Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Підвищення кваліфікації робітників |
||
Індикатором, свідчать про необхідність підвищення кваліфікації робітників, служить що був зниження середнього розряду робочих, відставання розряду робітників від розряду робіт. Тому систематичного аналізу повинні піддаватися існуюча і необхідна кваліфікаційні структури робочих кадрів. Насамперед необхідний аналіз причин такого становища - зміни в техніці і технології виконання робіт, що ставить перед робочим завдання їх освоєння. Іншим індикатором може бути зростання бракованої з вини робітничо-го продукції. Оскільки однією з форм підвищення кваліфікації є ос-військово суміжних професій, аналізу повинна бути піддана раціональність використання робочої сили по кваліфікації, використання фонду робочого часу, можливості усунення його потерь. Система підвищення кваліфікації, що склалася на виробництві, включає виробничо-технічні курси, курси навчання другим і суміщають професії, курси цільового призначення з вивчення нових виробів, обладнання, технології, школи по вивченню передових методів роботи. Виробничо-технічні курси, як найбільш масова форма, створюються з метою підвищення виробничих умінь і технічних знань робітників до необхідного рівня, з метою підвищення кваліфікує-ції робітників (розряду, класу і т. п.) в межах даної професії та спеціальності. Тривалість навчання для кожної навчальної групи встановлюється індивідуально не більше від трьох місяців (з відривом від виробництва) до шести (без відриву від виробництва). Завдання курсів з навчання другим і суміжним професіям видно з самої назви. Проте слід мати на увазі одну їх особливість. Якщо виходити із суті підвищення кваліфікації, коли підвищується розряд робітника (або професійну майстерність в межах розряду) за наявною у робочого професії (спеціальності), то освоєння інших професій начебто не має відношення до підвищення кваліфікації. Але вся справа в тому, що це за професії і з якою метою вони освоюються. Якщо робочий освоює суміжні професії, тобто знаходяться в тісному зв'язку з основною, які стосуються комплексу взаємозалежних робіт, на виконанні яких починає спеціалізуватися працівник - це можна розглядати як підвищення його кваліфікації, універсалізму, умова застосування більш раціональних форм організації праці при роботі за своєї колишньої професії. Школи передових прийомів і методів праці мають своєю метою масове освоєння робітниками прийомів і методів праці передовиків виробництва. Навчання включає в себе практичні заняття на робочому місці, проведені передовиками, а також теоретичні заняття, що проводяться фахівцями. Курси цільового призначення створюються безпосередньо на підприємствах для вивчення нової техніки, обладнання, технології, техніки безпеки, прогресивних форм організації праці. Їх завдання - короткострокове навчання новоприйнятих на підприємство кваліфікованих робітників з тим, щоб протягом першого місяця роботи на підприємстві вони могли засвоїти особливості технологічних процесів. Останнім часом у ряді організацій набула поширення система професійної кваліфікації, яка побудована на навчанні робітників на короткострокових курсах по висхідним сходами. Навчання ставить метою дати комплекс органічно пов'язаних теоретичних і практичних знань, покликаних допомогти робітнику оволодіти професією від початкового до вищого рівня кваліфікації. Кількість ступенів навчання в різних галузях економіки різний і встановлюється залежно від складності спеціальності. Навчання здійснюється за єдиними по кожному ступені професії навчальними планами і програмами і передбачає наявність єдиної навчально-програмної документації як у професійно-технічних училищах, так і на виробництві. Підвищення кваліфікації має бути тісно пов'язане з професійно-кваліфікаційним просуванням робітників. Для прийняття управлінських рішень важливий аналіз диференціації рівня заробітної плати залежно від кваліфікації робітників з метою з'ясування матеріальної зацікавленості працівників у підвищенні кваліфікації. Необхідність підвищення кваліфікації обумовлена різними причинами, тому воно може бути організовано в різних формах і бути розраховане на різні терміни. Так, процес навчання, спрямований на підвищення кваліфікації, може бути здійснений з відривом і без відриву від виробництва (система вечірнього і заочного освіти, самостійне освоєння освітніх програм і т. п.), саме навчання може бути розраховане на довгостроковий і короткостроковий варіанти. Підвищення кваліфікації пов'язано з певними витратами як для підприємства фірми, так і для працівника. Тому підвищення кваліфікації та навчання з відривом від виробництва (що тягне за собою певні труднощі для підприємства) має бути організовано таким чином, щоб результат - більш високий рівень продуктивності праці, якості продукції внаслідок освоєння нових технологій, обладнання, прийомів і методів праці - перекривав витрати . Програма підвищення кваліфікації та відбір направляються на навчання осіб повинні бути ув'язані з цілями і проблемами підприємства, з його орієнтацією на підвищення ефективності. Показниками, що характеризують роботу з підвищення кваліфікації на підприємстві, є: частка працівників, які підвищили кваліфікацію (в загальній чисельності), структура навчаються за формами підвищення кваліфікації, по термінів навчання, зростання продуктивності праці (відсоток виконання норм виробітку), зниження браку і т. п. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Підвищення кваліфікації робітників" |
||
|