоване положення є принциповим: думка будь-якої людини про що б то не було, як правило, не є точковим. Відповідна проблема давно відома в науці. Описане явище іноді називають плюралістичний-ністю думки одного респондента. Саме такий термін використовується, наприклад, в роботі [Мойн, 1991]. Пояснимо на прикладі більш докладно, що це означає.

Нехай в якості оцінюваного респондентами об'єкта виступає деякий політичний лідер. Уявімо собі також, що у нас є якийсь «градусник», що дозволяє миттєво вимірювати ставлення до цього лідеру будь-якої людини і що ми багато разів «приставляємо» «градусник» до якогось респонденту. Якщо ми будемо опитувати респондента за різних умов, то, напевно, взагалі кажучи, будемо отримувати різні результати. При хорошому весняному настрої і симпатичною інтервьюерше наш «градусник» цілком може показати завищену оцінку. Навпаки, якщо респондента розбудить серед ночі неприємний йому інтерв'юер, то на «градуснику» з'явиться показник невиправдано низького рівня установки. З ранку респондент може вельми погано думати про аналізованому політичному лідері, оскільки під керівництвом цього лідера в країні відбулося багато негативних явищ. Але, по дорозі на роботу почитавши газету і побачивши, що цей лідер, всупереч очікуванню, зробив щось позитивне з точки зору респондента, останній приїде до місця роботи з підвищився, рівнем установки. А до вечора, поговоривши з співробітниками, респондент цілком може прийти до висновку, що радіти нічому, і рівень його установки знову рушить вниз і т. д. Таким чином, думка нашого респонденти не буде точковим, а буде являти собою деякий розподіл.

Про плюралістінності думки будь-якої людини про що б то не було нерідко йдеться в літературі. За лише в тих випадках, коли це припущення формулюється на математичній мові, на його базі вдається побудувати конструктивні рекомендації для реалізації відповідного етапу соціологічного дослідження.

Як підтвердження сказаного можна навести такі приклади. У згаданій вище роботі [Мойн, 1991] пропонується враховувати плюралістичність думки кожного респондента. Але відсутність суворого визначення цієї ілюралістічності робить цей рада лише благим побажанням, що не містить ніяких елементів конструктивності. Зовсім інший характер мають рекомендації, що спираються на більш ретельний аналіз суті ілюралістічності думки респондента, аналіз, що приводить до математичних моделей такої плюралістичності. Прикладом може служити стала класичною модель Рашевського наслідувального поведінки [Моделювання соціальних ..., 1993, с. 48-56; Рашевський, 1966], використання якої дозволяє врахувати вплив на установку одного респондента сукупності думок інших людей.

Той же рада укупі з суворим математико-статистичним визначенням плюрал істічності лежить, наприклад, в основі рекомендацій щодо визначення вибору числа градацій, па яке слід ділити діапазон зміни безперервного ознаки [Орлов, 1977].

Рекомендації конструктивні, ними може скористатися будь-який соціолог. Ще одним прикладом конструктивного підходу до визначення цікавить нас плюрал істічності і формуванню на його основі практичних рекомендацій є модель Терстоуна парних порівнянь, розглянута в п. 6.2.1. 3.

Кожному судженню також відповідає не одна точка на осі, а розподіл точок - сукупність рангів, які приписували судженням експерти. «Істинне» положення судження на осі (число, яке ми йому приписуємо, вага судження) визначається відповідним середнім.

Те ж розподіл можна інтерпретувати і по-іншому, а саме: можна вважати, що відповідні точки ми отримуємо, відзначаючи місця тих респондентів, які з цим судженням згодні. Щоб виправдати таку підміну, нагадаємо, що експертам ми пропонували дати кожному судженню оцінку, що відповідає вираженості установки у гіпотетичного респондента, приголосного з цим судженням. Крім того, ми припускали, що експерти представляють собою репрезентативну вибірку із загальної сукупності потенційних респондентів. 4.

З двох попередніх пунктів випливає, що між респондентами та судженнями в нашій моделі є певна симетрія. Відповідна геометрична картина відображена на рис. 5.3. Згадані розподілу позначені нами горизонтальними фігурними дужками.

Розподіл, що відповідає респонденту гк

г Л,

ГК1 П2 Гк3 Г, 1 г? П3

Представляється, що результатом може з'явитися неадекватність шкали. Пояснимо це.

Коли респондент зазначає номери тих суджень, з якими він згоден, розкид цін цих суджень може виявитися дуже великим. Іншими словами, респондент може погодитися одночасно і з судженням, що має ціну, що відповідає різко позитивної установки, і з судженням, що має ціну, що відповідає різко негативною установці. Відповідно до традиції ми, не звертаючи на це уваги, повинні розраховувати середнє цін зазначених респондентом суджень. Чи добре це? Представляється, що не дуже.

Що з змістовної точки зору може означати описана ситуація? Очевидно, або те, що респондент нам попався якийсь «дивний», сам собі суперечить, або те, що наші судження, незважаючи на всі наші старання, все ж не відповідають тим рівням установки, які ми для них визначили. Ситуація вимагає глибокої соціально-психологічного вивчення. «Дивина» респондента може бути результатом того, що він не входить в ту сукупність, яку відображають відібрані нами на другому етапі експерти. Скажімо, він по-іншому сприймає якісь судження внаслідок приналежності до іншої субкультурі. У такому випадку ми повинні цього респондента (разом з такими, як він) вивчати окремо. Помилка в оцінці суджень могла статися, наприклад, внаслідок поганого підбору експертів, внаслідок того, що хтось із них опинився в тому ж сенсі «дивним». У такому випадку ми повинні повторити проце-дуру, більш ретельно відібрати експертів. Може виявитися, що ми не помітили якихось дефектів у формулюванні суджень (наслідком чого стало, скажімо, відмінність в їх сприйнятті експертами і нашим респондентом). Тоді ми теж повинні повторити процедуру, тепер уже переформулювавши судження, і т. д.

Але в кожному разі, опитавши респондента, ми повинні перевірити, чи не занадто сильно відрізняються один від одного за своїми цінами відмічені їм судження, тобто повинні забезпечити однорідність сукупності останніх.

Відзначимо, однак, що при певному погляді на природу установки великий розкид цін суджень, що відзначаються одним респондентом, може бути допустимо. Мається на увазі ситуація, коли ми вважаємо, що установка визначається «потенціалом напруги», відмінністю позитивних і негативних емоцій респондента по відношенню до об'єкта установки. І цілком можна припустити, що в якихось сторонах об'єкта респондент бачить відповідний негатив і відзначає негативні судження, а в якихось - позитив і відзначає позитивні судження. Відповідна медіана як би відповідає шуканого потенціалу. 5.2.3.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Модельні уявлення "
  1. Спробуйте бути розумним, коли женшина плаче ...
    Модельну ситуацію зі сфери особистих взаємин.
  2. 4. Загальна теорія і модель
    модельним об'єктом. Наступна таблиця ілюструє сказане. Сні гена Модельний об'єкт Теоретична модель Общаі теорія Іуна [унний немає 7С0К Гекла рис-влл Рассі СФЕРИЧНИЙ тверде тіло, що обертається навколо своєї осі, що обертається навколо фіксованої точки і т. д. пло кополяр НЕО-ванна електромагнітна хвиля Безладна лінійна ланцюг бусинок Решітка плюс електронне
  3.  2. Дві концепції логіки
      модельних уявлень в систематичній логічної теорії, наприклад, ідеї Е. Бета і Я. Хінтіккі подання формальних доказів як невдалих спроб побудувати контрпрімер174. Другу традицію Хінтікка охарактеризував так: мова як універсальний медіум. Саме універсальність встановлює демаркацію між логістичним підходом і теорією моделей. У технічному плані це
  4.  Співвідношення національного і міжнародного права
      модельних нормативних актів, шляхом реформи системи законодавства), по-друге, до різко зрослу роль міжнародного права, яке досить активно вторгається в у внутрішньодержавні правовідносини. Внутрішньодержавне і міжнародне право - це дві різні системи права, які діють у межах своїх областей без спеціальної співпідпорядкованості. Реально складаються
  5.  ПОКАЖЧИК
      модельна І Семантична замкнутість 2 70 Серль Дж. Р. 3, 10, 13-14, 96, 239-242. 309 Скотт В. 288 Сенс 133, 200, 206, 208 - 209 Ситуація 264 - виголошення 264, 286 Подія 265 Соссюр Ф. де 4 Стросон П. Ф. 5 Структурна лінгвістика 4 Судження 22 Сцена 280 Севідж Дж. 323 Тарський А. 10 . 128, 139, 170, 173,215 Теорія - веріфікаціоністской 183, 186,190 - імовірності 319
  6.  6. Відеофоноскопіческая експертиза
      представленої видеофонограммой ознаки монтажу звуку або ізобрп вання? 2. Одночасно Чи проводився запис звуку і зображення на представленій видеофонограммой? ; 3. Здійснювалася чи в процесі запису представленої відеофонограми зупинка відеомагнітофона? 4. Один і той же ділянку місцевості зображений на представлених
  7.  Е. Рассел
      модельного спрощення конвенційного характеру конгруентності показує, що ми повинні також відкинути як неадекватну і наступну критику позиції Рассела, яку він справедливо розглядав як petitio principii: «Утвердження Рассела є абсурд, оскільки воно являє собою заперечення того простого факту, що ми вільні давати будь-яку фізичну інтерпретацію , яку ми хочемо, таким
  8.  8. Експертиза електронно-обчислювальної техніки і програмного забезпечення
      представленого для дослідження комп'ютера? 2. Чи можлива експлуатація представленого для дослідження приладу в складі такої-то станції? 3. На комп'ютері (комп'ютерах) якого класу могла бути зроблена запис на представлений для дослідження носій? 4. На даному Чи накопичувачі зроблений запис на представлений для дослідження носій? 5. Відповідає
  9.  6. Компактність і нестандартні моделі
      модельного відношення слідування і дедуктивного відношення слідування », - говорить С. Шапіро. У трактуванні як числення висловів, так і числення предикатів спочатку дається теоретико-модальне виклад, а потім - теорія доказів. Тим часом при використанні формальних мов ми прагнемо до прояснення питань онтології і епістемології в математичному пізнанні. У цьому випадку поняття
  10.  5. Експертиза ідентифікації особи за рисами зовнішності (Портретно-ід ентіфікаціонная)
      представленому на дослідження фотознімку певна особа? 2. Не зображено чи на двох представлених для дослідження фотознімках одне і те ж особа? 3. Не зображено на представленому для дослідження фотознімку особа трупа даної людини? 4. Належить Лі або не виключається чи приналежність даного черепа особі, чий фотознімок представляється на дослідження? 5.
  11.  § 4. Що таке соціальне моделювання?
      модельної інформації до інформації про оригінал. У соціальному моделюванні суттєві характеристики суспільства, групи осіб переносять па модель аналог, і з нею виробляють пізнавальні операції, результат яких говорить про те, чи можна досліджувані процеси перенести на реальних людей. Соціальне моделювання може носити предметний чи ідеальний характер. При предметному соціальному
  12.  Принцип детерминистского подання
      уявлення про дійсність не містять випадкових змінних і невизначених факторів (наслідки прийнятих рішень залежать від строго визначених правил)
  13.  32. "М'яке право" і 1Ех mегсаtoria
      модельні) закони, типові проформи і типові контракти, рекомендаційні документи міжнародних організацій, практику міжнародного комерційного арбітражу, доктринальні положення та ін До них відносяться, наприклад, свого роду кодекси торгових звичаїв, такі, як Принципи міжнародних комерційних договорів, розроблені Міжнародним інститутом кодифікації приватного права (УНІДРУА),
  14.  Тема 14. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ АКТІВ У ПОРЯДКУ НАГЛЯДУ
      подання до провадження. Повер-щення заяви чи подання. Відгук на заяву або подання. Зупинення виконання судового акта ВАС РФ. Розгляд заяви або подання. Зміст ухвали про передачу справи до Президії ВАС РФ. Визначення про відмову в передачі справи до Президії ВАС РФ. Порядок розгляду справи в Президії ВАС РФ. Підстави для зміни або
  15.  Конвенція ООН 1988 про міжнародний факторинг.
      Конвенція про міжнародний факторинг також була розроблена Міжнародним інститутом з уніфікації приватного права (УНІДРУА) і прийнята на дипломатичній конференції в Оттаві в травні 1988 р. як Конвенція Організації Об'єднаних Націй. Одночасно на цій же конференції була прийнята і Конвенція ООН про міжнародний фінансовий лізинг. Таким чином, результатом роботи зазначеної конференції з'явилася
  16.  9.1. Поняття і сутність методу і прийому навчання
      модельні уявлення (моделі-подання). Можна слово "модель" замінити на "загальне теоретичне уявлення", і тоді вийде, що метод - це загальне 1еоретіческое уявлення про єдину діяльності .. вчителя та учнів, спрямованої на вирішення завдань навчання, тобто дидактичних завдань. Розглянутий з цієї точки зору метод втілює в собі наукове уявлення про найбільш
  17.  3. Експертиза підроблених грошей, цінних паперів, купонів
      представлені на експертизу купони підприємством, що здійснює виробництво купонів Національного банку України? 3. Який склад матеріалу, з якого виготовлений представлений для дослідження об'єкт? 4. Однаковим чи способом виготовлені підроблені гроші (купони, облігації), отримані з різних джерел? 5. Чи відповідає дана монета встановленому зразку, і