Форми навчання

Історія розвитку школи знає різні системи навчання, в яких перевага віддавалася тим чи іншим формам: індивідуальної (в античних державах), індивідуально-групової (в школах Середньовіччя), взаємного навчання (белль-ланкастерская система в Англії), диференційованого навчання за здібностями учнів (Мангеймський система), бригадне навчання (існувала в 20-ті роки в радянській школі), американський «план Трампа», згідно з яким 40% часу учні проводили у великих групах (100-150 чоловік), 20% - в малих (10-15 учнів) і 40% часу відводилося на самостійну роботу. Для вчителів початкової школи інтерес представляє так званий Дальтон-план-форма індивідуалізованого навчання, запропонована на початку XX в. вчителькою початкових класів Е. Пархурст (1887-1973) в американському місті Далтон. Особливості її наступні: дітям пропонується повна свобода вибору змісту навчання, чергування предметів, що вивчаються, використання власного робочого часу. На початку року кожен учень складав з учителем контракт на самостійне вивчення певного матеріалу. Учні працювали в окремих кабінетах-лабораторіях, тому Дальтон-план має й іншу назву-лабораторний план. У 20-х роках ця форма під назвою бригадно-лабораторної охопила і наші школи. Вона включала: 1) загальну роботу (з усім класом), 2) колективну (групи учнів), 3) індивідуальну (роботу кожного учня). З часом від цього відмовилися і школа повернулася до випробуваної класно-урочної формі.

214

Найбільше поширення як в нашій країні, так і за кордоном отримала класно-урочна система навчання, що виникла в XVII в. і розвивається вже більше трьох століть. Її контури окреслили голландський педагог Д. Сил, німецький професор І. Штурм, відточував систему орден єзуїтів на чолі з І. Лойолою, а теоретичні підстави підвів Я.А. Коменський.

Класно-урочну форму організації навчання відрізняють такі особливості:

- постійний склад учнів приблизно одного віку та рівня підготовленості (клас);

- кожен клас працює відповідно до свого річного плану (планування навчання);

- навчальний процес здійснюється у вигляді окремих взаємопов'язаних, наступних одна за одною частин (уроків);

- кожен урок присвячується тільки одному предмету (монізм);

- постійне чергування уроків (розклад);

- керівна роль вчителя (педагогічне управління);

- різні види і форми пізнавальної діяльності учнів (варіативність діяльності).

Класно-урочна форма організації навчальної роботи має ряд переваг у порівнянні з іншими, зокрема індивідуальної: відрізняється більш суворою організаційною структурою; економна, оскільки один вчитель працює одночасно з великою групою учнів; створює сприятливі передумови для взаимообучения, колективної діяльності, змагальності, виховання і розвитку школярів і водночас не позбавлена недоліків, що знижують її ефективність, головний серед яких - орієнтація на «середнього» учня і майже повна відсутність можливості для індивідуальної навчально-виховної роботи.

Класно-урочна форма організації навчання є головною. Крім неї в сучасній школі використовуються допоміжні, позакласні, позаурочні, домашні, самостійні види роботи. Допоміжні форми доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів. Це консультації, додаткові заняття, інструктажі, гуртки, клуби, позакласне читання, домашня робота та ін Іноді до позакласних форм організації навчання відносять екскурсії, роботу на пришкільних ділянках, праця в майстернях, походи по рідному краю, спортивні змагання і т.д.

215

Увага!

При виділенні позакласних і позаурочних форм часто відбувається плутанина і термінологічна підміна: клас як постійний склад учнів ототожнюється з класною кімнатою для проведення занять, уроки «з дзвінками» протиставляються уроків без них і т.д. Лише домашня самостійна робота учнів і гурткові заняття за інтересами можуть бути названі допоміжними позаурочні формами організації навчання.

Головним елементом класно-урочної системи організації навчання є урок - закінчений у смисловому, часовому й організаційному відношенні відрізок (етап, ланка, елемент) навчального процесу. Незважаючи на малу тривалість, це складний і відповідальний етап - від якості уроків в кінцевому підсумку залежить якість шкільної підготовки. Тому основні зусилля вчителів спрямовуються на створення та впровадження таких технологій уроку, які дозволяють ефективно і в стислі терміни вирішувати завдання навчання. Дати хороший урок - справа непроста навіть для досвідченого вчителя. Багато що залежить від розуміння та виконання педагогом вимог до уроку, які визначаються соціальним замовленням, особистими потребами учнів, цілями і завданнями навчання, закономірностями і принципами навчального процесу.

Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний сучасний урок, виділяються наступні:

- використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики, побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу;

- реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил;

- забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів та потреб ;

- встановлення міжпредметних зв'язків;

- зв'язок з раніше вивченими знаннями та вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

- мотивація та активізація розвитку всіх сфер особистості;

- логічність і емоційність усіх етапів навчально-виховної діяльності;

- ефективне використання педагогічних засобів;

- зв'язок з життям, виробничою діяльністю, особистим досвідом учнів;

- формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності;

- формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати знання;

216

- ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Увага!

Істотний для студентів питання: чому урок - головна форма навчання? Єдино правильну відповідь на нього такий: саме на уроці, а не на гурткових занять, що не на консультації або в домашній самостійній роботі вчитель реалізує вимоги навчального плану, виконує навчальну програму. Саме тут йде навчання і розвиток учнів, інші форми тільки допомагають уроку.

Кожен урок спрямовується на досягнення триєдиної мети: навчити, виховати, розвинути. З урахуванням цього загальні вимоги конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих. До дидактичних вимог належать:

- чітке визначення освітніх завдань кожного уроку;

- раціоналізація інформаційного наповнення уроку, оптимізація змісту з урахуванням соціальних і особистісних потреб;

- впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності;

- раціональне поєднання різноманітних видів, форм і методів;

- творчий підхід до формування структури уроку;

- поєднання різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів;

- забезпечення оперативного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління;

- науковий розрахунок і майстерність проведення уроку. Виховні вимоги до уроку включають:

- визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на уроці, формування і постановку реально досяжних виховних цілей;

- постановку тільки тих виховних завдань, які органічно випливають з цілей і змісту навчальної роботи;

- виховання дітей на загальнолюдських цінностях, формування життєво необхідних якостей: посидючості, акуратності, відповідальності, старанності, самостійності, працездатності, уважності, чесності, колективізму і

др.;

- уважне і чуйне ставлення до учнів, дотримання вимог педагогічного такту, співробітництво з дітьми і зацікавленість у їх успіхи;

- гуманізація, співпраця, особистісно-орієнтоване виховання.

До постійно реалізованим на всіх уроках розвиває вимог належать:

217

- формування і розвиток у дітей позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності , інтересів, творчої ініціативи та активності;

- вивчення і врахування рівня розвитку учнів, проектування «зони їх найближчого розвитку»;

- проведення навчальних занять на «випереджаючому» рівні, стимулювання настання нових якісних змін у розвитку;

- прогнозування «стрибків» в інтелектуальному, емоційному, соціальному розвитку школярів, оперативна перебудова навчальних занять з урахуванням наступаючих змін.

Крім перерахованих до уроку пред'являються організаційні, психологічні, управлінські, санітарно-гігієнічні, естетичні, етичні вимоги, оптимального спілкування вчителя з учнями, співпраці з ними.

Отже, урок - головна форма шкільної роботи. Це закінчений у смисловому, часовому й організаційному відношенні відрізок (етап, ланка, елемент) навчального процесу, який підтримується допоміжними формами. До уроку пред'являються дуже високі вимоги, оскільки саме на уроці вирішується триєдина мета: навчити, виховати, розвинути.

Інформація, релевантна " Форми навчання "

1. Запитання і завдання для самоконтролю
   навчання. 3. Що означає термін "принципи навчання"? У чому їх зв'язок із закономірностями навчання? 207 4. Дайте коротку характеристику принципів навчання і різних підходів класифікації закономірностей і принципів у навчальних посібниках з педагогіки. 5 Вкажіть, у чому полягає значення знання закономірностей і принципів навчання для
   
2. Програмоване навчання
   навчанні - підручник або комп'ютер - програмований навчання виконує три функції: постановка питань, фактів або проблем учневі; надання можливості відповіді респонденту; забезпечення зворотного зв'язку щодо точності відповідей. Основною перевагою програмованого навчання є зменшення часу навчання приблизно на одну третину. У рамках принципів навчання програмовані
   
3. Підсумки
   навчання, не пізніше 3 числа місяця, наступного за таким, начальник відділу кадрів підводить підсумки навчання. Підсумки навчання зберігаються у відділі кадрів і використовуються при аналізі процесу навчання в цілому і для порівняння з підсумками атестації, а також для заохочення відзначилися і покарання
   
4. С.І. Бризгалова. Проблемне навчання в початковій школі: Учеб. посібник. Вид. 2-е, испр. і доп. / Калінінгр. ун-т. - Калінінград. - 91 с. , 1998
   навчання: проблема, навчальна проблема, проблемна ситуація, проблемна задача, проблемне питання, методи проблемного навчання (проблемний виклад, евристична бесіда, дослідницький), а також специфіка, функції і місце проблемного навчання в початковій школі. Призначається для студентів педагогічного факультету, вчителів та фахівців, що займаються теорією і практикою проблемного
   
5. Постановка цілей навчання
   навчання. Цілі визначають, які функції зможе виконувати стажист, успішно закінчив програму навчання. Вони, таким чином, забезпечують концентрацію зусиль як стажиста, так і викладача і є відправною точкою для оцінки успішності програми
   
6. Щорічне навчання для керівників і фахівців
   навчання для керівників і фахівців проводиться для ознайомлення їх з новою технікою і прогресивними технологіями, ефективними прийомами управління та аналізу виробництва, інноваціями на виробництві та у сфері управління людськими ресурсами. Щорічне навчання організовується у вигляді декількох модулів програм, тривалість навчання за якими 1-3
   
7. 7. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
     форми позакласної навчальної роботи. Окремі розділи присвячені проблемам комп'ютеризації навчання та організації домашньої навчальної роботи учнів. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. Розбираються особливості способів навчання: індивідуального, індивідуально-групового, колективного. Дається характеристика класно-урочні форм: традиційного уроку,
   
8. 3.4. Форми навчання (табл. 22)
     форми неочного навчання (англ. part-time) (у Росії - вечірнє, заочне й екстернат). Зауважимо, що дослівний переклад з англійської точніше відображає зміст відмінностей між різними формами навчання («учні, які навчаються повний час» і «учні, які навчаються неповний час»). Інтегральну оцінку співвідношення різних форм навчання дає показник середньої очікуваної тривалості навчання по
   
9. Література для самостійної роботи
     навчання. М., 1986. Дидактика середньої школи / За ред. Скаткина М.Н. 2-е вид. М., 1982. Дьяченко В. К. Організаційна структура навчального процесу та його розвиток. М., 1989. Лернер І.Я. Процес навчання і його закономірності. М., 1980. Лернер І.Я. Проблемне навчання. М., 1974. Кюрін М.В. Інноваційні моделі навчання в зарубіжних педагогічних пошуках. М., 1994. Куписевич Ч. Основи загальної
   
10. Запитання і завдання для самоконтролю
      навчання? 2. Дайте характеристику сутності та структури викладання і навчання. 190 3. Охарактеризуйте цілісність і циклічність процесу навчання. 4. Дайте коротку характеристику функціям навчання: освітньої, розвиваючої та виховної. 5. Поставте проти кожного твердження назва виду або системи навчання, до якого це твердження відноситься. Затвердження Система навчання
    
11. Плигин А. А.. Особистісно-орієнтоване освіта: історія і практика. Монографія. - М.: «КСП +», 432 с., 2003
    
    
12. Запитання і завдання для самоконтролю
      навчання. Дайте визначення поняття "форма організації навчання". 2. Визначте фактори, що впливають на вибір організаційних форм навчання. 3. Охарактеризуйте особливості класно-урочної системи навчання, її переваги і недоліки, її переваги перед іншими системами. 4. Назвіть особливості маннгеймській системи, Дальтон-плану, плану Трампа. Обговоріть з колегами їх гідності,
    
13. Принцип відбору потрібних ступенів свободи
      навчання задіюється більше число ступенів свободи навченою системи, ніж це необхідно для досягнення цілей навчання [7, 15, 16, 57]. У процесі навчання число "беруть участь" змінних зменшується - "відключаються" несуттєві змінні (СР з явищами генералізації і концентрації нервових процесів - І.П. Павлов, А.А. Ухтомський, П.В. Симонов та ін.) [16 - 18, 57,
    
14. Технології навчання
      навчання, починаючи з робіт Я.А. Коменського, і являють собою втілення теорії навчання в навчальному процесі. Практично вони завжди розглядалися в єдності з вихованням та розвитком учнів і реалізуються в технологіях виховує та розвивального навчання. У такому вигляді навчання являє собою комплексне педагогічне явище, що несе в собі виховує і розвиваюче впливу, а
    
15. Заходи
      навчання на підприємстві, денні курси та семінари поза підприємства, участь у наукових конгресах, систематичне варіювання занять, практика всередині підприємства або асистентська діяльність; співробітників, які приймаються ними у вільний час і повністю або переважно ними фінансуються, наприклад навчання у вечірньому навчальному закладі, самонавчання , заочне навчання у вузі, навчання
    
16. Література для самостійної роботи
      навчання в середній школі / За ред. Ю.К. Бабанського. М., 1981. Дидактика середньої школи / За ред. М.Н. Скаттна. 2-е вид. М., 1982. Куписевич Ч. Основи загальної дидактики. М., 1986. Лернер І.Я. Дидактичні основи методів навчання. М., 1981. Махмутов М.І. Організація проблемного навчання в школі. М., 1977. Педагогіка / За ред. Ю.К. Бабанського. М., 1988. Підкасистий П.І. Самостійна
    
17. Основні методи навчання
      навчання в процесі фактичного виконання певної роботи. Зрештою кожен співробітник проходить в тій чи іншій мірі навчання на робочому місці. Існують декілька видів навчання на робочому місці. Найбільш відомий - метод інструктажу або дублювання. У цьому випадку працівника навчає більш досвідчений співробітник або безпосередній керівник. На нижчих рівнях інструктаж може
    
18. Запитання і завдання для самоконтролю
      навчання "," методичний прийом ". 2. Покажіть, що методи навчання не тотожні принципам навчання. 3. Розкрийте вихідні позиції класифікації методів навчання. Викладіть своєму колезі з вивчення курсу систему методів навчання, з якою ви познайомилися, відповівши в ході послідовного викладу на питання: а) які вихідні положення системи; б) який принцип покладено в основу
    
19. Запитання і завдання для самоконтролю
      форми організації навчання в сучасній школі? Сформулюйте основні вимоги до нього. 2. Визначте, що лежить в основі типології сучасних уроків? Якими можуть бути типи та види уроків, якщо поділити їх по основної дидактичної мети? 3. Опишіть основні типи уроків, інші форми навчання л їх структуру? 4. Охарактеризуйте постійну дидактичну структуру / рока і покажіть її