Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка → 
« Попередня Наступна »
Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001 - перейти до змісту підручника

СУТНІСТЬ свідома дисципліна

Свідома дисципліна в науковій педагогіці розглядається як явище моральне і політичне , як результат всього навчально-виховного процесу.

Організованість, дисциплінованість як якості особистості відповідальної людини - важлива умова успіху реформ, вирішення всіх економічних, соціальних, політичних, культурних проблем. Громадяни демократичного суспільства в системі суспільних відносин мають справу з сукупністю різних видів свідомої дисципліни: цивільної, партійної, планової, трудової, технологічної, виконавської. Свідома дисципліна - ін-тегратівное властивість особистості, закономірно вінчає весь процес її формування. А.С. Макаренко підкреслював, що дисципліна у нас є явище моральне і політичне, порушник її вимог по суті виступає проти інтересів колективу, суспільства і своїх власних.

Наукова педагогіка виводить ідеї свідомої дисципліни з органічного поєднання інтересів особистості і суспільства, свідомого ставлення до праці і дбайливого - до суспільного надбання. Свідома дисципліна як суспільне явище визначається світоглядом, цивільними переконаннями. Вона припускає цілеспрямоване зосередження уваги, волі, всіх інтелектуально-творчих здібностей і фізичних сил на вирішенні завдань оновлення. Свідома особистість характеризується проявом активності та ініціативи, непримиренною боротьбою з застоєм, труднощами і недоліками. Свідома дисципліна є дисципліна товариська, усілякого довіри, ініціативи та солідарності в боротьбі. Вона являє собою найкращу форму досягнення господарських і політичних цілей.

ВІКОВІ АСПЕКТИ формування свідомого

ДИСЦИПЛІНИ

У взаємодії з дітьми свідома дисципліна як громадянське якість і результат педагогічного процесу виховується поступово, усім різноманіттям змісту, форм і методів організації життя. А.С. Макаренко довів, що вона не може бути вихідним моментом і засобом організації навчально-виховного процесу, оскільки виростає з нього як його продукт і результат. Свідома дисципліна стає знаряддям, засобом виховання лише після того, як народжується, зміцнюється, формується, дозріває в якості підсумку всіх виховних впливів.

У практиці роботи школи нерідко допускається типова помилка відомості, звуження сутності свідомої дисципліни до простої суми голих вимог, заборон, стримуючих заходів, що гальмують засобів, окремих способів дисциплінарного впливу. Така дисципліна відштовхує дітей від вихователів, сприймається ними як нудна і неприємний обов'язок, як сором і придушення свободи та ініціативи, стримування, обмеження і придушення активності. А.С. Макаренко називав таку дисципліну «занудной». Діти всіма силами прагнуть вийти з-під її впливу, чинять опір обмеженню своїх природних проявів.

. Нерідко вчителі бачать дисциплінованість дітей тільки у виконанні ними правил для учнів і всю роботу з виховання свідомої дисципліни зводять до їх вербальному засвоєнню. Інші вбачають своє завдання лише у виробленні у дітей навичок зовнішньої культури поведінки за столом або у вітальні за допомогою голих вправ і тренувань.

При цьому забувають про ідейну сторону справи, про зв'язок свідомої дисципліни з добросовісним ставленням до навчального і продуктивної праці, суспільного багатства і надбання. Треті вважають, що дисципліна є лише зовнішній порядок, який досягається за рахунок дитячого слухняності, беззаперечного виконання дітьми вимог і вказівок педагогів, батьків, вихователів. Звичайно, в поняття свідомої дисципліни входить і виконання правил, і зовнішня культура поведінки, і розумне слухняність. Однак вона не зводиться ні до одного з цих приватних моментів. Вона являє собою явище цілісне, конкретне, психологічно більш складне, діалектично більш суперечливе, ніж послух або зовнішнє культурне прояв.

Свідома дисципліна і дисциплінованість дітей як інтегральна якість особистості визріває в дитині поступово, по мірі формування в єдності його світогляду, громадянських переконань, цілеспрямованості і волі, навичок і звичок поведінки, ініціативи і самостійності, принциповості і непримиренності до недоліків у процесі всіх провідних видів діяльності, відносин і спілкування. Вона утворюється як елемент свідомості і спосіб практичного звичного дії, у міру накопичення досвіду успіхів і досягнень, завдяки дисциплінованим індивідуальним і колективним зусиллям. Вона засвоюється дитиною як дисципліна боротьби, подолання, вирішення реальних насущних завдань життя. Тому і рівень її розвиненості у дітей, залежно від віку, стану виховної роботи, може бути різним.

Діалектика формування свідомої дисципліни полягає в єдності, суперечливою взаємозв'язку виконавської діяльності дитини і проявляється їм ініціативи, суспільної активності. Будучи керованим, які направляються вихователями, школяр активно реалізує власні спонукання до самодіяльного творчості, усвідомлює себе не стільки об'єктом впливу, скільки організатором власного життя, суб'єктом виховання. Здійснення підлітками самовиховання і самоорганізації переконливо свідчить про їх просуванні до самоорганізації та свідомої дисципліни. Хлопці середнього шкільного віку здійснюють поступовий перехід від необхідності, від неусвідомлених стимулів і зовнішніх виховних впливів, напрямних їх поведінку, до свободи, до реалізації свідомих, продуманих планів і перспектив, до самостійних суспільно цінним дій і вчинків.

Психологічно складні переходи зовнішніх взаємодій у внутрішньо усвідомлені мотиви поведінки, доцільні, суспільно цінні дії дітей ведуть до поступового виникненню і формуванню у них таких якісно нових психічних утворень, як самоствердження, здатність вибору і самостійного рішення, що визначають їх відносини з навколишньою дійсністю.

У молодшому шкільному віці домінуюче психічний стан, мотиви і стимули, направляючі поведінка дитини, у великій мірі визначаються взаємодіями з дорослими, в першу чергу - вчителями та батьками, і меншою мірою - спонтанними спонуканнями. Під впливом цих зовнішніх і внутрішніх стимулів у поведінці виникає і слухняність, і непослух. Відсутність досвіду життєвих відносин, повагу до близьких дорослим і прагнення до задоволення своїх потреб з їх допомогою спонукає основну масу молодших школярів до послуху.

Але вже і в цьому віці не слід нехтувати можливостями самоорганізації та самодісціплінірованія, які стимулюються колективними перспективами, іграми, допитливістю, спонтанно виникають інтересом до різноманітних творчих занять. Спонтанний інтерес і колективні спонукання необхідно підтримувати, розвивати, включати в систему педагогічно організованих і цілеспрямованих справ.

До підліткового віку дитина збагачується значним соціальним досвідом, починає усвідомлювати себе як особистість у системі трудових, моральних, естетичних суспільних відносин. Йому стає чужим бездумне слухняність. Він прагне діяти на основі власних уявлень про ідеал і справедливості, протидіє адміністративно-командному стилю взаємин, казенному, що не враховує світу його суб'єктивних переживань дисциплінарній дії. Підліток гостро реагує на ставлення до своєї особистості, вимагає до себе поваги, вважаючи сліпий послух принизливим, який ображає людську гідність. Цим пояснюється і гострота реагування на прямі впливу, і впертість, і дія наперекір вимогу, і відхід у себе. Все це робить процес дисциплінування школярів середнього віку складним, що вимагає ювелірної педагогічної тонкощі. Важливо враховувати виникаючі у підлітків досить стійкі інтереси до праці, суспільних справ, спілкуванню, представників іншої статі, загострене самолюбство і почуття власної гідності, що зміцнюються почуття обов'язку і відповідальності перед товаришами, симпатії та антипатії. Одночасно необхідно домагатися чіткого усвідомлення дітьми цілей їх діяльності, в організаційній роботі спиратися на внутрішні психологічні механізми стимулювання, використовувати для досягнення цілей практичної діяльності та виховання свідомої дисципліни максимум дитячої активності, самостійності і самодіяльності.

Юнацький вік у справі формування свідомої дисципліни дає можливість широко використовувати притаманні молоді романтичні ідеали, прагнення до їх здійснення, самовиховання, непохитне бажання загартовувати волю, виробляти мужні риси характеру. Організовуючи діяльність, спілкування юнаків та дівчат, слід спиратися на зміцнюється у більшості з них почуття відповідальності, колективної і особистої честі, справедливості, непримиренності до брехні, обману, злу. Всі ці почуття, внутрішні стимули наводяться в. дію і стають ефективними засобами виховання свідомої дисципліни тоді, коли молодь залучається в реальне життя дорослих: у суспільне виробництво, в оволодіння професією, у відповідальність за якість праці і вчинки. У цих умовах у хлопців виникає глибоке усвідомлення важливості суспільної дисципліни, формується дисциплінованість як морально-політичну якість особистості. Відсутність такої організації життя породжує політичну інфантильність, недбалість і безвідповідальність, негативне, неконтрольоване поведінку.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " СУТНІСТЬ свідома дисципліна "
  1. Що слід розуміти під трудовою дисципліною?
    Дисципліна може розглядатися в кількох аспектах: як встановлений в організації порядок поведінки; як фактичне поведінка; як со-'вокупность норм, регулюючих внутрішній трудовий * розпорядок. Як встановлений на підприємстві, в установі, організації порядок поведінки трудова] дисципліна являє собою форму суспільної и зв'язку між людьми, яка обумовлена ??виділенням
  2. Що слід розуміти під порушенням трудової дисципліни?
    Дисципліни слід розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових
  3. ПРОБЛЕМА ІДЕАЛЬНОГО
    сутність людини. Криза інтелектуалізму. Розумне і нерозумне в душі людини. Першість практичного розуму над теоретичним. Воля замість розуму. Онтологічний статус волі. Обманливість світу і нездатність мислення дати об'єктивну картину світу. Цінність людських ілюзій. Експансіонізм буденної свідомості. Переваги і недоліки повсякденного свідомості. Криза наукового
  4. § 2. Поняття і види дисципліни праці
    дисципліни: трудову, технологічну та виробничу, які разом складають дисципліну праці. Трудова дисципліна являє собою обов'язок працівника дотримуватися норм трудового законодавства і правила внутрішнього трудового розпорядку. Технологічна дисципліна складається у виконанні вимог технологічних правил, стандартів, інструкцій, що забезпечують якість виробленої
  5. Введення
    сутність і передумови естетичної оцінки і за яких умов досягається - і тільки й може бути досягнута - мета мистецтва, тобто мета створення прекрасного, то цим встановлюється разом з тим і як «повинно» естетично оцінювати, і як художник «повинен» в кожному окремому випадку чинити. Тобто розуміння сутності і передумов прекрасного має разом з тим бути і нормою як для
  6. Демократія
    свідомої самодисципліни
  7. Чи можуть за порушення трудової дисципліни застосовуватися заходи громадського впливу?
    Дисципліни вважалися заходи громадського впливу. Серед них були передбачені статутами громадських організацій (партії, комсомолу і профспілок) громадські стягнення за порушення трудової дисципліни, що застосовувалися за рішенням виборного органу відповідної громадської організації, і заходи впливу, які не мали правових наслідків (обговорення на зборах, критичні публікації в
  8. III. Зміст дисципліни
    дисципліни
  9. Глава 9. Трудова дисципліна
    дисципліна
  10. 2. Навчальна дисципліна цивільного права
    дисципліна цивільного