§ 1. Психологія діяльності арбітражного суду

Арбітраж - державно санкціоноване посередництво, що захищає порушені чи оспорювані права підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців - учасників господарських відносин шляхом вирішення спорів між ними, а також спорів між суб'єктами зовнішньоекономічних відносин та відносин у сфері торгового мореплавання.

Арбітражний суд вирішує спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів або з інших підстав. Суперечка дозволяється у взаємодії арбітражного суду з представниками сторін спору. Рішення арбітражу переглядаються в порядку нагляду головами вищестоящих арбітражних судів. Спори з зовнішньоекономічних відносин можуть розглядатися арбітражами, утвореними угодою сторін при розгляді конкретної справи.

У арбітражний суд має право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних законних прав та інтересів організації (юридичні особи) і громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи і мають статус підприємця, придбаний у встановленому законом порядку.

Арбітражний суд складається з трьох рівноправних суддів. Суддя не може брати участь у розгляді справи, якщо особисто, прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті справи або за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи в першій інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в касаційної чи наглядової інстанції.

За угодою сторін виник економічну суперечку, підвідомчий арбітражному суду, до прийняття справи до провадження арбітражним судом може бути переданий на разреше-

§ 1. Психологія діяльності арбітражного суду 549

ня третейського суду. (Третейський суд - суд, що обирається самими сторонами для вирішення спору між ними; утворюється за письмовою заявою сторін у складі рівної кількості суддів від кожної сторони і одного спільно обраного судді. Третейський суд не зв'язаний з правилами судочинства.)

Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, заявляти відводи, представляти докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання учасникам арбітражного процесу, заявляти клопотання, оскаржити рішення, ухвали і постанови арбітражного суду. Однією з умов арбітражного провадження є вжиття заходів позивачем до попереднього безпосереднього врегулювання спору.

Арбітражний суд приймає самостійне, засноване на законі рішення, а також сприяє досягненню угоди між сторонами і приймає рішення відповідно до угоди, якщо воно не

суперечить законодавству і не порушує охоронювані законом права третіх осіб.

Мистецтво посередництва - мистецтво оптимізації переговорного процесу.

Принцип посередницької діяльності - нейтральність та проведення переговорів у конструктивному напрямку. Посередник повинен знати, як організується процес досягнення угоди. Насамперед організовується обмін інформацією на рівні мінімального емоційного фону. Сторони отримують можливість більш спокійно і уважно знайомитися з поглядами та претензіями іншого боку. Основне завдання посередника тут полягає в знятті непримиренність позицій сторін.

Завдання арбітражу - всіляко пом'якшувати прояви ворожості, знервованості, забезпечити ділову атмосферу у взаємодії сторін, допомогти стороні побачити проблему очима партнера. На цій основі визначаються об'єктивно можливі варіанти рішень. Ключовий момент посередництва - висунення взаємоприйнятної ідеї. При цьому використовується наявна у арбітра інформація про врегулювання аналогічних суперечливих ситуацій.

Переговори мають свою типологію залежно від переслідуваних цілей: для досягнення нової угоди, для досягнення перераспределительного угоди, для продовження досягнутих раніше домовленостей, з метою нормалізації відносин.

550 Глава 21. Аспекти діяльності юридичних організацій

Нерідко переговори між людьми не можуть у силу їх психологічної несумісності, відсутності навику в координації спільних дій, звички до маніпулювання поведінкою інших людей, поведінковому домінування.

У сучасній конфліктології розробляються різні способи розв'язок конфліктних ситуацій. Найбільш продуктивний компроміс - досягнення однієї зі сторін своїх цілей з урахуванням інтересів іншої. Компроміс не завжди досягається знаходженням серединного рішення. Найчастіше він пов'язаний з оптимальним дозволом найбільш значущих для сторін інтересів. Придбання одного боку не завжди пов'язане з утиском інтересів інший. У переговорах мова йде про баланс інтересів.

Нерідко конфлікт дозволяється та перебуванням серединного рішення. Наприклад, по припинення існування однієї з фірм виникло питання про розділ її майна. Частина майна виявилася спірною. Судове вирішення справи вимагало б значного часу та сплати чималих судових витрат. Для сторін була неприйнятна і продаж майна з наступним розподілом отриманих грошей. З'ясувавши невигідність судового шляхи вирішення спору, сторони знайшли свій шлях: одна сторона розділила майно на дві приблизно рівні частини, а інший було надано право вибору.

На першому етапі переговорів - етапі взаємного уточнення позицій та інтересів-з'ясовується, чому сторона пропонує таке, а не інше рішення, які її інтереси можуть бути реалізовані без шкоди для іншої сторони.

На другому етапі переговорів - етапі внесення пропозицій - триває уточнення позицій сторін. Сторони прагнуть максимально реалізувати свої інтереси. Вони можуть вдаватися до різних способів тиску, торгу, шантажу і погроз, пропаганді своєї позиції, прагнути справити краще враження на організатора переговорів. У процесі переговорів нерідко використовуються різноманітні, вироблені в досвіді міжособистісної взаємодії тактичні прийоми. На прямо поставлені запитання даються ухильні відповіді, іноді питання просто ігнорується, а в ряді випадків прямої відповідь на нього підміняється багатослівністю. Всі ці прийоми догляду повинні

§ 2. Психологічні аспекти діяльності нотаріату 551

парирував чіткою і категоричній постановкою відповідних питань.

Один з тактичних прийомів догляду - прагнення затягнути переговори (наприклад, при торгових переговорах, коли очікується велике кон'юнктурне зміна на ринку), перейти до тактики вичікування, отримати інформаційну перевагу. Іноді сторона висуває своє основна вимога в останню хвилину, тоді конструктивна ситуація переговорів переходить в передконфліктна ситуацію, непомірне завищення вимог зриває переговори.

Протидія неконструктивної позиції сторін може бути знято вказівкою на її слабкі сторони, на невідповідність цієї позиції фактичному матеріалу, внутрішню суперечливість. Усі позиції торгу, блефу, шантажу і погроз підлягають прямий категоричній негативній оцінці. Можливі й прийоми упреждающей аргументації.

Тактичний прийом, обраний стороною, - показник її реальної позиції. Вихідна позиція грає сторони зазвичай буває вкрай завищеною, численні претензії ув'язуються в один пакет вимог («все або нічого»). Ця позиція повинна блокуватися демонстрацією її безперспективності.

Бурхливі і тривалі дебати можуть призвести до енергетичного виснаження - виникає так званий глухий період, спадає динаміка переговорного процесу. Існують прийоми запобігання глухого періоду: своєчасно призначений перерву в роботі, отримання сторонами можливості обговорити проблему в своїх командах, проведення зі сторонами додаткових консультацій. Важливо зберегти прагнення сторін до переговорів.

На третьому етапі переговорів - етапі узгодження позицій, визначення загального контуру можливої угоди - доцільно спочатку зафіксувати загальну формулу угоди, визначити рамки угоди і лише потім переходити до його деталізації.

Інформація, релевантна " § 1. Психологія діяльності арбітражного суду "

1. § 2. Система (структура) юридичної психології
   психологія має власну методологію і систему категорій (тезаурус). Вона складається з ряду розділів, кожен з яких має відповідну подструктуру. 1. Методологічні основи юридичної психології: - предмет, методи та завдання юридичної психології; - структура юридичної психології; - історичний розвиток юридичної психології. 20 Глава 1. Методологічні основи
   
2. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
   психології тощо У попередніх розділах про походження дер-жави, права - вже зазначалося, що чим більше часовий діапазон теоретичного осмислення по-політико-правової дійсності, тим глибше проникає юридична думка в суть цієї дійсності. Одне теоретичне знання дає діапазон в 80 років, інше в 300 років, і вже зовсім марними і поверхневими виявляються спроби осмислити
   
3. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
   психологічний та соціологічний аналіз права, проведений Л. Петражицким, і навіть положення типового договору на оренду земельної ділянки, що укладається з переселенцем, розроблені за участі П. Столипіна, втратили своє значення? Звичайно, ні. Вважаю, що взагалі прийшов час саме в рамках вітчизняної теорії права розглянути правовий розвиток російського суспільства як історично
   
4. Глава вісімнадцята. ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВОВИХ НОРМ
   психології, лінгвістики, інших наук. Це і філософська проблема. Недарма кажуть: «думка висловлена - брехня». Але для теорії права всі ці аспекти є власною, специфічною проблемою тлумачення правової норми. І в цьому випадку з'ясування сенсу, мети, призначення норми також є найважливішою юридичної завданням. Причому - підкреслю - перевірку тексту правової норми завжди треба
   
5. Глава двадцята. Правосвідомості та правової культури
   психологія. Правосвідомість і право: взаємодія. Правова культура. Правовий нігілізм. Правове виховання. Обговорення всіх попередніх тим свідчить: тільки тоді правотворча і право-стосовно діяльність стає ефективною, коли в цих процесах, поряд з потужними са-моорганізуюшіміся началами, пріоритетне місце займає і свідоме, організуюче творчест-во, розумна
   
6. 1.2. Примирення в зарубіжному законодавстві і міжнародне приватне право
   психології); 3) заслуговувати довіри; 4) укласти договір страхування відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок виконуваної ним професійної діяльності; 5) подати відомості про наявність приміщення для здійснення посередницької діяльності. У тому випадку, якщо посередник не задовольняє названим вимогам, не підвищує свою кваліфікацію або повторно порушує свої обов'язки після
   
7. 1.3. Особи, які здійснюють примирення (примиритель, посередник, медіатор)
   психологічного компонента примирення, коли "третя сторона намагається створити атмосферу довіри і співпраці, сприяючи переговорам". Тобто "conciliator", як і "mediator", полегшує перебіг переговорів між сторонами, сприяє їх умиротворення і 183 допомагає шукати точки дотику в позиціях сторін, але на відміну від другого перший не може пропонувати власного варіанту
   
8. Професор Московського університету Веніамін Петрович Грибанов (1921 - 1990) (короткий нарис життя і діяльності)
   психології, на встановлення контролю за мірою праці і споживання в соціалістичному суспільстві, на виховання учасників цивільного обороту в дусі вимог моральних принципів суспільства, що будує комунізм. Друга особливість ст. 5 Основ полягає в тому, що на відміну від ст. 1 ГК 1922 р., яка вживала термін призначення, в ній мова йде просто про цивільних прав. Як зазначив В. А.
   
9. 16.1. Педагогіка і судочинство З історії педагогіки судового
   психологічного аналізу, що приводиться в художніх творах багатьма російськими письменниками. У творах Ф.М. Достоєвського, Л.Н. Толстого, A.M. Горького, А.П. Чехова, Л.Н. Андрєєва розкривався не тільки внутрішній світ і психічні переживання осіб, які вчинили злочин, а й ті зміни в особистості, які виникають і породжуються процесом судочинства. Художні
   
10. § 5. Форма угоди
      психології права). Душанбе,
    
11. Види і стадії адміністративного права
      діяльності входять також здійснення контролю за правильним виконанням поста-Постановою і дозвіл всіх пов'язаних з ним питань. Припинення ис-нання постанови за встановленими законодавством основани-ям. 2) фактичне виконання Діяльність державних органів з приведення в исполне-ня спрямованих їм постанов має на меті безпосередній-ную реалізацію
    
12. 1.Економіка і соціальна структура
      психологію общинного селянства з його колективізмом, зрівняльним принципом землекористування. Однак, спроба видатного царського реформатора П.А. Столипіна привести до утвердження в Росії великого селянського підприємництва не досягла мети. Справа в тому, що сама-то реформа проводилася в буржуазно-консервативному варіанті, при збереженні самодержавства і дворянства. Мета її зводилися,
    
13. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
      діяльності торгові суди Росії ніякої постійної форми судочинства не мали. Потім партикулярними листами була введена форма почасти словесного судочинства. Підпорядкованість торгових суден була різною і мінливою - митницям, магістратам, ратушам, подвір'ях, ком-Мерц-колегіям, департаменту зовнішньої торгівлі та ін Указом від 14 травня 1832 в Росії були засновані ком-мерческіе
    
14. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
      діяльності арбітражних судів, спрямована на захист оспорюваного чи порушеного права організацій та громадян-підприємців, а в деяких випадках - і інших осіб. Цілком можливо також охарактеризувати арбітражний процес як визначається нормами арбітражного процесуального права постадійне рух справи по яке з'явилося в процесі підприємницької діяльності спорів, що випливають з
    
15. Підзаконні акти як джерела арбітражного процесуального права:
      діяльності арбітражних судів полягає в тому, що визнання нормативного акта або договору або окремих їх положень не відповідають Конституції РФ - підстава для скасування в установленому порядку положень інших нормативних актів, заснованих на нормативному акті чи договорі, визнаному неконституційним, або відтворюють його або містять такі ж положення, які були предметом
    
16. Стадії арбітражного процесу
      діяльності в результаті порушення або неправильного застосування арбітражним судом, який прийняв оспорюваний судовий акт, норм матеріального права чи норм процесуального права. Заява чи подання про перегляд у порядку нагляду судового акта може бути подано у Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації в строк, що не перевищує трьох місяців з дня набрання законної сили останнього
    
17. 1. ПОНЯТТЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИНЦИПІВ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
      діяльності суб'єктів процесуального права, загальний напрямок розвитку і подальшого вдосконалення цієї галузі права. Всі доповнення і зміни, що вносяться до-процесуальному законодавство, формулюються насамперед виходячи з його принципів. Жодна найдосконаліша кодифікація, в тому числі і чинне процесуальне законодавство, не може бути повністю вільною від
    
18. 2. Судоустройственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
      діяльності, віднесених до відання арбітражних судів, тільки арбітражний суд має право здійснювати правосуддя (ст. 1 АПК). Сутність даного принципу полягає в наступному. Правосуддя як особливий процесуальний порядок розгляду справ судом забезпечено численними специфічними процесуальними гарантіями прав беруть участь у справі. Водночас вони є і гарантіями законного і