Головна |
« Попередня | Наступна » | |
6.3. Циклічність процесу навчання |
||
Усі трудові процеси, наприклад, виробничі, експлуатаційні, технологічні поділяються на цикли. Там, де вони доцільно виділені і обгрунтовані, представляється можливість керувати трудовими процесами на наукових засадах. Очевидно, що такі можливості містяться і в навчальному процесі. Всяка праця, в тому числі спільна праця вчителя і учнів, здійснюється в певному середовищі і часі. Отже, навчальний процес подібно іншим процесам повинен мати свої цикли. У дидактичній літературі вживаються терміни - "ланки навчального процесу", "етапи процесу навчання", "етапи пізнавальної діяльності", "фази процесу навчання". У зв'язку з цим виникає питання: чи правомірно разом з поняттями "ланки", "фази" вживати ще один термін - цикли навчального процесу? Якщо так, то яким чином розрізняти поняття "цикл", "етап", "ланка" і т.п.? 139 Правильна відповідь на це питання ми отримаємо тоді, коли будемо враховувати сутність подвійного процесу: викладання - вчення, що реалізується в педагогічній дійсності допомогою спілкування. Разом з тим слід мати на увазі не тільки процесуальну, але і діяч-ностно характеристику дидактичного взаємодії. "Цикл" - поняття більш загальне, ніж поняття "ланка" і "етап", так як останні входять до складу першого. Можна говорити про етапи засвоєння навчального матеріалу, про етапи планування, організації, контролі дидактичного циклу і т.д. Але не логічно це поняття стосовно до дидактичного взаємодії, яке виникло як термін при розробці питань системного підходу до педагогічних явищ. Так, наприклад, у своєму дослідженні, присвяченому конкретизації дидактичного уявлення про перебігу процесу навчання (див. главу "Етапи діяльності вчителя і учнів а процесі навчання" у книзі "Питання методоа та організації процесу навчання". М., 1982), BC Цеглина обгрунтовує три етапи процесу навчання, два з яких входять в так звану урочну фазу, а витрачати становить неурочний фазу. Ці етапи, за твердженням автора, розрізняються по цілях вчителя та учнів, за повнотою тієї системи, в якій виступає фрагмент змісту навчального матеріалу, за характером його зв'язків з життєвою практикою і по тому, якими засобами на даному етапі здійснюється навчання. Перший етап являє собою, за твердженням автора, організацію та самоорганізацію застосування тримання в навчальній практиці, діяльність вчителя спрямована на створення найбільш сприятливих умов для ознайомлення учнів з фрагментом змісту навчального матеріалу. Другий етап підводить школярів до безпосередньої участі в житті суспільства шляхом застосування навчальних ситуацій, максимально наближених до життя: діяльність вчителя спрямована на засвоєння учнями фрагмента змісту до того рівня, який необхідний, щоб використовувати його в життя. Нарешті, третій етап - це етап організації та самоорганізації застосування тримання в самій життєвій практиці; діяльність вчителя спрямована тепер на безпосереднє включення учнів в необхідні для суспільства і для самої особистості її повноцінного життя та всебічного розвитку форми та видів діяльності. Зв'язок з життям на цьому етапі носить особистісний характер, учні набувають безпосередній досвід праці та поведінки в суспільстві. Зауважимо, однак, що позначені етапи жорстко прив'язані до фрагментвм змісту навчального матерівлв, а не до мехвнізму самого процесу навчання. Тому відмінності їх по цілях вчителя та учнів, повноті системи їх взаємодії залишаються швидше за все декларвціей і не розкривають сущестаа самих актів навчання. 140 Навчальний процес є дидактичне взаємодія викладання й вчення. Механізмом цієї взаємодії виступає спілкування суб'єктів викладання і навчання. За допомогою дидактичного взаємодії породжується взаєморозуміння, самосвідомість учасників цього процесу, відбуваються кореляційні зміни саморегулюючих систем. Ці зміни є результатом акту дидактичного взаємодії і разом з тим грунтом для подальшого руху викладання і навчання. Початок одного акта є наслідком попереднього, його завершення - причиною виникнення такого. Цей результат назвемо мікрорезультатом вчення. Мікрорезультат - це кількісні зміни, що відбуваються в навчально-пізнавальних можливостях учня. У навчальному процесі по ходу засвоєння навчального матеріалу і накопичення досвіду навчально-пізнавальної діяльності відбувається перехід від кількісних змін у складі та змісті навчальної діяльності школяра до її якісного перетворення. Перехід цей від кількісного накопичення знань до якісного перетворення стану готовності учня вирішувати навчальні завдання на новому рівні складності, в нових ситуаціях і є циклічне навчання. Цикл - це сукупність певних актів навчального процесу, підсумок послідовних мікрорезультатов вчення. Між циклами існують певні взаємні інтервали. Рух від одного інтервалу до іншого є своєрідний стрибок навчання. Це новий стан учня як суб'єкта навчання, як особистості в цілому. Результат окремих циклів - це вже макрорезультат вчення, це ті якісні зміни, які відбулися в учневі як особистості. Основними показниками циклів навчального процесу є мета, засоби і результат. Мета - заздалегідь усвідомлений і планований результат. Його досягнення вимагає свідомої, цілеспрямованої діяльності людини. Мета і целеполагающая діяльність - елементи одного і того ж процесу - процесу досягнення наміченого результату. Вона не вигадується, а диктується вимогами суспільства, що розвивається. Вибір головної мети визначає засоби досягнення її: методи, прийоми роботи школи, вчителі. 141 Першим і дуже важливим показником при вивченні циклів навчального процесу є конкретизація цілей навчання. Надзавдання вчителя в плані цієї конкретизації - розуміння навчання як управління розвитком школярів. У педагогічній літературі є чимало цікавих, оригінальних міркувань, що створюють грунт як для дослідження цілей виховання і навчання в широкому науково-прогностичному плані, так і для їх конкретизації вчителем у своїй повсякденній практичній педагогічній діяльності. Формулювання глобальної мети системи, побудову ієрархії її підцілей забезпечують правильність вибору засобів, методів і організаційних форм навчання, вибору норм, темпу і послідовності подачі навчального матеріалу. Глобальна або генеральна мета - це всебічний і гармонійний розвиток підростаючого покоління, творчий саморозвиток особистості, формування громадянина правової демократичної держави. Глобальна мета відображає замовлення суспільства до рівня освіти та виховання учнів. Другий різновид цілей - предметні цілі, які, в свою чергу, поділяються на загальні, предмети-специфічні та приватні. Всі цілі реалізуються в тісному взаємозв'язку один з одним, формулюються в термінах умінь і задач. Загальні цілі стосуються навчального предмета, який вивчається протягом усього періоду навчання. Предметно-специфічні цілі пов'язані із завданнями, які повинен навчитися вирішувати учень у результаті 142 вивчення даного предмета протягом одного року. Приватні цілі - це цілі вивчення конкретних розділів, тем цих навчальних предметів. Аналіз досвіду роботи вчителів, особливо вчителів-новаторів, дозволяє виділити в кожному циклі засвоєння навчального матеріалу чотири таких специфічних найближчих предметних дидактичних цілі: - ознайомлення й первинне закріплення навчального матеріалу; - актуалізація, відтворення досліджуваного і формування навичок і вмінь шляхом застосування його в навчальній практиці на репродуктивному і продуктивному рівні; - систематизація знань і умінь на основі застосування їх у життєвій практиці; - контроль і облік знань і вмінь. Відповідно до позначеної ієрархією цілей навчання відбір змісту освіти і саму технологію організації навчальної діяльності учнів слід проводити з урахуванням: - орієнтації на особистість учня; - крупноблочного підходу до формування змісту навчального матеріалу; - диференціації навчання, що виражається у виділенні обов'язкових і елективних предметів; - формування умінь самостійної дослідницької роботи . Другим показником при характеристиці циклів навчального процесу як цілісної системи є засоби навчання. Під засобами навчання ми розуміємо ті матеріальні і матеріалізовані предмети, які вчитель при викладі навчального матеріалу поміщає між собою і учнем. Найважливішим таким засобом навчання служить навчальна задача. У навчанні вживаються різні типи навчальних завдань, що відповідають зазначеним найближчим дидактичним цілям навчально-виховного процесу. Навчальні завдання фокусують в собі творчі і відтворюють сторони навчальної діяльності учнів. Більшість фахівців з проблемному навчання вважають, що творча діяльність учнів виявляється тільки при первинному вивченні навчального матеріалу. Насправді ж творча та відтворювальна діяльність учнів, змінюючи один одного і доповнюючи один одного у всіх циклах навчального процесу, в чому підвищує ефективність і якість навчання. 143 Наступним показником циклів навчального процесу є результативність. Вона передусім пов'язана з рівнем засвоєння навчального матеріалу, ступенем навчений-ності і вихованості учнів. Такі показники циклічності навчального процесу. Виходячи з цих показників, а саме - мети, засобів і результативності навчання, виділяються чотири циклу навчального процесу. ПОЧАТКОВИЙ ЦИКЛ. Змістом цього циклу є оволодіння загальною схемою навчального матеріалу і методами його застосування. Він займає більшу частину навчального часу. У даному циклі вивчення та закріплення нового фрагмента змісту навчального матеріалу проводиться паралельно, часом злито шляхом систематичного залучення школярів до вирішення різного рівня складності і труднощі навчальних завдань. У початковому циклі навчання реалізуються наступні цілі навчання: а) усвідомлення і розуміння учнями основної ідеї та практичної значущості досліджуваного матеріалу шляхом аналізу основних властивостей і сприйняття загальної схеми даної теми; б) освоєння шляхів відтворення досліджуваних знань і методу їх використання на практиці. У початковому циклі навчального процесу дидактичне взаємодія викладання й вчення направляється на розчленування, аналіз основних властивостей і ознак навчального матеріалу. Протиріччя між раніше засвоєним і досліджуваним, між буденно-життєвими та науковими знаннями, між навчально-пізнавальними завданнями і реальними навчальними можливостями школярів стає рушійною силою навчання та розвитку. Цей цикл навчального процесу складається з трьох основних етапів: 1) підготовка учнів до закріплення і сприйняттю, вивчення нового навчального матеріалу; 2) пред'явлення і сприйняття нового фрагмента змісту навчального матеріалу за допомогою викладу вчителя (інформативного або проблемного) або в процесі вирішення проблемних завдань; 3) контроль і самоконтроль успішності сприйняття і розуміння, а також первинне закріплення вивченого. Система навчальних завдань як засіб навчання повинна забезпечити в початковому циклі навчання: а) порівняльне вивчення учнями нових ідей, понять, теорій з раніше засвоєними; б) формування у школярів цілісного уявлення про вивчається предмет, категоріях і закономірностях; в) єдність навчання і 144 розвитку; г) паралельне вивчення і закріплення навчального матеріалу. Основними параметрами результативності навчання в його початковому циклі є: 1) самостійне відтворення вивченого; 2) підтвердження фактами нових знань; 3) диференціація основних ознак навчального матеріалу; 4) готовність до вирішення типових завдань. Цей початковий цикл навчання дуже рельєфно проглядається в досвіді роботи вчителів-новаторів - С.Н. Лисенкової, Н.П. Гузика, Б.Ф. Шаталова, І.П. Волкова та ін ДРУГИЙ ЦИКЛ. До нього відноситься повторення загальної схеми навчального матеріалу і відпрацювання методу (методів) його застосування. Основною метою цього циклу є конкретизація, розширене відтворення вивчених знань і ясне їх усвідомлення, повне оволодіння методом (методами) застосування цих знань у навчальній практиці Внутріпредметние характеру. Дидактичне взаємодія викладання й вчення спрямовується на збір і аналіз фактів з даної теми. У другому циклі вчитель повинен націлювати увагу учнів на дозвіл таких протиріч, як протиріччя між знанням і способами його застосування, протиріччя між знанням і формуванням навичок і вмінь. Ці протиріччя і їх розумне дозвіл є стимуляторами і факторами переходу від одного рівня засвоєння до іншого, від менш конкретних знань і навичок до більш конкретним знанням і навичкам. Даний цикл складається з наступних основних етапів: - Відтворення загальної схеми і методу застосування знань; - Застосування знань на практиці в ситуації всередині-предметного характеру і формування навичок і вмінь; - Аналіз раніше неусвідомлених властивостей навчального матеріалу (кумуляція або розширене відтворення вивченого). Результативність навчання в цьому циклі вимірюється темпами оперативного переходу від знань до фактів, від фактів до знань, якістю і швидкістю вирішення навчальних завдань. ТРЕТІЙ ЦИКЛ. Основний зміст цього циклу-систематизація, узагальнення понять, генералізація умінь, використання змісту вивченого і засвоєного в життєвій практиці як при безпосередній допомозі вчителя, так і самостійно. Дидактичне взаємодій 145 ствие викладання і навчання направляється на зіставлення засвоєних понять і набутих умінь. При організації конкретної навчальної та пізнавальної діяльності школярів використовуються міжпонятійні і міжпредметні навчальні завдання, що моделюють життєві ситуації, в тому числі і міжпредметні. Показником результативності навчання в цьому циклі є: 1) самостійне знаходження учнями нових способів вирішення проблем і завдань; 2) застосування знань у несподіваних ситуаціях і обставинах. ЗАКЛЮЧНИЙ ЦИКЛ. Перевіряються і враховуються результати попередніх циклів за допомогою контролю і самоконтролю успішності навчальної практики. У цьому циклі визначаються прогалини в знаннях і слабкі сторони в уміннях. Намічаються шляхи подальшої роботи над засвоєними темами і розділами навчального предмета. Виділені цикли навчального процесу добре помітні. У кожному циклі містяться нові якості, сторони, властивості досліджуваних понять і категорій. Вони дозволяють відкрити нові сфери діяльності вчителя та учнів з навчальним матеріалом. Цикли навчального процесу являють собою спіраль, в кожному витку якої відбиваються всі сторони навчального процесу; мета - діяльність викладання - кошти викладання й вчення - діяльність навчання - результат. Циклічний аналіз навчального процесу дозволяє одночасно виявити і процесуальні особливості його як цілісної системи. Вони зводяться до наступних: ПЕРША ОСОБЛИВІСТЬ. Навчальний процес є взаємопроникнення викладання і навчання, їх єдність. Зміна одного з них впливає на зміну іншого. У ході навчання між цими компонентами народжується узгоджене дидактичне взаємодію. Взаємоузгодженість компонентів забезпечує функціонування навчального процесу. Гармонія між цими компонентами, що досягається в ході спілкування суб'єктів діяльностей, є одним з основних шляхів підвищення результативності навчання. Вона одночасно виступає одним з основних вимог до управління навчанням. ДРУГИЙ ОСОБЛИВІСТЮ навчального процесу є його динамічність. Динамічність - це циклічний рух навчання в часі. У взаємодії пре 146 подавання і вчення зміст освіти як об'єкт діяльності і одночасно як один із засобів цієї діяльності переходить з одного стану в інший. Цей перехід відбувається не прямолінійно, а спиралеобразно. Спиралеобразное процесу породжує його циклічність. Цикли навчального процесу управляються у відповідності з певними дидактичними цілями навчання. Планомірний перехід від одного циклу до іншого є наступним вимогою до управління навчанням. ТРЕТЯ ОСОБЛИВІСТЬ навчального процесу полягає в тому, що відразу не можна оцінити, як сприйнята школярами та чи інша інформація, які внутрішні процеси відбуваються в результаті засвоєння навчального матеріалу, які зовнішні і внутрішні, випадкові і заплановані фактори впливають на навчання. У навчальному процесі можуть зустрічатися деякі відхилення від запланованого. Щоб зменшити, подолати ймовірність відхилень, ставка робиться на головне. Це перше правило, яке треба враховувати в управлінні навчанням. Заради досягнення головного допускаються деякі компроміси між випадковим і запланованим, між досягнутим і бажаним. Це друге правило. Коли вчитель правильно визначає головний напрямок, головну мету кожного акту педагогічної взаємодії і впливу, тоді зменшується ймовірність відхилення від нормального, обмежуються компроміси. Цілеспрямована організація і управління навчанням з боку вчителя - це насамперед знання і вміння уявити собі в різних навчальних ситуаціях різновиди та механізми навчально-пізнавальної діяльності учнів, її продукти, вміння правильно формулювати цілі та вимірювати їх досягнення, забезпечувати як зовнішню, так і внутрішню регуляцію спілкування.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "6.3. Циклічність процесу навчання" |
||
|