| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.1. Написання педагогічного сценарію |
||
|
Розробка навчальної програми починається з написання педагогічного сценарію. Педагогічний сценарій включає опис діалогу користувача і ЕОМ в процесі навчання, короткі інструкції по роботі з програмою. На стадії написання педагогічного сценарію необхідно вирішити такі основні завдання [10]: конкретизувати мети використання 1111С; провести аналіз логічної структури навчального матеріалу; вибрати методи навчання; відібрати необхідний навчальний матеріал; провести синтез навчального матеріалу; розробити алгоритм навчання. При конкретизації цілей використання 1111С необхідно враховувати [10]: мети навчання даному навчальному предмету; місце даного уроку в системі уроків по предмету; можливості учня на даному етапі навчання. При визначенні цілей навчання необхідно визначити, для вирішення яких навчальних завдань (формування умінь, узагальнення і систематизація і т. д.) доцільно використовувати дане 1111С, на яких уроках (і в якому місці) воно може бути застосоване. Для визначення цілей навчання на рівні окремого уроку необхідно враховувати вихідний рівень опорних знань учнів, рівень сформованості умінь і навичок, встановити оптимальну за послідовність вивчення окремих фактів, понять, закономірностей і законів. У ході аналізу навчального матеріалу необхідно з'ясувати, чи доцільно вивчення даного матеріалу за допомогою ЕОМ; визначити, на якому рівні повинні бути засвоєні знання, сформовані вміння та навички, в якій послідовності необхідно вивчати даний матеріал. При виборі методів навчання необхідно вирішить два основні завдання: Визначити місце використання ППС в системі традиційних методів навчання, тобто встановити на яких уроках, в якій послідовності , з якою метою використовується дане ППС, яке місце воно займає в загальній структурі уроку або системи уроків, як буде поєднуватися використання ППС з традиційними методами навчання. Визначити сукупність методів, які доцільно використовувати в даному ППС. При вирішенні першого завдання необхідно пам'ятати, що час роботи молодших школярів за комп'ютером на уроці згідно ергономічним вимогам не повинно перевищувати 10-15 хвилин [3]. При використанні індуктивного методу навчальний матеріал викладається від приватних понять до загальних. Цей метод доцільно використовувати, коли досліджуваний матеріал носить переважно фактичний характер (узагальнення і систематизація знань). Дедуктивний метод передбачає виклад матеріалу від загального до приватного. Використання дедуктивного методу сприяє швидкому вивченню навчального матеріалу, розвитку в учнів абстрактного мислення, вміння проводити аналіз і синтез. Після відбору необхідного навчального матеріалу необхідно його синтезувати і структурувати. Для цього весь навчальний матеріал слід розділити на невеликі логічні порції інформації, які зручні для сприйняття при роботі за дисплеєм комп'ютера. Такі порції інформації називаються кадрами (в PowerPoint - слайдами). Кадр (слайд) являє собою сформоване цілком зображення на екрані дисплея. Такий поділ дозволяє визначити кордон між старим і новим зображенням. За характером наданої інформації кадри можна розділити на статичні і динамічні. Можливості статичних кадрів обмежені, вони нагадують окремі плакати. Набагато ефективніше застосування динамічних кадрів, в яких широко використовуються графічні та анімаційні можливості PowerPoint. При цьому у молодших школярів виникають набагато багатші зорові образи, ніж при використанні статичних кадрів. Кадри умовно можна розділити на кілька типів відповідно до реалізації цілей навчання [10]: інформаційні - повідомляють яку інформацію; довідкові - містять довідковий матеріал; операційні - організують переробку отриманої інформації; контролюючі - містять питання, завдання і забезпечують контроль за засвоєнням матеріалу; оцінюють - дають оцінку відповідям учнів; роз'яснюють - надають підказки, роз'яснення; інструктивні - пояснюють роботу з програмою. Дані типи кадрів при створенні навчальної програми можуть використовуватися в чистому вигляді і в поєднаннях один з одним. навчальний матеріал, який пред'являється учням, повинен бути добре ілюстрований, максимально стиснутий і чітко структурований; текст на екрані не повинен бути суцільним, необхідно розбивати його на короткі абзаци; не слід захоплюватися кольором, так як це відволікає увагу, заважає зосередитися; при подачі навчального матеріалу доцільніше використовувати форму запису, прийняту при традиційному навчанні, слід уникати скорочень і професійного жаргону; необхідно передати управління швидкістю подачі інформації самому учневі, не нав'язувати йому свій ритм роботи. Оформляти педагогічний сценарій зручніше у вигляді окремих бланків, на яких представлена інформація екрану дисплея, зазначений тип кадру і напрямок переходу до наступного кадру. Попередньо загальну структуру переходів від одного кадру до дру-гому доцільніше представляти у вигляді графа, вершини якого - номери кадрів (слайдів), а ребра - стрілки напрямку переходів до наступного кадру. Можна виділити три типи бланків для оформлення педагогічного сценарію. Перший тип підходить для опису кадрів, які мають тільки один вихід (інформаційні, довідкові, інструктивні): Тип і номер кадру Напрямок переходу Другий тип кадрів може бути використаний для опису контролюючих кадрів, якщо передбачені тільки дві реакції на відповідь учня - «вірний», «невірний»: Тип і номер кадру + Напрям переходу - Третій тип бланків використовують при більш ретельному аналізі відповідей учнів («вірний», «невірний», « неповний »і т. д.), при виборі варіанти подальших дій (зі списку меню): Тип і номер кадру -2 Напрямок переходу + -3 - Два останніх типи бланків часто використовують для опису інформаційних кадрів, якщо учні в процесі роботи повинні відповідати на питання, виконувати завдання, звертатися до довідки, підказці. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2.1. Написання педагогічного сценарію " |
||
|
||