Єдність і централізація належать до т. з. основоположних принципів прокурорської системи. Специфіка і способи його практичної реалізації не поширюються такою ж мірою на інші державні структури.
Будучи єдиною і централізованою, прокуратура України здатна виконувати покладені на неї важливі конституційні функції незалежно від інших державних та недержавних структур, діючи суворо у межах конституції та законів України, сприяючи точному і однаковому застосуванню законодавства. Саме по собі існування принципу єдності і централізації прокуратури значною мірою обумовлюється тим, що здійснення прокурорського нагляду та інших конституційних функцій прокуратури є самостійним видом державної діяльності.
Єдність і централізація прокуратури забезпечує їй провідне місце у правоохоронній системі країни, можливість здійснення нею координації дій інших правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями.
Для правильного розуміння змісту цих понять потрібно передусім визначитись у питанні про те, чи являють вони собою єдине ціле, чи повинні розглядатись як самостійні засади. З цього приводу в юридичній літературі висловлено полярно протилежні думки.
124
125
Прихильниками погляду на єдність і централізацію як на складові частини єдиного принципу виступили М. Рагінський [27, 32], В. Басков [28], Ю. Грошевий [11, 12], автори Науково-практичного коментарю до Закону України "Про прокуратуру" [12, 25] та інші. Такий підхід властивий і майже всім проектам нового Закону України "Про прокуратуру", які вносились до Верховної Ради України впродовж 1997-2002 років. Він знайшов відображення і в законодавстві (ч. 1 ст. 4 союзного Закону "Про прокуратуру СРСР", ч. 1 ст. 6 чинного Закону України "Про прокуратуру", ч. 1 ст. 4 Федерального Закону "Про прокуратуру Російської Федерації", закони інших пострадянських держав).
У законі Киргизії (ч. 1 ст. 4) виділено лише принцип єдності, але про те, що відповідно до задуму законодавця ним охоплюється також принцип централізації, свідчить фраза: "органи прокуратури складають єдину систему, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів лише вищестоящим і Генеральному прокурору Киргизької Республіки". У п. 1 ст. 4 Закону Латвії зазначено, що прокуратура є не лише єдиною і централізованою, але й триступеневою системою (такою, власне, є і прокуратура України).
Спробу окремого розгляду принципів єдності і централізації було зроблено О. Михайленком [18, 125], К. Гуценком та М. Ковальовим [22, 258], М. Мичком та О. Головою [29, 74].
В. Молдован серед цих принципів виділяє лише централізацію [21, 11], що, очевидно, має означати повне ототожнення її з принципом єдності. Аналогічної позиції свого часу дотримувався М. Мартьянов стосовно т. з. "демократичного централізму" в діяльності прокуратури [ЗО, 6]. У той же час автори підготовленого у 1991 році проекту Закону про прокуратуру СРСР В. В. Клочков і В. П. Рябцев обмежились виділенням лише принципу єдності, не згадуючи про централізацію прокурорської системи в масштабах Союзу [31, 52], що, очевидно, пояснювалось передчуттям його близької ліквідації.
В. Басковим було висловлено думку про те, що принцип єдності і централізації є синонімом єдиноначальності [32, 71], до якої пізніше приєднались М. Мичко та О. Голова [29, 74].
Зі свого боку, вважаємо, що взаємозв'язок між єдністю і централізацією має досить складний діалектичний характер. З одного боку, їх не можна ототожнювати. В найзагальнішому розумінні
єдність властива будь-якій складній системі і означає тісну взає-мопов'язаність всіх її елементів та їх взаємообумовленість. Що ж стосується централізації, то вона означає наявність т. з. "владної вертикалі" або ієрархічності у побудові системи, коли нижчі ланки системи підпорядковуються вищим, а в кінцевому підсумку - найвищій ланці системи. З іншого боку, між єдністю і централізацією існує певний зв'язок, який, проте, не означає повної взаємо-обумовленості. З одного боку, централізація системи можлива лише на основі її єдності. З іншого ж - не будь-яка єдина система заснована на принципі централізації. Це, зокрема, стосується судової системи, в якій відносини між різними її ланками базуються виключно на процесуальному законодавстві, а також системи органів місцевого самоврядування, відносини між якими, на відміну від радянських часів, побудовані не на підлеглості, а на поділі компетенції.
Стосовно ж органів прокуратури, то, враховуючи особливості її правового статусу, взаємозв'язок між єдністю і централізацією прокурорської системи є особливо міцним, а їх взаємообумовленість має абсолютний характер. Це випливає з потреби зосередження зусиль прокурорських органів на вирішенні ключових проблем зміцнення законності, які мають загальнодержавне значення. Прокуратура не може бути дієздатною, не будучи водночас і єдиною, і централізованою.
У той же час аналітичний підхід до вивчення правових проблем не виключає можливості окремого наукового аналізу принципів єдності і централізації прокуратури. Зауважимо при цьому, що тут ідеться як про статичну сторону (організацію прокуратури), так і про динамічну (діяльність органів і посадових осіб прокуратури з реалізації властивих їй функцій за допомогою наданих для цього повноважень). Було б невірним з концептуальної точки зору стверджувати, що принцип єдності стосується лише організації прокуратури, а принцип централізації - лише її діяльності, оскільки раціональне використання цих засад позитивно впливає як на організацію, так і на діяльність прокуратури.
127
126
|
- ЗМІСТ
значення і види принципів організації і діяльності прокуратури ...115 3.2. Єдність і централізація як принцип прокурорської системи України ... 125 3.2.1. Значення і взаємозв'язок єдності і централізації і організації та діяльності прокуратури ... 125 3.2.2. Основні риси єдності прокурорської системи . . 128 3.2.3. Основні риси
- §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
значення цілей нагляду. Це, у свою чергу, пов'язано з оцінкою ролі прокурорського нагляду серед інших державних структур. Саме за цільовим призначенням прокурорський нагляд повинен відрізнятись від інших видів діяльності. Цю відмінність досить складно провести в сучасних умовах стосовно одного з основних напрямів діяльності - загального нагляду. Реформування організації і діяльності прокуратури є
- Складання прокурором обвинувальних висновків
значено, що прокурор при особистому розслідуванні справ користується «всіма повноваженнями слідчого», тобто має не тільки всі його права, а й обов'язки. У такому випадку невідомо, як зобов'язаний він отримувати передбачені Кримінально-процесуальним кодексом санкції, як це повинен робити слідчий. Це питання теж доцільно врегулювати. На нашу думку, необхідно поновити «протест» як основний акт
- матеріали правозастосувальної практики органів прокуратури та інших правоохоронних інституцій.
значено в літературі, "...сьогодні судова влада замкнулась на собі, боячись інформаційного вторгнення громадськості у сфері своєї діяльності, що традиційно була закритою для широкого загалу" [144, 15]. Підтвердженням такої позиції є положення, яке міститься у ч. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №4 "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність
- §2. Основні риси прокурорської системи
значена як централізована в масштабах України сукупність прокурорських органів, пов'язаних структурною єдністю і загальною функцією здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, підтримують державне обвинувачення в суді, а також здійснюють представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,
- §3, Проблеми правового регулювання прокурорського нагляду в Україні
значенням, суб'єктним складом і змістом знаходить їх самобутній, відмінний від інших відносин в суспільстві характер. Нам відомі чотири форми державної діяльності - здійснення державної влади, управління, правосуддя і прокурорський нагляд. Відповідно до цього складаються і групи суспільних відносин, відміні між собою. Так, суспільні відносини у сфері прокурорського нагляду, безумовно, не подібні
- "Принципи організації та діяльності прокуратури
значених вище, виділялись і інші принципи організації і діяльності прокуратури, які, на думку деяких авторів, заслуговували на те, щоб бути закріпленими в законодавстві. Зокрема, пропонувалось виділити такі принципи, як публічність, об'єктивність, активність, оперативність [15,13-27], демократичний централізм, рівноправність націй, безпосередність, швидкість реагування на правопорушення [16, 38],
- 4.1. ВІДНОСИНИ ПРОКУРАТУРИ З ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ І НАЙВИЩИМ ПРЕДСТАВНИЦЬКИМ ОРГАНОМ УКРАЇНИ
значеної статті присвячена вирішенню зовсім інших питань. Можливість притягнення діючого Президента України до кримінальної відповідальності виключається його недоторканністю (ч. 1 ст. 105 Конституції), а народних депутатів України - обмежується в процедурному плані наявністю депутатського імунітету (ч. З ст. 80). Складніше вирішити питання щодо впливу глави держави і парламенту на Генерального
- 4.3. ВІДНОСИНИ МІЖ ПРОКУРАТУРОЮ ТА СУДАМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
значення правових заборон, створює впевненість у невідворотності відповідальності за злочини, впливає на правову і моральну свідомість населення, підвищує престиж права" [59, 29]. "Піклу-ючись про сильну судову владу, - відзначає цей же автор, - численні ідеологи реформ звужують її соціальні функції, заперечуючи можливості і обов'язки суду щодо впливу на суспільну та індивідуальну
- 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
значених вище аспектів людини. До них належать наступні концепції: 1 Економічні теорії, що охоплюють різні напрямки економічної науки. Це, насамперед, теорії ринку праці. Відображаючи процеси в області попиту на робочу силу і її пропозиції, вони допомагають пояснити ряд явищ у сфері управління персоналом. Висновки теорій ринку праці важливі для розробки стратегії і прийняття оперативно-тактичних
|