ГЛАВА П'ЯТА [Силогізми по другій фігурі]

Якщо ж середній термін по отношепіе до одного з крайніх, а саме до більшого, узятий в загальній посилці, все одно, в стверджувальній або в негативній, а до меншого терміну - у приватній посилці, противолежащей загальної (під противолежащей я розумію, що якщо загальна посилка негативна, то приватна стверджувальна; якщо ж загальна стверджувальна, то приватна негативна), то з необхідністю вийде силогізм з частноотріцательних ув'язненням. Справді, якщо М не властиве жодній Н, але притаманне деяким О, то Н необхідно не притаманне деяким О. А так як негативна посилка оборотна, то і Н НЕ БУДЕ властиве жодній М; але ж було припущено, що М притаманне деяким О, так що Н НЕ БУДЕ притаманне деяким О, і виходить силогізм через першу фігуру10. Далі, якщо М при-суще всім Н, а деяким О не притаманне, то Н необхідно не притаманне деяким О; справді, якби воно було притаманне всім О, то, оскільки М позначається про всі Н, М необхідно було б властиве 27ь всім О. Припущено ж було, що воно деяким О не прісуще11. І якщо М притаманне всім Н, але не всім О, то вийде силогізм про те, що Н притаманне не всім Про 12. Доказ буде те ж саме. Якщо ж М позначається про всі О, але не про всіх Н, то Сіллах-5 Гізмо НЕ получітся13. Терміни: жива істота - сутність - ворон; жива істота - біле - ворон13. Також не вийде силогізму, коли М не позначається ні про один О, але позначається про деякі Н 14 * Нехай термінами для випадку, [коли перший термін] притаманний [останньому], будуть: жива істота - сутність - одиниця, а для випадку, [ коли він йому] не притаманний: жива істота - сутність - знання м. Таким чином, сказано, коли силогізм напів-10 чітся і коли немає в тих випадках, якщо загальна посилка протіволежіт приватною. Якщо ж посилки однорідні, тобто якщо обидві чи негативні або позитивні, силогізму жодним чином не вийде. Справді, припустимо спершу, що обидві посилки негативні і що загальне відноситься до більшого крайнього терміну, наприклад нехай М буде не властиве жодній Н і не притаманне деяким О. Тоді Н можливо 15 і притаманне всім Про і не властиве жодній Про 15 . Термінами для випадку, [коли перший термін останньому] не притаманний, нехай будуть: чорне - сніг - жива істота 15; терміни ж для випадку, [коли він] всьому [йому] притаманний, знайти не можна, якщо М деяким Про притаманне, а деяким не властиво 16.

Зі сказаного, таким чином, очевидно, що якщо 28а терміни знаходяться в такому отношепіе один до одного, як було сказано24, то силогізм необхідно вийде, і якщо силогізм вийде, то і терміни необхідно знаходяться в такому отношепіе. Ясно також, що всі силогізми по цій фігурі недосконалі (бо всі вони здійснюються, коли щось додам-5 ється, що або з необхідністю міститься в термінах, або береться за припущенням, як, наприклад, коли ми доводимо через неможливе). Ясно також, що по цій фігурі не вийде ствердної укладення і що, таким чином, всі висновки тут негативні, як загальні, так і приватні.

ГЛАВА ШОСТА

[Силогізми по третій фігурі]

Якщо ж одного і того ж одне властиве всьому, а інше зовсім не властиве або і те й інше притаманні йому всьому або зовсім пе притаманні, то таку фігуру я називаю третьою. Середнім терміном в ній я називаю той, про який позначаються обидва крайніх, крайніми ж - ті, які позначаються про середню: великим крайнім - той, який знаходиться далі від середнього, меншим ж - той, який знаходиться ближче до нього. При цьому середній термін стоїть поза крайніх і по положенню - останній. Досконалого силогізму не виходить і в цій фігурі, однак силогізм можливий, все одно, чи будуть [крайні] терміни взяті по відношенню до середнього в загальних або не в загальних посилках. Якщо ж терміни взяті в загальних посилках, то, коли П і Р притаманні всім С, тоді і П буде необхідно притаманне деяким Р. Справді, так як стверджувальна посилка оборотна, то і С буде притаманне деяким Р; тому так як П притаманне всім С, а С - деяким Р, то П необхідно притаманне деяким Р, і виходить силогізм через першу фігуру1. Це можна довести і через невозможное2, і виделеніем3. Справді, якщо обидва терміни притаманні всім С, то, якщо взяти якесь С, наприклад Н, йому буде притаманне і П, і Р, а тому П буде притаманне деяким Р 4.

Якщо ж Р притаманне всім С, а П не властиво жодному С, то вийде силогізм про те, що П необхідно не притаманне деяким Р5. Це може бути доведено тим же способом167 допомогою звернення посилки PC7. Це може бути доведено і через неможливе, як це було в попередніх случаях8. Якщо ж Р не властиво жодному С, а П притаманне всім С, то силогізму НЕ получітся9. Термінами для випадку, [коли перший термін] притаманний [останньому], нехай будуть: жива істота - кінь - людина, а для випадку, [коли він йому] не притаманний: жива істота - неживе - человек9. Силогізму не вийде і в тому випадку, коли обидва терміни не висловлюються про жодного С10. Термінами для випадку, [коли перший термін] притаманний [останньому], нехай будуть: жива істота - кінь - неживе, а для випадку,

[коли він йому] не притаманний: людина - кінь - неод - 85 шевленное. Середній термін - неживе 10. Таким чином, очевидно також і для цієї фігури, коли силогізм в ній вийде і коли ні, якщо [крайні] терміни взяті в загальних посилках. Справді, коли обидва терміни взяті в стверджувальних посилках, то вийде силогізм про те, що один крайній термін притаманний частини іншого крайнього; коли ж обидва вони взяті в негативних посилках, силогізму не вийде.

Далі, якщо ОДИН термін ВЗЯТО ПО відношенню 5 до середньому терміну в загальній посилці, іншого ж - у приватній, і притому обидва вони в стверджувальних посилках, то з необхідністю вийде силогізм, який би з крайніх термінів ні був узятий в загальній посилці. Справді, якщо Р притаманне всім С, а П - деяким С, то П необхідно притаманне деяким Р11. Дійсно, так як стверджувальна посилка оборотна, то і С буде притаманне деяким П. Тому так як Р притаманне всім С, а С - деяким П, то Р ю також буде притаманне деяким П, а звідси і П - деяким Р 11. Далі, якщо Р притаманне деяким С, а П - всім С, то П необхідно притаманне деяким Р 12. Доводиться це таким же чином 13. Можна довести це також і через неможливе або виділенням, як і в попередніх случаях14. Але якщо один (5 термін взятий в Общеутвердітельное посилці, а інший - в негативній, то силогізм вийде, якщо в позитивної посилці узятий менший термін. Бо якщо Р притаманне всім С, а П деяким С не притаманне, то П необхідно не притаманне деяким Р15 . Адже якщо П притаманне всім Р, а Р - всім С, то і П притаманне всім С; АЛЕ було припущено, ЩО ВОНО не властиво 15. 20 Це можна довести також і без приведення до неможливого, якщо береться таке С, яким П НЕ притаманне 1в. Коли ж більший термін взятий в позитивної посилці, силогізму не вийде, наприклад якщо П притаманне всім С, а Р деяким З але притаманне 17,

Термінами для випадку, [коли перший термін] притаманний всьому [останньому], нехай будуть: одухотворене - людина - жива істота 17; для випадку, [коли він йому] 25 зовсім не притаманний, терміни не можна знайти, якщо Р деяким З притаманне, а деяким ні 18, бо якщо П притаманне всім З , а Р - лише деяким С, то П буде притаманне і деяким Р. Але ж було припущено, що воно не властиве жодній Р 1Е. Тут слід, однак, вчинити так само, як і в попередніх случаях20: оскільки [положення] «деяким не притаманне» невизначено, то і про те, що не властиво ні одному, правильно сказати, що воно деяким не притаманне. Але 50 якщо воно не властиве жодній, силогізм не вийшов. Очевидно, таким чином, що, [коли береться посилка «деяким не притаманне»], силогізму теж не будет21. Якщо ж один термін взятий в Общеотріцательное посилці, причому більший термін - в негативній, а менший - у стверджувальній, то силогізм вийде, бо якщо П не властиво жодному С, а Р притаманне деяким С, то П НЕ БУДЕ притаманне некото-«5 рим Р22. За зверненні посилки PC знову вийде перша фігура. Але якщо менший термін взятий в негативній посилці, то силогізму НЕ получітся23. Термінами для випадку, [коли перший термін] притаманний [ останньому], нехай будуть: жива істота - людина - дике; для випадку, [коли він йому] не притаманний: жива істота - знання - дікое23. Середнім терміном для обох випадків нехай буде дике. Рівним чином не вийде силогізму, якщо обидва терміни взяті в негативних посилках, і притому один з них - у загальній, а інший - в частной24. Термінами для слу-29. »чаю, коли менший термін по відношенню до середнього узятий в загальній посилці, нехай будуть: жива істота - знання - дике; жива істота - людина - дікое24. Коли більший термін взятий в загальній посилці і не притаманний [меншому], термінами нехай будуть: ворон - сніг - біле 24; коли [він меншому] притаманний, терміни знайти не можна, якщо Р деяким З притаманне, а деяким ні. Справді, якщо П притаманне всім Р, а Р - лише деяким С, то і П буде притаманне деяким С. Але було припущено, що воно не властиве жодній С. А довести це слід від неопределенного25. Нарешті, жодним чином не вийде силогізму, якщо кожен [крайній термін] притаманний або при-сущ частини середнього, або якщо один з них частини його притаманний, а інший ні, або якщо один частини його притаманний, а інший - не всьому, або якщо обидва [ приписуються] йому невизначено. Термінами, спільними для всіх цих випадків, нехай будуть: жива істота - людина - біле; жива істота. - неживе - белое26.

 І для цієї фігури, таким чином, очевидно, коли в ній силогізм вийде і коли ні, а також, що якщо терміни знаходяться один до одного в такому отношепіе, як було сказано27, то з необхідністю вийде силогізм, як і [навпаки], якщо виходить силогізм, то і терміни необхідно знаходяться один до одного саме в такому відношенні. Очевидно також, що всі силогізми по цій фігурі недосконалі (адже всі опи стають досконалими, коли щось додається) і що через цю фігуру не можна вивести загальний висновок - ні негативне, ні стверджувальне. 

 Інформація, релевантна "ГЛАВА П'ЯТА [Силогізми по другій фігурі] "

1. Глава тридцятих * В
     п'ята * ср «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять шоста 1 Стало бути, міркування ведеться за другій фігурі. - 190. 2 ср «Про софістичних спростування", 173 b 40; 182 а 18. - 190. 1 Analyein вживається Аристотелем у двох значеннях: а. У значенні (як в даному місці) аналізу міркувань. Назва «Аналітики» відповідає цьому значенню, б. У значенні
   
2. Розділ сорок перший
     п'ята 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. - 201 * «Див 52 Ь 4-8. -
   
3. 3.4. Скорочені, складні і складноскорочені силогізми
     силогізмом існують різні види складних силогізмів. Серед них: полісіллогізм - складні силогізми, що представляють собою такі послідовності певним чином пов'язаних між собою простих категоричних силогізмів, що укладення попереднього служить посилкою наступного. Існують також і складно-скорочені силогізми - смітить і Епіхейрема - результати певних скорочень
   
4. Глава двадцята 1
     п'ята * Див 40 Ь 30-41 а 20. - 170. 2 Див 42 а 6-7. - 170. 8 Див «Топіка», 155 Ь 20-24. - 171. 4 В 24 Ь 22-26. - І171. 5 Та diastema ta ton horon. - 171. * Число висновків дорівнює половині твори n (п - 1), де п - число посилок. - 172. Глава двадцять шоста 1 Через Barbara. Див 25 b 37-39. - 172. 2 Через Celarent (див. 25 b 40-26 а 2), або через Cesare (див. 27 а
   
5. Фігури і модуси простого категоричного силогізму
     силогізму, звані фігурами простого категоричного силогізму. Кожна фігура має свої спеціальні правила, хоча ці правила можуть бути отримані строго логічно, як наслідку із загальних правил простого категоричного силогізму. I. Перша фігура характеризується тим, що середній термін (М) грає в ній роль суб'єкта в більшому і предиката у меншому посилці. Перша фігура простого
   
6. Завдання 26-30. Тема «Простий категоричний силогізм».
     силогізм (ПКС) - це умовивід, в якому обидві посилки і висновок є простими категоричними судженнями. Силогізм від гр. Syllogismos - міркування, що складається з двох суджень (посилок), з яких випливає третє судження - висновок. Приклад 1: М Р Всі адвокати - юристи. S М Петров - адвокат. S Р Значить, Петров - юрист. Структура ПКС: В ПКС розрізняють три терміни: менший, більший і
   
7. Глава перша
     п'ята 1 Див «Перша аналптпка» I, 31, а також 96 b 27-97 b 6. - 320. 2 Саме оскільки воно не належить до її сутності. - * Т. е. найближчим видову відмінність. - 321 щ 642 1 ср «Топіка», 153 а 7-22. - 322. 2 У першій фігурі - єдино досконалої фігурі - - бблипая посилка відноситься до меншої як ціле до частини, оскільки підмет меншою посилки підпорядковане підлягає
   
8. Правильні (сильні) модуси
     другої фігури: АЕЕ, АОО, ЕАЕ, НЕЮ. Модуси третьої фігури: АН, ВАТ, IAI, ЄАО, НЕЮ, AAI. Модуси четвертої фігури: AAI, IAI, ЄАО, НЕЮ,
   
9. Завдання 29: Ентимема. Відновити в повний простий категоричний силогізм, і перевірити його.
     силогізм. Розрізняють ентімему з пропущеної більшої посилкою, з пропущеної меншою посилкою і з пропущеним висновком. Судження, складові ентімему, з'єднуються між собою виразами: так як, тому що, бо, оскільки, отже, значить, тому й, а, але, та й т. д. Приклад: Викрадення автомобіля карається законом, так як будь-яка крадіжка карається законом . Рішення: Визначаємо вид ентимеми (з
   
10. 4.1. Чисто-умовний і умовно-категоричний силогізми
      силогізм - це умовивід, посилками і укладанням якого є уявні судження. Слід зазначити, що укладення в даному виді силогізму може робитися з будь-якої кількості посилок, оскільки висновки чисто-умовного силогізму можна охарактеризувати як висновки на підставі свій-ства транзитивності імплікації. Інакше кажучи, висновок в чисто-умовному силогізм грунтується на правилі:
    
11. Доказ деяких законів логіки методом «від супротивного»
      силогізму: ((Pd0AP) D6 Р з Р (СА: 6,7) Доказ: p ^ e Р Q (дод.) Р (МТ: 1,3) Q (СА: 2,3,4) Закон спростовує модуси умовно - категоричного силогізму: Р (дод.) Є (МТ: 1,3) Закон контрапозиции: Р (СА: 2,3,4) Доказ: 1,? d0 2. (0зР) (дод.) Закон спростовує модуси роздягли- тельно-категоричного силогізму: 3. (0vP) (ІчД: 2) 4.0лР (ОД: 3) Q (КК: 4) Р (МТ: 1,5) Р (КК: 4) 0зР (СА:
    
12. Питання для повторення
      силогізму. Які модуси має розділової-категоричний силогізм? Що таке метод натурального виводу? Які основні прямі і непрямі правила логіки судження
    
13. Умовиводи логіки судження. ВИСНОВКИ ІЗ складне судження
      силогізми. Особливість цих умовиводів полягає в тому, що виведення висновку з посилок визначається не відносинами між термінами, як в простому категоричному силогізмі, а характером логічного зв'язку між судженнями, тому при аналізі силогізмів даних видів суб'єктно-предикатна структура складових їх суджень
    
14. Загальні правила простого категоричного силогізму
      силогізму. У даному випадку необхідність кожного правила означає, що якщо воно не виконується в деякому умовиводі, то умовивід неправильно. Достатність же всіх загальних правил виражається в тому, що виконання кожного з них свідчить про правильність умозак-люченія. Іншими словами, силогізм правильний, якщо виконані всі правила простого категоричного силогізму, і не правильний,
    
15. Скорочений силогізм - ентимема
      силогізм (ентимема) - це умовивід з якою-небудь пропущеної частиною силогізму (посилкою або ув'язненням). З визначення ентимеми випливає, що можливі три їх види, залежно від того, яка частина силогізму пропущена. Візьмемо для прикладу умовивід: Всі хімічно прості речовини складаються з однорідних атомів Жоден сплав не їсти хімічно проста речовина Жоден сплав не їсти
    
16. Глава перша
      п'ята * Див прим. 3 до гол. 3. - 502. * А саме з родом. СР 132 а 10 - 12. - 503. * Див 154 ью-12. -
    
17. Глава шоста 1
      силогізму. - 130. 4 Ектетіческое доказ Darapti: 1. Припущення: пас і рас. 2. Ектезіс: НєС.З, ПаІІ і ран (2, 1). 4. ГІІР (3). - 130. 6 Felapton. - 130. 0 Див 28 а 19-26. - 130. 7 Т. е. посилки рас. - 130. 8 Див 27 а 14-15, а 38 - М; 28 а 22-23. - 130. 9 АЕХ відкидається за допомогою контрприкладів: (1) для х == е або про: (жива істота, кінь, людина). (2) Для х
    
18. Глава перша
      п'ята 1 Див 139 Ь 3 - 5. - 472. 2 ср «Друга аналітика», 97 а 23 - b 6. - 472. Глава шоста 1 ср «Про тлумачення», 18 а 37; «Метафізика», 1011 b 23; 1012 Ь 10. - 473. 2 ср «Категорії», 1 Ь 16 - 17. - 475. 3 Ср 157 а 10 - 11; «Метафізика», 1025 Ь 25. - 476. 4 Див Аристофан. Жінки на святі фесмофорпй, 556. - 477. Глава сьома х Див Платон. Гпппій більший, 297 е;