Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоСудова психіатрія → 
« Попередня Наступна »
Яковлєва Н.Г. . Вікова неосудність: теоретичні проблеми і практика застосування ч. 3 ст. 20 КК РФ 2001, 2001 - перейти до змісту підручника

судово-психіатричної оценк


е експертам необхідно показати, яким чином наявне у випробуваного відставання в психічному розвитку обмежували його здатність розуміти фактичний характер або суспільну небезпеку своїх дій або його здатність керувати своїми діями в момент здійснення інкримінованого діяння. Цілком очевидно, що відомості, необхідні експертам для проведення судово-психіатричної оцінки, залежать від характеру злочину. У тих випадках, коли мова не йде про гострі психотичних станах, нездатність неповнолітнього випробуваного до усвідомлено-вольової керівництву своєю поведінкою при вчиненні корисливого, насильницького чи статевого злочину обумовлюється різними проявами його особистісної незрілості. З жалем доводиться констатувати, що серед вивчених нами висновків тільки 9% містили судово-психіатричну оцінку, тобто експерти намагалися показати, яким чином відставання в психічному розвитку обмежувало здатність випробуваного усвідомлювати свої дії та керувати ними в ситуації інкримінованого йому діяння. Причому в багатьох випадках аналіз носив поверхневий характер, а аргументація експертів була недостатньо переконливою.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " судово-психіатричної оцінки "
  1. Мотивування експертних висновків.
    Судово-слідчої ситуації, особливе в тих випадках, коли в якості запобіжного заходу обрано утримання під вартою. З урахуванням зазначених обставин помилки, допущені експертами при проведенні первинної експертизи, не представляється можливим усунути при повторній або додатковій експертизі. У мотивувальній частині висновку доцільно виділяти два розділи: клінічну оцінку і
  2. Поняття вікової неосудності.
    Судового процесу більш адекватно оцінити суспільну небезпеку скоєного. Судовий розгляд саме по собі мало певне профілактичне значення. В даний час в 92% випадків обвинуваченого звільняє від кримінальної відповідальності слідчий, виносячи відповідну постанову. На підлітка, відстає в своєму розвитку в профілактичному відношенні це менш дієво. Звідси
  3. Вибір виду експертизи.
    Судово-психіатричної та психологічної експертизи; проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи. Предметом психіатрії є причини і сутність психічних розладів, загальної характерною рисою яких служать порушення, спотворення і неповнота психічного відображення явищ дійсності. Тому діагностика психічних розладів відноситься до виключної компетенції
  4. Опис фізичного стану випробуваного
    судово-психіатричної чи комплексної психолого-психіатричної експертизи). Однак у більшості випадків судово-психіатричної експертизи воно не має істотного значення для мотивування остаточного висновку експертів. Саме цією обставиною можна пояснити їх формальне ставлення до опису фізичного стану випробуваного при вирішенні питання про вікової неосудності. Хоча
  5. Оцінка експертного висновку.
    Судово-психологічної експертизи, як і будь-який інший, не має заздалегідь встановленої сили і не є обов'язковим для слідчим і судових органів. Воно підлягає перевірці та оцінці, нарівні з іншими доказами у справі. Оцінці піддаються кваліфікація, об'єктивність і компетентність експерта, наукова обгрунтованість і правильність складання висновку, повнота і переконливість
  6. Вирішення питання про призначення додаткової і повторної експертизи.
    Судово-психіатрична експертиза через обмеженість часу і чисто медичної спрямованості не дозволяє зібрати необхідно обсягу інформації про історію розвитку випробуваного, тому її результати не задовольняли наслідок, що приводило до призначення додаткової експертизи. Найбільш часто назначавшимся видом додаткової експертизи (по 9 кримінальних справах) була судово-психологічна.
  7. ДОДАТОК
    судово-психологічної експертизи обвинуваченого П. 14,5 років, по кримінальній справі № 98057596. Експертиза проведена судовим експертом-психологом Самарської психіатричної лікарні, асистентом кафедри психіатрії та психотерапії Самарського державного медичного університету, кандидатом медичних наук Романовим Д. В. Обставини справи. 23 жовтня 1998 П. за попередньою змовою з
  8. § 4. Умовні види звільнення від кримінального покарання
    судова практика призначення коротких термінів позбавлення волі та соціально-моральні характеристики особистості засудженого. Остання обставина, безперечно, заслуговує переваги. Що ж до передбачуваної (законодавцем і правоприменителем) ефективності коротких термінів позбавлення волі, то ця ідея не настільки вже безперечна і нешкідлива. Як відомо, кримінальне покарання (у тому числі і
  9. § 1. Юридична природа примусових заходів медичного характеру
    судово-психіатричною експертизою. Таким чином, підставою застосування до особи подібних заходів служить сукупність всіх трьох зазначених обставин .. 3. Покарання та примусові заходи медичного характеру переслідують різні цілі. Відповідно сост. 43 КК мети покарання - відновити соціальну справедливість, виправити засудженого, попередити вчинення нових злочинів. Цілі
  10. Види і стадії адміністративного права
    судових властей. Різний контроль: - зовнішній (з боку Президента, органів законодавчої та су-Дебні влади) - внутрішній, коли перевірка здійснюється власними силами міністерств, відомств і т . д. Види: 1. Президентський контроль а) Президент здійснює контрольні повноваження при формую-вання Уряду та інших органів виконавчої влади, а також при призначенні
© 2014-2022  ibib.ltd.ua