Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка початкової школи → 
« Попередня Наступна »
Іван Павлович Підласий. Педагогіка початкової школи: підручник, 2010 - перейти до змісту підручника

Аналіз праці вчителя

Вже на студентській лаві необхідно дізнатися, за якими напрямками та критеріями аналізується праця вчителя, призначається грошову винагороду. У законодавстві сказано, що кожен вчитель має право на вільне застосування форм і методів навчання, створення своєї власної (авторської) методики навчання і виховання. Це велике право, але ще більша відповідальність. Адже власна авторська методика не означає вседозволеності - як хочу, так і дію. Закон не перешкоджає творчості, не сковує ініціативу, але суворо запитує з недбайливого педагога, якщо він, навіть з благих намірів, порушує норми педагогічної діяльності і не може забезпечити тих результатів, які гарантовані при дотриманні загальновідомих вимог.

Аналіз діяльності вчителя є основою вдосконалення його майстерності. При цьому ставиться мета - вхопити зв'язок між діяльністю вчителя та результатами його праці, побачити, які нові методи і прийоми він освоїв, наскільки удосконалив свою майстерність, як при цьому змінилася працездатність учнів, їх ставлення до навчання, що вони знають, як використовують свої знання , вміння. Важливо також дізнатися, як здійснюється наступність у використанні старих і нових методів навчання, традиційних методик, наскільки усвідомлено до конструювання своєї системи навчання і виховання підходить учитель, як його система забезпечує навчання і виховання, наскільки позитивно чи негативно позначаються результати досягнутого на ставленні дітей до навчання .

При аналізі системи роботи вчителя враховуються:

- стрижнева ідея його педагогічної праці, яка розуміється як творче кредо педагога, його бачення і розуміння навчально-виховного процесу. Факти, отримані при аналізі роботи вчителя, повинні прояснити сенс тієї чи іншої організації навчально-виховного процесу, всієї діяльності вчителя;

- якість навчання і виховання. Це загальний критерій, який складається з безлічі приватних показників, що характеризують в комплексі рівень педагогічної діяльності;

- співвідношення «витрати - результат». Іноді педагог домагається високих результатів за рахунок додаткових занять, перевантажень домашніми завданнями, тобто успіх приходить в результаті перенапруження сил вчителя і учнів, що не може оцінюватися позитивно;

384

- загальний професійний рівень вчителя: зрілість його майстерності, здатність до самооцінки своєї діяльності , перспективам зростання.

Часто окремим компонентом аналізу є робота вчителя з сім'єю, з батьками.

Аналіз системи здійснюється з багатьох напрямків праці вчителя. Серед них: 1) знання і раціональне використання педагогічної теорії, 2) оволодіння новими методами і прийомами навчальної діяльності, 3) розумне поєднання їх при розкритті змісту матеріалу, 4) самоаналіз, професійна самооцінка якості своєї праці та ін

Природно, головна увага приділяється показниками навчально-виховного процесу:

- обсягом та якістю знань;

- обсягом та якістю практичних умінь і навичок;

- системі знань, умінь;

- вмінню застосовувати теорію на практиці;

- способам мислення і діяльності школярів;

- вихованості дітей та ін

Перевіряючі конкретно з'ясовують, як учитель:

- визначає мету уроку, активізує діяльність учнів при: а) перевірці домашнього завдання; б) поясненні нового матеріалу; в) закріпленні знань;

- організує працю учнів за всіма параметрами: а) перевірка готовності до уроку і виконання домашнього завдання, б) розуміння мети уроку; в) темп роботи учнів і його відповідність віку; г) раціональність використання часу на уроці; д) підведення підсумків уроку і оцінка праці учнів; е) коментування домашнього завдання: ж) форми організації праці учнів та їх доцільність;

- активізує навчально-пізнавальну діяльність, зокрема: а) постановка проблеми, б) наявність порівнянь, аналізу і узагальнень; в) наявність і результативність індивідуальної роботи; г) характер знань учнів; д) результативність використання дидактичної наочності, технічних засобів; е) прийоми стимулювання активності;

- здійснює виховання школярів: а) які якості (громадянина, працівника, сім'янина) формуються, б) виховна роль вчителя на уроці; в) єдність виховних вимог (спадкоємність); г) прийоми стимулювання і формування свідомої дисципліни учнів на уроці і поза ним; д) відповідність рівня виховної діяльності віком учнів;

- здійснює диференційований підхід до навчання і виховання учнів на уроці при: а) опитуванні; б) вивченні нового матеріалу; в) організації самостійної роботи.

385

Рівень вихованості визначається за загальним станом дисципліни на уроці; стилю роботи вчителя (яким стилем управління діяльністю він домагається необхідної дисципліни); відношенню до нього учнів; реакції учнів на зауваження вчителя при порушенні дисципліни; індивідуальній роботі з учнями-порушниками дисципліни на уроці і іншими показниками.

Питання, як працюють учні, - чи не головний при аналізі майстерності. Ефективність їх навчальної діяльності оцінюється на основі таких проявів, як розуміння навчального матеріалу, знання істотного, головного і вміння відділяти його від другорядного; вміння аналізувати реальні явища за допомогою отриманих знань; правильність використання знань, умінь при вирішенні практичного завдання.

Пізнавальна активність учнів, обумовлена ??за стійкості працездатності, вмінню долати труднощі, вносити корективи в процес навчання, фіксується по ряду ознак:

- збереження стійкої уваги протягом усього уроку (кількість і час відволікань, час зосередженої роботи та ін);

- види труднощів, які в змозі подолати школяр;

- реакція на невдачі у навчанні (завзятість , самовиправдання своїх дій, небажання вчитися);

- здатність учнів визнавати помилки;

- здатність переробляти неякісно виконану роботу. Відповідальне ставлення до вчення в кінцевому рахунку характеризує

моральну і вольову сторони розвитку школярів у процесі навчання. Відповідальність учня оцінюють по ряду ознак:

- виконанню ним своїх навчальних обов'язків, вимог вчителя;

- розуміння соціальної значущості та особистої необхідності сумлінного навчання;

- пред'явленню вимог до високої якості своєї роботи;

- вмінню об'єктивно оцінювати свої знання, вміння;

- вмінню порівнювати свої досягнення з досягненнями інших;

- мобілізації своїх сил і здібностей при подоланні пізнавальних труднощів;

- здатності чергувати працю та відпочинок, відновлювати свою працездатність.

Зростання педагогічної майстерності вчителя - це показник якості навчально-виховної роботи, це постійно удосконалюється навчально-виховний процес, який змінює і самого вчителя. Ознаки педагогічної майстерності:

- чіткість визначення та диференціація завдань уроку;

- забезпечення наступності в засвоєнні змісту освіти;

386

- творчий характер методів навчання з урахуванням особливостей навчального матеріалу і можливостей дітей;

- допомога дітям у подоланні труднощів навчання;

- висока працездатність дітей на уроці;

- гуманізація навчально-виховного процесу;

- особистісний підхід;

- вміння займатися самоосвітою.

Професіоналізм педагога росте до тих пір, поки він, не покладаючись на досвід, перед кожним уроком ще і ще раз перевіряє готовність до зустрічі з класом, а саме:

- ясно визначить і поставить перед учнями завдання їх діяльності на уроці;

- підбере адекватні форми, методи, прийоми, засоби, роздаткові та наочні матеріали для вирішення поставлених завдань;

- раціонально їх використовує;

- складе продуманий, точний план. Кожен етап уроку буде розрахований у часі;

- добре проінструктує учнів, що їм слід робити, як виконувати майбутню роботу;

- здійснить диференційований та індивідуальний підхід;

- використовує переваги взаимообучения в підгрупах;

- нормує самостійну роботу в часі, навчить дітей укладатися з виконанням робіт в заданий час;

- протестує навчальні досягнення кожного учня;

- використовує тематичний облік знань;

- нагородить кращих і заохотить старанних.

Таким чином, щоб учитель ріс, щоб розвивалося і міцніла його майстерність, необхідний постійний, строгий професійний аналіз всіх сторін його діяльності. Але головними критеріями майстерності залишаються якість навчання і виховання школярів, просування педагога по шляху гуманізації шкільних відносин (див. рис. 17).

Перевірте себе

Що означає поняття «професійна педагогічна діяльність»? Розкрийте сутність функцій вчителя. Яка функція педагога є головною? Яка структура управління?

387

Про що свідчать вимоги до вчителя? Які вимоги до вчителя числяться серед головних? Розкрийте зміст професійних якостей педагога. Яка структура педагогічних здібностей? Яка структура педагогічної майстерності? Що значить «педагогічна техніка»?

Як ринкові відносини змінили вимоги до педагогів?

Що означає вираз «дитина - відображення сім'ї»?

У чому виражається взаємозв'язок сім'ї і школи?

Які головні завдання педагогічної підтримки сім'ї?

Назвіть форми співпраці вчителя з сім'єю.

Які правила буде дотримуватися вчитель при відвідуванні сім'ї?

Які поради він дасть батькам?

Що таке педагогічна діагностика сім'ї?

Як здійснюється аналіз педагогічної праці?

За якими критеріями і напрямами здійснюється аналіз?

Опорний конспект

Учитель - людина, що має спеціальну підготовку і професійно займається педагогічною діяльністю.

Педагогічна функція - запропоноване педагогу напрямок застосування професійних знань і умінь.

Головна функція вчителя - управління процесами навчання, виховання, розвитку, формування.

Педагогічні здібності - якість особистості, що виражається в схильностях до роботи з учнями, любові до дітей, задоволенні від спілкування з ними.

Групи здібностей - організаторські, дидактичні, рецептивні, комунікативні, сугестивні, дослідницькі, науково-пізнавальні.

Провідні здібності - педагогічна пильність, дидактичні, організаторські, експресивні.

Професійні якості - володіння предметом і методикою викладання, психологічна підготовка, загальна ерудиція, широкий культурний кругозір, педагогічну майстерність, володіння технологіями педагогічної праці, організаторські вміння і навички, педагогічний такт, педагогічна техніка, володіння технологіями спілкування , ораторське мистецтво та інші якості, працьовитість, працездатність, дисциплінованість, відповідальність, вміння поставити мету, обрати шляхи її досягнення, організованість, наполегливість, систематичне підвищення професійного рівня та якості своєї праці і т.д.

388

Людські якості - духовність, людяність, доброта, терплячість, порядність, чесність, відповідальність, справедливість, обов'язковість, об'єктивність, щедрість, повага до людей, висока моральність , оптимізм, емоційна врівноваженість, потреба в спілкуванні, інтерес до життя вихованців, доброзичливість, самокритичність, стриманість, гідність, патріотизм, релігійність, принциповість, чуйність і багато інших.

Педагогічна майстерність - високе і постійно удосконалюється мистецтво виховання і навчання.

Педагогічна техніка - комплекс знань, умінь, навичок, необхідних педагогу для того, щоб ефективно застосовувати на практиці вибрані ним методи педагогічного співробітництва.

Аналіз праці вчителя - виявлення зв'язку між діяльністю вчителя та результатами його праці.

Праця вчителя оцінюється у зв'язку з:

- обсягом і якістю знань;

- об'ємом практичних умінь і навичок;

- системою знань, умінь;

- умінням застосовувати теорію на практиці;

- способами мислення і діяльності школярів.

Співпраця педагога з сім'єю школяра - об'єднання зусиль у вихованні дітей; взаємодію з метою досягнення бажаного рівня розвитку, навчання і виховання дітей.

 Гуманістичні принципи сімейного виховання - креативність (вільний розвиток здібностей дітей); гуманізм (визнання особистості як абсолютної цінності); демократизм, заснований на встановленні рівноправних відносин між дорослими і дітьми; громадянськість, заснована на усвідомленні місця свого Я в суспільній системі; ретроспективность, що дозволяє здійснювати виховання на традиціях народної педагогіки; пріоритетність загальнолюдських норм і цінностей. 

 По відношенню до дітей виділяються сім'ї - люблячі (поважаючі) дітей; чуйні; матеріально-орієнтовані; ворожі; антисоціальні. 

 Стилі батьківського виховання - авторитарний, демократичний, попустітельскій. 

 Компоненти змісту сімейного виховання - духовне, фізичне, моральне, інтелектуальне, естетичне, трудове, економічне, екологічне, політичне, статеве. 

 389 

 Література 

 Азаров Ю.П. Мистецтво виховання. М., 1985. 

 Єлканов С.Б. Основи професійного самовиховання майбутнього вчителя. М., 

 390 

 Игошев К.Є., Мінковський Г.М. Сім'я, діти, школа. М., 1989. Капралова P.M. Робота класного керівника з батьками. М., 1980. Лесгафт П.С. Сімейне виховання дитини та її значення. М., 1991. Мантейчек З. Батьки і діти. М., 1992. Мудрик А.В. Вчитель: майстерність і натхнення. М., 1986. Мудрість виховання. Книга для батьків. М., 1989. Нікітін Б.П., Нікітіна Л.А. Ми, наші діти і онуки. М., 1989. Симонов В.П. Діагностика особистості та професійної майстерності викладача. М., 1995. 

 Симонов В.П. Педагогічний менеджмент. М., 1997. Скульський Р.П. Вчитися бути вчителем. М., 1986. 

 Сластенін В А., Мажар Н.Є. Діагностика професійної придатності молоді до педагогічної діяльності. М., 1991. 

 Співаковська А.С. Як бути батьками. М., 1986. Сухомлинський В.А. Батьківська педагогіка. М., 1977. 

 Флейком-Хобсон К. та ін Розвиток дитини та її відносин з оточуючими / Пер. з англ. М., 1993. 

 Хозяїнов Г.І. Педагогічна майстерність викладача. М., 1988. 

 Еверт НА., Сосновський А.І., Кулієв С.Н. Критерії оцінки діяльності вчителя. 

 М., 1991. 

 1989. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Аналіз праці вчителя"
  1.  Література для самостійної роботи
      Бабанський Ю К. Інтенсифікація процесу навчання. М., 1987. Дубровіна І.В. Робоча книга шкільного психолога. М., 1991. Гірські Г.І. Організація навчально-виховного процес-са.М., 1977. Замків Л.В. Бесіди з учителями. М, 1970. Кап-Калик В А. Вчителю про педагогічному спілкуванні. М., 1987. Конаржевский Ю.А. Педагогічний аналіз навчально-виховного процесу та управління
  2.  Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
      Педагогічні стратегії організації міжособистісної взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 2. Ціннісні орієнтації вчителя як суб'єкта гуманістічес-ки-орієнтованої педагогічної діяльності. 3. Порівняльний аналіз психологічного потенціалу особистості вчителів, які здійснюють різні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності
  3.  ГЛАВА 19. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА
      19.1. Особливості професії педагога. 19.2. Структура педагогічної діяльності. 193. Професійне становлення педагога. 19.1. Особливості професії педагога Професія педагога відноситься, за класифікацією Е. А. Клімова, до типу «людина-людина». Це означає, що в діяльності вчителя принциповим виявляється вміння впливати на іншу людину. Вплив на іншого, навчання і
  4.  Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
      Тема 1. Соціально-професійна адаптація молодого фахівця-педагога до гуманістично-орієнтованої педагогічної діяльності. 1. Поняття соціально-психологічної адаптації до професійної діяльності. 2. Педагогічна взаємодія початківця вчителя-стажиста з іншими суб'єктами освітнього процесу як фактор його соціально-професійної адаптації до
  5.  О. В. Акулова, С. А. Писарєва, Е. В. Піскунова, А. П. Тряпіцина,. Сучасна школа: досвід модернізації: Книга для вчителя. - СПб.: Изд-во РГПУ ім. А. І. Герцена. - 290 с., 2005
      У книзі для вчителя узагальнено та проаналізовано склався в даний час досвід реалізації стратегії модернізації загальної освіти в сучасній вітчизняній школі. Особливу увагу приділено аналізу нових підходів до відбору змісту шкільної освіти, заснованих на ідеї досягнення учнями компетентностей в різних сферах діяльності. Запропоновано підходи до проектування варіативних
  6.  Запитання і завдання для самоконтролю
      1. Яку роль відіграє особистість керівника школи? Які важливі якості необхідні директору сучасної школи? 2 Складіть циклограму управління школи. 3. Як організувати працю керівника школи? 4. Як зберегти час вчителя? Що залежить від керівників школи, а що від самого вчителя? 5. Які права та обов'язки посадових осіб школи? 6. Як поєднати єдиноначальність і колегіальність
  7.  Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
      Тема 1. Професійно-особистісна готовність сучасного вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Поняття "професійно-особистісної готовності вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі". 2. Гуманістична спрямованість особистості як фактор
  8.  23.6. Атестація вчителів
      Метою атестації є створення ефективної системи диференційованої оцінки й оплати праці працівників освіти, стимулюючої їх професійне зростання, безперервне підвищення кваліфікації та результативності праці. Атестація вчителів проводиться на основі експертної оцінки праці: його результативності і "якості навчально-виховного процесу. Атестація проводиться за бажанням вчителів.
  9.  С. П. ІВАНОВА. УЧИТЕЛЬ XXI СТОЛІТТЯ: ноопсіхологіческій підхід до аналізу професійно-особистісної готовності до педагогічної діяльності. - Львів: ПГПИ ім. С.М. Кірова. - 228 с., 2002
      У навчальному посібнику розкривається новий концептуальний підхід, що відбиває сучасні умови розвитку соціально-освітнього середовища та її суб'єктів; дається психологічна характеристика особистості вчителя, орієнтованого на формування в учнів человекоцентрірованной життєвої позиції, соціальних умінь і навичок міжособистісного спілкування; пропонуються методичні рекомендації щодо формування
  10.  Короткий зміст глави
      1. Професійно-особистісна готовність вчителя до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії в сучасній соціально-освітньому середовищі визначається як установка на прогнозування поведінки інших суб'єктів освітнього процесу в ситуаціях спілкування; на взаєморозуміння та обмін особистісними смислами з іншими людьми, на передачу позитивної енергії і надання взаємної
  11.  Теми та питання для обговорення на семінарських заняттях
      Тема 1. Педагогічна діяльність як процес гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі. 1. Освіта як фактор, що сприяє розвитку цивілізованого суспільства. 2. Різноманіття форм педагогічної взаємодії в залежності від соціально-історичних умов суспільного розвитку. 3. Педагогічна діяльність в
  12.  Теми для самостійної дослідницької роботи 1.
      Психологічні фактори, що впливають на пошук консенсусу в міжособистісних відносинах учнів, вчителів та батьків. 2. Організація полісуб'єктний взаємодії вчителів, батьків і громадських організацій у процесі виховання особистості, що розвивається. 3. Психологічні умови включення неформальних об'єднань у процес гуманістично-орієнтованої соціалізації молодого
  13.  Теми для самостійної дослідницької роботи
      Психологічні умови, що сприяють гуманізації соціально-освітнього середовища в процесі розвитку психологічної культури студентів-майбутніх вчителів. 1. Розвиток потреби у студентів-майбутніх учителів у педагогічної рефлексії до самопроектування поведінки в процесі кооперативно-структурованої навчальної діяльності в
  14.  Теми для рефератів 1.
      Психологічна готовність особистості до професійної діяльності (на прикладі педагогічної діяльності). 2. Професійно-особистісна позиція і її складові (на прикладі педагогічної діяльності). 3. Комунікативна компетентність особистості та її значення для педагогічної діяльності вчителя. 4. Педагогічні здібності вчителя до організації міжособистісного
  15.  Висновок
      У навчальному посібнику здійснено соціально-психологічний аналіз професійно-особистісної готовності вчителя до організації гуманістично-орієнтованої педагогічної діяльності в сучасній соціально-культурної та освітньої середовищі. Оскільки виживання світового співтовариства в просторі ноосфери можливе лише за умови полісуб'єктний взаємодії людини з навколишнім світом, де
  16.  Два методи розрахунку оптимального штату.
      Існують два методи розрахунку для визначення оптимального штату. Перший називається "формулою складання штату секторів (підрозділів)". Цей метод полягає в наступному. Проводиться аналіз службових функцій за окремими професіями та відповідно до типу і обсягом роботи визначається, який штат необхідний для її виконання. Такий метод складання плану з персоналу шляхом аналізу службових