6.3. Циклічність процесу навчання

У дидактичній літературі вживаються терміни - "ланки навчального процесу", "етапи процесу навчання", "етапи пізнавальної діяльності", "фази процесу навчання". У зв'язку з цим виникає питання: чи правомірно разом з поняттями "ланки", "фази" вживати ще один термін - цикли навчального процесу? Якщо так, то яким чином розрізняти поняття "цикл", "етап", "ланка" і т.п.?

139

Правильна відповідь на це питання ми отримаємо тоді, коли будемо враховувати сутність подвійного процесу: викладання - вчення, що реалізується в педагогічній дійсності допомогою спілкування. Разом з тим слід мати на увазі не тільки процесуальну, але і діяч-ностно характеристику дидактичного взаємодії. "Цикл" - поняття більш загальне, ніж поняття "ланка" і "етап", так як останні входять до складу першого. Можна говорити про етапи засвоєння навчального матеріалу, про етапи планування, організації, контролі дидактичного циклу і т.д. Але не логічно це поняття стосовно до дидактичного взаємодії, яке виникло як термін при розробці питань системного підходу до педагогічних явищ.

Так, наприклад, у своєму дослідженні, присвяченому конкретизації дидактичного уявлення про перебігу процесу навчання (див. главу "Етапи діяльності вчителя і учнів а процесі навчання" у книзі "Питання методоа та організації процесу навчання". М., 1982), BC Цеглина обгрунтовує три етапи процесу навчання, два з яких входять в так звану урочну фазу, а витрачати становить неурочний фазу. Ці етапи, за твердженням автора, розрізняються по цілях вчителя та учнів, за повнотою тієї системи, в якій виступає фрагмент змісту навчального матеріалу, за характером його зв'язків з життєвою практикою і по тому, якими засобами на даному етапі здійснюється навчання.

Перший етап являє собою, за твердженням автора, організацію та самоорганізацію застосування тримання в навчальній практиці, діяльність вчителя спрямована на створення найбільш сприятливих умов для ознайомлення учнів з фрагментом змісту навчального матеріалу. Другий етап підводить школярів до безпосередньої участі в житті суспільства шляхом застосування навчальних ситуацій, максимально наближених до життя: діяльність вчителя спрямована на засвоєння учнями фрагмента змісту до того рівня, який необхідний, щоб використовувати його в життя. Нарешті, третій етап - це етап організації та самоорганізації застосування тримання в самій життєвій практиці; діяльність вчителя спрямована тепер на безпосереднє включення учнів в необхідні для суспільства і для самої особистості її повноцінного життя та всебічного розвитку форми та видів діяльності. Зв'язок з життям на цьому етапі носить особистісний характер, учні набувають безпосередній досвід праці та поведінки в суспільстві.

Зауважимо, однак, що позначені етапи жорстко прив'язані до фрагментвм змісту навчального матерівлв, а не до мехвнізму самого процесу навчання. Тому відмінності їх по цілях вчителя та учнів, повноті системи їх взаємодії залишаються швидше за все декларвціей і не розкривають сущестаа самих актів навчання.

140

Навчальний процес є дидактичне взаємодія викладання й вчення. Механізмом цієї взаємодії виступає спілкування суб'єктів викладання і навчання. За допомогою дидактичного взаємодії породжується взаєморозуміння, самосвідомість учасників цього процесу, відбуваються кореляційні зміни саморегулюючих систем. Ці зміни є результатом акту дидактичного взаємодії і разом з тим грунтом для подальшого руху викладання і навчання. Початок одного акта є наслідком попереднього, його завершення - причиною виникнення такого. Цей результат назвемо мікрорезультатом вчення. Мікрорезультат - це кількісні зміни, що відбуваються в навчально-пізнавальних можливостях учня.

У навчальному процесі по ходу засвоєння навчального матеріалу і накопичення досвіду навчально-пізнавальної діяльності відбувається перехід від кількісних змін у складі та змісті навчальної діяльності школяра до її якісного перетворення. Перехід цей від кількісного накопичення знань до якісного перетворення стану готовності учня вирішувати навчальні завдання на новому рівні складності, в нових ситуаціях і є циклічне навчання.

Цикл - це сукупність певних актів навчального процесу, підсумок послідовних мікрорезультатов вчення. Між циклами існують певні взаємні інтервали. Рух від одного інтервалу до іншого є своєрідний стрибок навчання. Це новий стан учня як суб'єкта навчання, як особистості в цілому. Результат окремих циклів - це вже макрорезультат вчення, це ті якісні зміни, які відбулися в учневі як особистості. Основними показниками циклів навчального процесу є мета, засоби і результат.

Мета - заздалегідь усвідомлений і планований результат. Його досягнення вимагає свідомої, цілеспрямованої діяльності людини. Мета і целеполагающая діяльність - елементи одного і того ж процесу - процесу досягнення наміченого результату. Вона не вигадується, а диктується вимогами суспільства, що розвивається. Вибір головної мети визначає засоби досягнення її: методи, прийоми роботи школи, вчителі.

141

Першим і дуже важливим показником при вивченні циклів навчального процесу є конкретизація цілей навчання. Надзавдання вчителя в плані цієї конкретизації - розуміння навчання як управління розвитком школярів.

У педагогічній літературі є чимало цікавих, оригінальних міркувань, що створюють грунт як для дослідження цілей виховання і навчання в широкому науково-прогностичному плані, так і для їх конкретизації вчителем у своїй повсякденній практичній педагогічній діяльності.

Формулювання глобальної мети системи, побудову ієрархії її підцілей забезпечують правильність вибору засобів, методів і організаційних форм навчання, вибору норм, темпу і послідовності подачі навчального матеріалу. Глобальна або генеральна мета - це всебічний і гармонійний розвиток підростаючого покоління, творчий саморозвиток особистості, формування громадянина правової демократичної держави. Глобальна мета відображає замовлення суспільства до рівня освіти та виховання учнів.

Другий різновид цілей - предметні цілі, які, в свою чергу, поділяються на загальні, предмети-специфічні та приватні. Всі цілі реалізуються в тісному взаємозв'язку один з одним, формулюються в термінах умінь і задач. Загальні цілі стосуються навчального предмета, який вивчається протягом усього періоду навчання. Предметно-специфічні цілі пов'язані із завданнями, які повинен навчитися вирішувати учень у результаті

142

вивчення даного предмета протягом одного року. Приватні цілі - це цілі вивчення конкретних розділів, тем цих навчальних предметів. Аналіз досвіду роботи вчителів, особливо вчителів-новаторів, дозволяє виділити в кожному циклі засвоєння навчального матеріалу чотири таких специфічних найближчих предметних дидактичних цілі:

- ознайомлення й первинне закріплення навчального матеріалу;

- актуалізація, відтворення досліджуваного і формування навичок і вмінь шляхом застосування його в навчальній практиці на репродуктивному і продуктивному рівні;

- систематизація знань і умінь на основі застосування їх у життєвій практиці;

- контроль і облік знань і вмінь.

Відповідно до позначеної ієрархією цілей навчання відбір змісту освіти і саму технологію організації навчальної діяльності учнів слід проводити з урахуванням:

- орієнтації на особистість учня;

- крупноблочного підходу до формування змісту навчального матеріалу;

- диференціації навчання, що виражається у виділенні обов'язкових і елективних предметів;

- формування умінь самостійної дослідницької роботи .

Другим показником при характеристиці циклів навчального процесу як цілісної системи є засоби навчання. Під засобами навчання ми розуміємо ті матеріальні і матеріалізовані предмети, які вчитель при викладі навчального матеріалу поміщає між собою і учнем. Найважливішим таким засобом навчання служить навчальна задача. У навчанні вживаються різні типи навчальних завдань, що відповідають зазначеним найближчим дидактичним цілям навчально-виховного процесу. Навчальні завдання фокусують в собі творчі і відтворюють сторони навчальної діяльності учнів. Більшість фахівців з проблемному навчання вважають, що творча діяльність учнів виявляється тільки при первинному вивченні навчального матеріалу. Насправді ж творча та відтворювальна діяльність учнів, змінюючи один одного і доповнюючи один одного у всіх циклах навчального процесу, в чому підвищує ефективність і якість навчання.

143

Наступним показником циклів навчального процесу є результативність. Вона передусім пов'язана з рівнем засвоєння навчального матеріалу, ступенем навчений-ності і вихованості учнів.

Такі показники циклічності навчального процесу. Виходячи з цих показників, а саме - мети, засобів і результативності навчання, виділяються чотири циклу навчального процесу.

ПОЧАТКОВИЙ ЦИКЛ. Змістом цього циклу є оволодіння загальною схемою навчального матеріалу і методами його застосування. Він займає більшу частину навчального часу. У даному циклі вивчення та закріплення нового фрагмента змісту навчального матеріалу проводиться паралельно, часом злито шляхом систематичного залучення школярів до вирішення різного рівня складності і труднощі навчальних завдань. У початковому циклі навчання реалізуються наступні цілі навчання: а) усвідомлення і розуміння учнями основної ідеї та практичної значущості досліджуваного матеріалу шляхом аналізу основних властивостей і сприйняття загальної схеми даної теми; б) освоєння шляхів відтворення досліджуваних знань і методу їх використання на практиці.

У початковому циклі навчального процесу дидактичне взаємодія викладання й вчення направляється на розчленування, аналіз основних властивостей і ознак навчального матеріалу. Протиріччя між раніше засвоєним і досліджуваним, між буденно-життєвими та науковими знаннями, між навчально-пізнавальними завданнями і реальними навчальними можливостями школярів стає рушійною силою навчання та розвитку. Цей цикл навчального процесу складається з трьох основних етапів: 1) підготовка учнів до закріплення і сприйняттю, вивчення нового навчального матеріалу; 2) пред'явлення і сприйняття нового фрагмента змісту навчального матеріалу за допомогою викладу вчителя (інформативного або проблемного) або в процесі вирішення проблемних завдань; 3) контроль і самоконтроль успішності сприйняття і розуміння, а також первинне закріплення вивченого. Система навчальних завдань як засіб навчання повинна забезпечити в початковому циклі навчання: а) порівняльне вивчення учнями нових ідей, понять, теорій з раніше засвоєними; б) формування у школярів цілісного уявлення про вивчається предмет, категоріях і закономірностях; в) єдність навчання і

144

розвитку; г) паралельне вивчення і закріплення навчального матеріалу. Основними параметрами результативності навчання в його початковому циклі є: 1) самостійне відтворення вивченого; 2) підтвердження фактами нових знань; 3) диференціація основних ознак навчального матеріалу; 4) готовність до вирішення типових завдань.

Цей початковий цикл навчання дуже рельєфно проглядається в досвіді роботи вчителів-новаторів - С.Н. Лисенкової, Н.П. Гузика, Б.Ф. Шаталова, І.П. Волкова та ін

ДРУГИЙ ЦИКЛ. До нього відноситься повторення загальної схеми навчального матеріалу і відпрацювання методу (методів) його застосування. Основною метою цього циклу є конкретизація, розширене відтворення вивчених знань і ясне їх усвідомлення, повне оволодіння методом (методами) застосування цих знань у навчальній практиці Внутріпредметние характеру. Дидактичне взаємодія викладання й вчення спрямовується на збір і аналіз фактів з даної теми. У другому циклі вчитель повинен націлювати увагу учнів на дозвіл таких протиріч, як протиріччя між знанням і способами його застосування, протиріччя між знанням і формуванням навичок і вмінь. Ці протиріччя і їх розумне дозвіл є стимуляторами і факторами переходу від одного рівня засвоєння до іншого, від менш конкретних знань і навичок до більш конкретним знанням і навичкам. Даний цикл складається з наступних основних етапів:

 - Відтворення загальної схеми і методу застосування знань; 

 - Застосування знань на практиці в ситуації всередині-предметного характеру і формування навичок і вмінь; 

 - Аналіз раніше неусвідомлених властивостей навчального матеріалу (кумуляція або розширене відтворення вивченого). 

 Результативність навчання в цьому циклі вимірюється темпами оперативного переходу від знань до фактів, від фактів до знань, якістю і швидкістю вирішення навчальних завдань. 

 ТРЕТІЙ ЦИКЛ. Основний зміст цього циклу-систематизація, узагальнення понять, генералізація умінь, використання змісту вивченого і засвоєного в життєвій практиці як при безпосередній допомозі вчителя, так і самостійно. Дидактичне взаємодій 

 145 

 ствие викладання і навчання направляється на зіставлення засвоєних понять і набутих умінь. При організації конкретної навчальної та пізнавальної діяльності школярів використовуються міжпонятійні і міжпредметні навчальні завдання, що моделюють життєві ситуації, в тому числі і міжпредметні. Показником результативності навчання в цьому циклі є: 1) самостійне знаходження учнями нових способів вирішення проблем і завдань; 2) застосування знань у несподіваних ситуаціях і обставинах. 

 ЗАКЛЮЧНИЙ ЦИКЛ. Перевіряються і враховуються результати попередніх циклів за допомогою контролю і самоконтролю успішності навчальної практики. У цьому циклі визначаються прогалини в знаннях і слабкі сторони в уміннях. Намічаються шляхи подальшої роботи над засвоєними темами і розділами навчального предмета. 

 Виділені цикли навчального процесу добре помітні. У кожному циклі містяться нові якості, сторони, властивості досліджуваних понять і категорій. Вони дозволяють відкрити нові сфери діяльності вчителя та учнів з навчальним матеріалом. Цикли навчального процесу являють собою спіраль, в кожному витку якої відбиваються всі сторони навчального процесу; мета - діяльність викладання - кошти викладання й вчення - діяльність навчання - результат. 

 Циклічний аналіз навчального процесу дозволяє одночасно виявити і процесуальні особливості його як цілісної системи. Вони зводяться до наступних: 

 ПЕРША ОСОБЛИВІСТЬ. Навчальний процес є взаємопроникнення викладання і навчання, їх єдність. Зміна одного з них впливає на зміну іншого. У ході навчання між цими компонентами народжується узгоджене дидактичне взаємодію. 

 Взаємоузгодженість компонентів забезпечує функціонування навчального процесу. Гармонія між цими компонентами, що досягається в ході спілкування суб'єктів діяльностей, є одним з основних шляхів підвищення результативності навчання. Вона одночасно виступає одним з основних вимог до управління навчанням. 

 ДРУГИЙ ОСОБЛИВІСТЮ навчального процесу є його динамічність. Динамічність - це циклічний рух навчання в часі. У взаємодії пре 

 146 

 подавання і вчення зміст освіти як об'єкт діяльності і одночасно як один із засобів цієї діяльності переходить з одного стану в інший. Цей перехід відбувається не прямолінійно, а спиралеобразно. Спиралеобразное процесу породжує його циклічність. Цикли навчального процесу управляються у відповідності з певними дидактичними цілями навчання. Планомірний перехід від одного циклу до іншого є наступним вимогою до управління навчанням. 

 ТРЕТЯ ОСОБЛИВІСТЬ навчального процесу полягає в тому, що відразу не можна оцінити, як сприйнята школярами та чи інша інформація, які внутрішні процеси відбуваються в результаті засвоєння навчального матеріалу, які зовнішні і внутрішні, випадкові і заплановані фактори впливають на навчання. У навчальному процесі можуть зустрічатися деякі відхилення від запланованого. Щоб зменшити, подолати ймовірність відхилень, ставка робиться на головне. Це перше правило, яке треба враховувати в управлінні навчанням. Заради досягнення головного допускаються деякі компроміси між випадковим і запланованим, між досягнутим і бажаним. Це друге правило. Коли вчитель правильно визначає головний напрямок, головну мету кожного акту педагогічної взаємодії і впливу, тоді зменшується ймовірність відхилення від нормального, обмежуються компроміси. 

 Цілеспрямована організація і управління навчанням з боку вчителя - це насамперед знання і вміння уявити собі в різних навчальних ситуаціях різновиди та механізми навчально-пізнавальної діяльності учнів, її продукти, вміння правильно формулювати цілі та вимірювати їх досягнення, забезпечувати як зовнішню, так і внутрішню регуляцію спілкування. 

 Інформація, релевантна "6.3. Циклічність процесу навчання"

1. II. Перехідні моделі філософії історії
     циклічним, циклічним і спіралевидним, спіралевидним і хаотичним рухом історії. Ось ці «прогалини» і закривають собою «перехідні» моделі історії, що зв'язують між собою основні концепції тим, що включають в себе «подвійний» характер розвитку історії. Так, наприклад, як лінійне, так і циклічне рух містить ІІ себе концепція Яс-перса, пов'язана з ідеєю «осьового часу». Одночасно
   
2. Програмоване навчання
     процес навчання, оскільки вони дозволяють учневі самому задавати темп навчання, забезпечують негайну зворотний зв'язок і знижують ризик помилки. З іншого боку, в процесі програмованого навчання учні дізнаються не набагато більше того, що могли б вивчити за книгами. Тому при визначенні вартості розробки посібників програмного забезпечення для програмованих інструкцій повинен враховуватися
   
3. Підсумки
     процесу навчання в цілому і для порівняння з підсумками атестації, а також для заохочення відзначилися і покарання
   
4. 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ педагогічного процесу
     циклічність; єдність освітніх, розвиваючих і виховних функцій навчання. Наводиться класифікація методів навчання І.Я. Кернера і М.Н. Скаткина, Ю.К. Бабанського, М.А. Данилова і Б.П. Єсипова, дана їх детальна характеристика. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. Наводяться різні трактування визначення методу навчання. Оптимальним визнано
   
5. Принцип відбору потрібних ступенів свободи
     процесі навчання число "беруть участь" змінних зменшується - "відключаються" несуттєві змінні (СР з явищами генералізації і концентрації нервових процесів - І.П. Павлов, А.А. Ухтомський, П.В. Симонов та ін.) [16-18 , 57,
   
6. Запитання і завдання для самоконтролю
     навчання. 3. Що означає термін "принципи навчання"? У чому їх зв'язок із закономірностями навчання? 207 4. Дайте коротку характеристику принципів навчання і різних підходів класифікації закономірностей і принципів у навчальних посібниках з педагогіки. 5 Вкажіть, у чому полягає значення знання закономірностей і принципів навчання для
   
7. С.І. Бризгалова. Проблемне навчання в початковій школі: Учеб. посібник. Вид. 2-е, испр. і доп. / Калінінгр. ун-т. - Калінінград. - 91 с. , 1998
     навчання: проблема, навчальна проблема, проблемна ситуація, проблемна задача, проблемне питання, методи проблемного навчання (проблемний виклад, евристична бесіда, дослідницький), а також специфіка, функції і місце проблемного навчання в початковій школі. Призначається для студентів педагогічного факультету, вчителів та фахівців, що займаються теорією і практикою проблемного
   
8. Основні методи навчання
     процесі фактичного виконання певної роботи. Зрештою кожен співробітник проходить в тій чи іншій мірі навчання на робочому місці. Існують декілька видів навчання на робочому місці. Найбільш відомий - метод інструктажу або дублювання. У цьому випадку працівника навчає більш досвідчений співробітник або безпосередній керівник. На нижчих рівнях інструктаж може представляти
   
9. Постановка цілей навчання
     навчання. Цілі визначають, які функції зможе виконувати стажист, успішно закінчив програму навчання. Вони, таким чином, забезпечують концентрацію зусиль як стажиста, так і викладача і є відправною точкою для оцінки успішності програми
   
10. Щорічне навчання для керівників і фахівців
      навчання для керівників і фахівців проводиться для ознайомлення їх з новою технікою і прогресивними технологіями, ефективними прийомами управління та аналізу виробництва, інноваціями на виробництві та у сфері управління людськими ресурсами. Щорічне навчання організовується у вигляді декількох модулів програм, тривалість навчання за якими 1-3
    
11. Технології навчання
      процесі. Практично вони завжди розглядалися в єдності з вихованням та розвитком учнів і реалізуються в технологіях виховує та розвивального навчання. У такому вигляді навчання являє собою комплексне педагогічне явище, що несе в собі виховує і розвиваюче впливу, а тому сприяє не тільки збагаченню навчається знаннями, навичками і вміннями, а й
    
12. § 7. Як час перетворюється в розум?
      циклічне рух яких по своїх орбітах дає людству перше уявлення про час. І дійсно, кругообертання зірок на небосхилі обумовлює циклічний ритм життя буквально всього. А це означає, що зміна дня і ночі, сезонів року і, нарешті, самих років вимірюється універсальною мірою вимірювання - часом. Час виміряють число всякого циклічного руху. А це означає, чим більше
    
13. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      процесу? 5. Назвіть одну з закономірностей педагогічного процесу і дайте пояснення її природі, впливу на процес і способу її обліку педагогом, керівником. 6. У чому полягає специфіка педагогічного управління і чим вона пояснюється? 7. Навіщо потрібно морально-психологічне забезпечення педагогічного процесу і як його треба здійснювати? 8. Які функції
    
14. Контрольні питання
      циклічності у світових політичних процесах, перш за все на предмет можливості їх
    
15. Запитання і завдання для самоконтролю
      навчання. Дайте визначення поняття "форма організації навчання". 2. Визначте фактори, що впливають на вибір організаційних форм навчання. 3. Охарактеризуйте особливості класно-урочної системи навчання, її переваги і недоліки, її переваги перед іншими системами. 4. Назвіть особливості маннгеймській системи, Дальтон-плану, плану Трампа. Обговоріть з колегами їх гідності,