| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ПРИКЛАД ІНФОРМАЦІЙНОЇ МОВИ НА ТЕМУ «КИМ БУВ ШЕКСПИР?», ПРОЧИТАВШИ ХІЛЛАРІ КАРТЕР-ЛІГГЕТТ1 |
||
|
Даний розділ містить начерк промови, план її адаптації до аудиторії, а також текст промови. Мета виступу - повідомити аудиторії інформацію про те, ким насправді були написані твори, авторство яких приписують Шекспіру. Начерк промові конретно мету. Я хочу, щоб слухачі дізналися про те, що існують дві версії, що стосуються авторства творів Шекспіра, висунуті Страт-фордского і Оксфордської школами, а також про те, як оцінюється обгрунтованість цих версій. Вступ I. Ви коли-небудь відчували творча криза? II. Шекспір стикається з цією проблемою в відомому і удостоєному Оскара фільмі «Закоханий Шекспір», знову відродилася суперечки з приводу авторства його творів. Формулювання тези. Існують дві школи, що мають різні точки зору на питання про авторство творів Шекспір: Стратфордской (Шескпір був і актором, і автором) і Оксфордська (автором був Едвард де Вер). Ми проведемо порівняння обох версій, грунтуючись на відомих нам даних про рівень освіти, життєвому досвіді і паралелях між фактами біографій цих двох людей і творчістю автора шекспірівських п'єс. Основна частина I. Точка зору Стратфордской школи будується на припущенні про те, що твори Шекспіра могли належати перу людини далеко не знатного походження. A. Хоча збереглося лише невелике число документів, в яких значиться ім'я Шекспіра, факт існування цієї особистості беззаперечний. 1. Він став актором в 1594 році. 2. Після смерті Шекспіра було опубліковано перше видання його творів. B. Існують свідчення на користь того, що Шекспір був або міг бути автором цих творів. 1. На опублікованих п'єсах значилося його ім'я. 2. Бен Джонсон, драматург і сучасник Шекспіра ніколи не піддавав сумніву його авторство. (Отже, ми розглянули аргументи Стратфордской школи і тепер перейдемо до розгляду аргументів Оксфордської.) II. Представники Оксфордської школи стверджують, що існує чимало непрямих свідчень, що підтверджують авторство Едварда де Віра. A. По-перше, в екземплярі Біблії, що належить де Віру, відзначені 43% біблійних посилань, що містяться в роботах Шекспіра. Б. По-друге, героєм більшості сонетів є Генрі Ріотслі - людина, якого де Вер знав і з яким він був зв'язаний. B. По-третє, відомо, що де Вер таємно складав п'єси. (Тепер порівняємо аргументи обох шкіл.) III. Претензії обох сторін можна порівняти на підставі трьох критеріїв. 1 Мова була прочитана членам Судової Колегії коледжу в Мурпарк, Каліфорнія. В даний час Хілларі Картер-Ліггетт навчається в Університеті Брадлі. Глава 17 - Інформативне виступ _285 ЯК БИ ВЧИНИЛИ ВИ? Питання етики Після уроків Джина і Пол обговорюють, яку тему вони виберуть для своєї першої промови. - Я думаю, я розповім про руїнах храмів культури Майя, - говорить Пол. - Цікава тема, Пол, однак я не знала, що ти такий любитель історії. - А я зовсім і не любитель. Але думаю, моя мова справить враження на професора Хендер-сона, тому що ця тема звучить дуже науково. - Можливо, - відповідає Джина, - але хіба він не говорив про те, що для першої промови ми повинні вибрати тему, яку вважаємо важливою і яку ми добре знаємо? - Та вже звичайно, - саркастично зауважує Пол. - Думаєш, він хоче почути, як я розповідаю про баскетбол? Ні за що на світі. Уж можеш мені повірити, коли я отримаю п'ятірку - сама побачиш, що я був правий. 1. Чи етично те, що збирається зробити Пол? Чому? 2. Що може заперечити Джина у відповідь на останню репліку Пола? Whalen, Richard F. Shakespeare: Who Was He?: The Oxford Challenge to the Bard of Avon. New York: Praeger, 1994. План адаптації виступу до конкретної аудиторії 1. Викликати і підтримати інтерес. Я хочу почати мову з посилання на фільм «Закоханий Шекспір», який, ймовірно, дивилося більшість слухачів. Я сподіваюся, що наведені мною цитати і приклади, а також ясний і жива мова викличуть інтерес у слухачів. Крім того, я вважаю, що сама інформація буде представляти для них інтерес. 2. Полегшити розуміння мови. По-перше, я сподіваюся, що слухачі оцінять ясність сообщаемой мною інформації. По-друге, я збираюся викласти інформацію чітко і коротко, а також використовувати там, де потрібно, наочні матеріали. 3. Сприяти запам'ятовування інформації. Основним засобом запам'ятовування буде акцентування інформації за допомогою повторень і переходів. Я перерахую три основні положення своєї промови у вступі, чітко сформулюю кожен з них в основній частині, а потім ще раз повторю їх в ув'язненні. Я сподіваюся, що завдяки противопоставлениям, на яких побудована моя мова, слухачі добре запам'ятають її зміст. Мова та аналіз Прочитайте наведений нижче текст промови вголос хоча б один раз. Потім проаналізуйте її на підставі первинних критеріїв, перерахованих в оціночному листі для інформаційного виступу на рис. 17.2: креативність, довіру, інтелектуальна стимуляція, актуальність, розстановка акцентів. Насамперед оцініть дану промову з точки зору її інформативності. Приводиться текст є відредагованим варіантом мови, прочитаної перед аудиторією. A. Першим критерієм є рівень освіти. 1. Вважається, що Шекспір здобув освіту, еквівалентну сучасному повного середнього (high school). 2. Де Вер надійшов у Кембридж у віці дев'яти років, отримав ступінь магістра в Оксфорді і вивчав право в Греевской школі. Б. Другим критерієм є життєвий досвід. 1. Шекспір ніколи не виїжджав за межі Великобританії, але був актором і добре знав театр. 2. де Вер значну частину життя провів в Італії і у Франції. B. Третім критерієм є наявність паралелей між фактами біографії обох особистостей і творчістю автора п'єс. 1. У Шекспіра був син на ім'я Гамлет. 2. де Вер був захоплений піратами і виділив 3 тисячі фунтів на експедицію трьох торгових суден, що належать людині на ім'я Лок, темної особистості по кличці «Шей». Висновок I. Жодна з версій не підкріплена прямими доказами авторства будь-кого з цих осіб. II. Поки такі докази не знайдені, нам залишається гадати, будуть ці чи п'єси Шекспіра звучати настільки ж приємно, якщо з'ясується, що вони належать перу іншої особи. Джерела Gibson, Helen, et al. The bard's beard? He's hot again and so is that nagging question: Who really wrote Shakespeare? Time, Feb. 15, 1999, p. 74-75. Heller, Scott. In centuries 'old debate, Shakespeare doubters point to new evidence. Chronicle of Higher Education, June 4, 1999, p. A22. Matus, Irvin. Shakespeare in Fact. New York: Continuum, 1994. Paster, Gail Kern. The sweet swan. Harper's, April 1999, p. 38-41. Sabran, Joseph. Alias Shakespeare. Every word doth almost tell my name. Harper's, April 1999, p. Satchell, Michael. Hunting for good Will. U.S. News & World Report, July 24, 2000, p. 71. 286 Частина 4 - Публічний виступ Мова Ви коли-небудь відчували творча криза ? Можливо, навіть готуючись до виступу перед своїми однокурсниками, ви кликали до музи про допомогу. На припущенні про те, що з цією проблемою стикаються навіть великі письменники, побудований удостоєний Оскара за кращу художню картину фільм «Закоханий Шекспір». За те, щоб подивитися його, американці заплатили вже більше ста мільйонів доларів, проте цей фільм найбільше відомий тим, що завдяки йому знову розгорілися суперечки навколо авторства творів Шекспіра. Написані вони самим Шекспіром? А може бути - іншою особою? І чому це має для нас значення? Шекспір вважається одним з найбільших у світі письменників. Він виткав зі своїх солодких слів павутину, в яку потрапляє кожен з нас, коли автор змушує нас сміятися і плакати разом з ним, через сотні років після його смерті. Вивчення спадщини Шекспіра стало невід'ємною частиною нашої освіти з перших класів школи до випускних курсів університету. Тому кожен, кому дороги його творіння, хоче знати, чому його особистість стала предметом суперечок серед учених. Сьогодні ми розглянемо, по-перше, точку зору традиційної, або так званої Стратфордской, школи, по-друге, точку зору альтернативної їй Оксфордської школи; і по-третє, порівняємо обгрунтованість претензій обох шкіл на основі критеріїв рівня освіти, життєвого досвіду і паралелей між біографіями обох особистостей і творчістю автора п'єс, відомого нам під ім'ям Шекспіра. Точка зору Стратфордской школи будується на припущенні, що навіть людина далеко не знатного походження може увійти в світ бідняком, але покинути його королем літератури. Що ж ми знаємо про походження Шекспіра? Джозеф Сабран, автор книжки «Ім'я Шекспіра» (Alias Shakespeare), зазначає, що письмові свідчення, що стосуються першої половини життя Шекспіра, обмежуються лише декількома записами про народження і шлюб. Вільям Шекспір - хронологія 1554 народження 1582 шлюб з Енн Хетеуей 1587 переїжджає в Лондон 1594 актор (з «трупи Чемберлена»), пише п'єси 1604 переїжджає в рідне місто Стратфорд 1616 смерті 1623 Опубліковано перше зібрання творів В офіційних документах зазначено, що у віці старше двадцяти років Шекспір залишає родину і їде в Лондон, щоб уникнути звинувачення в незаконному полюванні на оленів . У Лондоні Шекспір стає актором і у 1594 році приєднується до «трупі Чемберлена». Вважається, що саме в цей період життя він написав велику частину своїх творів. Після 1604 він повертається в Стратфорд, де вмирає в 1616 році. У 1623 році виходить перша збірка творів Шекспіра. Хоча ми маємо в своєму розпорядженні лише кількома документальними свідченнями, що стосуються раннього періоду життя Шекспіра, на думку Гейла Керна Пастера, видавця щоквартального шекпіровского збірника (The Shakerspeare Quarterly), все, що прагнуть довести захисники авторства Шекспіра, - це лише те, «що цей чоловік з Стратфорда міг написати дані п'єси, а не те, що він їх дійсно написав». Аналіз Зверніть увагу на те, що Гілларі починає свою промову із запитання, на який слухачі, ймовірно, дадуть відповідь ствердно. Потім Хілларі переходить до вступної частини, а її посилання на фільм «Закоханий Шекспір» служить одночасно і цілям адаптації своїй промові до конкретної аудиторії, і засобом викликати інтерес. Серія вдалих питань, спрямованих на підвищення інтересу до теми повідомлення. Хілларі використовує формулювання першого положення як в'язку для переходу до основної частини мови. Протягом всієї промови Хіл-ларі цитує інформацію, наведену в різних джерелах, з посиланнями на них. Тут Гілларі повідомляє слухачам інформацію, відому про Шекспіра як про історичну особу. Хоча даний історичний екскурс дає нам уявлення про життя Шекспіра, в ньому не міститься свідчень, що підтверджують його авторство. Тут Гілларі звертається до наочного посібника - хронологічної таблиці фактів біографії Шекспіра, яка допоможе слухачем стежити за розповіддю про його життя. Підкреслюючи, що той факт, «що він міг написати дані п'єси», є важливим кроком на шляху до доказу фактичного авторства, Хілларі призводить далі два непрямих свідоцтва авторства Шекспіра. Глава 17 - Інформативне виступ 287 Мова І прихильники Стратфордской школи дійсно можуть представити деякі свідчення на користь своєї версії, оскільки ім'я Шекспіра значиться на опублікованих п'єсах. Крім того, відомо, що Бен Джонсон, драматург і сучасник Шекспіра, з яким йому довелося працювати, ніколи не говорив про те, що Шекспір не був автором цих п'єс. Тепер розглянемо точку зору Оксфордської школи. Згідно Оксфордської версії, справжнім автором творів, приписуваних нами Шекспіру, є Едвард де Вер, граф Оксфорда. На чому заснована ця версія? Роджер Смітматтер у своїй статті «Хроніка вищої освіти», опублікованій в 1999 році, розглядає як доказ екземпляр Біблії, що належить де Віру. Смітмат-тер виявив, що в женевському виданні Біблії, яке де Вер придбав в 1570 році, особливим чином відзначені або підкреслені 43% біблійних посилань, що містяться у творах Шекспіра. По-друге, в сонетах також можна знайти свідчення на користь авторства де Віра. Сабран говорить про те, що героєм більшості сонетів є молодий граф Саутгемптона Генрі Ріотслі, людина, яку де Вер знав і з яким мав гомосексуальний зв'язок. По-третє, згідно оксфордським звичаями того часу, вважалося неналежним пропонувати свої п'єси публіці, особливо для людини шляхетного походження, яким був де Вер. Крім того, в книзі «Мистецтво англійської поезії» (The Art of English Poesi), опублікованій в 1589 році, де Вер згадується як знатний людина, про яку відомо, що він таємно пише п'єси. Тепер порівняємо обидві версії на основі наступних критеріїв: рівень освіти, життєвий досвід, наявність паралелей між фактами біографії і творчістю. Аналіз Критерії порівняння Шекспір де Вер Рівень освіти Вільна Стратфордской школа Ступінь бакалавра в Кембриджі Ступінь магістра в Оксфорді, Вивчення права в Греевской школі Місця проживання Лондон Стратфорд Великобританія Італія Франція Життєвий досвід Часті проблеми з законом Статус придворного Друге положення являє собою формулювання точки зору Оксфордської школи. Питання служить тут для того, щоб підкреслити дуже важливу інформацію, яка слідує далі. Зверніть увагу на те, що даний факт свідчить про дуже докладному знайомстві де Віра з творами Шекспіра. Хілларі переходить до другого свідченням на користь точки зору Оксфордської школи, яка вказує на особистий досвід де Віра, пов'язаний з вмістом сонетів. Зауважте, що кожне з трьох свідоцтв Оксфордської школи містить інформацію, що дозволяє розглядати де Віра, принаймні, як можливого автора. Тут Гілларі переходить до останнього положенню своїй промові - порівнянні обох версій за трьома критеріями, які мають велике значення для встановлення авторства У цьому місці своєї промови Хілла-ри показує аудиторії діаграму, закриту трьома листами картону. Переходячи до чергового критерію, вона знімає лист картону з відповідної частини діаграми. Процес поступового пред'явлення слухачам інформації, що міститься в діаграмі, допомагає їм зосередитися на обговорюваному в даний момент матеріалі. По-перше, розглянемо критерій рівня освіти. Вважається, що Шекспір здобув освіту, еквівалентну сучасному повного середньому в Вільної стратфордській школі, однак ми не володіємо додатковою інформацією, що стосується рівня його освіти. З іншого боку, відомо, що де Вер надійшов у Кембридж Тут Гілларі обгрунтовує сумніви в тому, що Шекспір (як історична особистість) володів достатньою підготовкою для літературної творчості та наголоси- 288 Частина 4 - Публічний виступ Мова у віці дев'яти років, де він отримав ступінь бакалавра, а потім отримав ступінь магістра в Оксфорді, після чого продовжив вивчення права (тема, присутня в багатьох шекспірівських п'єсах) в Греев-ської школі. По-друге, порівняємо життєвий досвід обох особистостей. Шекспір провів більшу частину життя в Стратфорді та Лондоні, і ми не володіємо жодними свідченнями того, що він подорожував за кордон. Однак відомо, що він був актором, добре знайомим з театром. Де Вер значну частину життя провів за кордоном, зокрема, в Італії і у Франції, де відбувається дія багатьох шекспірівських п'єс. І по-третє, розглянемо паралелі між фактами біографії і творчістю автора п'єс. Відомо, що у Шекспіра був син на ім'я Гамлет. Де Вер, як і Гамлет, був захоплений піратами. Його вітчимом був Лорд Берлі, який, на думку його сучасників, став прототипом образу Полонія і за якого його мати, як і мати Гамлета, вдруге вийшла заміж незабаром після смерті чоловіка - людини значно нижчого соціального стану. У сюжеті п'єси «Венеціанський купець» важливу роль займає тема позичання грошей, а відомо, що Шекспір часто опинявся боржником. Шейлок позичає Антонію суму в триста дукатів на експедицію з трьох торговельних суден, які гинуть у морі. Де Вер виділяє 3 тисячі фунтів на експедицію трьох торговельних суден у пошуках золота. Кораблі повертаються ні з чим, і експедиція заявляє про своє банкрутство. Цікаво, що експедицію очолював людина на прізвище Лок; приставка «Шей» вказує на те, що він користувався поганою репутацією (від слова shady), і експертам більше ніде в історії не вдалося виявити ім'я «Шейлок». Звичайно, сьогодні ми розглянули далеко не всі аргументи, що стосуються даної теми. Безсумнівно, Оксфордська версія на користь де Віра вказує на ряд цікавих фактів. З іншого боку, за всю історію досліджень не було знайдено фактів, які свідчать про те, що Шекспір не був автором п'єс. Можливо, з часом вченими будуть висунуті і інші кандидатури на авторство його робіт; можливо також, що вдасться знайти факти, що підтверджують авторство Шекспіра, де Віра або іншої особи. А поки нам залишається гадати, будуть ці п'єси звучати настільки ж приємно, якщо з'ясується, що вони належать перу іншої особи. Аналіз киває високий рівень освіти де Віра. Тут розглядається інший важливий критерій порівняння обох претендентів на авторство - життєвий досвід, і наводяться свідчення на користь обох версій. Дана інформація говорить про те, що вченим вдалося виявити паралелі між фактами біографії де Віра і творами автора. Ці факт звучать переконливо зважаючи на відсутність аналогічних паралелей з фактами біографії Шекспіра. Тут Гілларі зупиняється на особливо цікавою паралелі. Дана інформація наводить на серйозні роздуми, однак вона не може розглядатися як доказ авторства. Тут Гілларі завершує свій короткий аналіз обох версій. Який же висновок вона нам пропонує? Вона не призводить вирішальних доказів на користь будь-якої з версій, надавши нам, однак, достатньо інформації для роздумів, щоб пробудити наш інтерес до подальшого аналізу. Загальна оцінка: авторитетні джерела, цікава інформація, продумана організація мови і аргументоване розкриття основних положень. А крім того, ясний і жива мова і захоплююче виклад. Резюме До інформаційних ми відносимо мови, основною метою яких є допомогти аудиторії зрозуміти матеріал, що викладається. Завданням оратора, який виступає з подібною промовою, є піднести інформацію таким чином, щоб полегшити її сприйняття, розуміння і запам'ятовування. Для досягнення цих цілей виступаючий повинен навчитися використовувати основні принципи інформаційної мови. Вам найбільшою мірою вдасться викликати інтерес ваших слухачів, а також сприяти розумінню і запам'ятовуванню ними сообщаемой вами інформації, якщо будуть виконані наступні умови: 1) ви використовуєте творчий підхід; 2) аудиторія ставиться до вас з симпатією, поважає ваш авторитет і довіряє вам; 3) інформація сприймається як нова, 4) інформація сприймається як актуальна; 5) у вашій мові розставлені акценти. Креативність припускає використання творчої уяви при подачі матеріалу. Виступаючий зможе завоювати довіру аудиторії в тому випадку, якщо він компетентний, виявляє увагу до інтересів і запитам аудиторії, відрізняється позитивними особистими якостями і приємною мане Глава 17 - Інформативне виступ 289 рій спілкування. Що повідомляється вами інформація справить ще більше враження, якщо вона незнайома аудиторії. Інформація буде сприйматися як актуальна, якщо вона життєво важлива або значима для слухачів. Інформація найкраще запам'ятовується в тому випадку, якщо виступаючий використовує повторення, переходи, асоціації та гумор. Методи інформування включають розповідь, опис, демонстрацію і визначення. Оповідання - це повідомлення інформації у формі розповіді або історії, яка характеризується наявністю центральної теми чи розв'язки і що має відношення до теми мови. Опис передбачає створення зорового образу шляхом повідомлення про форму, вазі, кольорі, композиції, віці або стані, а також про співвідношення різних частин об'єкта. Демонстрація включає безпосередній показ того, як щось виконати, виготовити або як щось працює. Як повна, так і модифікована демонстрація сприймається краще при використанні наочних посібників. Визначення значення слова чи поняття дається зазвичай через синоніми і антоніми, класифікацію і розрізнення, функції або способи застосування, а також через етимологію слова. Визначення краще сприймається тоді, коли воно ілюструється прикладами і порівняннями. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "ПРИКЛАД ІНФОРМАЦІЙНОЇ МОВИ НА ТЕМУ« КИМ БУВ ШЕКСПИР? », Прочитавши Хілларі КАРТЕР-ЛІГГЕТТ1" |
||
|
||