| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ПРОБЛЕМИ ЕТНІЧНИХ ВІДМІННОСТЕЙ У КОНФЛИКТОЛОГИЧЕСКИЙ ЛИТЕРАТУРЕ |
||
|
Проблема етнічних відмінностей і національних особливостей (за іншою термінологічної системі координат) по суті не виникла в обширній конфликтологической літературі, що є породженням практичних завдань новітнього пострадянського періоду. Ситуація цілком має виправдання. Коль не знайшлося їй місця в теоретичній етнології, то звідки їй узятися в сучасній конфліктології, що має скоріше прикладний характер і прикладне призначення для погашення етнічних пожеж, ніж теоретичний, пояснюватиме причини пожаров30. Рідкісним винятком у цьому плані стала збірка статей, присвячений ідентичності, складений з доповідей дослідників, головним чином з числа співробітників ІЕА РАН, - учасників робочих груп програми Московського Центру Карнегі "Міжнаціональні відносини в Росії та СНД" 31. Автори публікованих досліджень, відповідно до задуму керівників семінару, намагаються швидше сформулювати, ніж відповісти на питання про природу культурних відмінностей і меж, про механізми збереження культур і культурних контактів, про сутність і зміст культурної та соціокультурної дистанції, про взаємодію внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на об'єднавчі і роз'єднувальні процеси. Не менш актуальні, цікаві і плідні пошуки відповідей на питання про причини, форми прояву та типологізації етнічних конфліктів, об'єднаних в особливий розділ зазначеного збірника. Однак навряд чи можна знайти відповіді на перераховані питання без знання основ класичної етнографії та сутність і зміст традиційної культури народів, що складається століттями. Цінність підсумків семінару молодих дослідників нітрохи не применшується допущеними у Вступі неточностями історіографічного плану. Автори Введення, звичайно, помиляються, представляючи справу таким чином, ніби "феномен культурної кордону і культурного симбіозу, а також багатозначність і змінюється природа самої етнічності не були в центрі наукових інтересів" 32. Цей невиправданий нігілізм і незаслужений докір вітчизняної етнографії пояснюються не сутнісним, а ско реї термінологічним різночитанням в розумінні та предметної області, і класичної проблематики етнографічних досліджень, в центрі уваги яких завжди були етнічні відмінності, етнічні території, етнічні кордони, а також пошук групової ідентичності народів світу. У першому випадку, назвемо його галузевим напрямком, мова йде про конфлікти в різноманітних сферах життєдіяльності від виробничих до сімейно-побутових відносин, від міжнародних до міжособистісних відносин. У другому випадку спеціалізовані підходи до вивчення конфліктів дають основу для формування особливого напрямку в рамках предметної області вже сформованих наукових дисциплін. І нарешті, в третьому випадку йдеться про формування нової самостійної наукової дисципліни - російської конфліктології. Звернемося до деяких літературних джерел, не претендуючи на традиційний історіографічний очеркЛ а лише намічаючи його контури.
Різноманіття конфліктних ситуацій є однією з основоположних причин появи ряду робіт, присвячених загальним питанням, що мають доктринальний, світоглядний, концептуально-теоретичний характер, що дозволяє знайти "прописку" кожного конфлікту в цьому мінливому світі, в тому числі і в модернізованої Росії. З постановкою широкомасштабних питань, які розкривають місце, роль і значення конфліктів у житті суспільства ми зустрічаємося в роботах: Ю.І. Алієва, А.В. Дмитрієва, Ф.М. Бородкіна, С. Брукан, Н.В. Грішиній, О.Н. Громова, А.І. Донцова, Е.А. Донченко, В.В. Дружиніна, Б.Л. Дубко, С.І. Єріна, Ю.Г. Запрудський, А.Г. Здравомислова, М.В. Ільїна, Б.І. Краснова, Н.М. Коряк, 3. Маецко-го, В.Н. Кудрявцева, С.В. Кудрявцева, Л.А. Нечипоренко, Е.А. Орлової, А.І. Пригожина, Л.А. Семенова, Є.І. Степанова, Г.Л. Смоляна, В.В. Сто-лина, В.А. Сосніна, В.В. Танчера, Т.А. Титаренко, В.А. Тишкова, А.П. Циганкова, Е.Б. Черняка та деяких другіх34.
Розвал Радянського Союзу і вступ Росії в перехідний період - від тоталітаризму в демократію - викликали серію конфліктних станів у сфері політичного життя. Стрижнем цих конфліктів виступає боротьба за захоплення і за переділ влади і власності. Перелічити всі роботи, присвячені політичним конфліктам, немає можливості. Назвемо лише деякі: А.С. Аніскевич, Р.Г. Абдулатипов, В.І. Козлов, В.Н. Лисенко, В.К. Єгоров, А.В. Кінсбурскій, Е.Н. Ожиганов, В.О. Рукавишников, При характеристиці політичних конфліктів вітчизняні автори широко користуються досягненнями зарубіжної науки. Так, наприклад, для аналізу динаміки політичної ситуації в Росії, А.Г. Здравомислов опи- 546 рается на концепцію політичного простору, запропоновану французьким соціологом П. Бурдьє. Водночас виділені А.Г. Розсудливість-вим чотири поля боротьби в політичному просторі Росії: конституційний процес; приватизація; співвідношення локальних (регіональних) та загальноукраїнських інтересів; входження Росії у світову цивілізацію, поєднане із співвідношенням її інтересів з глобальними інтересами, належать йому самому36. В основі теорії політичного конфлікту лежить ідея про формування розриву між претензіями і реальним доступом до влади і матеріальними ресурсами якої-небудь групи людей. Такий підхід асоційований з теорією групових прав, але цілком до неї не зводиться.
Різноманітні конфлікти виробничого характеру розглянуті в роботах: Н.В. Андрєєнкова, В.В. Бойко, Ф.М. Бородкіна, М.К. Бунка-ної, І.В. Бухаркина, Г.А. Воронченковой, В.Н. Князєва, А.Г. Коваля, АА. Єршова, А.Г. Ковальова, В.К. Липинського, В.В. Мотильова, Ю.В. Платонова, Т.С. Сулімової, А.П. Циганкова, А.В. Філіппова, В.Н. Шаленко, Ю. Шерковіна, А.А. Зайцева, В.Г. Іванова, 3. Карімової, Л. Гордон та ін |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "ПРОБЛЕМИ етнічних відмінностей У конфликтологический ЛІТЕРАТУРІ" |
||
|
||