Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

3.2.1. Значення і взаємозв'язок єдності і централізації і організації та діяльності прокуратури



Єдність і централізація належать до т. з. основоположних принципів прокурорської системи. Специфіка і способи його практичної реалізації не поширюються такою ж мірою на інші державні структури.
Будучи єдиною і централізованою, прокуратура України здатна виконувати покладені на неї важливі конституційні функції незалежно від інших державних та недержавних структур, діючи суворо у межах конституції та законів України, сприяючи точному і однаковому застосуванню законодавства. Саме по собі існування принципу єдності і централізації прокуратури значною мірою обумовлюється тим, що здійснення прокурорського нагляду та інших конституційних функцій прокуратури є самостійним видом державної діяльності.
Єдність і централізація прокуратури забезпечує їй провідне місце у правоохоронній системі країни, можливість здійснення нею координації дій інших правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями.
Для правильного розуміння змісту цих понять потрібно передусім визначитись у питанні про те, чи являють вони собою єдине ціле, чи повинні розглядатись як самостійні засади. З цього приводу в юридичній літературі висловлено полярно протилежні думки.
124
125

Прихильниками погляду на єдність і централізацію як на складові частини єдиного принципу виступили М. Рагінський [27, 32], В. Басков [28], Ю. Грошевий [11, 12], автори Науково-практичного коментарю до Закону України "Про прокуратуру" [12, 25] та інші. Такий підхід властивий і майже всім проектам нового Закону України "Про прокуратуру", які вносились до Верховної Ради України впродовж 1997-2002 років. Він знайшов відображення і в законодавстві (ч. 1 ст. 4 союзного Закону "Про прокуратуру СРСР", ч. 1 ст. 6 чинного Закону України "Про прокуратуру", ч. 1 ст. 4 Федерального Закону "Про прокуратуру Російської Федерації", закони інших пострадянських держав).
У законі Киргизії (ч. 1 ст. 4) виділено лише принцип єдності, але про те, що відповідно до задуму законодавця ним охоплюється також принцип централізації, свідчить фраза: "органи прокуратури складають єдину систему, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів лише вищестоящим і Генеральному прокурору Киргизької Республіки". У п. 1 ст. 4 Закону Латвії зазначено, що прокуратура є не лише єдиною і централізованою, але й триступеневою системою (такою, власне, є і прокуратура України).
Спробу окремого розгляду принципів єдності і централізації було зроблено О. Михайленком [18, 125], К. Гуценком та М. Ковальовим [22, 258], М. Мичком та О. Головою [29, 74].
В. Молдован серед цих принципів виділяє лише централізацію [21, 11], що, очевидно, має означати повне ототожнення її з принципом єдності. Аналогічної позиції свого часу дотримувався М. Мартьянов стосовно т. з. "демократичного централізму" в діяльності прокуратури [ЗО, 6]. У той же час автори підготовленого у 1991 році проекту Закону про прокуратуру СРСР В. В. Клочков і В. П. Рябцев обмежились виділенням лише принципу єдності, не згадуючи про централізацію прокурорської системи в масштабах Союзу [31, 52], що, очевидно, пояснювалось передчуттям його близької ліквідації.
В. Басковим було висловлено думку про те, що принцип єдності і централізації є синонімом єдиноначальності [32, 71], до якої пізніше приєднались М. Мичко та О. Голова [29, 74].
Зі свого боку, вважаємо, що взаємозв'язок між єдністю і централізацією має досить складний діалектичний характер. З одного боку, їх не можна ототожнювати. В найзагальнішому розумінні

єдність властива будь-якій складній системі і означає тісну взає-мопов'язаність всіх її елементів та їх взаємообумовленість. Що ж стосується централізації, то вона означає наявність т. з. "владної вертикалі" або ієрархічності у побудові системи, коли нижчі ланки системи підпорядковуються вищим, а в кінцевому підсумку - найвищій ланці системи. З іншого боку, між єдністю і централізацією існує певний зв'язок, який, проте, не означає повної взаємо-обумовленості. З одного боку, централізація системи можлива лише на основі її єдності. З іншого ж - не будь-яка єдина система заснована на принципі централізації. Це, зокрема, стосується судової системи, в якій відносини між різними її ланками базуються виключно на процесуальному законодавстві, а також системи органів місцевого самоврядування, відносини між якими, на відміну від радянських часів, побудовані не на підлеглості, а на поділі компетенції.
Стосовно ж органів прокуратури, то, враховуючи особливості її правового статусу, взаємозв'язок між єдністю і централізацією прокурорської системи є особливо міцним, а їх взаємообумовленість має абсолютний характер. Це випливає з потреби зосередження зусиль прокурорських органів на вирішенні ключових проблем зміцнення законності, які мають загальнодержавне значення. Прокуратура не може бути дієздатною, не будучи водночас і єдиною, і централізованою.
У той же час аналітичний підхід до вивчення правових проблем не виключає можливості окремого наукового аналізу принципів єдності і централізації прокуратури. Зауважимо при цьому, що тут ідеться як про статичну сторону (організацію прокуратури), так і про динамічну (діяльність органів і посадових осіб прокуратури з реалізації властивих їй функцій за допомогою наданих для цього повноважень). Було б невірним з концептуальної точки зору стверджувати, що принцип єдності стосується лише організації прокуратури, а принцип централізації - лише її діяльності, оскільки раціональне використання цих засад позитивно впливає як на організацію, так і на діяльність прокуратури.
127
126

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3.2.1. Значення і взаємозв'язок єдності і централізації і організації та діяльності прокуратури"
  1. ЗМІСТ
    значення і види принципів організації і діяльності прокуратури ...115 3.2. Єдність і централізація як принцип прокурорської системи України ... 125 3.2.1. Значення і взаємозв'язок єдності і централізації і організації та діяльності прокуратури ... 125 3.2.2. Основні риси єдності прокурорської системи . . 128 3.2.3. Основні риси
  2. §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
    значення цілей нагляду. Це, у свою чергу, пов'язано з оцінкою ролі прокурорського нагляду серед інших державних структур. Саме за цільовим призначенням прокурорський нагляд повинен відрізнятись від інших видів діяльності. Цю відмінність досить складно провести в сучасних умовах стосовно одного з основних напрямів діяльності - загального нагляду. Реформування організації і діяльності прокуратури є
  3. Складання прокурором обвинувальних висновків
    значено, що прокурор при особистому розслідуванні справ користується «всіма повноваженнями слідчого», тобто має не тільки всі його права, а й обов'язки. У такому випадку невідомо, як зобов'язаний він отримувати передбачені Кримінально-процесуальним кодексом санкції, як це повинен робити слідчий. Це питання теж доцільно врегулювати. На нашу думку, необхідно поновити «протест» як основний акт
  4. матеріали правозастосувальної практики органів прокуратури та інших правоохоронних інституцій.
    значено в літературі, "...сьогодні судова влада замкнулась на собі, боячись інформаційного вторгнення громадськості у сфері своєї діяльності, що традиційно була закритою для широкого загалу" [144, 15]. Підтвердженням такої позиції є положення, яке міститься у ч. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №4 "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність
  5. §2. Основні риси прокурорської системи
    значена як централізована в масштабах України сукупність прокурорських органів, пов'язаних структурною єдністю і загальною функцією здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, підтримують державне обвинувачення в суді, а також здійснюють представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,
  6. §3, Проблеми правового регулювання прокурорського нагляду в Україні
    значенням, суб'єктним складом і змістом знаходить їх самобутній, відмінний від інших відносин в суспільстві характер. Нам відомі чотири форми державної діяльності - здійснення державної влади, управління, правосуддя і прокурорський нагляд. Відповідно до цього складаються і групи суспільних відносин, відміні між собою. Так, суспільні відносини у сфері прокурорського нагляду, безумовно, не подібні
  7. "Принципи організації та діяльності прокуратури
    значених вище, виділялись і інші принципи організації і діяльності прокуратури, які, на думку деяких авторів, заслуговували на те, щоб бути закріпленими в законодавстві. Зокрема, пропонувалось виділити такі принципи, як публічність, об'єктивність, активність, оперативність [15,13-27], демократичний централізм, рівноправність націй, безпосередність, швидкість реагування на правопорушення [16, 38],
  8. 4.1. ВІДНОСИНИ ПРОКУРАТУРИ З ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ І НАЙВИЩИМ ПРЕДСТАВНИЦЬКИМ ОРГАНОМ УКРАЇНИ
    значеної статті присвячена вирішенню зовсім інших питань. Можливість притягнення діючого Президента України до кримінальної відповідальності виключається його недоторканністю (ч. 1 ст. 105 Конституції), а народних депутатів України - обмежується в процедурному плані наявністю депутатського імунітету (ч. З ст. 80). Складніше вирішити питання щодо впливу глави держави і парламенту на Генерального
  9. 4.3. ВІДНОСИНИ МІЖ ПРОКУРАТУРОЮ ТА СУДАМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
    значення правових заборон, створює впевненість у невідворотності відповідальності за злочини, впливає на правову і моральну свідомість населення, підвищує престиж права" [59, 29]. "Піклу-ючись про сильну судову владу, - відзначає цей же автор, - численні ідеологи реформ звужують її соціальні функції, заперечуючи можливості і обов'язки суду щодо впливу на суспільну та індивідуальну
  10. 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
    значених вище аспектів людини. До них належать наступні концепції: 1 Економічні теорії, що охоплюють різні напрямки економічної науки. Це, насамперед, теорії ринку праці. Відображаючи процеси в області попиту на робочу силу і її пропозиції, вони допомагають пояснити ряд явищ у сфері управління персоналом. Висновки теорій ринку праці важливі для розробки стратегії і прийняття оперативно-тактичних