| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ШЛЯХИ І СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ СВІДОМА ДИСЦИПЛІНА |
||
|
Виховання свідомої дисципліни відбувається в цілісному навчально- виховному процесі, в організації буквально всіх видів дитячої діяльності: навчальної, трудової, громадської, фізкультурної, ігровий, творчої. Разом з тим процес дисциплінарних-нирования дітей, його педагогічна інструментування мають свою специфіку та особливості. А.С. Макаренко підкреслював, що, оскільки розвинене цивільно-правове, моральне, естетичне свідомість є метою і результатом виховання і його становлення відбувається поступово, у міру накопичення знань, умінь і навичок, оволодіння звичними формами соціально значущої поведінки, воно не може бути підставою, духовної базою формування свідомої дисципліни. Розуміння значення дисципліни не може виростати з не сформована, що не зміцнілого, що не збагаченого соціальним досвідом дитячої свідомості, що не має можливості критично переробити всю інформацію, що надходить, контролювати власні спонтанні спонукання і усвідомлено направляти поведінку. Реально дійсним підставою розвитку свідомої дисципліни у дітей є педагогічне керівництво, здійснюване у формі розумного, інструментованого, висунутого з урахуванням віку та інтересів дитини вимоги. Це, звичайно, не командно-адміністративний натиск педагога, не прагнення до бездумного і беззаперечного підкорення дітей волі вихователя. Дисциплінуюче педагогічна вимога в різноманітних формах виражає необхідність розумного, осмисленого і життєво виправданого дії, поведінки. Воно мобілізує думки, почуття, волю дітей у потрібному, педагогічно доцільному напрямі. Важливо домагатися того, щоб вимога як вираження життєвої необхідності не тільки пред'являлося педагогом і виконувалося дітьми, але по ходу справи глибоко усвідомлювалася і приймалося внутрішньо, ставало особистим внутрішнім стимулом діяльності. Вимога як життєва необхідність і стимул доцільного дії використовується у всій системі дитячої діяльності, відносин, спілкування, пред'являється педагогами до дітей, дітьми один до одного, колективом до особистості і до педагогу. Система дисциплинирующих вимог стосується буквально всіх сторін життя школярів: ставлення до навчання, праці, громадській роботі, товаришеві, колективу, самому собі, суспільного надбання, вчителям і батькам, поведінки в побуті. Дисциплінуючі вимоги стимулюють, організують дитячу діяльність, всіляко сприяють розвитку різноманітних інтересів, поступового формування духовних потреб, прояву і зміцненню волі. Роль розширюється, поглиблюється дитячої свідомості в процесі дис-.ціплінірованія школярів віку полягає в тому, що воно забезпечує їм можливість розуміння справедливості та розумності пред'являються педагогічних вимог, сприйняття їх не як насильства, сваволі дорослих, а як життєвої неминучості, як стимулу приємною чи неприємною, але необхідною і корисною для них діяльності. Часто-густо виникають ситуації, коли дитина не хоче рано вставати, вчити уроки, трудитися. Тільки під впливом неухильних вимог сім'ї, школи, колективу він змушений чинити саме так, а не інакше. Він може протестувати, чинити опір, сподіваючись на послаблення вимог, і все ж, при правильній педагогічної інструментуванні, буде включатися в роботу, розуміючи її як життєву необхідність, підкоряючись неминучості виражених педагогом вимог. Свідомість школяра може бути лінивим, що підтримує деморалізоване стан організму, почуттів, волі, може бути формально розвиненим, але відірваним від практики, яка не є стимулом для почуттів і вольової дії. І в тому, і в іншому випадку між свідомістю і поведінкою утворюється розрив, протиріччя, яке дозволяється за допомогою саме педагогічного вимоги чіткої організації діяльності. Розвиток свідомості і свідомої дисциплінованості не звершується саме по собі, як накопичення емпіричного досвіду і його прояви. Свідома дисципліна ефективно формується, коли поряд з накопиченням досвіду, в органічному зв'язку з ним ведеться спеціальна, систематична освітня робота з поглиблення і розширення цивільного та естетичної свідомості дітей. У цьому випадку усвідомлення особистого досвіду зливається з освоєнням вимог суспільної свідомості, з формувалися цивільно-правовими переконаннями. Духовно-моральне просвітництво в цілях поглиблення свідомої дисципліни здійснюється у двох напрямках. По-перше, необхідне широке духовно-ціннісне просвітництво з осмислення нового суспільства, його основних завдань і залучення школярів у носильні і доступне їх рішення. Йдеться про розуміння проблем демократизації та гласності, побудови правової демократичної держави, її політичних цілей і першочергових завдань; про розвиток в учнів морального і правової свідомості, знань правової основи суспільного життя: про борг, відповідальності, дисципліни, сумлінності у праці та формуванні національної гордості , високих патріотичних, інтернаціоналістичних почуттів. Усім цим обгрунтовується у свідомості хлопців вища життєва необхідність і неминучість свідомої дисципліни. По-друге, спеціальна освітня робота організовується з метою усвідомлення дітьми духовних цінностей, породжуваних самої свідомої дисципліною. А.С. Макаренко, виходячи зі свого досвіду, висунув ряд ідей щодо корисності дисципліни, які потрібно вселяти дітям. Ці ідеї розвиваються і збагачуються в досвіді сучасного виховання. На перше місце А.С. Макаренко висував думку про те, що дітям необхідно чітко усвідомити мету своєї різноманітної діяльності, що підтримка дисципліни самими дітьми є кращий спосіб вирішення будь-яких завдань. Всяка безладність і неорганізованість віддаляють мета, роблять її досягнення нереальним. Цим досягається розуміння школярами необхідності і важливості організованості, цілеспрямованості, чіткої взаємодії, дисципліни, необхідних вихователем. Для учнів велике значення має і те, що виконання всіма ними вимог і правил поведінки, підпорядкування волі колективу ставить усіх у рівноправне і захищене становище. Моральна сила громадської думки колективу врівноважує фізичні сили хлопців, дає реальну можливість кожному брати участь у демократичному вирішенні всіх питань, користуватися гласністю, добиватися справедливості. Наступна аксіома А.С. Макаренко полягає в важливості усвідомлення кожною дитиною на основі практичного досвіду того очевидного факту, що інтереси колективу з принципових питань стоять попереду інтересів окремої особистості і не тому, що колективна життя вимагає якихось жертв, а тому, що, тільки зміцнюючись і розвиваючись, духовно та матеріально збагачуючись, він стає здатним створити умови для задоволення потреб та інтересів, для всебічного розвитку кожного свого члена. Як в суспільстві, для того, щоб домогтися соціальної справедливості, краще жити духовно і матеріально, треба краще працювати, так і в дитячому виховному колективі, щоб мати можливість повноцінно користуватися суспільними благами духовного спілкування та матеріальної забезпеченості, треба вчитися віддавати свої сили і творчі здібності спільній справі. Таким чином, свідома дисципліна вінчає зусилля всього навчально-виховного процесу, є його результатом, являє собою організаційне втілення морального духовного багатства людини. Вона дозволяє домагатися в боротьбі за зміни в суспільстві, за оновлення всіх сторін життя нашого суспільства, органічної єдності слова і справи, реального і якісного досягнення намічених цілей.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ:
1. Яку роль відіграє свідома дисципліна трудящих в стабілізації соціально-економічного становища в країні? 2. Охарактеризуйте сутність свідомої дисципліни і поясніть, чому вона є результатом виховного процесу. 3. Що є підставою виховання свідомої дисципліни? Як взаємодіють між собою методи педагогічного вимоги і переконання? 4. У ході педагогічної практики встановіть рівень свідомої дисциплінованості учнів класу, в якому ви працюєте. 5. Напишіть реферат на тему: «Ідеї А.С. Макаренко про виховання свідомої дисципліни в сучасній школі ».
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Лихачов Б.Т. Філософія виховання. М., 1995. Гол. XIII. 2. Макаренко А.С. Пед. соч.: У 8 т. Т. 4. М., 1984.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ШЛЯХИ І СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ свідома дисципліна " |
||
|
||