Головна
ГоловнаІсторіяІсторія країн СНД → 
« Попередня Наступна »
Драгнев Д.М.. Нариси зовн.-пол. історії Молдавського князівства, 1987 - перейти до змісту підручника

ВИСНОВОК

Вивчення зовнішньополітичної історії Молдавського князівства з часу його утворення до початку XIX в. дозволяє встановити деякі закономірності та основні тенденції в її розвитку. Зовнішня політика Молдавського князівства перебувала в тісному зв'язку з економічною та внутрішньополітичної обстановкою в країні. Обмежені економічні та демографічні можливості князівства звужували діапазон зовнішньополітичної діяльності молдавських феодалів, їх політичні програми і, в кінцевому підсумку, впливали на постановку і вирішення тих чи інших зовнішньополітичних завдань.

Панували в класово антагоністичному суспільстві міждержавні відносини також повною мірою були характерні для зовнішньополітичної історії Молдавського феодальної держави. З самого виникнення воно мало вести боротьбу за збереження своєї незалежності, рахуючись з могутніми сусідніми королівствами - Угорщиною та Польщею, визнаючи сюзеренітет то однієї, то іншої, прагнучи протиставити їх один одному. Така вимушена політика дозволяла Молдавського князівства на перших порах зберігати державну самостійність.

Однак поступово Молдавське феодальна держава ставало сильніше, і його правителі стали намагатися силою зброї вирішувати суперечки з сусідніми державами: Валахією, Великим князівством Литовським і навіть Польщею та Угорщиною. З активним втручанням у політичне життя регіону османського фактора на перший план у зовнішній політиці князівства висувається завдання збереження незалежності в боротьбі з османською експансією. Внаслідок створилося важкого положення Молдавське князівство стало шукати надійних союзників для вирішення зазначеного завдання. У пошуках таких союзників молдавські господарі значно розширюють географічний ареал зовнішньополітичної діяльності. Необхідність оборони від зовнішніх ворогів сприяла висуненню на політичній арені князівства ряду талановитих дипломатів і полководців. Молдавські посли закликають до об'єднання для боротьби з Османською імперією уряду практично всіх великих країн Європи. Особливе значення в плані захисту незалежності мав молдавсько-російський військово-політичний союз, спрямований проти агресивних устремлінь Польсько-Литовської держави. Активна антиосманської позиція князівства у другій половині XV в., Ряд великих перемог, здобутих молдавської армією над османами і татарами, підняли міжнародний авторитет Молдавії, стали однією з причин того, що Польща і Угорщина довгий час не визнавали політичних претензій Османської імперії на Молдавське князівство.

Однак у першій половині XVI в. османське панування стало для князівства реальним фактом. У таких умовах в його зовнішній політиці переважали три основні тенденції. Залежно від конкретної внутрішньо-і зовнішньополітичної обстановки на перший план висувалася одна з них, іноді вони співіснували, перебуваючи в протиборстві один з одним, іноді якась із них затухала або не проявляють себе активно в діяльності молдавської дипломатії. Одна тенденція - ніколи не згасає прагнення певних верств князівства знову здобути незалежність шляхом активного опору; інша тенденція - прагнення звільнитися від османського панування за допомогою і при заступництві однією з ворожих Османській імперії держав. Першим двом протистояла третя тенденція - погоджувальна політика, що складалася в покірності Порті з метою зберегти власну державність в системі Османської імперії.

Відсіч, який у відповідь на посилення свого економічного і політичного тиску Порта отримувала в період антиосманських виступів під керівництвом Петра Рареша та Іоанна-воєводи, боротьба широких верств молдавського феодального суспільства в союзі з українським козацтвом проти іноземних гнобителів , підтримка молдавським народом визвольної війни на Україні в 1648 г-молдавсько-російський військово-політичний союз та інші факти - все це в тій чи іншій мірі сприяло реа лізації тенденції до звільнення Молдови від османського панування.

Звичайно, військово-економічна слабкість Молдавського князівства, з одного боку, і могутність Османської імперії, з іншого, приводили до того, що ця героїчна боротьба зазнавала поразки. Але її історичне значення полягає насамперед у тому, що пам'ять про жертви, принесених в боротьбі за свободу батьківщини, підтримувала національну гідність народу, знову піднімала його на боротьбу з гнобителями. Одночасно уроки поразок сприяли пошуку найбільш результативним шляхів боротьби за звільнення в середовищі політичних діячів феодальної Молдавії. Все більш переважаючим ставало думку, що звільнення можливе лише за допомогою сильних і надійних союзників, політичне верховенство яких має визнати Молдавське князівство. Як показано в праці, зовнішньополітична діяльність молдавських правлячих кіл у XVI-XVIII ст. в значній своїй частині зводиться до пошуку таких союзників. До встановлення контролю з боку Порти над зовнішньою політикою князівства цей пошук вівся відкрито.

Османський панування призвело до появи таємної дипломатії, головною метою якої було укладення договорів проти султана із зацікавленими в цьому країнами. До числа таких ставилися Польща (фактично до кінця XVII в.), На всьому протязі досліджуваного періоду Австрія і Росія. Взаємовідносини зазначених держав між собою і відносини з ними Молдавського князівства в контексті міжнародних відносин, що складалися в регіоні, призвели до того, що найнадійнішим союзником Молдови в боротьбі з османами стала Росія.

Політика угодовства частини панівного класу князівства з Портою на умовах збереження державної автономії в системі Османської імперії до початку XVIII ст. зазнала фактично повну поразку. У князівстві був встановлений турецько-фанаріотскій режим. У таких умовах тенденція боротьби за звільнення від влади османів за допомогою європейських держав (Росії, Австрії) здійснювалася не господарями, а опозиційно налаштованими молдавськими політичними діячами із середовища боярства і духовенства. Представники цих соціальних прошарків молдавського феодального суспільства таємно взяли на себе керівництво зовнішньою політикою, відповідала інтересам широких мас Молдавії.

Їх тісний зв'язок з Росією, а також послідовна, історично об'єктивно 'прогресивна політика Росії в східному питанні і, зокрема, в питанні про долю Молдавського князівства (незважаючи на класові цілі царизму) вже в другій половині XVIII в, принесла князівству надзвичайно важливі результати. Кючук-Кайнарджи-ський світ, а також ряд послідували після нього російсько-турецьких конвенцій, сприяли ослаблення османського ярма, припинення економічного занепаду, початку підйому економіки країни. Освіта на території князівства російського консульства не тільки давало відому захист від дій Порти, а й сприяло активиза * ції діяльності молдавської дипломатії.

У першому десятилітті XIX в. у зв'язку із зміною міжнародної ситуації і розстановки політичних сил у Південно-Східній Європі настає новий етап в історії Молдавії (в тому числі і зовнішньополітичної).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ВИСНОВОК "
  1. 5.1. Поняття про недедуктивних (імовірнісних) умовиводах
    висновок, в якому висновок не слід строго логічно з посилок, а лише в деякій мірі підтверджується посилками, називається недедуктивних, імовірнісним, або правдоподібним. У недедуктивних умовиводах - на відміну від дедуктивних, в яких істинність посилок гарантує істинність висновку - істинні посилки забезпечують лише велику ступінь правдоподібності укладення порівняно
  2. 2. Порядок і стадії укладання договору
    укладення договору полягає в тому, що одна зі сторін направляє іншій свою пропозицію про укладення договору (оферту), а інша сторона, отримавши оферту, приймає пропозицію укласти договір (п. 2 ст. 432 ЦК). Відповідно можна виділити наступні стадії укладання договору: 1) переддоговірні контакти сторін (переговори), 2) оферта; 3) розгляд оферти; 4) акцепт оферти. При цьому дві
  3. ГЛАВА ТРЕТЯ [Справжні укладення з помилкових або змішаних посилок по другій фігурі]
    укладення у всіх випадках - і коли обидві посилки взяті цілком
  4. § 2. Методи і структура судово-психологічної експертизи
    висновки, відомості про експерта, правова підстава проведення експертизи, назва вихідного процесуального документа. Тут же вказуються питання, поставлені перед експертизою (без зміни можливих неточностей і термінологічних помилок). У дослідницькій частині описуються всі використані діагностичні методи, методики і процедури, додаються протоколи їх проведення.
  5. 3.1. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів
    висновок - це форма мислення, за допомогою якої виводиться нове судження на підставі одного або більше відомих суджень. Інакше кажучи, умовивід - це форма думки і спосіб отримання вивідного знання на основі вже наявного. Умовивід являє собою перехід від деяких висловлювань Аі, ..., Ап (п> 1), що фіксують наявність деяких ситуацій у дійсності, до нового
  6. 1. Укладення договору будівельного підряду
    укладення договору будівельного підряду (так званих планових передумов або підстав укладення договору), чинним законодавством не передбачаються. Як зазначалося вище, укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (що не суперечать законодавству) законом віднесені до компетенції сторін договору. Однак, щоб укладений договір був дійсний,
  7. Види умовиводів
    висновку як логічної операції тісно пов'язане з поняттям логічного слідування. Враховуючи цей зв'язок, прийнято розрізняти правильні і неправильні умовиводи. Умовивід, що представляє перехід від посилок АЬ ..., АП (п> 1) до укладення В, є правильним, якщо між посилками і укладанням є ставлення логічного прямування, тобто У є логічним наслідком Аі, ..., Ап (п> 1). В
  8. Оцінка експертного висновку.
    Ув'язнення, повнота і переконливість висновків, в тому числі, чи випливають вони логічно з матеріалів справи та результатів психологічного дослідження. Можливість об'єктивної оцінки висновку експертизи багато в чому залежить від його повноти, відповідності вимогам, що пред'являються до цих документів. Тому перше, на що має бути звернена увага представників правоохоронних органів при
  9. Правила посилок
    висновок не слід з необхідністю. Отже, одна з посилок повинна бути ствердною. Порушення цього правила можна продемонструвати на прикладі: Дельфіни - НЕ риби Щуки - НЕ дельфіни Щуки - НЕ риби З двох приватних посилок висновок не слід з необхідністю. Наприклад: Деякі тварини - плазуни Деякі живі організми - тварини Деякі живі організми -
  10. Глава VII ПРАВИЛА, модус І ЗАСНУВАННЯ ТРЕТЬОЇ ФІГУРИ
    укладення служить атрибутом також і в більшій посилці . Правило друге По третій фігурі можна зробити тільки приватне висновок. Дійсно, оскільки мепипая посилка завжди стверджувальна, менший термін, який слуяшт в ній атрибутом, є приватним. Отже, оп не може бути загальним у висновку, де він служить суб'єктом, так як це означало б укладати загальне пз
  11. § 4. Укладення договору
    § 4. Висновок
  12. ЗАМІСТЬ укладення
    укладення
  13. Замість висновку
    укладення
  14. 2. Укладення мирової угоди
    2. Укладення мирової
  15. 4.4. Правила висновків логіки висловлювань
    ув'язнення. Правила виводу - це припису або дозволу, що дозволяють з суджень однієї логічної структури як посилок вивести судження деякої логічної структури як висновок. Їх особливість полягає в тому, що визнання істинності укладення проводиться на підставі не змісту посилок, а їх логічної структури. Правила виведення записуються у вигляді схеми, яка складається з двох
  16. Якими нормативними актами слід керуватися при укладенні колективного договору?
    Укладенні колективного договору перш за все слід керуватися Законом України від 1 липня 1993 ИО колективні договори і соглашеніяхи, який розроблено з урахуванням міжнародних норм, конвенцій і рекомендацій МОП, міжнародного досвіду та особливостей економічного розвитку і соціального стану суспільства. Цей Закон регулює сферу і порядок укладення колективних договорів,
  17. 1. 2. Висновок і виконання договору будівельного підряду
    1. 2. Висновок і виконання договору будівельного
  18. 2. Умовно-категоричний силогізм
    висновок, в якому одна з посилок - умовне судження, а інша посилка і висновок - категоричні судження. Умовно-категоричний силогізм має два правильних модусу: що затверджує (modus ponens) і заперечує (modus tollens). У стверджуючому модусі (modus ponens) в категоричній посилці затверджується істинність антецедента умовної посилки, а у висновку - істинність консеквента. В
  19. Вихід експертів за межі своєї компетенції.
      висновку не можна вважати обгрунтованими. Як приклад наведемо висновок з акту експертизи, також складеного в АСПЕК при ПБ № 6 м. Москви: «Випробуваний виявляє психофізичну незрілість з психопатоподібним поведінкою. За психічним станом не міг повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними. За психічному стану
© 2014-2022  ibib.ltd.ua