ГоловнаНавчальний процесПедагогіка → 
« Попередня Наступна »
Н. А. банька. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК КОМПОНЕНТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ менежджера: Монографія / ВолгГТУ. - Волгоград. - 75 с., 2004 - перейти до змісту підручника

1.3. РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

Питання визначення рівнів розвитку (сформованості) особистісних властивостей і якостей завжди привертав увагу педагогів і психологів (Л. І. Божович, Г. А. Бокарева, О. С. Гребенюк, В. С. Ільїн, А. Н. Леонтьєв, В. Д. Шадриков, Г. І. Щукіна).

Під розвитком розуміється стійка послідовність змін якісних станів систем, пов'язана з переходом до нового рівня цілісності із збереженням їх еволюційних можливостей. Саме ці якісні зміни у розвитку і обумовлюють існування рівнів, кожен з яких має свої власні елементи (В. С. Ільїн, Н. К. Сергєєв, В. В. Сєріков, В. І. Свідерський, В. І. Столяров).

Поняття «рівень» відображає діалектичний характер процесу розвитку, що дозволяє пізнати предмет у всьому різноманітті його властивостей, зв'язків і відносин, і вживається для отбраженія послідовності традицій, де багато хто з наступних являють собою менш великі щаблі підвищення організації у порівнянні з однією або декількома попередніми ступенями.

Для виявлення рівнів сформованості професійно-педагогічної компетентності нами використовувалися опитувальники та методики: тест на оцінку рівня товариськості В. Ф. Рахівського; тест на визначення рівня особистісної тривожності (методика Ч. Д. Спілбергера); тест на оцінку рівня мотивації до успіху (методика Т. Елер); тест Т. Матвєєвої на визначення організаторських здібностей, методика «Потреби в спілкуванні» (за Орлову Ю. М.); методика «Потреба в досягненні» (за Орлову Ю. М. ); методика «Шкала самооцінки мотивації схвалення» (за Д. Марлоу і Д. Краун); тест В. І. Андрєєва «Чи вмієте Ви слухати» (див. Додаток).

Спираючись на існуючий теоретичний і практичний досвід, на раніше проведені педагогічні дослідження, а також на результати проведеного нами констатуючого експерименту, ми виділили чотири групи студентів, професійно-педагогічна компетентність яких виявлялася типовими особливостями. Це послужило нам підставою вважати проявлені особливості характеристиками рівнів, а студентів - представниками кожного рівня сформовано-сті професійно-педагогічної компетентності.

Узагальнені властивості кожного рівня ми визначали за допомогою аналізу монографічних характеристик, покладаючись на встановлені нами критерії. 1 -

Й РІВЕНЬ - ІНТУЇТИВНИЙ (низький) - передбачає наявність загальних уявлень студентів про майбутню професійну діяльність та спілкуванні в трудовому колективі. Знання основ професійної педагогіки відсутні, або носять поверхневий ситуативний характер. Представники цього рівня відрізняються пасивністю, замкнутістю, уникають вести діалог, вступати в дискусію, виступати перед аудиторією. Потреба в професійно-педагогічному спілкуванні носить ситуативний характер, прагнення до імпровізації, творчості, знання педагогіки поверхневі, відзначається нестійкість мотивів. У більшості студентів даного рівня мотиви афіліації і досягнення реальної спонукальної силою не володіють. Переважає неадекватна самооцінка власної ролі у спільній діяльності, високий рівень особистісної тривожності, пасивність на заняттях, небажання вступати в діалог, вести бесіду, брати участь у дискусії; нездатність до аргументованого відстоювання власної думки і впливу на позиції інших.

Слабо розвинені рефлексивні здібності. Самооцінка власної участі у спільній роботі занижена. 2 -

Й РІВЕНЬ - НОРМАТИВНИЙ (середній) - студенти усвідомлюють значущість професійно-педагогічної підготовки для їх майбутньої професійної діяльності. Володіють знаннями основ теорії професійної педагогіки. Виявляють цікавість до педагогічних знань. Відрізняються здібностями до часткової модифікації наявної системи знань залежно від навчальної ситуації; застосування педагогічних знань при вирішенні комунікативно-виробничих ситуацій носить ситуативний характер. Самооцінка у спільній роботі неадекватна, часто завищена. Мотив афіліації володіє реальною спонукальною силою, що проявляється в ініціації спілкування, проте здатність до його підтримки розвинена недостатньо. Здібності до продуктивного спілкування недостатньо сформовані. Толерантність в сприйнятті партнера слабо виражена, або не розвинена. Мотив досягнення носить досить стійкий характер. 3 -

Й РІВЕНЬ - АКТИВНИЙ (високий)-передбачає сформованість системи педагогічних знань і наявність стійкого інтересу до їх поповнення. Студенти усвідомлюють необхідність оволодіння професійно-педагогічними знаннями та вміннями як умовами успішної майбутньої професійної діяльності. В результаті розвиненою потреби в спілкуванні вони легко вступають у діалог, включаються у спільну діяльність, беруть участь у дискусіях, активно включаються в спілкування і підтримують його. Орієнтовані на застосування педагогічних знань при вирішенні комунікативно-виробничих ситуацій, аргументовано відстоюють свою точку зору. Адекватно оцінюють власну роль у виконанні спільних завдань. Однак, повагу до співрозмовника розвинене недостатньо. Здатність до надання впливу на думку партнера носить ситуативний характер. Прагнуть до самореалізації, самоактуалізації в спілкуванні.

4-Й РІВЕНЬ - КРЕАТИВНИЙ (вищий). Його представник без утруднень включається в спілкування, ініціює і підтримує його, бере активну участь в обговоренні дискусійних питань, що включають і професійно-педагогічні проблеми, аргументовано відстоює свою точку зору, застосовує знання педагогіки у вирішенні комунікативно-виробничих ситуацій. Внаслідок орієнтації на співрозмовника, в процесі спілкування впливає на думки інших. Толерантний в сприйнятті партнера, ерудований, тактовний. Усвідомлює свою роль у спільній роботі. Коригує власну поведінку залежно від ситуації спілкування.

Ознаки даних рівнів сформованості професійно-педагогічної компетентності поміщені в табл. 1.

Таблиця 1

рівневих характеристик ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ Ознаки сформованості професійно-педагогічної компетентності Ініціація Застосування Продуктивне Адекватна спілкування, педагогічних участь у самооцінка Рівні активне знань у спілкуванні, значущості включення у вирішенні толерантне своєї участі в спілкування комунікативні сприйняття спільної о-виробниц-партнера роботі; дарських корекція ситуацій власної поведінки; вплив на думки інших Ініціація Педагогічні неприхильність Слабкий розвиток спілкування, знання носять сть до контатам.

Рефлексивних однак, ситуативний, Участь у здібностей. 1-й здатність до поверхневий общно чинності Самооцінка його характер вимушеної власного (низький) підтримання мотивації. У участі в розвинена дис-КУСС НЕ спільній роботі недостатньо. беруть участь. занижена. Виборче Уникають вступ-Нездатність

включення в лення перед вплинути на спілкування. аудиторією, думка партнера. рідко вступають в діалог Продовження табл. 1 Ініціація Орієнтовані на Здібності до Самооцінка спілкування, застосування продуктивному значущості здатність до педагогічних спілкуванню власного встановленню знань при недостатньо участі в контактів і вирішенні сформовані. спільної 2-й підтримці комунікативно-Толерантність в діяльності (середній) спілкування розвинена виробничих сприйнятті завищена. ситуацій, партнера слабо Здатність аргументовано виражена, або вплинути на е відстоювання не розвинена думка партнера своєї точки зору носить

ситуативний характер Ініціативність Активно Толерантність в Адекватно в спілкуванні, використовують сприйнятті оцінюють активність, педагогічні партнера власну роль 3 -й здатність до знання при досить у виконанні його вирішенні розвинена. спільних (високий) підтримання комунікативно-Висловлено завдань. виробничих прагнення до Здатність до ситуацій, продуктивному надання впливу аргументовано спілкуванню на думку е відстоювання партнера носить своєї точки зору ситуативний характер Активність у Застосування Толерантність в Адекватно встановленні педагогічних сприйнятті оцінюють контактів, знань при партнера власну ініціативність вирішенні розвинена. роль в у спілкуванні, комунікативно Спілкування носить виконанні здатність до-виробниц стійкий спільних 4-й (вишій) його тривалому дарських продуктивний завдань. підтриманню ситуацій, характер. Сформовано аргументованість е висунення власної думки при здатність до надання впливу на

думка партнера.

Вирішенні комунікативно-виробничих ситуацій і його відстоювання.

Аналіз монографічних характеристик показав наявність декількох додаткових ознак - наявність стійкої системи педагогічних знань і прагнення до їх поповнення. Проте ми не вважаємо це зауваження істотним для зміни виділених нами раніше критеріїв сформованості професійно-педагогічної компетентності, т. к. вважаємо їх цілком репрезентативними.

Розроблені нами критерії сформованості професійно-педагогічної компетентності ми уточнювали, доповнювали і коректували в ході дослідно-експериментальної роботи, проведеної нами протягом 5-ти років.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1.3. рівня сформованості ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ "
  1. 1.2. СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕНЕДЖЕРА, ЇЇ СТРУКТУРА І КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ
    рівнів розвитку даної якості у студентів - майбутніх менеджерів. Питанню визначення рівнів сформованості професійно-педагогічної компетентності присвячено наступний параграф даної
  2. 2.1. ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
    рівня сформованості даної властивості особистості фахівця в середньому на 8%. Проведення ділових ігор підвищило кваліфікацію молодих фахівців, насамперед, в практичних виробничих питаннях, значно скоротило час адаптації випускників на виробництві, усунуло вакуум між фундаментальною вузівської підготовкою та практичною роботою менеджерів. За підсумками багаторічних
  3. 2.2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕНЕРОВ
    рівнем сформованості професійно-педагогічної компетентності. Студенти, що характеризувалися інтуїтивним (низьким) рівнем, уникали вести діалог, вступати в дискусію, виступати перед аудиторією, відрізнялися пасивністю. Для багатьох характерне невміння чітко і грамотно сформулювати свої думки. Слабо розвинені рефлексивні здібності. Студенти даного рівня висловлювали переконаність
  4. ВИСНОВОК
    рівнів сформованості даного поєднання властивостей особистості (окремих компонентів професійно-педагогічної компетентності). З переходом процесу професійно-педагогічної компетентності від етапу до етапу відбувається зміна цілей розвитку даного поєднання властивостей і, відповідно, дидактичних засобів, що застосовуються для їх досягнення. Ефективною показала себе система
  5. соціокультурні передумови МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
    рівня їх економічного розвитку вирішуються спільні проблеми: як збільшити доступ людей до освіти на будь-якому етапі їх життєвого шляху за наявності різних стартових можливостей і потреб; як зробити освіту якісною, що відповідає вимогам, що пред'являються розвиваються суспільством і ринковою економікою; як засобами освіти підготувати людину до постійно змінюваних умов
  6. 1.1. ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕНЕДЖЕРА
    рівню свідомості, розвитку здібностей, сформованості потреб. Ми вважаємо, що саморозвиток - це не тільки усвідомлений процес формування професійної майстерності, самоосвіти та самовдосконалення, але і вмотивований, цілеспрямований вільний вибір і прагнення досягти бажаного рівня професійної компетентності. В американській теорії «компетентного працівника»
  7. Висновки по I чолі 1.
    Рівні розвитку зазначених компонентів, які ми позначили як інтуїтивний (низький), нормативний (середній), активний (високий), креативний
  8. Висновки по II главі 1.
    Рівня розвитку формуванні професійно-педагогічної компетентності. По-друге, в міру ускладнення розв'язуваних на етапах завдань відбувається безперервне вдосконалення педагогічних засобів. 3. У процесі формування професійно-педагогічної компетентності ми виділяємо чотири етапи, на яких здійснюється одночасне формування всіх компонентів даної властивості особистості,
  9.  БІБЛІОГРАФІЯ 1.
      професійного спілкування. - Волгоград, 1990. 10. Анісімов О. С., Деркач А. А. Основи загальної та управлінської акмеології. - М.: 1995. 11. Анісімов О. С. Нове управлінське мислення: сутність та шляхи формування. - М., 1991. 12. Анісімов О. С. Основи методологічного мислення. - М.: Наука, 1989. - 317с. 13. Анциферова Л. І. Психологічна опосередкованість соціальних
  10.  4.1. Вплив успішності міжособистісного взаємодії початківця вчителя з іншими учасниками освітнього процесу на його соціально-психологічну адаптацію до педагогічної професії
      рівні. Спеціальне дослідження загального ставлення стажистів до педагогічної професії і задоволеності молодих фахівців результатами своєї практичної діяльності в процесі порівняльного аналізу їх самооцінки і оцінки більш досвідченими вчителями-наставниками показало, що вчителі-початківці мають значний інтерес і бажання займатися даною професією. Багато стажисти (75%)