Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Підстави відповідальності органів державного управління та їх посадових осіб за заподіяну шкоду |
||
Згідно із Законом РРФСР від 28 листопада 1991 р. «Про громадянство РРФСР» громадянство є стійкий правовий зв'язок людини з державою, що виражається в сукупності їх взаємних прав , обов'язків і відповідальності, заснована на визнанні та повазі гідності, основних прав і свобод людини. Взаємні права, обов'язки і відповідальність особистості і держави, її органів і посадових осіб реалізуються в правових відносинах, у тому числі і в адміністративно-право * вих. Ці відносини визначаються економічними, політичними, організаційними та юридичними умовами. Учасникам адміністративно-правових відносин притаманний комплекс взаємних прав і обов'язків: прав і обов'язків одного суб'єкта кореспондують обов'язки і права іншого суб'єкта. Залежно від характеру прав і обов'язків учасників адміністративних правовідносин останні можуть бути відносинами рівноправності (горизонтальні відносини) або відносини влади-підпорядкування (вертикальні відносини). Відносини рівноправності виникають у зв'язку з реалізацією громадянами суб'єктивних прав. Громадянин має право звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів до органу управління, до посадової особи. Цьому праву громадянина відповідають обов'язок органу і службовий обов'язок посадової особи забезпечити захист прав громадянина і відновити порушені права. Так, відповідно до закону, міліція зобов'язана захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відносини влади-підпорядкування виникають у зв'язку із здійсненням органами управління та їх посадовими особами обов'язків перед державою, скажімо, у зв'язку з виконанням функцій щодо забезпечення правопорядку, попередження, Відомості З'їзду народних депутатів РРФСР і Верховної Ради РРФСР. 1992. № 6. Ст. 243. 267> припинення правопорушень та притягнення правопорушників до відповідальності при відмові від виконання або невиконання законних вимог органів та посадових осіб. Незалежно від характеру правовідносин невиконання або неналежне виконання обов'язків сторонами правовідносин може заподіяти шкоду. У цьому випадку настає відповідальність сторони, винної в невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків, суть яких полягає у відшкодуванні заподіяної шкоди. Органи державного управління (посадові особи), виступаючи в якості учасника правовідносини, так само, як і громадяни, несуть відповідальність за заподіяння шкоди, заподіяння шкоди. Шкода (збитки) може бути моральним, фізичним і матеріальний. Моральна шкода полягає в образі особистості, приниженні честі та гідності, поширенні неправдивих ганебних чуток та ін Фізичний шкода виражається в нанесенні збитку здоров'ю, заподіянні тілесних ушкоджень та ін Матеріальний збиток може виражатися в заподіянні шкоди майну, втрати власності, у витратах, пов'язаних з вчиненням дій щодо зменшення або усунення шкоди, в упущених доходи потерпілого, в наслідках нанесення збитку здоров'ю. Підставами відповідальності органів та їх посадових осіб за заподіяння моральної, фізичної та матеріальної шкоди можуть бути як неправомірні, так і правомірні дії (бездіяльність). Обгрунтуванням претензій на відшкодування збитку може бути збиток, заподіяний органом (посадовою особою, працівником, уповноваженим органу управління) при здійсненні функцій управління, при виконанні посадовою особою службових обов'язків. Збиток органом (посадовою особою) може бути заподіяна як активними діями, так і бездіяльністю. Активні дії можуть виражатися у прийнятті індивідуальних актів, наприклад вимог, розпоряджень, а також і нормативних актів. 268> Збиток може бути заподіяна правомірними і неправомірними діями органу (посадової особи) - Кожен випадок заподіяння шкоди піддається ретельній перевірці, оскільки наслідки заподіяння шкоди можуть відображатися не тільки на органі, від імені якого виступає посадова особа, а й на самому посадову особу. Згідно з чинним законодавством державні органи несуть матеріальну відповідальність лише за збитки, заподіяну протиправно. Не існує правової обязанно сти з відшкодування збитку тоді, коли збитки громадянинові або його власності було завдано посадовою особою при испол нении службових обов'язків непротівоправно, скажімо, причини? ня шкоди здоров'ю правопорушника при припиненні працівником ^ міліції правопорушення. - Матеріальна і інша відповідальність держави засновує-, ся на принципі об'єктивної матеріальної відповідальності , т.% »за наявності причинного зв'язку між поведінкою органу (повинно-'стного особи) і протиправним настанням шкоди, але не за наявності вини посадової особи. Держава, отже, несе матеріальну та іншу відповідальність і за шкоду, невинно завдану посадовою особою органу . Останнє не понесе відповідальності, якщо виконувало рішення, вказівку керівництва органу, яке згодом виявилося незаконним і заподіяло матеріальний або інший збиток особистості.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Підстави відповідальності органів державного управління та їх посадових осіб за заподіяну шкоду " |
||
|