Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка → 
« Попередня Наступна »
Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001 - перейти до змісту підручника

ЕСТЕТИКА ПРОЦЕСУ І РЕЗУЛЬТАТІВ ВИХОВАННЯ - критерій істини ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Педагогічний процес як рух думки, діяльності, відносин педагога і учнів може бути естетично оцінений також з позиції ритмічності його протікання, симетрії і пропорційності, у розподілі навчального матеріалу і навантаження, організованості, послідовності і свідомості дисципліни. Закон ритму, завершеного циклу в життєдіяльності, як загальна властивість природних і суспільних явищ, проявляється в загальній і приватної організації педагогічного процесу. Чергування занять з контрастному змістом, за видами діяльності, за формами і прийомам роботи відбувається не довільно, а з урахуванням законів функціонування психіки, біологічних циклів життя дитячого організму, руху в пізнанні від абстрактного до конкретного і назад, зменшення ступеня розумової напруги і нарощування фізично і психічно активної діяльності. Ці ритми організації розумової праці та навчальних занять школярів, пов'язані з законами життєдіяльності дитячого організму, створюють гармонію дитячого життя, естетично досконалу організацію і оптимальні умови для ефективного навчання і виховання.

Активно-діяльна природа дитини не терпить одноманітності та застою. Для школяра процес пізнання навколишньої дійсності не обмежується только'умственной діяльністю. Він пізнає світ усім своїм єством: інтелектом, почуттям, інтуїцією, в активній творчості та спілкуванні. Щоб включити дитини в навчально-виховний процес, забезпечити повноцінне функціонування всіх його пізнавальних сил, необхідний певний ритм всієї пізнавальної діяльності, постійне чергування структурно-організаційних елементів усередині кожної навчально-виховної форми, зміна видів навчальної роботи, різноманіття і різноманітність самих форм. У розкладі за уроком може слідувати лекція, практичне або семінарське заняття, екскурсія або конференція. Тоді педагогічний процес постане перед вчителями і учнями як гармонія взаємодіючих форм і видів діяльності: розумової, фізичної, творчої, розважальної, дослідницької. Сама форма навчання і виховання стає підтвердженої, доступною естетичним критеріям, коли гранично змістовна, чітко організована, методично оснащена, включає дітей у різноманітну активну діяльність, вимагає від них вольового напруження, задовольняє інтереси і потреби.

Гармонійність навчальному процесу додає також ритмічне, взаємодоповнююче взаємодія адекватних змісту навчального матеріалу та віковими особливостями дітей методів організації пізнавальної, творчої, продуктивної роботи. Зовнішня краса уроку, лекції, семінарського або лабораторного заняття визначається різноманітністю і внутрішньою гармонією методів, переходами одного в інший, сменяемостью івзаємозамінністю, створюваної ними ділової напруженістю і розрядкою, невимушеністю, легко вводить в серйозна праця. Таким чином, закон ритму як естетичний критерій істини проявляється в цілісному педагогічному процесі у вигляді гармонійного чергування і взаємодії різних видів діяльності, форм і методів виховання і навчання, що забезпечує ефективність навчально-виховної роботи. Учитель-майстер розповідь доповнює поясненням, обговорення переводить в дискусію, вправи завершує творчою роботою. Мозаїка методів створює гармонію діяльності.

Виховання, освіта як суспільні явища виростають з системи суспільних відносин, служать їх розвитку і вдосконалення. Відчуття, бачення, відчуття краси від зіткнення з громадською системою виховання виникають разом з ефективним відображенням і задоволенням нею суспільних потреб, вимог до підростаючого людині. Краса полягає у вираженні цілей педагогічної діяльності дорослих, в організованій реалізації їх через зміст виховання, освіти, праці за допомогою сучасних форм навчально-виховної роботи. Вища педагогічна краса виявляється в конкретних властивостях і якостях особистості, здатної активно брати участь у суспільному прогресі, рухати його вперед і в процесі цього руху творити умови для власного саморозвитку, самостановления і самоствердження. Формула краси виховання людини така: наполегливе рух від стихії життєвих відносин до їх педагогічному перетворенню і впорядкування в цілях формування особистості; занурення особистості в життєві відносини з метою перетворення і вдосконалення суспільного життя.

Краса як показник істинності педагогічного знання проявляється у навчально-виховному процесі в різних модифікаціях симетрії.

Закон симетрії вимагає, щоб організація і зміст процесу пізнання дійсності школярами були адекватні типам, прийомам, способам мислення, законам теорії пізнання, освоєння реального світу. Людина пізнає дійсність за допомогою узагальнень в уявленнях, поняттях, образах і символах. На цій основі у нього розвивається емпіричне, абстрактно-абстрактне і образно-емоційне мислення, відбувається становлення психіки та інтелекту як цільної поліфункціональної системи.

Розвиток усіх типів і способів мислення, засвоєння навчального матеріалу у всій повноті, формування цілісного уявлення про світ, розвиток в дитині всіх духовних сутнісних сил вимагають компановки, підбору змісту освіти відповідно симетрично-емпіричному, понятійному, образному і символічного мислення. Один і той же матеріал необхідно висловити і в конкретних фактах, і в наукових категоріях, і в умовних символічних значеннях, і в реальному або художній картині. Розташування та розподіл навчального матеріалу відповідно симетрично способам, типам мислення, дає можливість дитині розглянути, відчути, відчути явища світу з усіх боків, у всій їх повноті, цілісності, єдності форми і змісту, красі.

Так, наприклад, при вивченні історії, накопичуючи факти, проникаючи в суть історичних концепцій, в результаті теоретичного осмислення різних періодів життя суспільства школярі опановують історією на понятійно-історичному та емпіричному рівнях. Знайомлячись з діяльністю видатних особистостей, найголовнішими історичними подіями життя народу, вони відтворюють у своїй свідомості образні картини минулого, емоційно переживають їх. Освоюючи соціологічні схеми становлення суспільства, графіки господарського розвитку, плани битв, карти територій держав, хлопці включаються в систему образно-понятійного свідомості, занурюються в символічні зображення, всебічно осмислюють, систематизують історичний матеріал. При вивченні музики учні також освоюють її теорію, звучання музичних образів і нотні символи. Подібним чином відбувається пізнання будь-якого предмета науки і мистецтва. Порушення симетрії в організації навчання між законами пізнання, мислення і структуруванням навчального матеріалу робить освітній процес стихійним, збитковим і некерованим. Стало бути, симетрія, як освітній закон об'єктивної краси, властива педагогічним явищам, становить суттєвий момент системності педагогічного процесу, і її наявність може служити критерієм істинності педагогічного знання.

У пошуках наукової педагогічної істини, в її виявленні величезне значення має краса організації повсякденної життєдіяльності дітей, їхніх стосунків. Культура прояви дитячої особистості, поєднання в житті шкільного виховного колективу глибокого змісту навчального, продуктивного, художньо і технічно творчого суспільно корисної праці з різноманітністю сучасних форм організації життя закономірно призводять до налагодження зовнішньої організованості; красі побуту та дисципліні праці; цілеспрямованості дітей; їх зайнятості та зацікавленості соціально цінними сторонами життя. У свою чергу справжня естетика дитячого побуту, праці і відносин, ці зовні естетичні ознаки, можуть бути результатом тільки глибоко наукової педагогічної організації дитячого життя, досягнення в колективі справжньої єдності, гармонії життєвого змісту та педагогічної форми.

Найвиразніший, переконливий, всебічний і всеосяжний критерій істинності навчально-виховних систем, їх змісту, форм і методів - краса самої дитячої особистості. Вона несе в собі і постійно проявляє у житті численні властивості, якості, особливості. Її естетична сутність яскраво відбивається у відносинах до людей, праці, культури, самої себе. У життєвих відносинах виявляється ступінь моральної цілісності особистості, її прагнення до духовності, до досягнення ідеалів, захопленість справою, освіченість, інтелектуально-моральна свобода, сила духу, любов до людей і всього живого, відповідальність за події в суспільстві. Духовна наповненість, вихованість, освіченість роблять дитячу особистість внутрішньо цільною, змістовної, а стало бути, і красивою, піднесеною, прекрасною. Внутрішня гармонія, чистота, краса людини знаходять вираження в зовнішньому вигляді: у привабливості зовнішніх рис, у виразі духовності та людяності на обличчі. Краса і гармонія вихованої особистості проявляються також у чіткому ритмі життя і праці, в різноманітних явища і навичках якісного виконання будь-якої практичної роботи, у виготовленні естетично досконалих речей, у витончених рішеннях задач, в оволодінні виразним читанням, переконливістю виступів.

До показників істинності педагогічного знання, застосованого у вихованні та навчанні, відносяться сформована в особистості здатність естетичної оцінки мистецтва, явищ природи і суспільного життя з позиції справжнього художнього смаку. Показником істинності використаних у вихованні змісту, засобів, форм, методик і технологій є, нарешті, сформована в особистості загальна культура поведінки, спілкування, співробітництва, взаємодії в будь-якій області громадського життя - праці, політичному діалозі, дружбі.

Однак естетичні критерії істинності педагогічних знань не обмежуються лише гармонією, симетрією, красою, витонченим і прекрасним, що підтверджує правильність обраного шляху у вихованні. Критеріальне значення мають і такі естетичні прояви в дитячому житті, в процесі виховання школярів, які виражаються категоріями комічного, трагічного і потворного. Комічне виникає у педагогічній діяльності дорослих, коли в роботі з дітьми вони проявляють невігластво, розгубленість, невміння знайти вихід з елементарних життєвих колізій, що не засновують свою діяльність на науці, третирують її і разом з тим виявляють чванство, претензійність, ходульність, зарозумілість, пихатість. Хлопці швидко помічають комічне у фігурі, поведінці, вчинках педагога, і дитячий сміх виносить безсторонній, справедливий і жорсткий вирок неспроможності поведінки та педагогічних засобів самовпевненого педагога.

Трагічні ситуації в житті дітей та вихователів трапляються, коли в житті колективу утворюється застій, колектив переживає кризу, розпадається і розкладається. У відносинах між дітьми, дітьми і дорослими в цій ситуації зростає напруженість, недоброзичливість, підозрілість, відчуженість, ворожість. Зриви в поведінці школярів, вчинення ними нелюдських вчинків стосовно товаришеві, тваринам або самим собі, всі трагічні ситуації є аморально-естетичним сигналом тривоги, показником хибності педагогічних побудов, організації відносин з дітьми і в дитячому середовищі.

Потворні події в колективі також достовірний і переконливий естетичний показник педагогічних прорахунків, промахів і помилок. Критерії потворного природно включаються в оцінку навчально-виховної роботи, що привела до повного розвалу педагогічного процесу. Коли в колективі запанував хаос відносин, анархія у виховній діяльності; в школі мають місце насильство, грубість, жорстокий розрахунок, лицемірство, егоїзм; серед школярів поширюються правопорушення, токсикоманія, пияцтво, наркоманія, проституція, тоді очевидний крах педагогічних зусиль учителів, повна неспроможність їх уявлень про виховних завданнях, формах, методах, організаційна безпорадність і безвідповідальність.

Таким чином, поряд з логічними критеріями, надійними і коректними показниками істинності педагогічних систем,, процесів, теорій і дій є образно-емоційні, естетичні критерії.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ:

1. Назвіть основні суб'єктивно-об'єктивні критерії, показники наукової достовірності використовуваних у виховно-освітньому процесі педагогічних знань.

2. Які основні естетичні показники, в яких явищах, формах педагогічного процесу та дитячого життя найбільш яскраво виявляється краса як результат істинності педагогічної діяльності вихователів?

3. У ході педагогічної практики постарайтеся виявити красу особистості дітей, педагогів, організації життя школи і проаналізуйте в рефераті причини всіх цих феноменів.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Копнін П.В. Гносеологічні та логічні основи науки. М., 1974. Гол. V.

 2. Пологський В.М. Оцінка якостей науково-педагогічних досліджень. М., 1987. 

 3. Навчальні стандарти шкіл Росії. Книга I і II. М., 1998, 

 4. Енциклопедія педагогічної освіти. Критерії. М., 1998. С. 494 - 501. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "ЕСТЕТИКА ПРОЦЕСУ І РЕЗУЛЬТАТІВ ВИХОВАННЯ - Критерієм істини ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "
  1. Категоріально-понятійний апарат
      результати педагогічної діяльності, педагогічні результати, педагогічні впливи, педагогічні впливу, педагогічні наслідки, правова соціалізація та ін; 3. Приватні педагогічні категорії, застосовувані в характеристиці окремих питань педагогічного забезпечення правоохоронної діяльності: правова освіченість, правова навченість, правова вихованість,
  2. естетика і медицина
      естетики покликане стати профілактикою здорового, а значить красивого способу життя, навчити не тільки милуватися прекрасним, а й творити, і захищати естетичні начала життя, здоров'я людей, середовища їх проживання, творчої діяльності. Знання естетики допомагає протистояти явищам потворним, ницим, що принижує і вбиває людину і націю. Естетика звертається і до мистецтва лікування,
  3. Керівник
      процесом вже йшла мова вище, а про його педагогічної функції та її реалізації детально піде мова в розділі
  4. Педагогічний контроль
      процесом передбачає контроль за його ходом і результатами. Основними завданнями контролю є: перевірка оптимальності процесу, його компонентів, наповненості навчальними, які виховують і розвивають впливами, їх узгодженості, відповідності результатів, якості дій його учасників і надання допомоги. Разом з тим це не суто адміністративний контроль, а саме педагогічний,
  5. Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001

  6. 2. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ПЕДАГОГІКИ
      процес взаємодії вчителя і учнів, в результаті якого забезпечується розвиток учня. Показана неоднозначність категорії «Освіта» (процес навчання і виховання людини; результат цього процесу, а також система освітніх установ). Розглядається співвідношення головних категорій педагогіки. Педагогічна діяльність визначається як рішення педагогічних завдань,
  7. Закономірності педагогічного процесу
      процес суперечливий і диалектичен. У ньому проявляються свої закони, закономірності та протиріччя. Останні виникають при невідповідності між застаріваючими педагогічними поглядами, помилковими рішеннями педагогічних ситуацій і новими розвиваються концепціями, методами і факторами освіти, виховання, навчання і розвитку учнів, між необхідними результатами процесу і реально
  8. 9. СІМ'Я ЯК СУБ'ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО Взаємодія
      процесу виховання, а також за механізмом соціального навчання. Виділено кілька моделей взаємодії батьків з дітьми: авторитетна, владна, поблажлива. Зазначено причини психологічних деформацій сім'ї, які є найважливішими причинами порушення особистісного розвитку дитини. І. Ф. Харламов. Педагогіка. Передумовою підвищення ефективності виховання визнається
  9. Управлінська складова освітнього процесу
      естетика і гігієна праці, нормалізація режиму робочого дня, вчасна і достойна оплата праці, організація відпочинку, побуту тощо) та забезпечення системи заходів для ефективного навчання, виховання та розвитку студентів, курсантів та
  10. Сутність і структура педагогічного процесу
      процесу. Педагогічний процес - спеціально організована цілеспрямована діяльність суб'єктів педагогічної роботи спільно з його об'єктами-суб'єктами з виховання, освіти, навчання, розвитку та самовдосконалення (рис. 3.2). Разом з тим вирішальне значення в ефективній динаміці процесу належить його організатору - батькові, вчителю, педагогу, майстру виробництва,
  11. Закономірний характер виховання і система його особливих принципів
      процесі діяльності, в реальному зіткненні з вируючим життям, а не в тиші навчальних кабінетів. Вихованість людини - продукт безлічі впливів і закономірних залежностей, і виховання його тому - найскладніша педагогічна робота. В ідеалі вона повинна бути усеохватної, що практично неможливо не тільки за кількісними причин, але й тому, що багато чого непідвладне суб'єктам
  12. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      процесу? 5. Назвіть одну з закономірностей педагогічного процесу і дайте пояснення її природі, впливу на процес і способу її обліку педагогом, керівником. 6. У чому полягає специфіка педагогічного управління і чим вона пояснюється? 7. Навіщо потрібно морально-психологічне забезпечення педагогічного процесу і як його треба здійснювати? 8. Які функції
  13. Правова соціалізація її педагогічні компоненти
      процес освоєння особистістю багатств, вироблених людством, старшими поколіннями, процес адаптації до життя в суспільстві, серед людей. Важливою частиною процесу соціалізації виступає правова соціалізація, суть якої полягає в засвоєнні особистістю правових цінностей, перетворенні їх на норми свого життя і поведінки, в особисті якості та особливості психології. «Для того щоб жити в праві, -
  14. 6. ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
      процесі. Окремі глави присвячені ролі дитячого колективу у вихованні та системі виховної роботи в школі, місцю в цій роботі класного керівника. І.І. Підласий. Педагогіка. Проводиться історичний аналіз постановки цілей виховання суспільством. Дається характеристика складових частин виховання. Весь другий том підручника присвячений процесу виховання. Детально розглядаються такі
  15. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      процесу виховання у вищій військовій школі. - М., 1988. Давидов В.П. Офіцер і солдатів. Нотатки про педагогічну майстерність. - М., 1989. Психологія і педагогіка вищої військової школи / Под ред. А. В. Ба-рабанщікова. - М., 1989. РівманД.В., Устинов B.C. Віктимологія. - СПб., 2000. Родін В.Ф. Педагогіка: Курс лекцій - М., 1998. Степашин СВ. Безпека людини і
  16.  13.3. Правове виховання в основних педагогічних системах суспільства
      виховання в основних педагогічних системах
  17. Спеціаліст
      результатах. Існують чотири області дотику професійної діяльності кожного фахівця з педагогікой78. Перша область дотику - наявні в зовнішньому середовищі явища педагогічної реальності. Так, наприклад, юристи будь-якої спеціалізації (судді, прокурори, співробітники правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси і т.д.) у своїй правозастосовчій і
  18. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      вихованість співробітників? 6. Яке призначення і способи педагогизации професійної діяльності співробітників при організації управління? 7. Розкажіть про педагогічні технології в поточному управлінському циклі. 8. Яка педагогічна функція і педагогічно значущі риси вимогливості керівника правоохоронного органу, служби, підрозділи, групи?
© 2014-2020  ibib.ltd.ua