| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
? 2. Відповідальність директорів і керуючих за порушення корпоративних норм |
||
|
Якщо розглядати це питання стосовно російської дійсності, можна констатувати, що існує законодав- тельство і напрацьована стійка практика його застосування тільки з приводу відповідальності керівників унітарних підприємств. Порушення ними корпоративних норм прирівнюється до порушення трудових обов'язків, за що може послідувати дисциплінарна відповідальність у вигляді зауваження, догани, суворої догани і звільнення. Заподіяння шкоди будь-кому в процесі порушення ними кор- корпоративної норм є підстава для застосування до керівників матеріальної відповідальності, розміри якої обмежені крат- вим заробітком керівника за умови порушення корпоратив- них актів з необережності. Саме ці правила застосовні до керуючим підприємств усіх організаційно-правових форм. В даний час більш актуальними і поки не дозволеними є питання про відповідальність директорів і керуючих за порушення покладених на них обов'язків у товариствах і (** 1) Див: Відомості З'їзду народних депутатів РФ і Верховної Ради РФ. 1992. № 7. Ст. 892. !! 157 господарські товариства. При цьому учасників корпорацій перш все цікавить питання про те, хто буде відшкодовувати завдані в результаті помилкової діяльності збитки. У західних країнах з питання про майнову відповідальність- ності керуючих перед акціонерами накопичений значний досвід, однак і там в цьому плані все далеко від досконалості. (* 1) Розглянемо досвід цих країн. Матеріально-правові питання відповідальності директо- рів і керуючих. Відносно директорів корпорацій, посколь- ку вони здійснюють свої повноваження у складі колегіального органу - ради директорів, - встановлюється солідарна відповідь- ственность. Між собою вони можуть більш справедливо, тобто в залежності від конкретної вини кожного, розібратися допомогою пред'явлення до своїх колег регресних позовів про відшкодування припадають на їх частку збитків. Відносно керуючих, які не займають посади директорів компанії, принцип солідарної відповідальності, як правило, не діє, оскільки вони приймають рішення і діють при виконанні службових обов'язків індивідуально. За що ж доводиться нести відповідальність директорам, ме- неджерам та іншим посадовим особам корпорацій? По-перше, відповідальність слід за шкоду, заподіяну покупцям акцій протягом 6 місяців після їх покупки в резуль- таті "обвалу" курсу акцій компанії. Зазвичай керівники корпо- рацій йдуть на це, щоб потім скупити акції за низькою ціною. Відшкодування шкоди йде при цьому з їх власних коштів. По-друге, незаконний, зокрема в США, вважається продаж (або пропозиція до продажу) незареєстрованих цінних паперів і паперів, проспект яких не містить усіх без винятку тре- Буєм даних. Покупці можуть пред'явити цивільний позов випустила їх корпорації. Відповідальність слід за це не тільки майнова (штраф 10 тис. дол), а й кримінальна (не менше 5 років позбавлення волі). По-третє, передбачається відповідальність за створення і застосування схеми продажу акцій та залучення грошових коштів типу піраміди, а також за інші види шахрайства. У цих випадках незмірно зростає не тільки майнова відповідальність- ність (1 млн. дол), а й кримінальна, оскільки вважається, що подібні випадки вже зачіпають не тільки інтереси акціонерів, (** 1) Див: Ласк Г. Цивільне право США. М., 1961. С. 452. !! 158 а й інтереси суспільства в цілому і можуть завдати шкоди фінансовій системі країни. По-четверте, в цьому ж ряду правопорушень, за які накладається суворе покарання, стоять і такі, як спотворення і со- криття інформації про діяльність акціонерного товариства, викорис- тання реклами, ложно характеризує ці "цінні" папери корпорацій як якусь цінність, та ін У Росії правове регулювання діяльності акціонерних товариств ще дуже недосконало, і тому дрібних акціонерів нічого не варто обдурити. Наприклад, адміністрація акціонерного суспільства штучно роздмухує ціну акції. Потім власники кон- рольного пакета продають власні акції акціонерному громад- тву, тобто обмінюють на гроші цього товариства за виключно вигідним курсом. У США це зробити практично неможливо, оскільки акціонерним товариствам дозволено викуповувати власні акції тільки з чистого прибутку поточного і попереднього років. Якщо директор (президент) навмисно або помилково порушить за- пре, то він несе протягом 6 років перед кредиторами та акціонерами особисту або солідарну майнову відповідальність. У США крім цивільної та кримінальної відповідальності застосовується до директорів та керуючим і матеріальна відповідь- ственность (і це має бути записано в статуті), але тільки за вчинення дій, які завдають шкоди з необережності. Звертає на себе увагу і те, що її розмір не так вже й малий: не менше річного окладу винних посадових осіб. Однак посадовим особам не втекти від повного відшкодування збитків, якщо вони навмисне порушили закон або статут, в результаті чого і заподіяли збиток, або якщо в суді буде доведено, що їх дій- або бездіяльності створювали надмірну небезпеку заподіяння шкоди акціонерному товариству і вони про це знали. Такий підхід не тільки підвищує відповідальність людей, що беруться забезпечувати інтереси акціонерів, а й змушує їх реально оцінювати, готові Чи вони до виконання взятих на себе обов'язків. У Росії, враховуючи велику розповсюдженість "хвороб", пов'язаних із становленням корпоративного ладу, слід було б по прикладом західних країн ввести до Кримінального кодексу склади таких злочинів, як шахрайство у сфері цінних паперів, спотворення і приховування від акціонерів інформації, використання свого слу- бові положення на шкоду інтересам акціонерів та ін Процесуально-правові питання відповідальності дирек- торів і керуючих. Збитки, що стягуються з директорів і керуючих, що виникли при порушенні корпоративних норм, при- !! 159 суждать, як правило , на користь корпорації. Це пов'язано з тим, що в більшості країн самі кредитори або акціонери, якщо вони виявляються на положенні потерпілих осіб, взагалі не має права від свого імені пред'являти позови про відшкодування збитків безпосереднім- ственно директорам та керуючим корпорацій. Таке право переді- ставлено корпораціям. Кредитори та акціонери повинні зі своїми претензіями звертатися до корпорацій. У США при розгляді позовів про відшкодування шкоди, причи- ненного акціонерам, суди надходять не так категорично. Вони визнають право акціонера пред'являти позов від свого імені на підставі обмеженого числа певних порушень, безпосереднім- ственно зачіпають інтереси акціонера як учасника корпора- ції, а також інтереси всього акціонерного товариства. Це стосується позовів про відшкодування збитку. Якщо ж акціонер пред'являє до суду позов з метою запобігання порушення директорами своїх зобов'язаний- ностей стосовно корпорації, припустимо, коли директори ведуть переговори про укладення договорів, що знаходяться не в їх компетенції, суди вважають ці позови не викликають сумнівів при їх прийнятті та розглядають їх по суті. За деяких обставин в США допускається пред'яв- ня і групових позовів, тобто позовів, висунутих одним акці- Онером в інтересах певної категорії або групи акціонерів, володіють однозначними правами. Наприклад, особа, що володіє привілейованими акціями, що не дають права на нагромаджуються дивіденд, може пред'явити позов від свого імені та від імені власників інших привілейованих акцій, що не дають права на нагромаджуються дивіденд, з метою перешкодити директорам корпорації ухилитися від виплати дивіденду по що не дає права на нагромаджуються дивіденд привілейованих акціях, при нали- чии у корпорації прибутку, з якого може бути виплачений дивіденд за привілейованими акціями. І, нарешті, в судах США можна зустріти і позови меншини акціонерів. Це аж ніяк не коливає одного з основних принципів управління корпорацією - принципу вирішення основних питань більшістю (а іноді і кваліфікованим), адже право біль- шинства акціонерів контролювати корпорацію не є Неоген- зпечних. Якщо більшість акціонерів надає діяльності корпорації напрямок, в результаті якого меншість акці- Онер позбавляється своїх прав, то суд за позовом меншості акціонерів присуджує їм певне відшкодування, обумовлене грунтовний- ствами справи. Треба відзначити, що позови до директорів, керуючим, та й до !! 160 корпораціям в цілому проходять в судах досить важко. Пред'яв- ляя позов, акціонер за загальним правилом повинен в якості попередньо тельного умови визнання за ним права на отримання судового допомоги довести, що він вичерпав усі внутрішньокорпоративні середовищ- ства для отримання задоволення своєї вимоги, або що такі його зусилля були б марні і що, якщо позову не буде пред'явлений, то буде завдано істотної шкоди кредиторам і акціонерам. За деяких обставин суди висувають до- полнительную вимога: акціонер повинен був вжити добросо- відому спробу спонукати та інших акціонерів до пред'явлення позову. Витрати, пов'язані з пред'явленням позовів, у всіх країнах досить значні. Судова процедура - дороге благо. Иног- так саме це зупиняє акціонерів у відстоюванні своїх прав. Проте в США, наприклад, ризик і пов'язані з ним витрати по подібним судових справах беруть на себе юридичні фірми. Вони домовляються з акціонером, що в разі виграшу він їм відра- ляє певну частину суми позову. Завдяки такій практиці на американському ринку зросли численні юридичні фірми, які буквально полюють за нечесними і безвідповідальними президентами і директорами акціонерних товариств . Здавалося б, вони працюють заради власної вигоди, але в підсумку зміцнюється право- порядок у суспільстві. ' В цілому ж суди неохоче вторгаються у внутрішні справи корпорації і роблять все можливе, щоб спонукати членів кор- пораціі самостійно вирішити виник між ними суперечка, справедливо вважаючи, що якщо учасники корпорації самі устано- вили "правила гри" (корпоративні норми), то вони можуть також встановити і міри відповідальності за їх порушення. Суди з лег- кісткою встають на захист корпоративних норм лише в тих випадках, коли поведінка директорів, керуючих або більшості акцио- неров наближається до обману або зловживанню ними своїми правами. !! 160 « Попередня Наступна »
|
||
| = Перейти до змісту підручника = | Інформація, релевантна "? 2. Відповідальність директорів і керуючих за порушення корпоративних норм" | |
|
|
||
порушення норм корпоративного |
||
|
||