ГоловнаНавчальний процесКорекційна педагогіка → 
« Попередня Наступна »
Никуленко Т.Г.. Корекційна педагогіка: Учеб.пособие для вузів - М.: Фенікс. - 382 с., 2006 - перейти до змісту підручника

5.3. Порушення речіудетей шкільного віку

Порушення мови у школярів пов'язані з різними причинами, мають різний характер і по-різному позначаються на загальному розвитку і успішності навчання учнів.

Іноді у школярів відзначаються бідність словникового запасу, порушення граматичної будови і зв'язного мовлення, несформованість звуковимови, неповноцінність фонематичного сприйняття. Це призводить до того, що дитина не може чітко, повно і правильно викладати думки.

Деякі недоліки мови можуть бути викликані хворобливими явищами: неправильне будова або порушення рухливості органів мови, зниження слуху чи зору, порушення нервової системи у дитини. В інших випадках недоліки мови є наслідком педагогічної занедбаності: з дитиною мало спілкувалися, навколишні близькі мають погану мова, на порушення не звертали уваги, вважаючи його звичайною «дитячістю» промови.

Своєчасно не подолані фонетичні своєрідності дитячої мови в шкільному віці вже мають стійкий характер і важче піддаються виправленню, так як у дитини сформувався і закріпився навик неправильного вимови звуків. Як правило, порушення мови у школярів мають тугіше картину, що і у дітей більш молодшого віку. І тільки в одиничних випадках може бути, що в дошкільному віці у дитини все гаразд, а в період шкільного навчання з'явилося порушення мови.

При всій різноманітності наявних у школярів мовних порушень умовно виділяються групи дітей з фонетичної чи фонетика-фонематичної недостатністю, до таких порушень відносяться дислалии механічна і функціональна, ринолалия і дизартрія. Іншу зведену групу становлять діти з

Відредагував і опублікував на сайті: РГГЕББ! (НЕГГвОІ)

загальним недорозвиненням мови (алалії, ринолалия, дизартрія). І є група учнів з порушенням темпо-ритмічної організації мовлення - це несудорожним або судомні порушення. До останніх належать випадки заїкання невротичного або неврозоподібного характеру.

Розлади письмової мови (читання та письма) у школярів з порушеннями мови - явище дуже поширене.

Воно обумовлене порушеннями усного мовлення дітей, несформованістю у них мовних узагальнень: фонематических, морфологічних і синтаксичних.

Діти з мовними порушеннями, які не мали достатнього стажу повноцінного мовного спілкування, що не проробили в дошкільному віці необхідної для засвоєння грамоти роботи з аналізу та синтезу мовного матеріалу різного рівня (звуковий склад, словниковий запас, граматичний лад , зв'язкова мова), неминуче опиняються неуспевающими.

Загальна готовність до шкільного навчання передбачає цілісне, гармонійний розвиток дитини, у якого повинні бути розвинені всі, а не окремі сторони особистості. Недорозвинення будь сфери (розумової, емоційно-вольової, практично дієвої, мовної) може стати причиною неуспішності в школі.

Надходження до школи дитини, погано до неї підготовленого за промови, має несприятливі наслідки для подальшого його розвитку, якщо не будуть прийняті необхідні психолого-медико-педагогічні заходи. Такі діти через несформованість звуковий і лексико-граматичної сторін мовлення виявляються в числі стійко невстигаючих з рідної мови та математики.

Залежно від тяжкості мовного порушення діти шкільного віку отримують різного виду логопедичну допомогу. Слабко виражені, часткові (парціальні) порушення долаються на заняттях у логопедическом кабінеті, система яких широко розвинена і оснащена відповідної методичної документацією (розроблені нормативи з визначення контингенту дітей, які підлягають занять, є рекомендації з планування та організації занять і т. д.). Логопедичні заняття проводяться паралельно зі шкільним навчанням, на додаток до нього, але ні в якому разі не дублюють роботу вчителя класу. Це корекційно-розвиваючі заняття.

У завдання логопедичного пункту при загальноосвітній школі входить виправлення порушень усного та писемного мовлення учнів, пропаганда корекційно-логопедичних знань серед педагогів та батьків, своєчасне виявлення порушень і попередження можливих вторинних порушень у структурі дефекту дитини, викликаних наявними порушенням мови.

При цьому логопедична робота пронизана психотерапевтичної спрямованістю, ведеться з урахуванням особливостей особистості дитини, обумовлених мовним порушенням і ситуацією стійкою неуспішності.

У випадках, коли порушення мови носить більш виражений характер і не може бути подолане в умовах шкільного логопункта, а дитина в силу наявного дефекту не може нарівні з однолітками вчитися в загальноосвітній школі, навчання проводиться в спеціальних школах для дітей з важкими порушеннями мови. Зазвичай в таких школах функціонують два відділення: для дітей з грубими порушеннями мови (загальне недорозвинення мови різного характеру: алалія, афазія, ринолалия, дизартрія) і для дітей з важким ступенем заїкання (невротичного або неврозоподібного). У цих школах навчання ведеться в більш розтягнуті терміни, за спеціальними програмами з вираженою корекційної спрямованістю, з використанням специфічних прийомів, методів і прийомів корекційно-виховного впливу.

Диференційований підхід в логопедичної роботі враховує різні варіанти неповноцінності компонентів мовленнєвої системи і немовних психічних процесів і функцій, що обумовлюють нормальний процес оволодіння читанням і письмом. Робота спрямована на формування мовної і психологічної готовності до оволодіння грамотою, якщо це не було досягнуто в дошкільному віці.

У більшості дітей з порушеннями мови виявляється недиференційоване уявлення про мовної дійсності, нерозчленованість в усвідомленні елементів мовлення (звук, склад, слово, речення, текст), відставання в практичному оволодінні навичкою мовного аналізу і синтезу, що разом з неповноцінністю комунікації создаетсітуацію неготовності до оволодіння писемним мовленням.

При комплектуванні класів першого відділення школи для дітей з важкими порушеннями мови враховуються в першу чергу рівень мовного розвитку та характер первинного дефекту дитини. Термін навчання таких учнів 12 років, наповнюваність класу - 12 чоловік. Випускники спеціальної школи отримують документ про неповну середню освіту, У навчальних планах передбачено значну кількість годин на виробничо-трудове навчання. Праця при цьому розглядається як важливе корекційно-виховний засіб подолання дефектів розвитку і формування особистості, як засіб підготовки учнів до самостійного життя, соціально-побутової та трудової інтеграції в суспільство.

Подолання мовних порушень забезпечується раціональним поєднанням фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять з учнями. Індивідуальні заняття проводяться вчителем 2-3 рази на тиждень. Як правило, вчителі мають логопедическое освіту. Крім того, корекція порушень розвитку мовлення проводиться і на уроках рідної мови. Для цього в програмі передбачені спеціальні розділи: вимова, навчання грамоті, фонетика, граматика і правопис, розвиток мовлення. Розвиток мови проводиться і на матеріалі всіх інших предметів, що вивчаються.

У відділенні для заїкуватих діти за 10 років навчання отримують знання в обсязі 9 років навчання в загальноосвітній школі. Додатковий рік передбачений для поглиблення корекційної роботи в молодших класах.

Корекційно-виховну роботу проводять у школі всі вчителі і вихователі, здійснюючи єдиний мовний режим і забезпечуючи реалізацію цілої системи позаурочних заходів.

Основне завдання уроків розвитку мовлення полягає в тому, щоб допомогти дітям усунути недоліки їх мови, підвищити рівень володіння ними мовою, навчити школярів користуватися мовою як засобом спілкування та узагальнення. Формування навичок і вмінь володіння промовою у дітей відбувається тільки на основі мовної практики, тому велика увага в період навчання в спеціальній школі приділяється спеціально організованої мовній практиці. Завдяки мовній практиці у дітей збільшуються можливості для самостійного накопичення словникового запасу в умовах безпосереднього мовного спілкування.

У спеціальній школі діти з мовними порушеннями отримують всебічний розвиток в процесі корекції недостатності мовної діяльності. Необхідною умовою корекції є поєднання лікувально-оздоровчої та психолого-педагогічної роботи з учнями.

У більшості випадків і на логопедичних пунктах при загальноосвітніх школах і в спеціальних школах в ході роботи виявляється позитивна динаміка розвитку. Ко 2-3 класу вдається подолати або згладити недоліки, які в 1 класі виявляються найяскравіше. Навчання школярів з мовними порушеннями утруднене і в силу наявних у них особливостей психічних процесів і функцій: у дітей відзначаються недостатність уваги, сприйняття, пам'яті, зниження працездатності, рівня самоконтролю ит. д. у зв'язку з недорозвиненням мовлення.

Словникова робота з дітьми спрямована на розширення їх пасивного та активного запасу, на уточнення розуміння сенсу слів, на оволодіння умінням чітко висловлювати свої думки і використовувати слова для побудови зв'язного висловлювання. Спеціально організована лексична робота формує у дітей уміння оперувати словами, виділяти їх смислову сторону, зіставляти, оцінювати, проводити відбір слів. Тим самим у школяра формується монологічне мовлення. Дитина вчиться відбирати мовні засоби для побудови висловлювання. Лексична робота, що проводиться зі школярами, тісно пов'язана, з одного боку, з роботою з формування та корекції граматичного ладу, а з іншого - з уточненням звуковимови і виправленням його порушень.

З молодшими школярами продовжується робота, як і з дошкільнятами, якщо вона в більш молодшому віці виявилася недостатньо результативною, з оволодіння словами більш складної складової структури. Діти вчаться вслухатися в звуки мови, розрізняти в ній голосні і приголосні, тверді і м'які приголосні, порівнювати слова по звуках, визначати наявність і місце звуку в слові, розрізняти ударні і ненаголошені голосні, визначати словесне і логічний наголос. Поступово в ході логопедичного впливу діти набувають орієнтування у звуковому ладі мови, опановують правильним звукопроизношением і звукоразліченія.

Принципової різниці в приватних методиках корекційно-логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку і молодшими школярами немає. Робота з учнями ведеться з урахуванням зрослих мовних і пізнавальних можливостей, додатково до систематичного шкільного навчання. Враховується, що провідним видом діяльності в учнів є вже не ігрова, а навчальна діяльність.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5.3. Порушення речіудетей шкільного віку "
  1. Пол і вік.
    Значення параметрів статі і віку хоча і впливають на ефективність контакту, але не є критичними. У літературі зазначається, що хороші результати дають гетерогенні (змішані) пари - чоловік / жінка і співвідношення: 20> (Ве - Ва)> 5, де Ве - вік співробітника, а Ва - вік менеджера по
  2. 3.2. Організація шкільного навчання (табл. 18-19)
    Одним з важливих показників організації шкільної освіти є середня чисельність учнів у класі. На рівні первинної освіти (початкова школа) медіанний розмір класу в країнах III групи дорівнює 28 чол., В країнах II і I груп - 20-21 чол., При цьому середні розміри класу в державних і недержавних школах розрізняються незначно. У Росії в початковій школі середній
  3. 2. Демографічні показники
    За інших рівних умов, масштаби освітньої системи, а також витрати на систему освіти в цілому та в розрахунку на одного учня залежать від демографічної структури населення. Чим вище частка населення в «навчальних» віках (тобто, умовно, у віці 5-29 років), тим більше повинні бути витрати на освіту при рівних показниках охоплення освітою, і тим менше доводиться коштів на
  4. 5.3. Загальноосвітня школа і шкільна педагогіка
    5.3. Загальноосвітня школа і шкільна
  5. 2.1. Ступінь охоплення населення освітою (табл. 5-6)
    Переходячи до порівняльного аналізу власне освітніх систем, звернемося насамперед до найбільш загальних показників, що характеризує ступінь охоплення населення освітою. В принципі рівень охоплення населення освітою у всіх країнах є максимальним у віці 5-14 років, а потім починає спадати. Настільки ж стабільні і закономірності зміни по групах країн з різним рівнем доходу -
  6. 1.3. Демографічні характеристики і ринок праці (табл. 3-4)
    За інших рівних умов масштаби освітньої системи, витрати на систему освіти в цілому та в розрахунку на одного учня, а тим самим і навантаження на економіку країни залежать від демографічної структури населення. Чим вище частка населення в «навчальних» віках (тобто, умовно, у віці 5-29 років), тим більше повинні бути витрати на освіту при рівних показниках охоплення освітою,
  7.  Якої тривалості надається відпустка особам віком до 18 років?
      / \ Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю, 3,1 календарний
  8.  4.3. Навчальне навантаження
      Нарешті, звернемося до показників навчального часу учнів. Тут інформація є тільки по шкільній освіті для віків 9-14 років, але вона досить наочна (Табл. 16). Що стосується кількості аудиторних годин, то у віці 10-14 років воно практично ідентично середньої для III групи країн, до якої входить Росія. (У I і II групах аудиторне навантаження на учня істотному
  9.  3.3. Очікувана тривалість навчання
      Інтегральним показником, що характеризує розвиток системи освіти, є показник середнього очікуваного числа років навчання для дітей у віці 5 років (Табл. 11). Це показник, що розраховується на основі поточного стану системи освіти, аналогічний показнику середньої очікуваної тривалості життя. Очікувана тривалість навчання по кожному типу освіти розраховується як
  10.  1. Двостороння реституція
      Головним майновим наслідком недійсності угод є двостороння реституція (від лат. Restituere - воестанавлівать, відшкодовувати, приводити в порядок). Відповідно до п. 2 ст. 167 ГК, яка містить загальні правила про наслідки недійсності угод, кожна з сторін зобов'язана повернути другій все одержане за угодою, а в разі неможливості повернути отримане в натурі (у тому
  11.  3.1. Ступінь охоплення населення освітою
      Переходячи до аналізу порівняльних характеристик власне систем освіти, звернемося насамперед до найбільш загальних показників, що характеризує ступінь охоплення населення освітою. Мова йде в першу чергу про населення у віці 5-29 років (Табл. 6). На жаль, наявні дані про ступінь охоплення населення освітою по віках є недостатньо детальними, і ми змушені
  12.  8. Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх
      Такий дієздатністю наділені неповнолітні у віці від 14 до 18 років і малолітні у віці від 6 до 14 років. Неповна (часткова) дієздатність характеризується тим, що за громадянином визнається право набувати і здійснювати своїми діями не будь-які, а тільки деякі права та обов'язки, прямо передбачені законом. Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх
  13.  Формування саногенного мислення молодшого школяра
      Навчальний посібник Ліцензія № 020345 від 27.12.1991 р. Редактор А.М.Соколова. Підписано до друку 25.03.97. Формат 60х90 1/16. Папір для розмножувальних апаратів. Ризограф. Ум. печ. л. 3,0. Уч.-вид. л. 3,0. Тираж 200 прим. Замовлення Калінінградський державний університет, 236041, Калінінград обл., Вул. О.Невського, 14. У традиційній психології під мисленням прийнято розуміти нерозривно пов'язаний
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи