Головна |
« Попередня | Наступна » | |
ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ САНОГЕННИМ МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ |
||
Аналіз теорії саногенного мислення, представлений в I - III главах, дозволяє ставити питання про його цілеспрямованому формуванні у молодших школярів. Про це ж свідчать результати досліджень, проведених в 1995-1996 роках студентами педагогічного факультету Калінінградського державного університету під керівництвом викладачів кафедри педагогіки початкового навчання. Було обстежено 210 дітей дев'яти-десятирічного віку - учнів шкіл м. Калінінграда. Виявлено, що: - 45,3% дітей мають саногенним мисленням; - 32,1% іноді використовують патогенні форми мислення на загальному тлі саногенного мислення; - 8% в рівній мірі використовують елементи саногенного і патогенного мислення; - 10,1% частіше реагують патогенно; - 5, 6% завжди відчувають себе в полоні культурних стереотипів. Найбільш яскравими формами патогенного мислення є: - внутрішня агресія (19,5%); - збудження з нав'язливими діями (18,6%); - розгубленість у почуттях (17,8%); - вербальна агресія (13,8%); - образа (13%). Найбільшою мірою винні в тому, що в поведінці дітей проявляються елементи патогенного мислення: - мати (20,7%); - батько (8,2%); - друзі (7,9%); - брат, сестра (4%); - учитель (3,5%). Найбільш значущими причинами несформованості у дітей саногенного мислення є: - заспокоєння запереченням (88%); - використання слів - " боржників "(82%); - негативна критика (79%); - " допити "(66%); - образливі прізвиська (60%); - загрози (53%). Крім того, виявлено, що хлопчики більш схильні до патогенних форм мислення в порівнянні з дівчатками. Отже, постановка питання про необхідність організації роботи з формування саногенного мислення у дітей правомірна. Пропонована нами програма складається з двох блоків: 1) профілактика патогенного мислення (рекомендації для вчителів та батьків); 2) виховання елементів саногенного мислення (система спеціальних ігор, вправ для дітей різного віку).
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ саногенним мислення молодших школярів " |
||
|